III. Виконання місцевого бюджету

Виконання місцевого бюджету — це забезпечення повної та своєчасної мобілізації надходжень місцевого бюджету, як зага­лом, так і за кожним із джерел, а також своєчасного, повного, безперервного та цільового фінансування передбачених ним прог­рам і заходів.

Ефективне виконання місцевого бюджету передбачає обов'язкове до­ тримання певних принципів:

• чіткого розмежування повноважень учасників процесу виконання бюджету та координації їхньої діяльності;

• відповідності прийнятих зобов'язань обсягам бюджетних асигну­вань і кошторисних призначень;

• цільового, економного та ефективного використання бюджетних коштів;

• оцінки ефективності на основі моніторингу й аналізу показників виконання бюджету та їх зіставлення з цілями місцевої бюджетної полі­тики;

• своєчасного складання, повноти і достовірності звітності;

• безперервного внутрішнього і зовнішнього контролю.

Процес виконання місцевих бюджетів вважають найважливішою ста­дією бюджетного процесу, оскільки стан виконання місцевих бюджетів має засвідчити:

• досягнення конкретних результатів бюджетної діяльності відпо­відно до визначених завдань;

• точність прогнозування показників доходів і видатків бюджету;

• ефективність роботи щодо мобілізації доходів до місцевих бюдже­тів;

• оптимальність прийнятих рішень щодо спрямування бюджетних ресурсів за напрямами діяльності органів місцевої влади;

• досягнення фінансової самодостатності органів місцевого самовря­дування;

• рівень забезпечення соціальних потреб населення адміністративно-територіальної одиниці;

• ефективність використання запозичених ресурсів2.

Розглянемо зміст процедур, пов'язаних з виконанням місцевого бю­джету (рис. 7.3). Ці процедури здійснюються протягом бюджетного пе­ріоду в певній послідовності — від затвердження розпису бюджету і до оцінювання ефективності його виконання. У разі необхідності прийма­ються рішення про внесення змін до місцевого бюджету.

Розпис місцевого бюджету затверджується керівником місцевого фі­нансового органу. У разі несвоєчасного прийняття бюджету затверджу­ється тимчасовий розпис. Показники розпису мають відповідати вста­новленим бюджетним призначенням.

Рис.7.3.Процес виконання місцевого бюджету

Всі доходи місцевих бюджетів зараховуються на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і не можуть акуму­люватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори та інші обо­в'язкові платежі визнаються зарахованими до місцевого бюджету з мо­менту їх надходження на рахунки, відкриті в територіальному органі казначейства. Після здійснення операцій щодо повернення надміру і помилково сплачених платежів, розподіл доходів між бюджетами та ви­конання міжбюджетних розрахунків органи казначейства перерахову­ють бюджетні кошти на видаткові рахунки місцевих бюджетів, які та­кож відкриті в системі казначейства.

Виконання місцевих бюджетів за видатками складається з таких стадій:

• встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

• затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

• взяття бюджетних зобов'язань;

• отримання товарів, робіт та послуг;

• здійснення платежів;

• використання товарів, робіт та послуг на виконання передбачених бюджетом програм.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухва­люється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про обсяг вільного залишку бюджетних коштів, пе­ревиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду від­повідного бюджету. Після затвердження змін до рішення про бюджет місцевий фінансовий орган (у разі, якщо його не створено — виконав­чий орган місцевої ради) вносить зміни до розпису місцевого бюджету.

Після введення в дію закону про державний бюджет України орга­нам державної влади та їхнім посадовим особам забороняється прийма­ти рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'я­зань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнування­ми, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.