![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Чернівці
- •Передмова
- •1. Зміст навчальної дисципліни за темами
- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •Тема 2. Особливості фінансування суб’єктів господарювання
- •Різних форм організації бізнесу
- •Тема 3. Формування власного капіталу підприємств
- •Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємств
- •Тема 5. Дивідендна політика підприємства
- •Тема 6. Фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів
- •Тема 7. Фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства
- •Тема 8. Фінансове інвестування підприємства
- •Тема 9. Фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин
- •Тема 10. Фінансовий контролінг на підприємстві
- •2. Рекомендації щодо самостійного вивчення дисципліни
- •2.1.Навчально-методичне забезпечення
- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •Зміст і завдання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •2. Поняття фінансування та його форми. Класифікація форм фінансування за джерелами походження капіталу
- •3. Організація фінансової роботи на підприємстві. Компетенція та функції фінансових служб підприємства
- •4. Правове регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання: зміст, форми та напрямки
- •5. Критерії прийняття рішень у сфері фінансування.
- •6. Зміст, форми правового регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
- •7. Забезпечення ліквідності підприємства та його фінансової рівноваги
- •Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності: Поточні активи (ф.1, р. 260)
- •Коефіцієнт проміжної (швидкої) ліквідності:
- •Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
- •Тема 2. Особливості фінансування суб’єктів підприємництва різних
- •Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •Організація фінансової діяльності господарських товариств.
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань:
- •Тема 3. Формування власного капіталу підприємства
- •Власний капітал підприємства його функції та складові частини
- •Вартість залучення власного капіталу
- •3. Додатковий і резервний капітал
- •4. Балансовий, номінальний і ринковий курси акцій
- •5. Статутний капітал. Початкове формування статутного капіталу підприємств різних форм власності
- •6. Збільшення статутного капіталу: цілі, методи та джерела
- •7. Зменшення статутного капіталу підприємств: цілі, методи та порядок проведення
- •Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємств
- •Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємств
- •Самофінансування та його роль у формуванні фінансових ресурсів підприємств
- •Форми самофінансування
- •Тема 5. Дивідендна політика підприємства
- •Суть, значення і основні засади дивідендної політики.
- •2. Етапи дивідендної політики.
- •3. Фактори, що визначають формування дивідендної політики підприємства та етапи її формування
- •Фактори, що характеризують інвестиційні можливості підприємства:
- •Фактори, що характеризують можливості підприємства щодо формування фінансових ресурсів із альтернативних джерел:
- •Фактори, пов’язані з об’єктивними обмеженнями:
- •Інші фактори:
- •4. Показники, що характеризують ефективність дивідендної політики
- •5. Методи нарахування дивідендів: переваги і недоліки
- •6. Порядок нарахування дивідендів та джерела їх виплати
- •7. Порядок виплати дивідендів корпоративними правами.
- •8. Подрібнення та консолідація акцій – як інструменти дивідендної політики.
- •Тема 6. Фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів
- •Поняття та склад позикових ресурсів підприємства.
- •За видом проценту, що встановлюється:
- •За терміном стягнення платежів за позику:
- •За терміном повернення суми боргу:
- •Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах
- •Практична діяльність підприємства щодо отримання банківських кредитів. Оцінка кредитоспроможності підприємства.
- •Переваги та недоліки лізингового кредитування
- •Комерційне кредитування підприємств: суть, необхідність та різновиди
- •Державне кредитування підприємств та одержання державних гарантій
- •Тема 7. Фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства
- •1. Реорганізація підприємства: мета, завдання та загальні передумови її здійснення. Різновиди реорганізації підприємств
- •2. Оцінка ефективності проведення реорганізації
- •3. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення та розукрупнення підприємства
- •4. Загальна схема проведення реорганізації шляхом перетворення
- •Тема 8. Фінансове інвестування підприємства
- •1. Фінансові вкладення підприємств, їх види та джерела формування. Зміст і особливості інвестиційної діяльності підприємств
- •2. Портфель інвестицій підприємства. Диверсифікація фінансових вкладень
- •3. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства
- •4. Методи оцінки доцільності фінансових вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •5. Оцінка доцільності фінансових вкладень в корпоративні права
- •Тема 9. Фінансова діяльність підприємства у сфері зовнішньоекономічних відносин
- •1. Зовнішньоекономічна діяльність: зміст та різновиди зовнішньоекономічних операцій
- •2. Порядок здійснення експортно-імпортних операцій
- •3. Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів
- •4. Правила інкотермс.
- •5. Митне оформлення експортно-імпортних операцій
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань:
- •Тема 10. Фінансовий контролінг на підприємстві
- •1. Фінансовий контролінг: суть, необхідність, основні завдання та функції
- •2. Види фінансового контролінгу: стратегічний та оперативний
- •3. Система раннього попередження та реагування (српр)
- •4. Координація центральна функція контролінгу
- •5. Внутрішній аудит та консалтинг
- •6. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •2.2. Практичні завдання з типовими розв’язками
- •3. Типові варіанти модульної контрольної роботи
- •Дайте відповідь на питання:
- •2. Виберіть єдину правильну відповідь:
- •3. Розв¢яжіть задачу та проаналізуйте отримані результати.
- •1. Дайте відповідь на питання:
- •2. Виберіть єдину правильну відповідь:
- •3. Розв¢яжіть задачу та проаналізуйте отримані результати.
