![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Національна академія статистики, обліку та аудиту Бондарук т. Г. Місцеві фінанси
- •Тема 1. Місцеві фінанси, їх сутність, склад і роль у розвитку економічної і соціальної інфраструктури
- •1.1. Формування інституту місцевого самоврядування і місцеві фінанси
- •1.2. Основи теорії місцевого самоврядування та місцевих фінансів
- •1.3. Повноваження та функції місцевого самоврядування
- •За суб’єктами муніципального права
- •За об’єктами:
- •1.4. Сутність, функції та роль місцевих фінансів
- •Місцеві фінанси є системою, тобто у відповідності із загальноприйнятим визначенням сукупністю взаємозв'язаних елементів, які взаємодіють для досягнення певної мети.
- •Формою реалізації місцевих фінансів є грошові фонди, виокремлені із загальної кількості за певною ознакою (призначення або специфіки формування) фонди фінансових ресурсів.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Фінансова політика місцевих органів влади
- •1. Нормативно-правове регулювання місцевих фінансів в Україні
- •2.2. Фінансове забезпечення функцій місцевого самоврядування
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3: Місцеві бюджети як основа фінансової бази місцевих органів влади
- •Сутність місцевих бюджетів
- •Складові та принципи побудови місцевих бюджетів
- •Місцеві позики та їх розвиток в Україні
- •3.4.Зарубіжний досвід функціонування місцевих бюджетів та можливість його використання у вітчизняній практиці
- •3.5.Зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів в умовах бюджетної реформи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Формування дохідної бази місцевих бюджетів
- •Власні та закріплені доходи місцевих бюджетів
- •4.3. Місцеві податки і збори в доходах місцевих бюджетів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Система видатків місцевих бюджетів
- •2. Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Програмно-цільовий метод планування бюджету
- •Паспорт бюджетної програми
- •5.3. Видатки місцевих бюджетів
- •5.4. Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи
- •2. Фінансування освіти
- •Контрольні запитання:
- •Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами включає:
- •Основні шляхи вдосконалення розрахунку дотацій вирівнювання місцевих бюджетів:
- •3. Невирішені проблеми розрахунку дотацій вирівнювання місцевих бюджетів:
- •8. Назвіть чинники, які враховуються при розрахунках видатків
- •9. Назвіть чинники, які враховуються при розрахунках видатків на охорону здоров'я:
- •Тема 6: міжбюджетні відносини, їх складові
- •6.2. Сутність і стан фінансового вирівнювання
- •6. 3. Бюджетне регулювання, його цілі та методи
- •6.4. Бюджетні трансферти та їх види
- •Властивості міжбюджетних трансфертів
- •6.5. Алгоритм визначення дотацій вирівнювання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні
- •7.1. Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні
- •II. Розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет
- •III. Виконання місцевого бюджету
- •IV. Підготовка та розгляд звіту про виконання місцевого бюджету і прийняття рішення щодо нього
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Організація фінансової діяльності підприємст місцевого господарства
- •8.1. Організація фінансової діяльності підприємств місцевого господарства
- •8.2. Особливості функціонування та фінансова діяльність підприємств комунальної власності
- •Підприємства комунальної власності
- •Підприємства житлового господарства
- •Підприємства комунального господарства
- •Транспортні підприємства
- •3. Сучасні проблеми розвитку комунального сектору
- •8.3. Сучасні проблеми розвитку комунального сектору
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Фінанси підприємств комунального господарства
- •9.1. Склад та особливості організації фінансів житлово-комунального господарства Підприємства житлового господарства
- •Підприємства комунального господарства
- •9.2. Специфіка фінансової діяльності підприємств комунального обслуговування
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Фінансова діяльність житлово-експлуатаційного сектору
- •10.2. Фінансова діяльність комунальних транспортних підприємств
- •Транспортні підприємства
- •10.3. Необхідність і зміст реформи житлово-комунального господарства в Україні
- •Контрольні запитання:
- •7. До житлового фонду соціального призначення відносяться:
- •8. До житлового фонду спеціального призначення відносяться:
- •9. Житловий фонд спеціального призначення включає:
- •Тема 11. Управління місцевими фінансами в україні
- •11.1. Сутність управління фінансами
- •11.2. Місцеві фінансові органи, їх завдання, повноваження, функції
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12. Світовий досвід організації місцевих фінансів
- •12.1. Зміст і значення Європейської хартії місцевого самоврядування
- •12.2. Бюджетний федералізм
- •12.3. Доходи та видатки локальних урядів
- •12.4. Місцеве оподаткування в зарубіжних країнах
- •12.5. Фінансове вирівнювання за кордоном
- •12.6. Зарубіжний досвід створення місцевих позабюджетних фондів
- •12.7. Світовий досвід місцевих запозичень
- •Контрольні запитання:
- •1. Бюджетний федералізм — це:
- •2. Всі субсидії поділяються на:
- •3. До основних чинників, які зумовили збільшення видатків місцевих бюджетів зарубіжних країн, відносять такі:
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •Місцеві фінанси
Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні
1. Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні
2. Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні та їх повноваження
7.1. Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні
Зміст бюджетного процесу на рівні місцевих бюджетів
Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.
