Програмно-цільовий метод планування бюджету

Досвід ринкових країн засвідчив переваги програмно-цільового методу складання бюджету, який дає можливість спрямовувати бю­джетні кошти відповідно до пріоритетів суспільного розвитку. Процес програмно-цільового планування включає наступні етапи, які показані в рис.5.2.

Рис.5.2. Етапи програмно – цільового методу

Завдання середньострокового бюджетного планування:

=> поліпшення макроекономічного балансу шляхом розроблен­ня узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету;

=> визначення загальних цілей бюджетної політики та забезпе­чення відкритості в їх досягненні впродовж багатьох років;

=> визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері держав­них видатків;

=> забезпечення можливості ініціювання змін у бюджетній по­літиці та механізмів контролю за їх реалізацією;

=> удосконалення розподілу бюджетних коштів, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів, як за функціями, так і між відповідними функціями;

=> підвищення відповідальності головних розпорядників бю­джетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджет­них коштів;

=> посилення загального бюджетного контролю.

Переваги програмно-цільового методу

Програмно-цільовий метод дає можливість встановити безпосе­редній зв'язок між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання. Запровадження програмно-цільового методу спрямо­ване на:

• забезпечення прозорості бюджетного процесу, чітке визначення цілей і завдань, на досягнення яких витрачаються бю­джетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;

• забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо дося­гнення поставлених цілей та виконання завдань, а також про­ведення аналізу причин неефективного виконання бюджет­них програм;

упорядкування організації діяльності головного розпорядни­ка бюджетних коштів щодо формування і виконання бюдже­тних програм шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними головним розпорядником бюджетних коштів відповідальни­ми виконавцями бюджетних програм;

• посилення відповідальності головного розпорядника бюдже­тних коштів за дотримання відповідності бюджетних про­грам законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;

• підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефекти­вності розподілу і використання бюджетних коштів.

Складові елементи бюджетних програм

1. Мета бюджетної програми - це законодавчо визначені основні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання конкрет­ної бюджетної програми.

2. Завдання бюджетної програми - це конкретні цілі, яких не­обхідно досягти у результаті виконання бюджетної програми протя­гом відповідного бюджетного періоду і оцінити які можна за допо­могою результативних показників.

3. Напрями діяльності - це конкретні дії, спрямовані на вико­нання завдань бюджетної програми з визначенням напрямів витра­чання бюджетних коштів. Напрями діяльності повинні відповідати завданням і функціям головного розпорядника бюджетних коштів. Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію бюджетної програми у межах коштів, виділених на дану мету.

4. Результативні показники - це кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і які дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми.

Групи результативних показників

• Показники затрат - визначають обсяги та структуру ресур­сів, які забезпечують виконання бюджетної програми:

- державне управління: кількість підвідомчих установ, кіль­кість штатних одиниць, кількість отриманих листів, доручень, звер­нень громадян;

• освіта: кількість навчальних закладів за категоріями, кіль­кість годин навчального процесу, чисельність працівників навчаль­ного закладу, кількість учнів;

• охорона здоров 'я: чисельність працівників галузі (за категорі­ями), кількість медичних установ (за типами), кількість хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, кількість медичних засобів, обладнання);

• житлово-комунальне господарство: загальна житлова площа, що потребує проведення капітального ремонту.

♦ Показники продукту - використовуються для оцінки досяг­ нення поставлених цілей (кількість користувачів товарами, роботами, послугами, виробленими в процесі виконання бюджетної програми):

• державне управління: кількість підготовлених та прийнятих рішень, кількість перевірок, обсяг наданих послуг та отриманих коштів (дозволи, ліцензії), кількість вирішених питань, доручень;

• освіта: кількість випускників;

• охорона здоров'я: кількість відвідувачів поліклінік, амбулато­рій, кількість амбулаторних візитів, кількість пролікованих;

• житлово-комунальне господарство: площа відремонтованого житлового фонду.

♦ Показники ефективності - визначаються як відношення кі­лькості вироблених товарів (виконання робіт, надання послуг) до їх вартості у грошовому або людському вимірі (витрати ресурсів на одиницю показника продукту):

• державне управління: кількість наданих послуг на одного працівника, кількість прийнятих рішень на одного працівника, ви­трати на утримання одної штатної одиниці, витрати на відрядження в розрахунку на 1 особу;

• освіта: вартість навчання одного учня, витрати на один на­ вчальний заклад, кількість навчальних годин на одного вчителя;

• охорона здоров'я: кількість пацієнтів на одного лікаря, вар­тість ліжко-дня, показник завантаженості ліжкового фонду, середня кількість днів перебування у лікарні;

• житлово-комунальне господарство: витрати на проведення капітального ремонту 1 кв. м житлової площі.

♦ Показники якості - відображають якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг):

• державне управління: відсоток вчасно виконаних рішень до їх загальної кількості, зміна обсягу податкової заборгованості (недоїм­ки), зміна обсягу кредиторської заборгованості, кількість позовів на неправомірні дії органів влади;

• освіта: кількість випускників, які закінчили навчальний за­клад з відзнакою, покращення рівня освіти (ступінь успішності);

• охорона здоров'я: рівень виліковності хворих, рівень захворюваності (за віковою структурою), рівень смертності, прогнозована тривалість життя;

• житлово-комунальне господарство: відсоток площі житлового фонду, що потребує ремонту, до загальної площі житлового фонду.