- •4. Критерії оцінки знань студентів при поточному та підсумковому контролі Критерії оцінювання семінарських, практичних занять
- •Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання
- •Критерії оцінки навчальних досягнень студентів при проведенні модульного контролю
- •5. Термінологічний словник
- •6. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Ресурси
- •Для нотаток
Тема 9. Фінансова діяльність підприємства у сфері зовнішньоекономічних відносин
Зовнішньоекономічна діяльність: зміст та різновиди зовнішньоекономічних операцій.
Порядок здійснення експортно-імпортних операцій.
Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів.
Правила ІНКОТЕРМС.
Митне оформлення експортно-імпортних операцій.
Основні терміни і поняття: зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічні операції, експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, ІНКОТЕРМС,
1. Зовнішньоекономічна діяльність: зміст та різновиди зовнішньоекономічних операцій
Відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяльність суб’єктів господарювання України та іноземних суб’єктів, яка заснована на взаємних відносинах між ними і здійснюється на території України чи за її межами. Чинним законодавством закріплено основні причини зовнішньоекономічної діяльності, її види, визначено її суб’єктів, основи правового та економічного регулювання зовнішьоекономічних зв’язків, спеціальні правові режими, юридична відповідальність, принципи оподаткування, митне регулювання, страхування зовнішьоекономічних операцій, методи захисту прав і законних інтересів держави та інших суб’єктів ЗЕД в Україні.
Принципи ЗЕД:
принцип суверенітету народу;
принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва;
принцип верховенства закону;
принцип захисту інтересіві суб’єктів ЗЕД;
принцип еквівалентності обміну, недопущення демпінгу при ввезенні чи вивезенні товарів.
Види зовнішньоекономічних операцій:
експорт-імпорт товарів, капіталів, робочої сили;
надання послуг: виробничих, транспортних, страхових, консультаційних, посередницьких, юридичних та інших, що не заборонені законом;
науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами;
міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;
кредитні і рохрахункові операції;
створення суб’єктами ЗЕД банківських, кредитних, страхових інститутів на території України та за її межами;
спільна підприємницька діяльність, тобто створення спільних підприємств різних видів і форм;
підприємницька діяльність, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, торгових марок та ін нематеріальних активів;
організація аукціонів, торгів, виставок, конференцій, семінарів на комерційній основі;
бартерні, орендні операції;
операції з валютою;
робота фізичних осіб на контрактній основі;
інші операції, не заборонені законом.
Міжнародна торгівля з менш розвинутими країнами часто піддає продавців підвищеному кредитному ризику. Це пояснюється тим, що курси валют даних країн часто не відповідають їх реальному значенню і грошові перекази з цих країн не рідко обмежуються чи призупиняютьься. Крім того, може вводитись контроль за цінами. Саме зустрічні операції відносять до способів, які допомогають зменшити дані види ризиків.
Найбільш простою формою зустрічних угод являється бартер.
Другою формою зустрічних угод являються компенсаційні угоди (угоди про викуп) – в цьому випадку експортер засобів виробництва погоджується на те, що компенсація за поставлені засоби буде забезпечена товарами, які будуть вироблені на цих засобах (або за їх допомогою). Існують випадки, коли компенсаційні угоди передбачають погашення продукцією, не пов’язаною з поставленими засобами виробництва. Дана угода називається „угодою про зустрічні покупки”.
Найбільш гнучкою формою зустрічної торгівлі являється т.зв. операція „заміщення” – в цьому варіанті угоди передбачається, що продукція повинна містити деякі компоненти, що виробляються в країні покупця.
В сфері інвестування використовуються також зустрічні угоди, які відомі як „паралельні” чи „компенсаційні позики”. Дані угоди укладаються з метою зменшення ризику, що пов’язаний з коливанням курсів валют. Інвестор однієї країни, що немє сумнівів щодо норми прибутку на підприємстві, що інвестується в іншій країні, шукає яку-небудь фірму даної країни-контрагента, яка була б готова здійснювати інвестиції на таку ж суму в першій країні. Це дозволило б домовитися про взаємно компенсаційні позики. Наприклад, українська компанія надає американській компанії (яка знаходится на території України) кредит у грн, а американська – нам надає в дол. Дані кредити використовуються для інвестування кожної компанії. Після закінчення строку інвестування американська компанія розраховується за отриманий кредит заробленими на Україні гривнями, а українська – долларами.
До основних завдань фінансиста в процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій належать:
вибір найприйнятнішої форми розрахунків, їх організація;
здійснення операцій з придбання та продажу валюти;
оптимізація фінансових відносин з посередниками, страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;
фінансове забезпечення імпортних та експортних операцій;
визначення умов здійснення товарообмінних операцій, іншої діяльності, побудованої на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб’єктами господарської діяльності;
податкове планування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;
оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономічних операцій;
управління ризиками в сфері ЗЕД.
Особлива увага фінансових служб повинна концентруватися на оцінці та нейтралізації зовнішньоекономічних ризиків. Ці ризики класифікують т.ч.:
транспортні та складські ризики;
ризик зміни курсів валют, в яких здійснюються розрахунки;
платіжні ризики;
політичні ризики (ризик ембарго, антидемпінгу).
Інструменти нейтралізації зазнаених ризиків: страхування, хеджування валютних ризиків; валютні кредити; використання спеціальних форм розрахунків; валютно-цінові застереження.
Рівень ризиків суттєво знижується за правильно складеного зовнішньоекономічного контракту.