Бюджетним кодексом визначено 4 стадії бюджетного процесу (див. рис. 24), вказано, що на всіх стадіях здійснюється фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями, визнаються учасниками бюджетного процесу.
Рис.7.1. Стадії бюджетного процесу
Зміст бюджетного процесу на рівні місцевих бюджетів
Складання проектів місцевих бюджетів:
органи державної влади визначають особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період;
місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад подають загальнодержавним органам необхідну інформацію для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників;
місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;
головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам;
місцеві фінансові органи проводять аналіз бюджетного запиту, приймають рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету;
виконавчі органи рад, державні адміністрації подають фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів;
Міністерство фінансів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет;
у тижневий термін після ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читанні Кабінет Міністрів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам рад положення та показники міжбюджетних відносин;
місцеві державні адміністрації та виконавчі органи рад готують проекти рішень про місцеві бюджети.
Проект рішення про місцевий бюджет включає:
♦ пояснювальну записку до проекту рішення, яка повинна містити:
- інформацію про соціально-економічний стан адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період;
оцінку надходжень доходів, з урахуванням втрат доходів у результаті наданих відповідною радою податкових пільг;
пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет;
обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин;
інформацію щодо погашення боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсягів та умов запозичень;
прогноз показників місцевого бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;
проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;
показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація проекту триває більше одного бюджетного періоду;
перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;
інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;
пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету;
інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.
Рішення про місцевий бюджет визначає:
1) загальну суму доходів і видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди), а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;
граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;
бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;
доходи бюджету за бюджетною класифікацією;
бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;
додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.
Затвердження місцевих бюджетів
Бюджет Автономної Республіки Крим, обласні і районні бюджети, міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України.
Міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями міської, районної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського (міст Києва і Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) бюджету.
Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи рад мають право здійснювати витрати з місцевого бюджету на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням ради про бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період здійснювати капітальні видатки забороняється.
Виконання місцевих бюджетів
Виконання відповідних місцевих бюджетів забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (у випадках відсутності виконавчих органів).
Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України.
Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу.
Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.
Податки, збори та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.
Податки, збори та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному органі Державного казначейства України.
Виконання місцевого бюджету за видатками передбачає: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; взяття бюджетних зобов'язань; отримання товарів, робіт та послуг; здійснення платежів; використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.
Після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади заборонено приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, не забезпечених бюджетними асигнуваннями.
Переваги казначейської системи виконання місцевих бюджетів:
Безризикове зберігання коштів на рахунках державного казначейства;
оперативність у процесі перерахування коштів між бюджетами різних рівнів;
можливість у будь-який момент отримати необхідну інформацію про стан надходження та витрачання бюджетних коштів;
дотримання фінансової дисципліни у використанні бюджетних коштів;
дієва система попереднього контролю за витрачанням бюджетних коштів;
забезпечення єдиних вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності виконання бюджетів.
Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів
Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством України.
Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти. Крім того, зведені показники звітів одночасно подаються відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад.
Органи стягнення надають місцевим фінансовим органам звіти про фактичні надходження податків і зборів.
Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, до відповідної ради Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом ради у двомісячний строк після завершення бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи комісією з питань бюджету ради, після чого проходить затвердження звіту про виконання бюджету або приймається інше рішення з цього приводу.
Управління місцевими бюджетами, що відбувається в межах бюджетного процесу, є найважливішою складовою системи управління місцевими фінансами. У Бюджетному кодексі України наведено таке визначення бюджетного процесу.
Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.
Для кращого розуміння змісту цього поняття необхідно також знати, що бюджетний процес — це організована та скоординована діяльність багатьох суб'єктів, які є його учасниками — законодавчих органів, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, фінансових органів, розпорядників бюджетних коштів та ін. Така діяльність є різноаспектною і включає: формування цілей і завдань, яких слід досягнути завдяки використанню бюджетних ресурсів; складання прогнозу соціально-економічного розвитку; розробку проекту бюджету, його погодження і затвердження; комплекс дій та заходів щодо виконання бюджету; складання і затвердження звіту про виконання бюджету;оцінку одержаних результатів та внесення на її основі змін у бюджетну практику. Як зазначалося, в бюджетній діяльності бере участь значне число суб'єктів, тому чільне місце в бюджетному процесі належить його організації та координації дій всіх учасників. Невід'ємними атрибутами ефективного бюджетного процесу є також бюджетний моніторинг, аналіз, контроль і аудит, які проводяться на всіх його етапах.
Незважаючи на єдність вітчизняної бюджетної системи, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиними грошовою системою і бюджетною класифікацією, а також єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності, все ж необхідно в окрему сферу бюджетної діяльності виділяти ту частину бюджетного процесу, яка здійснюється на місцевому рівні. Адже одним з основоположних принципів вітчизняної бюджетної системи є принцип самостійності. Він гарантує незалежність місцевих бюджетів та передбачає, що органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності ні за бюджетні зобов'язання держави, ні за зобов'язання один одного. Самостійність місцевих бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, а також правами відповідних органів місцевого самоврядування самостійно розглядати та затверджувати місцеві бюджети та визначати напрями використання бюджетних коштів.
Отже, бюджетний процес, який здійснюється на місцевому рівні, є окремою, порівняно самостійною складовою національного бюджетного процесу, що здійснюється з урахуванням пріоритетів та уподобань місцевого населення. Крім того, він є невід'ємною частиною місцевої бюджетної політики. Право та реальна здатність місцевого самоврядування проводити власну, незалежну від "центру" бюджетну політику, орієнтовану на потреби територіальної громади, є головною умовою, реалізація якої дає змогу самостійно організовувати бюджетний процес на місцевому рівні.
Не має жодної країни, в якій бюджетний процес на локальному рівні був би повністю відокремлений від процесу складання і виконання центрального бюджету держави. Безперечно, вони є й повинні бути взаємопов'язаними. Однак рівень самостійності органів місцевого самоврядування щодо організації бюджетного процесу в межах загальнонаціональних "рамкових умов", який може бути різним залежно від форми державного устрою, способу організації бюджетної системи, розвиненості інституту місцевого самоврядування тощо, є одним із найважливіших індикаторів, що свідчить про ступінь фінансової децентралізації в країні.
Як і в більшості розвинених зарубіжних держав, в Україні основоположні юридичні норми створюють необхідні передумови для проведення органами місцевого самоврядування, хоч і в рамках єдиних загальнонаціональних норм, цілком незалежної бюджетної політики та самостійної організації бюджетного процесу на локальному рівні. Однак ці можливості залишаються практично не реалізованими з таких основних причин:
надмірної централізації бюджетної системи України;
нестабільності вітчизняної нормативно-правової бази;
віднесення до компетенції органів місцевого самоврядування повноважень на здійснення державних видатків без забезпечення їх необхідними джерелами фінансування, тобто наявності так званих "непрофінансованих мандатів";
недостатнього рівня податкової автономії місцевого самоврядування;
незначної фіскальної ролі місцевих податків і зборів;
високого рівня залежності місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету;
введення казначейського обслуговування місцевих бюджетів у такій формі, яка суттєво обмежує можливості органів місцевого самоврядування та місцевих фінансових органів щодо управління бюджетними коштами тощо.
Одним із ключових факторів, який у сучасних умовах зумовлює фінансову несамостійність місцевого самоврядування в Україні, є низький рівень фіскальної децентралізації, що не може вважатися позитивним явищем. Щоправда, до середини 1990-х років в економічній науці дуже поширеною була думка, що для країн, які розвиваються, доцільними є сильна цілеспрямована політика центрального уряду та невисокий рівень фіскальної децентралізації. Вважалося, що за таких обставин можна запобігти низці негативних наслідків децентралізації, які особливо відчутні в суспільствах трансформаційного типу — безвідповідальній борговій політиці місцевих органів влади, що загрожує макро-економічною дестабілізацією, процесам гальмування структурної перебудови економіки. Однак аналіз сучасної зарубіжної економічної літератури свідчить про стрімке зростання кількості прихильників фіскальної децентралізації. Останні на основі узагальнення світового досвіду доводять, що оптимально проведена децентралізація бюджетної системи сприяє розвитку інститутів ринкової економіки, забезпечує стійкі темпи економічного зростання, посилює стимули органів місцевого самоврядування до проведення раціональної бюджетної політики та сприяє формуванню сприятливого інвестиційного клімату. Крім того, надмірна фіскальна централізація призводить до загострення екологічних проблем, зниження якості соціальних послуг, які надаються на місцевому рівні, уповільнює розвиток демократичних інститутів у суспільстві.
Аналіз рівня фіскальної децентралізації в Україні на основі методики, розробленої Організацією економічного співробітництва і розвитку, свідчить, що він є критично низьким. Це вказує на необхідність зміцнення фінансової автономії місцевого самоврядування і послаблення залежності місцевих бюджетів від державного бюджету, що дасть можливість більш повно врахувати пріоритети територіальних громад при реалізації бюджетного процесу на локальному рівні.
Бюджетний процес на місцевому рівні регламентується нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні. До таких юридичних документів належать:
Конституція України;
Бюджетний кодекс України;
закони про державний бюджет України;
інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини. Чільне місце серед нормативно-правових актів цієї групи, зокрема, належить законам "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань", "Про систему оподаткування" тощо;
нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та законів України;
нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади — Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та інших, прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу, законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
З метою уникнення правових колізій, які можуть траплятися в бюджетному процесі, застосування норм вказаних вище нормативно-правових актів відбувається з дотриманням принципу ієрархічності, відповідно до якого бюджетне законодавство складається з окремих взаємопідпорядкованих груп нормативних документів, які, крім того, не повинні суперечити положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та закону про державний бюджет України (рис. 7.1).
Ієрархічна структура нормативно-правових актів України, що регламентують здійснення бюджетного процесу
Рівні |
|
1 |
Конституція України |
2 |
Бюджетний кодекс України |
3 |
Закон про державний бюджет України |
4 |
Інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини |
5 |
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України |
6 |
Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади |
7 |
Рішення органів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування |
Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу України бюджетний процес складається з чотирьох стадій. На місцевому рівні такими стадіями є:
складання проекту місцевого бюджету;
розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет;
виконання місцевого бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до рішення про місцевий бюджет;
підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Крім того, Бюджетним кодексом передбачено, що невід'ємними елементами бюджетного процесу є фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів, які здійснюються на всіх його стадіях. Атрибутами раціонального бюджетного процесу є також бюджетний моніторинг і аналіз планування та виконання бюджету. Вони забезпечують належні умови для достовірного оцінювання рівня ефективності бюджетного процесу та вжиття своєчасних заходів що до його оптимізації.
