7. Зменшення статутного капіталу підприємств: цілі, методи та порядок проведення

Якщо АТ функціонує недостатньо ефективно чи навіть збитково і при цьому спостерігається падіння курсу акцій товариства на фондовому ринку, то виникає питання про необхідність тимчасового зменшення його статутного капіталу.

Метою зменшення статутного капіталу є покриття збитків, понесених в процесі діяльності. Рішення про зменшення статутного капіталу приймається лише на Загальних зборах акціонерів. Рішення загальних зборів товариства про зміни статутного капіталу приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах (загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства понад 60 % голосів).

Цілі зменшення статутного капіталу:

• згортання діяльності;

• підвищення ринкового курсу корпоративних прав;

• санація балансу (одержання санаційного прибутку);

• концентрація капіталу в руках активних власників;

• приведення у відповідність обсягів власного капіталу та майна;

• вирішення конфліктів між власниками;

• проведення певної дивідендної політики.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю може здійснюватися двома основними способами:

• в результаті виходу одного або кількох учасників зі складу товариства;

• на основі зменшення частки у статутному капіталі всіх чи окремих учасників.

Згідно із Законом Украї­ни «Про господарські товариства» при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Такого роду зміни (а також будь-які інші зміни, пов’язані зі зміною розміру статутного капіталу) вимагають внесення змін у засновницькі документи з відповідною перереєстрацію підприємства.

Виплата відповідної частки здійснюється після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства внесок може бути повернено повністю або частково в натуральній формі.

У разі зменшення статутного капіталу на основі зменшення часток окремих учасників товариство має надати органу державної реєстрації такі документи:

а) реєстраційну картку встановленого зразка;

б) нотаріально посвідчені зміни до установчих документів (два оригінали та одну копію);

в) протокол загальних зборів учасників;

г) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію

Методи зменшення статутного капіталу АТ:

• зменшення номінальної вартості акцій (деномінація);

• зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості:

• зменшення кількості акцій на основі їх конверсії;

• безкоштовна передача акцій до анулювання;

• зменшення кількості акцій на основі їх викупу з подальшим анулюванням.

Послідовність зменшення статутного капіталу значною мірою залежить від обраного способу зменшення.

Якщо зменшення статутного капіталу здійснюється на основі деномінації, то здійснюється емісія акцій за новою номінальною вартістю. При цьому емісія акцій реєструється у НкзЦПтаФР. За використання цього методу слід дотримуватися принципу пропорційного зменшення номіналу всіх акцій, які належать акціонерам. Це робиться для збереження існуючих пропорцій участі акціонерів у статутному капіталі.

Зменшення кількості акцій, які є в обігу, досягається або за рахунок вилучення з обігу та анулювання частини акцій, або на основі конверсії акцій. Конверсія акцій – це об’єднання кількох акцій в одну (або обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу). Наприклад, конверсія акцій у співвідношенні 4 : 3 означає, що на кожні чотири акції можна обміняти три акції нової емісії.

Викуп акцій АТ може здійснюватися емітентом для підтримання ринкового курсу, збільшення прибутковості акцій чи з метою запобігання поглинання. Зазначені акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом періоду володіння господарським товариством власними корпоративними правами розподіл прибутку і голосування на зборах акціонерів відбувається без урахування згаданих акцій. Це саме стосується і товариства з обмеженою відповідальністю щодо придбання ним часток учасників товариства. Протягом періоду володіння підприємством власними корпоративними правами розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах провадиться без урахування придбаних підприємством власних акцій (часток). Отже, викуплені корпоративні права власної емісії не призводять до приросту активів підприємства. Зазначені корпоративні права відображаються за статтею «Вилучений капітал» першого розділу пасиву балансу за фактичною собівартістю акцій чи часток.

У більшості країн діє положення, згідно з яким зменшення статутного капіталу має здійснюватися в першу чергу шляхом зниження номінальної вартості, а не в результаті їх об’єднання. Це робиться з метою захисту прав дрібних акціонерів, яким у результаті об’єднання акцій можуть завдаватися збитки. Наприклад, якщо співвідношення, з яким робиться конверсія акцій, становить 11 : 9, то це означає, що акціонери, які мають менше 11 акцій, вимушені або продати їх, або докупити необхідну кількість, щоб можна було зробити обмін.

Деномінація не допускається, якщо номінальна вартість акцій дорівнює мінімально встановленому розміру. В даному випадку зменшення статутного капіталу відбувається шляхом конверсії акцій або їх вилучення з обігу для анулювання.

Рішенням АТ про зменшення розміру статутного капіталу акції, не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше як через 6 місяців після доведення до відома про це всіх акціонерів передбаченим у Статуті способом.

АТ відшкодовує власнику акцій збитки, пов’язані зі зміною статутного капіталу. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішуються в судовому порядку.

Якщо в АТ в достатній мірі сформований резервний чи страховий капітал, то викуп акцій може бути здійснений за рахунок цих капіталів.

Контрольні запитання:

1. Що таке власний капітал підприємства?

2. Назвіть складові частини власного капіталу підприємства?

3. Охарактеризуйте функції власного капіталу підприємства.

4. Що є вартістю власного капіталу підприємства?

5. В чому полягає відмінність між балансовим та скоригованим балансовим курсами акцій?

6. Які чинники враховуються при формування ринкового курсу акцій?

7. Охарактеризуйте методи збільшення статутного капіталу.

8. Назвіть основні цілі збільшення та зменшення статутного капіталу.

9. Які існують методи зменшення статутного капіталу?

Тестові завдання:

1. Відповідно до "стандартів" обліку розрізняють такі статті власного капіталу:

а) статутний капітал;

б) нерозподілений прибуток;

в) неоплачений капітал;

г) всі відповіді правильні.

2. Власний капітал підприємства - це:

а) сума перевищення активів підприємства над його зобов'язаннями;

б) капітал, в межах якого власники підприємства несуть відповідальність перед його кредиторами;

в) капітал, поділений на частки рівної номінальної вартості;

г) те саме, що й статутний капітал.

3. Додатковий вкладений капітал - це:

а) сума дооцінки не обігових активів;

б) вартість активів безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних чи фізичних осіб;

в) сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість;

г) сума прибутку, яка реінвестована у підприємство.

4. Статутний капітал – це:

а) сума перевищення активів підприємства над його зобов'язаннями;

б) вартість активів безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних чи фізичних осіб;

в) капітал, поділений на частки рівної номінальної вартості;

г) сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість;

5. До методів зменшення статутного капіталу АТ входять:

а) безкоштовна передача акцій до анулювання;

б) зменшення номінальної вартості акцій;

в) зменшення кількості акцій на основі їх конверсії;

г) всі відповіді правильні.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Внутрішні джерела фінансування ─ основа функціонування підприємств різних форм власності.

2. Амортизаційні відрахування як одне з джерел внутрішнього фінансування. Сучасні методи нарахування амортизації.

3. Забезпечення наступних витрат і платежів: економічний зміст та особливості формування складових.

4. Роль самофінансування у забезпеченні фінансової діяльності вітчизняних підприємств.

5. Переваги та недоліки тезаврації прибутку.