Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Критерії вибору організаційно-правової форми ведення бізнесу: зміст, характеристика та обґрунтування.

2. Особливості фінансової діяльності підприємств різних форм власності та різних галузей економіки.

3. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств в умовах фінансово-економічної кризи.

4. Особливості фінансової діяльності приватних та державних підприємств.

5. Фінансова діяльність командних та повних товариств: зміст та перспективи.

6. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання без створення юридичної особи: суть та особливості її здійснення.

7. Фінансовий та податковий облік ведення діяльності на основі договорів кооперації.

8. Порядок репатріації прибутків при здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи.

9. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.

Тема 3. Формування власного капіталу підприємства

1. Власний капітал підприємства його функції та складові частини.

2. Вартість залучення власного капіталу.

3. Додатковий і резервний капітал.

4. Балансовий, номінальний і ринковий курси акцій.

5. Статутний капітал. Початкове формування статутного капіталу підприємств різних форм власності.

6. Збільшення статутного капіталу: цілі, методи та джерела.

7. Зменшення статутного капіталу підприємств: цілі, методи та порядок проведення.

Основні терміни і поняття: власний капітал, пайовий капітал, резервний капітал, додатковий капітал, вилучений капітал, неоплачений капітал,нерозподілений прибуток (непокритий збиток), статутний капітал, акція, балансовий курс акцій, номінальний курс акцій, ринковий курс акцій, деномінація, конверсія акцій

1. Власний капітал підприємства його функції та складові частини

Фінансова діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми розпочинається із формування його власного капіталу, тобто матеріальних, грошових і фінансових вкладень, які достатні для ведення господарської діяльності і створення додаткової вартості.

Згідно з П(С)БО власний капітал підприємства – це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями.

Відповідно до П(С)БО розрізняють такі основні складові власного капіталу:

1) статутний капітал – загальна вартість активів, які є внеском власників, учасників капіталу підприємства або виділені державою на правах повного господарського відання;

2) пайовий капітал – це сума пайових внесків членів спілок, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його фінансово-господарської діяльності;

3) додатковий вкладений капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість;

4) інший додатковий капітал – це сума дооцінки необоротних активів, вартість активів безкоштовно переданих підприємству від інших юридичних та фізичних осіб;

5) резервний капітал – це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок чистого прибутку;

6) нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – це сума прибутку, що реінвестується у виробництві;

7) неоплачений капітал – це сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу;

8) вилучений капітал – це фактична вартість акцій власних емісій, викуплених товариством у його учасників.

Для більшості підприємств основним елементом власного капіталу є статутний капітал – це виділені підприємством чи залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси, що закріплені за підприємством на правах власності чи повного господарського відання. Порядок і джерела формування капіталу залежать від типу підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує.

Розмір статутного капіталу значною мірою відображає масштаби діяльності підприємства, хоча природно не існує прямого зв’язку між розміром статутних капіталів підприємств різних галузей і обсягом виробництва товарів на них, тому що вони (товари) залежать ще й від таких факторів, як попит, пропозиція, ціна. Певною мірою розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування і ділову репутацію підприємства.

Додатковий капітал – являє собою сукупність всіх інших джерел фінансування і повинен відокремлюватися від статутного капіталу. Додатковий капітал формується поступово у процесі діяльності шляхом відрахувань у фонди підприємства певної частини прибутку. Іноді додатковий капітал може набувати значних розмірів порівняно із статутним капіталом, так як поповнення статутного капіталу вимагає випуску додаткового пакету акцій, а також передбачає додаткові витрати щодо перереєстрації в органах державної виконавчої влади.

Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції:

1) функція заснування та введення в дію підприємства – власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання;

2) функція відповідальності та гарантії – статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність;

3) захисна функція – в той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення власного та статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства;

4) функція фінансування та забезпечення ліквідності – внесками у власний капітал поряд з необоротними активами та цінними паперами можуть бути і грошові кошти, які можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності та для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого;

5) база для нарахування дивідендів і розподілу майна – одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам акцій й вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації;

6) функція управління та контролю – згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом АТ чи ТОВ є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства;

7) рекламна (репрезентативна) функція – солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підгрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал.

Абсолютна та відносна величини власного капіталу підприємства залежать від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів.