12.6. Зарубіжний досвід створення місцевих позабюджетних фондів

У зарубіжних країнах органи місцевого самоврядування мають пра­во створювати позабюджетні фінансові фонди і досить широко користу­ються цим правом. Такі фонди мають цільовий характер і їх кошти ви­користовуються на вирішення конкретних місцевих і регіональних со­ціально-економічних проблем.

Перелік позабюджетних фондів, створюваних місцевими органами влади за кордоном, достатньо широкий — це резервні, страхові, гаран­тійні та амортизаційні фонди. Наприклад, французькі комуни у вигля­ді перерахування субсидій беруть участь у створенні гарантійних фон­дів при кредитних установах, що надають гарантії повернення креди­тів, виданих новоствореним фірмам. Для цього комуна укладає з кре­дитним закладом угоду, у якій, крім іншого, визначаються мета, сума капіталу та порядок функціонування гарантійного фонду, а також ви­значаються умови повернення внесених у формі субсидій коштів у разі зміни чи ліквідації цього фонду.

Поширеним явищем у багатьох країнах є створення органами місце­вого самоврядування страхових фондів для забезпечення гарантій по­вернення коштів, залучених ними від муніципальних позик. Насампе­ред це стосується муніципальних запозичень, які здійснюються під так звані моральні зобов'язання, не підтверджені відповідною заставою чи іншими юридичними гарантіями емітента облігацій місцевої позики.

Описана практика характерна, зокрема, для Сполучених Штатів Аме­рики.

Відповідно до законодавства правом створення цільових позабю­джетних фондів наділені також представницькі органи місцевого само­врядування у Російській Федерації. Право на створення позабюджет­них фондів охорони навколишнього середовища мають регіональні ор­гани самоврядування у Польщі — воєводства.

Ще одним видом поширених у світовій практиці позабюджетних фон­дів є регіональні цільові фонди, створення яких пов'язане з необхідніс­тю вирішення проблем конверсії та реструктуризації економічного гос­подарства регіонів, які спеціалізуються на видобутку сировинних ре­сурсів, після вичерпання їх запасів. Вони слугують для нагромадження фінансових ресурсів для проведення перепрофілювання регіональної і місцевої економіки і забезпечення стабільного розвитку адміністратив­но-територіальних утворень після згортання виробництва у видобувних галузях. Прикладами таких цільових фондів є Фонд спадщини у про­вінції Альберта у Канаді, Фонд перспективного розвитку на Алясці (США), фонди розвитку, призначені для структурної перебудови та роз­в'язання проблеми зайнятості, у Нідерландах та ін.

Акумулювання коштів у таких регіональних фондах здійснюється за рахунок виділення частини доходу від реалізації невідтворюваних мі­нерально-сировинних ресурсів, від рентних платежів за видобуток над-рентабельних видів корисних копалин. Наприклад, до згаданого Фонду перспективного розвитку штату Аляска зараховується 25 % рентної пла­ти за видобуток нафти.

Зазначені фонди, як правило, захищені від втручання в процес їх ви­користання центральної виконавчої влади і в окремих країнах перебу­вають під контролем представницьких органів суб'єктів федерації чи регіонів. Як правило, вони створюються у вигляді трастів, що мають у своєму складі інвестиційні компанії. Така організаційно-правова форма дає можливість ефективніше нарощувати акумульований у фонді трасто­вий капітал шляхом отримання доходів від вкладання його коштів у статутні фонди рентабельних фірм, у цінні папери, нерухомість і земель­ні ділянки та інші види дохідних активів.

Великий досвід напрацьовано окремими країнами у сфері фінансуван­ня інвестицій за рахунок муніципальних інвестиційних фондів, які формуються за рахунок амортизаційних відрахувань комунальних під­приємств і є організаційною формою концентрації значних фінансових ресурсів для проведення широкомасштабної ротації застарілого і зно­шеного обладнання в секторі муніципального господарства.

Звичайно, за своїм значенням позабюджетні цільові фонди місцевої влади за кордоном поступаються соціально-економічній ролі місцевих бюджетів, але їх використання дає змогу помітно зміцнити фінансову базу органів місцевого самоврядування і надати процесу формування їх фінансових ресурсів більшої гнучкості та стабільності.

У контексті закордонного досвіду вбачається доцільним відновити в Україні інститут самостійних місцевих позабюджетних фондів та істот­но зміцнити можливості місцевого самоврядування щодо їх формуван­ня. Необхідно значно розширити також перелік можливих видів таких фондів, включивши до нього страхові фонди гарантування місцевих за­позичень, гарантійні фонди повернення кредитів, наданих з метою фі­нансової підтримки малого і середнього бізнесу на території відповід­них місцевих рад, амортизаційні фонди для модернізації основних за­собів, обладнання й устаткування комунальних підприємств. З метою вирішення проблем майбутнього розвитку регіонів України, які сьогод­ні великою мірою спеціалізуються на добуванні невідтворюваних сиро­винних ресурсів, актуальним є створення спеціальних фондів конверсії та структурної перебудови регіональної економіки. При цьому для уник­нення правових колізій, недопущення помилок і зловживань з боку по­садових осіб порядок юридичного створення, формування і використан­ня грошових ресурсів позабюджетних фондів місцевого самоврядуван­ня має бути чітко і деталізовано визначений і затверджений на законо­давчому рівні з обов'язковим зазначенням міри відповідальності за кон­кретні правопорушення, вчинені у цій сфері.