5.4. Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи б основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів. Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого здійснюється фінансування установ. Під час формування лімітних довідок у підпорядкованих установах вищестоящі організації повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Єдиний кошторис доходів і видатків складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівником відповідної вищестоящої організації, не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи. Одночасно з кошторисом на затвердження вищестоящої організації подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.

Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється.

Зміни до затвердженого кошторису можуть вноситися лише з дозволу організації, яка затвердила кошторис і штатний розпис.

У процесі виконання кошторисів керівники установ мають право и межах затвердженої загальної суми видатків на оплату праці самостійно перерозподіляти кошти між фондом заробітної плати за основним окладом, фондом заробітної плати за доплатами і надбавками та фондом на преміювання.

Єдиний кошторис доходів і видатків установи складається з розділів: бюджетні асигнування; інші кошти та видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів. Кожний з цих розділів кошторису поділяється на доходну та видаткову частини.

У доходній частині єдиного кошторису визначаються планові обсяги бюджетних асигнувань, що спрямовуються на утримання установи, а також надходження з інших доходних джерел.

Загальна сума доходів установи, відповідно до якої формується видаткова частина кошторису, визначається з урахуванням залишків коштів на початок планового періоду спеціальних та інших позабюджетних коштів.

Формування доходної частини єдиного кошторису здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складаються за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруться показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати з розрахунку на одиницю показника.

У видатковій частині єдиного кошторису зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також з встановленням витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань і витрат, які планується здійснити за рахунок інших (позабюджетних) надходжень. Передбачені у видатковій частині асигнування повинні забезпечувати повне фінансування витрат установ. Для цього чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження за штатним розписом, пошита бути приведена у відповідність з фондом заробітної плати, який планується, а виграти на господарське утримання - відповідно до наявних джерел фінансування.

Видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідно до нормативно-правових актів, що визначають порядок формування обсягів витрат за їхніми категоріями, кожна з яких обов'язково обґрунтовується відповідними розрахунками.

Видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів плануються за категоріями видатків у цілому з наданням сум, що спрямовуються на покриття дефіциту бюджетних асигнувань. Ці кошти передбачаються, насамперед, на виплату заробітної плати працівникам установ з нарахуванням на соціальне страхування, оплату витрат, пов'язаних з господарським утриманням установ та інші першочергові витрати.

У бюджетному плануванні крім індивідуального кошторису доходів і видатків розрізняють загальні і зведені види кошторисів.

Загальні кошториси складаються: за однотипними малими установами - клубами, бібліотеками, фельдшерсько-акушерськими пунктами тощо з невеликим обсягом фінансування; за однотипними великими установами, господарське обслуговування яких здійснюється централізовано.

Зведені кошториси — це злиті воєдино індивідуальні кошториси однотипних установ і кошториси на централізовані заходи. У таких кошторисах передбачаються видатки за усіма установами даного відомства.

Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає в виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа — кошторису. Визначення обсягів фінансування грунтується на:

1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);

2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.

Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:

а) виробничі показники, які характеризують профільну діяльність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі), що, в свою чергу, розмежовуються на:

• вихідні — об'єктивно існуючі на даний період часу;

• похідні — визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповнюваності класів);

б) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

Норми витрат характеризують обсяг витрат на одну розрахункову одиницю.

Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені та постатейні нормативи. Узагальнені характеризують обсяг витрат з усіх статей на певний виробничий показник, наприклад норми видатків на охорону здоров'я на одного жителя.

Постатейні нормативи відображають норми витрат у розрізі окремих статей.

Нормативи поділяються:

за методом обчислення

розраховані на основі фізіологічних потреб (на харчування, освітлення, опалення тощо);

розраховані на основі статистичних спостережень;

за характером використання —

обов'язкові (встановлюються органами державної влади та управління);

факультативні (визначаються галузевими органами чи бюджетними установами).

Кошторис — це плановий документ, в якому встановлюється обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний поділи.

Види кошторисів:

а) індивідуальний — для кожної бюджетної установи;

б) зведений — по групі однорідних закладів ( загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади та ін.);

в) на централізовані заходи, які проводяться відповідним органом управління;

г) загальний — обсяги фінансування для окремого органу управління (наприклад, загальний кошторис відділу освіти включає зведені кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтернатах, дитячих дошкільних закладах і на централізовані заходи).

