Тема 4. Формування дохідної бази місцевих бюджетів

1. Сутність та структура доходів місцевих бюджетів

2. Власні та закріплені доходи місцевих бюджетів

3. Місцеві податки і збори в доходах місцевих бюджетів

4.1. Сутність та структура доходів місцевих бюджетів

До перших законодавчих актів, що визначили склад доходів місце­вих бюджетів "України належать Закони "Про бюджетну систему Україн­ської РСР" від 5 грудня 1990 р. та "Про місцеві Ради народних депу­татів Української РСР та місцеве самоврядування" від 7 грудня 1990 р. Цими документами була створена правова основа для впровадження і розвитку системи місцевого самоврядування, визначена матеріально-фінансова основа його функціонування. В Законі "Про бюджетну систе­му Української РСР" була вперше зроблена спроба чіткого розмежуван­ня доходів і видатків між ланками бюджетної системи.

У 1992 р. був прийнятий Закон "Про місцеві Ради народних депу­татів та місцеве і регіональне самоврядування", згідно з яким розмежо­вувались поняття "місцеве самоврядування" і "регіональне самовряду­вання", "бюджети місцевого самоврядування" і "місцеві бюджети", ви­значався базовий рівень місцевого самоврядування (місто, селище, се­ло). У цьому Законі були визначені доходи бюджетів місцевого самовря­дування, районних та обласних бюджетів.

Наступним кроком в упорядкуванні доходів місцевих бюджетів ста­ло прийняття Закону України "Про внесення змін і доповнень до Зако­ну Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР" від 29 черв­ня 1995 р., в якому визначались доходи: 1) республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, міських Києва та Севастополя; 2) район­них, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів; 3) районних у містах бюджетів; 4) міських (міст районного підпорядкування), селищ­них, сільських бюджетів.

Передбачена Законом "Про бюджетну систему України" схема роз­поділу дохідних джерел між бюджетами на практиці була втілена лише частково. За роки, що минули з часу прийняття цього Закону, неодно­разово змінювався перелік доходів як державного, так і місцевих бю­джетів. У 1996 р. була прийнята Конституція України, а в 1997 р. — За­кон України "Про місцеве самоврядування в Україні", які по-новому ви­значили місце і роль окремих видів бюджетів, а саме обласних та район­них. У наступні роки доходи державного та місцевих бюджетів перегля­далися також у зв'язку зі щорічними змінами у механізмі бюджетного регулювання і, зокрема, в складі регулюючих податків. Закріплення за державним бюджетом України непрямих податків, а за місцевими — прямих (з числа регулюючих) докорінно змінило склад їх доходів.

Перші спроби розмежування доходів державного і місцевих бюджетів України були здійснені в законах «Про бюджетну систему Української РСР» (1990 р.), «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» (1992 р.), «Про бюджетну систему України» (1995 р.). Проте положення цих документів не вдалося повною мірою запровадити, крім того, розмежування доходних джерел було проведено лише згідно найважливіших напрямків витрачання коштів, без необхідної для практичного їх застосування деталізації.

Становище докорінно змінилося разом із ухваленням Бюджетно­го кодексу України. Відповідно до його вимог, доходи місцевих бю­джетів складаються з власних і закріплених, перелік яких визначе­ний на тривалу перспективу, що повинно створити необхідні переду­мови для здійснення перспективного планування.