Бюджетний процес є безперервним і складається з окремих бюджетних циклів. Бюджетний цикл і бюджетний період — не тотожні поняття, які необхідно розрізняти.
Бюджетний цикл — це період бюджетного процесу, який повністю охоплює діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням певного конкретного бюджету, а також розглядом та ухваленням рішення щодо звіту про його виконання.
Бюджетний цикл на місцевому рівні, як правило, триває більше двох років, адже бюджетне планування починається задовго до затвердження бюджету та його виконання.
Бюджетний період — це період, протягом якого бюджет є чинним.
Як правило, бюджетний період збігається в часі з процесом виконання бюджету. Оскільки в Україні, як і в більшості країн світу, бюджетний період триває один рік, досить часто вживається також термін бюджетний рік, який має в цьому випадку таке саме значення. Для кожного з місцевих бюджетів України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року.
Структуру бюджетного процесу на місцевому рівні показано на рис. 7.2, а в табл. 7.1 наведено типовий бюджетний календар, який містить інформацію про основні етапи бюджетного процесу за його стадіями.
Як видно з табл. 7.1, не кожне з передбачених чинним бюджетним законодавством завдань має чітко визначені терміни виконання. Це пояснюється тим, що їх встановлення належить до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів влади Автономної Республіки Крим.
Розглянемо особливості організації бюджетного процесу на кожній з його стадій детальніше.
І. Складання проекту місцевого бюджету
Основними етапами процесу складання місцевих бюджетів вважаються такі:
1) встановлення граничних обсягів бюджетних асигнувань;
Попередній
бюджетний цикл
Поточний
бюджетний цикл
Стадії
бюджетного процесу
1)Складання
проекту місцевого бюджету
2)Розгляд
та прийняття рішення про місцевий
бюджет
3)Виконання
місцевого бюджету
4)Підготовка
та розгляд звіту про виконання місцевого
бюджету і прийняття рішення щодо цього
1)фінансовий
контроль і аудит
2)моніторинг
бюджетного процесу
3)аналіз
планування та виконання бюджету
4)
оцінка ефективності
Наступний бюджетний цикл
Рис.7.2. Структуру бюджетного процесу на місцевому рівні
Таблиця 7.1.
Типовий календар бюджетного процесу на місцевому рівні
Стадії та їх складові |
Виконавці |
Терміни виконання |
||
І. Складання проекту бюджету |
||||
1. Надання Міністерством фінансів інформації про особливості складання проектів бюджетів на наступний бюджетний період |
Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад |
Липень — серпень |
||
2. Прийняття спільних рішень та укладення договорів про об'єднання коштів місцевих бюджетів для спільного виконання власних повноважень |
Місцеві ради |
До 1 серпня |
||
3. Розробка згідно з визначеною Міністерством фінансів типовою формою бюджетних запитів та з урахуванням особливостей складання проектів бюджетів інструкції з підготовки бюджетних запитів, доведення її до головних розпорядників коштів місцевого бюджету |
Місцеві фінансові органи |
|
||
4. Подання обласним адміністраціям (Раді міністрів АРК) інформації, необхідної для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників бюджетів |
Районні державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад |
|
||
5. Подання Міністерству фінансів та Верховній Раді України інформації, необхідної для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників бюджетів |
Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації |
До 1 серпня |
||
6. Складання бюджетних запитів та подання їх до місцевих фінансових органів |
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів |
Визначаються фінансовими органами |
||
7 |
Місцеві фінансові органи |
|
8. Подання проекту місцевого бюджету на розгляд до Ради міністрів АРК, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевої ради |
Місцеві фінансові органи |
|
|
9. Подання районним (міським) фінансовим органам пропозицій щодо показників проектів бюджетів |
Виконавчі органи сільських, селищних та міст районного значення рад, районні державні адміністрації в районах міст Києва і Севастополя |
