12.4. Техніка акушерської операції

Головною метою при наданні акушерської родової допомоги є збереження життя і продуктивності роділлі.

При наданні родової допомоги акушер зобов'язаний дотримуватися наступних вимог:

• акушерську допомогу намагатися надавати в оптимальні терміни родовог; процесу;

• надаючи допомогу, акушер повинен враховувати особливості анатомічної бу­дови таза роділлі та розмір плода;

• суворо дотримуватися правил асептики, антисептики та заходів особисте: безпеки щодо можливого зараження від тварин;

• при сухості родових шляхів для полегшення зміщення плода ввести в порож­нину матки вазелінове масло, відвар насіння льону чи інші слизові відвари;

• застосування сили при витягуванні плода можливе лише під час потуг;

• при неправильних положенні, передлежанні, членорозміщенні чи позиції необ­хідно спочатку зафіксувати передлежачі частини тіла і лише після цього приступати де

їх виправлення. При недо­триманні цієї вимоги акушер витрачає багато сили, значне втомлюється і його дії ста­ють малоефективними;

іі(1\

І

і

_і

• для полегшення акушерської допомоги мож­на виконати низьку сакраль-но-епідуральну анестезію;

• при неможливості виправлення неправильних взаємовідношень плода і родових шляхів вдаються до фетотомії або кесаревого розтину;

• не можна проводи­ти фетотомію при живому плоді. Це недопустимо з точки зору біоетики. Більш раціональним в таких ви­падках є кесарів розтин. Мертвий плід видаляють

Рис. 103. Фетотоми: дрібними частинами, які

1 - Пфлянца; 2 - Тігєзена; 3 - Афанасьєва; 4 - Бесхлєбнова. ЛЄГКО ВИВОДИТИ 3 матКИ.

368

Оперативне акушерство

Практика свідчить, що патологія родів на тлі неправильних взаємовідносин роз­мірів плода і величини таза частіше буває у корів, тому всі основні операції з родо­помочі описані стосовно корів, хоч патологічні роди бувають і в інших видів тварин. Спосіб надання родової допомоги базується на основі врахування анатомо-топогра-фічної будови таза даного виду тварин.

12.5. Класифікація неправильних взаємовідношень плода і родових шляхів роділлі

Залежно від характеру взаємовідношення плода до родових шляхів роділлі роз­різняють наступні причини патологічних родів:

1. Невідповідність розмірів плода і порожнини таза роділлі, що буває при вели­ких плодах та вузькому тазу.

2. Неправильні членорозміщення плода:

а) при головному передлежанні:

• завертання голови на бік;

• опускання голови вниз;

• закидання голови на спину;

• скручування шиї;

• згинання однієї чи обох кінцівок у карпальному суглобі;

• згинання кінцівки в ліктьовому суглобі;

• плечове передлежання кінцівки;

• потиличне розміщення кінцівок;

б) при тазовому передлежанні:

• стегнове передлежання кінцівки;

• п'яткове передлежання кінцівки;

• неправильне розміщення хвоста.

3. Неправильні позиції плода:

• нижня позиція при головному передлежанні (з правильним або непра­вильним розміщенням голови чи кінцівок):

• нижня позиція при тазовому передлежанні;

• бокова позиція при головному передлежанні;

• бокова позиція при тазовому передлежанні.

4. Неправильні положення плода:

• поперечне положення з черевним передлежанням;

• поперечне положення із спинним передлежанням;

• вертикальне положення із спинним передлежанням;

• вертикальне положення із черевним передлежанням.

У кожному випадку за результатом власного дослідження акушер визначає харак­тер патології і складає план надання родової допомоги.

369

_{ти , ~}

Розділ 12

Невідповідність величини плода розмірам тазової порожнини роділлі

Великий плід вважається тоді, коли його величина не відповідає розмірам та­зової порожнини. Основною причиною великоплідності є невідповідний добір бать­ківських пар, коли молодих самок осіменяють спермою бугаїв великих порід. Вели-копліддя передається за спадковістю по-батьківській лінії. Якщо батько даної самки належав до великих порід, то телята-самці переважно родяться великими.

На величину плода має великий вплив рівень годівлі самки. Причиною велико­плідності можуть бути також розлади ендокринної системи матері або плода.

Діагноз. Невідповідність величини плода розмірам тазової порожнини визнача­ють під час родів; при правильних взаємовідношеннях плода і родових шляхів, ви­ражених переймах і потугах, при повному розкритті шийки матки народження плода без надання допомоги стає неможливим.