Складання кошторису проводиться у відповідності з бюджетною класифікацією видатків:

А. Поточні видатки

1. Видатки на товари і послуги в т. ч.:

— оплата праці працівників бюджетних установ

— нарахування на заробітну плату

— придбання предметів постачання і матеріалів з них:

• медикаменти і перев'язувальні засоби

• продукти харчування

— видатки на відрядження

— оплата послуг з утримання бюджетних установ з них:

• оплата транспортних послуг на утримання власних транспортних засобів

• послуги зв'язку

— оплата комунальних послуг та енергоносіїв з них:

• оплата теплопостачання

• оплата водопостачання та водовідведення

• оплата електроенергії ^» оплата природного газу

— дослідження і розробки, державні програми 2. Субсидії і поточні трансфертні виплати в т. ч.:

• трансферти населенню

Капітальні видатки в т. ч.:

— придбання основного капіталу

— придбання обладнання і предметів довгостро­кового користування

— капітальний ремонт

— придбання землі і нематеріальних активів

— капітальні трансферти

У процесі складання кошторису всі витрати можуть бути поділе­на дві групи. До першої належать видатки на оплату праці, планування яких здійснюється, виходячи зі специфіки окремих галузей соціальної сфери. Решта видатків плануються за стандартною мето­дою, яка виходить з обсягів закупівлі товарів і послуг та діючих цін і тарифів.

Сутність кошторисів бюджетних установ

З метою запровадження дієвого контролю за доходами та вит­ратами всіх установ, що фінансуються з бюджету з 1997 року було започатковано фінансування цих установ на основі кошторису.

З першого червня 1997 р. було запроваджено казначейське виконання кошторисів видатків на утримання апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та підві­домчих їм органів шляхом оплати рахунків органами Держав­ного казначейства.

З липня 1997 р. органами Державного казначейства прий­нято на обслуговування всі заходи, що фінансуються з дер­жавного бюджету. Всього у липні 1997 р. органами Держав­ного казначейства переведено на оплату рахунків 3,3 тис. бюджетних установ і організацій, що становило 24 % їх за­гальної кількості.

Протягом 1998 було завершено перехід на обслуговування всіх бюджетних установ органами Державного казначейства на основі кошторисів.

Кабінетом Міністрів України була затверджена Поста­нова № 164 від 16 лютого 1998 р. «Про Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації» де регламентований по­рядок складання, затвердження, внесення змін кошторисів установ, закладів, заходів як на загальнодержавному так і місцевому рівні.

Кошториси можуть бути наступних видів:

— єдиний кошторис бюджетної установи соціального нап­рямку;

— кошторис доходів і видатків центральних органів виконав­чої влади;

— кошторис доходів і видатків міністерств, відомств, держав­них адміністрацій;

— кошторис доходів і видатків регіональних відділень дер­жавних цільових фондів;

— кошторис доходів і видатків національних закладів освіти;

— кошториси доходів і видатків на проведення централізова­них заходів.

Кошториси бюджетних установ є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, вико­ристання і поквартальний розподіл коштів установи. Форму­вання кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вищестояща організація над­силає всім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого проводиться фінансуван­ня установи.

Форми кошторису і лімітної довідки розробляються і затвер­джуються Міністерством фінансів України.

Затвердження кошторисів бюджетних установ

Затвердженню кошторисів передує процес формування лімітів і витрат у підпорядкованих установах, коли вищестоящі організа­ції повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної ус­танови, виходячи з основних її виробничих показників, обсягу виконаної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. За таких умов мають ви­конуватися вимоги до забезпечення фінансовими ресурсами на­самперед щодо витрат на заробітну плату з нарахуванням на соці­альне страхування, а також на господарське утримання установи. Асигнування на придбання обладнання, капітальний ремонт при­міщень тощо, які не мають першочергового характеру, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат.

Кошторис складається всіма бюджетними установами на ка­лендарний рік і затверджується у встановленому порядку.

Одночасно із кошторисом на затвердження вищестоящій орга­нізації подається штатний розпис установи, включаючи її струк­турні підрозділи, які утримуються за рахунок спеціальних чи ви­щих позабюджетних коштів (форма штатного розпису затверджу­ється Мінфіном). Кошторис і штатний розпис затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається у вищестоящій організації.

Затвердження кошторису доходів і видатків та штатного роз­пису установи засвідчується підписом керівника відповідного ор­гану із зазначенням дати затвердження і гербовою печаткою.

Фінансування установ без затвердженого в установленому по­рядку кошторису забороняється.

Зміни до затвердженого кошторису та штатного розпису в процесі його виконання можуть вноситися лише з дозволу орга­нізації, яка затвердила кошторис і штатний розпис.

В процесі виконання кошторисів керівники установ мають право в межах затвердженої загальної суми видатків на оплату праці самостійно перерозподіляти кошти між фондом заробіт­ної плати за основним окладом, фондом заробітної плати по доплатах і надбавках та фондом на преміювання. Зазначені змі­ни можуть вноситися лише за наявності відповідних підстав згідно із законодавством з питань оплати праці. В разі внесення таких змін обґрунтування пояснювальною запискою подається устано­вою до квартальних та річних звітів про виконання кошторису доходів і видатків.

Єдиний кошторис доходів і видатків установи складається з трьох розділів, які наведені в рис. 5.7.

Рис. 5.7. Розділи кошторису доходів і видатків

Кожний з трьох розділів кошторису поділяється на доходну і видаткову частину.