|
|
10. Отримання від Міністерства фінансів розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їхнього визначення та інших показників, необхідних для складання проекту бюджету, а також типової форми рішення про бюджет |
Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад |
До 15 вересня |
|
11. Отримання показників міжбюджетних відносин і текстових статей ухваленого в другому читанні закону про Державний бюджет України |
Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад |
Не пізніше 27 листопада |
|
12. Підготовка проекту рішення про місцевий бюджет |
Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад |
|
|
II. Розгляд та прийняття рішення про бюджет |
|||
1. Розгляд проекту рішення про місцевий бюджет |
Верховна Рада АРК, місцеві ради |
|
|
2. Затвердження бюджету АРК, обласних, районних і міських (крім міст районного значення) бюджетів |
Верховна Рада АРК, обласні і міські ради |
У двотижневий термін після опублікування закону про державний бюджет України |
3. Затвердження бюджетів міст районного значення, районних у містах, селищних і сільських бюджетів |
Місцеві ради |
У двотижневий термін після затвердження районного або міського бюджету |
III. Виконання бюджету |
||
1. Затвердження розпису місцевого бюджету, забезпечення його відповідності бюджетним призначенням |
Керівник місцевого фінансового органу |
|
2. Забезпечення виконання місцевого бюджету |
Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад |
Протягом бюджетного періоду |
3. Загальна організація та управління виконанням місцевого бюджету, координація діяльності учасників бюджетного процесу |
Місцеві фінансові органи |
Протягом бюджетного періоду |
4. Забезпечення надходження до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів |
Органи стягнення |
|
5. Прогнозування та аналіз доходів місцевого бюджету |
Місцеві фінансові органи |
|
6. Казначейське обслуговування місцевого бюджету за функціями, визначеними Бюджетним кодексом України |
Територіальні органи Державного казначейства |
|
7. Здійснення бюджетних витрат |
Фінансові органи, розпорядники та одержувачі коштів |
Протягом бюджетного періоду |
8. Внесення змін до рішення про місцевий бюджет |
Місцеві ради на основі висновків місцевих фінансових органів |
|
IV. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього |
||
1. Визначення періодичності, структури і термінів подання звітності про виконання місцевих бюджетів |
Державне казначейство України |
|
2. Встановлення форм звітів про виконання місцевих бюджетів |
Державне казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів та Рахунковою палатою |
|
3. Складання балансів, звітів про виконання місцевих бюджетів та подання їх Міністерству фінансів АРК, місцевим фінансовим органам і виконавчим органам місцевих рад |
Територіальні органи Державного казначейства України |
Для різних видів звітів встановлено різні терміни їх подання |
4. Подання місцевим фінансовим органам звітів про податкову заборгованість і фактичні надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів |
Органи стягнення |
Не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним |
5. Подання квартального та річного звітів про виконання місцевого бюджету до Верховної Ради АРК або відповідної місцевої ради |
Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад
|
Щокварталу, у двомісячний термін після закінчення бюджетного періоду |
6. Перевірка звіту про виконання місцевого бюджету за бюджетний період |
Рахункова палата АРК або комісія з питань бюджету відповідної місцевої ради |
|
7. Затвердження звіту про виконання бюджету або прийняття іншого рішення з цього приводу |
Верховна Рада АРК, місцеві ради |
|
складання і доведення до розпорядників бюджетних коштів інструкцій з підготовки бюджетних запитів;
підготовка бюджетних запитів;
аналіз і зведення бюджетних запитів;
підготовка проекту рішення про місцевий бюджет та документів, що до нього додаються; подання проекту рішення про місцевий бюджет на розгляд
Складання проектів відповідних місцевих бюджетів забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад.