При пальпаторному дослідженні плода виявляють, що його розміри значно більш: просвіту тазової порожнини. Великоплідність слід відрізнити від вироджень та во­дянки плода.

Надання допомоги. Родові шляхи і доступні частини плода необхідно старанно зволожити стерильними масляними чи слизовими речовинами. На передлежачі час­тини плода накладають акушерські петлі і поступово витягують його зусиллям 3-4-х чоловік під час потуг. При цьому, слід почергово тягнути спочатку за одну кінцівку, а потім за другу і голівку. Найзручнішим положенням роділлі при цьому є стояче. Якщо плід надто великий, то необхідно негайно виконати кесарів розтин.

Вузький таз. Під даною патологією розуміють невідповідність величини плода і розмірів входу в таз. Вузький таз може бути вродженою або набутою вадою. Уро­джена вузькість таза часто спостерігається у тих самок, яких осіменяють до настання фізіологічної зрілості тіла. Набута вузькість буває наслідком переломів кісток таза, рахіту та періоститу.

Діагноз. Заключення про вузькість таза роблять на основі пельвіметрії, і співстав-лення величини плода з промірами входу до тазової порожнини.

Надання допомоги. Фіксують плід акушерськими петлями за передлежачі части­ни, зволожують родові шляхи маслами або слизовими відварами і зусиллям 3-х чоло­вік, почергово підтягуючи за одну і другу ніжку, намагаються витягнути плід під час потуг у корови. Якщо це не вдається, то негайно виконують кесарів розтин.

Неправильні членорозміщення плода при головному передлежанні

Неправильне розміщення голови

Заворот голови плода на бік. Заворот голови на бік часто буває наслідком неправиль­ного надання акушерської допомоги коли починають тягнути за виступаючі кінцівки пло­да, а шийка матки ще повністю не розкрилася. Заворот голови може також виникати при бурхливих переймах, коли голова плода не встигає прийняти нормальне розміщення.

Діагноз. При внутрішньому дослідженні роділлі у просвіті її піхви виявляють пе­редні кінцівки плода, одна з яких буває коротшою (це та кінцівка, у бік якої завернута

370

Оперативне акушерство

голова). При детальнішому до­слідженні виявляють головне пе-редпежання і зігнуту шию. Інко­ли голова плода перекручується, годі нижня щелепа плода виявля­ється зверху. Слід мати на увазі, що пропальпувати голівку плода зведеною глибоко в матку рукою здається лише у корів, а у кобил зробити це неможливо.

Рис. 104. Заворот голови плода на бік.

Надання допомоги. Спочатку накладають петлі на передні кін­цівки плода, а якщо можливо, то і на голову, відштовхують плід у матку і намагаються дістати рукою ЯР очних орбіт. Повертають по­ступово пальцями голову плода до входу в таз. Якщо це зробити не­можливо, то за допомогою петлепровідника обводять навколо шиї мотузку і при одно­часному відштовхуванні плода наближають його голову до входу в таз настільки, щоб можна було накласти петлю на нижню щелепу. Тягнучи за мотузку, одночасно відштов­хують плід у матку, а голову повертають до входу в таз. При неможливості виправити голову застосовують фето-гомію чи кесарів розтин.

У овець і кіз в подібному випадку спочатку наклада­ють петлі на кінцівки, при-підіймають задню частину гулуба, вводять руку у ро­гові шляхи, відштовхують кінцівку в матку, згинаючи ї у карпальному суглобі, і годі відштовхують плід у матку. Захоплюють голів-:--_. плода і вправляють її у газову порожнину. Після гього тягнуть за кінцівки та голівку і виводять плід.

Рис. 105. Виправлення бокового розміщення голови плода:

А - рукою; Б - за допомогою акушерської мотузки; В - акушерської об­ротьки; Г - очних гачків.

Опускання голови вниз. За характером прояву, опус­кання голови може бути різ-

371

Розділ 12

Рис. 106. Опускання голови вниз.

ного ступеня. Найлегшою формою є впи­рання мордочкою теляти у передній край тазового з'єднання, і вклинювання в та­зову порожнину тільки потилиці плода Таку форму опускання голови називають тім'яним розміщенням голови. Подібн*. клініку спостерігають при водянці голо­ви плода. Внаслідок сильних потуг і пе­рейм череп плода вклинюється у тазов> порожнину, голова сильно нагинається під нижній край шиї і тоді виникає поти­личне передлежання. У таких випадках опускання голови може бути ще глиб­шим і вона може досягати грудної кістю і плода. Першопричиною такої патології переважно є неправильне та передчас­не підтягування плода за кінцівки, коші шийка матки ще не повністю розкрита. Діагноз. При вагінальному дослідженні пальпують грудні кінцівки в родових шля­хах і опущену вниз між ними голівку, яка впирається у передній край тазової по­рожнини. Якщо голівка опускається глибоко, то у корів можна рукою дотягнутися де мордочки теляти і зафіксувати її, а у кобил рука в подібному випадку досягає тільки до вух та очей лошати.

