6. Збільшення статутного капіталу: цілі, методи та джерела

Зростання обсягу виробництва товарів та послуг потребує від підприємства нарощення свого статутного капіталу. Незалежно від типу підприємства і форми власності розмір статутного капіталу може зростати за рахунок:

• безпосереднього приєднання до нього частини одержаного чистого прибутку;

• введення в дію об’єктів капітальних вкладень за рахунок власних коштів, централізованих та інших джерел фінансування;

• індексації основних засобів в зв’язку з інфляцією, яка згідно з діючим законодавством збільшує прибуток підприємства, що спрямовується на капітальні вкладення.

Зміна розміру статутного капіталу проводиться з метою реального відображення зміни обсягів виробництва, а також з метою узаконення права власності засновників на майно, грошові кошти, МЦ, вартість яких зросла за певний період їх діяльності.

Цілі збільшення статутного капіталу:

• реалізація інвестиційного проекту;

• виконання вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу;

• проведення санації;

• поглинання чи придбання контрольного пакету інших підприємств;

• поліпшення ліквідності та платоспроможності;

• модернізація чи розширення виробництва

• оптимізація дивідендної політики збільшення бази для нарахування дивідендів з метою проведення політики (стабільних дивідендів з одночасним збільшенням абсолютної суми дивідендних виплат. (Висока ставка дивідендів свідчить про ризиковість підприємства.)

Методи збільшення статутного капіталу:

• збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

• збільшення номінальної вартості акцій;

• обмін облігацій на акції.

Капітал ТОВ можна збільшувати шляхом здійснення додаткових внесків чи реінвестування прибутку. Здійснюючи внески в статутний капітал, учасники не змінюють свого юридичного статусу (не відбувається ні реорганізації, ні ліквідації).

Учасники товариства користуються переважним правом на здійснення додаткових внесків у статутний капітал чи на придбання частки учасника, який її уступив пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

Згідно Господарського Кодексу АТ має право збільшити статутний капітал лише в тому випадку, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.

Рішення про збільшення статутного капіталу АТ приймається Загальними зборами акціонерів. Поряд з цим, збільшення статутного капіталу АТ не більш як на 1/3 може бути здійснене за рішенням Правління АТ за умови, що таке передбачено Статутом. Зміни до Статуту, пов’язані із збільшенням статутного капіталу, повинні бути зареєстровані тим органом, що зареєстрував Статут АТ і лише після реалізації додатково випущених акцій.

При збільшенні статутного капіталу шляхом додаткового випуску акцій вони випускаються за такою вартістю, яка була закладена в номіналі раніше випущених акцій. Акції додаткового випуску розподіляються серед акціонерів пропорційно їх частці у статутному капіталі. Якщо на момент випуску акцій помінявся їх власник, то всі права і зобов’язання по отриманню додаткового пакету акцій переходять до нового власника.

При збільшенні статутного капіталу за рахунок збільшення номінальної вартості акцій попередні акції анулюються і обмінюються на акції нової емісії відповідно до кількості акцій, якою володів акціонер.

При збільшенні статутного капіталу підприємство кожний раз опубліковує у встановленому порядку інформацію про додатковий випуск акцій або збільшення їхньої номінальної вартості. Реєстрація цієї інформації та самого випуску акцій проводиться НКзЦПтаФР одночасно.

Джерелами збільшення статутного капіталу можуть бути: нерозподілений прибуток (який формується з чистого прибутку), резервний та додатковий капітал, кошти інвестиційних фондів, індивідуальних інвесторів та держави.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватися як за рахунок коштів самого підприємства, так і за рахунок коштів інвесторів.

Збільшення статутного капіталу за рахунок власних коштів – це поповнення його за рахунок прибутку, індексації основних засобів та дооцінки ТМЦ. В більшій мірі воно спрямоване на оновлення основних засобів, реконструкцію та модернізацію підприємства і збільшення власних оборотних коштів.

З метою залучення вільних коштів в економіку держава намагається створити сприятливий інвестиційний клімат. Діяльність інвесторів – це в основному вкладення коштів у ЦП, що обертаються на ринку.

Інвестиційна діяльність в нашій державі здійснюється інвестиційними фондами та компаніями. Інвестиційні компанії здебільшого вкладають свої кошти в ЦП тих підприємств, які уже тривалий період перебувають на ринку. Тим більше, якщо у АТ, що випускає акції, зростає рівень доходності, то вкладення в акції такого товариства є більш привабливим, ніж вкладання коштів на депозитні рахунки.

В умовах дефіциту інвестиційних коштів в державі неабияке значення мають іноземні інвестиції. Збільшення статутного капіталу за рахунок іноземних інвестицій дає певні переваги та гарантії в проведенні фінансово-господарської діяльності, що гарантуються ЗУ „Про режим іноземного інвестування”.