Безпосередньо організація бюджетного планування, координація діяльності головних розпорядників коштів та виконання методично-консультаційних функцій з питань складання місцевого бюджету належать до компетенції місцевого фінансового органу. У разі, якщо місцеві фінансові органи не створені, їхні повноваження здійснюють виконавчі
Робота зі складання проекту місцевого бюджету має не тільки технічний, а й політичний характер. Адже за її результатами необхідно вирішити два основних завдання: з одного боку, якомога точніше спрогнозувати доходи бюджету, правильно визначити потребу і спланувати витрати, правильно розрахувати показники проекту бюджету; з іншого — скласти бюджет, який би максимально повно враховував пріоритети та потреби місцевого населення і був схвалений громадськістю. Організація діяльності бюджетного процесу на цій стадії є дуже відповідальним завданням. Вдало та з дотриманням встановлених термінів складений бюджет дає змогу забезпечити своєчасне та якісне його виконання, і навпаки, прорахунки, допущені у процесі планування бюджету, чинять значний негативний вплив протягом усіх наступних стадій бюджетного процесу. Тому ще до початку роботи, пов'язаної безпосередньо зі складанням проекту бюджету на відповідний рік, необхідно виконувати великі обсяги аналітичної роботи, проводити бюджетні слухання та інші заходи із залучення до бюджетного процесу широких кіл громадськості.
Як правило, в умовах раціонально організованого бюджетного процесу складанню проекту бюджету обов'язково передує стратегічне та середньострокове бюджетне планування. При цьому планування на середньострокову перспективу здійснюють на 3—5 років і переглядають щороку, приводячи у відповідність до напрямів бюджетної політики, які можуть змінюватися з року в рік. До початку складання бюджету також формується місцева бюджетна політика, головні засади якої визначаються програмою економічного та соціального розвитку адміністративно-територіальної одиниці.
Процес складання місцевих бюджетів передбачає врахування низки важливих рішень, які приймаються на загальнодержавному рівні. Так, окремі показники і положення, що мають дотримуватися при формуванні місцевих бюджетів, визначаються Основними напрямами бюджетної політики країни. До них, зокрема, належать такі:
частка обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету України і значення коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;
особливості взаємовідносин державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному році;
розмір
мінімальної заробітної плати та рівень
забезпечення прожиткового мінімуму
на плановий бюджетний період.
Безпосередньо процес складання місцевих бюджетів розпочинається у червні року, що передує плановому, після винесення на розгляд Верховної Ради України проекту Основних напрямів бюджетної політики і проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний рік. У цей час Міністерство фінансів України доводить до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад інформацію про особливості складання проектів місцевих бюджетів на наступний бюджетний період.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють терміни скла дання і отримують сформовану районними державними адміністрація ми і виконавчими органами місцевих рад інформацію, необхідну для проведення розрахунків міжбюджетних трансфертів. Зведена інформація до 1 серпня подається ними Міністерству фінансів України для ви конання таких розрахунків та Рахунковій палаті для здійснення їх перевірки.
Місцеві фінансові органи згідно з визначеними Міністерством фінансів України особливостями складання проектів бюджетів на наступний бюджетний рік і типовою формою бюджетних запитів розробляють інструкцію з підготовки бюджетних запитів. Така інструкція доводиться до відома кожного з головних розпорядників коштів місцевого бюджету.
Головні розпорядники коштів формують бюджетні запити і подають їх до місцевих фінансових органів. Останні проводять аналіз бюджет них запитів на предмет відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. За результатами проведеного аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про можливість включення бюджетних запитів до проекту бюджету. Після цього проект бюджету подається Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевої ради, які за результатами його розгляду доводять до місцевих фінансових органів свої пропозиції щодо його показників.
У разі схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про державний бюджет України, яке має відбутися не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, Міністерство фінансів України доводить до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад розрахунки прогноз них обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також типову форму рішення про бюджет.
У тижневий термін після ухвалення закону про державний бюджет України в другому читанні, тобто не пізніше 27 листопада, Кабінет Міністрів України забезпечує доведення до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад показників обсягів міжбюджетних трансфертів і текстових статей закону, які визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період. Затверджені в другому читанні закону, ці показники і положення, а також розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму громадян на майбутній бюджетний рік вже не можуть бути змінені. Після цього починається завершальний етап складання місцевих бюджетів.
Володіючи необхідною для закінчення формування проекту бюджету інформацією, місцеві фінансові органи уточнюють розрахунки його показників. Після складання остаточного варіанта бюджету Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад забезпечують підготовку та схвалюють проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.