Н адання допомоги. У корів при тім'яному розміщенні го­лівки плода треба ввести руку

В РОДОВІ ШЛЯХИ МІЖ ПЄрЄДНІМІ!

Рис. 107. Виправлення опущеної голови плода донизу:

А - рукою; Б і В - за допомогою костура Кюна (Б - відштовхування потилиці; В - витягування лицевої частини черепа).

кінцівками, накласти петлю на нижню щелепу теляти, випра­вити розміщення голови і на­правити її у тазову порожнину. У важких випадках акушеру слід спробувати захопити паль­цями голівку плода за орбіти. припідіймаючи її над кінцівка­ми і відштовхуючи лобну час­тину назад, виправити заворот мордочки і направити її у родо­ві шляхи.

Якщо виправити заверну­ту голівку не вдається, а плід

372

Оперативне акушерство

мертвий, то треба негайно робити фе-тотомію.

Овець і кіз при даній патології по­вертають на спину, припідіймають тазо­ву частину тіла і вводять в матку слизові відвари чи рослинну олію; потім вво­дять руку в родові шляхи, захоплюють голівку плода і втягують її в порожнину таза. Якщо ж неможливо ввести руку в матку, то вводять її наскільки це вдаєть­ся, захоплюючи пальцями за орбіти, від­штовхують плід у матку, спрямовують голівку у тазову порожнину і витягують плід за кінцівки.

У свиней плід з опущеною вниз го­ловою переважно буває мертвим. Якщо вдається ввести руку в родові шляхи, то захоплюють мордочку плода, виправля- Рис. 108. Закидання голови плода на спину.

ють голівку та виводять у родові шляхи.

Закидання голови на спину. Цей вид патології родів, коли голова плода запро-кидається назад, трапляється рідко.

Діагноз. При внутрішньому дослідженні родових шляхів у них виявляють передні кінцівки плода. Проводячи руку далі, впираються в підгрудок та нижній край шиї плода, а тоді намацують його нижню щелепу, звернену догори.

Надання допомоги. У корів та кобил вводять у родові шляхи акушерський кос­тиль, впирають у підгрудок плода і відштовхують його назад. Одночасно захоплюють рукою за нижню щелепу плода, зміщують її вліво і вправо, намагаються надати шиї та голові нормального положення і направити до виходу. Якщо рукою це зробити не вда­сться, то застосовують очні гачки та петлі. При неможливості виправлення закидання голови на спину приступають до фетотомії.

У овець і кіз, якщо вдається ввести руку у родові шляхи, обережно відштовхують плід у матку і повертають голову в нормальне положення. Якщо ж рука входить в матку недостатньо, то намагаються захопити гачками за орбіту, відштовхнути плід за передні кінцівки назад, а другою рукою обережно підтягнути за гачки голівку і скерувати до виходу.

Скручування шиї. Скручування шиї плода буває у кобил і дуже рідко у інших видів тварин.

Діагноз. В родові шляхи вклинилися кінцівки плода, а голова та нижня щелепа направлена набік або вверх.

Надання допомоги. Накладають петлі на кінцівки плода і відштовхують його в мат­ку; одночасно повертають голову плода навколо повздовжньої осі. Інколи можна зафік-;>зати плід нерухомо і повернути тулуб матері як це роблять при скручуванні матки.

373

Розділ *1

Неправильне розміщення передніх кінцівок

Згинання кінцівок у карпальних суглобах (карпальне передлежання кінцівки Дана патологія характеризується одностороннім чи двостороннім згинанням кінці­вок у карпальних суглобах. При цьому збільшується об'єм плечового пояса плода Причиною такої патології є слабкі скорочення матки та недостатня реакція плода на перебіг родів, тому плід вклинюється у родові шляхи в такому положенні, як він 6}і у матці протягом вагітності.

Діагноз. Ввівши руку в родові шлях; знаходять одну чи дві кінцівки плода зігну­тими в карпальному суглобі, які переважне розміщені перед входом у тазову порожни­ну і перешкоджають переміщенню плода.

Надання допомоги. Спочатку фіксують петлею правильно розміщену ніжку, а тол: приступають до виправлення зігнутої кін­цівки, послідовно захоплюють п'ясну кіст­ку чи путовий суглоб, а за ним копитце Якщо досягти до копитця не можливо, то фіксують кінцівку петлею під п'ястям або на передпліччі, сильно її підтягують і на­магаються підвести руку під копитця. При необхідності плід відштовхують у матку Якщо плід мертвий, то тоді доцільно про­вести ампутацію кінцівки по лінії карпаль-ного суглобу.

В

Згинання кінцівки в ліктьовому су­глобі. Якщо під час родів кінцівка плода неповністю вирівняна, то вона згинається у ліктьовому і плечовому суглобах. При цьому плечова кістка набуває вертикаль­ного положення, внаслідок чого зростає об'єм плечового поясу, що і є причиною за­тягування родів. Обидві кінцівки і голівка плода виявляються розміщеними на рівн: копитець, оскільки ліктьовий і плечовий суглоб зігнуті.

Діагноз. Не дивлячись на наявність ак­тивних перейм і потуг роди затягуються.

Рис. 109. Згинання кінцівок у карпаль­ному (А), ліктьовому (Б) та плечовому (В) суглобах.

Надання допомоги. При дослідженні розміщення плода накладають на кінцівки акушерські петлі, рукою або костилем від-

374

_ ^еративне акушерство

Рис. 110. Виправлення кінцівки плода, зігнутої у карпальному суглобі:

\ - г\ кою; Б - за допомогою акушерської мотузки; В - костура Кюна (1 - відштовхування карпального суглоба; ". - витягування копитця).

-тжхують плід у матку, а помічник в цей час повинен підтягувати кінцівки та голову : прийти народженню плода.

У овець та кіз при накладанні акушерських петель на кінцівки та голову, необхід-

припідняти тазову ділянку тіла роділлі догори, плід припідняти за кінцівки, а тоді 5втягнути його.

Згинання кінцівки у плечовому суглобі. Така патологія розміщення однієї чи лз :х передніх кінцівок переважно спостерігається у кобил, але може бути і у інших і ;ілів тварин. У свиней таке членорозміщення не вважається патологією, у звичайних

зах такі плоди у свиней народжуються без всякого затримання.

Діагноз. При дослідженні родових шляхів у них знаходять тільки голівку плода, а ї глибині матки виявляють зігнуті у плечових суглобах кінцівки.

Надання допомоги. Зафіксувавши голівку теляти, відштовхують плід у матку і за-

■: плюють рукою кінцівку за зап'ясний суглоб зігнутої кінцівки. Поступово підтя-

ючн кінцівку, її спочатку згинають у зап'ясті, а тоді захоплюють рукою копитце і

■ :правляють кінцівку. Після виправлення і фіксації однієї кінцівки приступають до

; [правлення другої. Якщо плід мертвий, то проводять фетотомію.

У овець і кіз можна надавати допомогу без виправлення кінцівок. Для цього аку-перську петлю накладають на голівку так, щоб вона пройшла поза вушними ракови-* і чи. а кінці її скручують під щелепами. Тягнучи за петлі, витягують плід назовні.

375

Розділ 12

Потиличне розміщення кінці­вок. При цьому обидві передні кінців­ки плода знаходяться над вклиненок в таз його голівкою, а путові суглоби кінцівок прилягають до потилиш Така патологія частіше зустрічається у кобил. Внаслідок надмірних поту: і перейм вона створює велику небез­пеку щодо розриву стінки піхви і на­віть нижньої стінки прямої кишки.

Рис. 111. Потиличне розміщення кінцівок.

Діагноз. При вагінальному до­слідженні виявляють одну чи дві кін­цівки, розміщені на потилиці плода. переважно схрещені. Надання допомоги. При потиличному розміщенні кінцівок спочатку фіксують го­лівку плода і відштовхують назад, потім кожну кінцівку знімають з потилиці, накла­дають на неї петлю і тягнуть в косому напрямі, дещо вниз, відштовхуючи одночасне голівку плода і знімають кінцівки з потилиці вниз під голівку. При потиличному роз­міщенні кінцівок стежать за тим, щоб, виправляючи розміщення однієї кінцівки, не травмувати іншою дорсальну стінку піхви. Або ж можна відштовхнути плід у матку (тоді кінцівки легко займають нормальне положення) і за накладені акушерські петлі витягнути плід.

Неправильні членорозміщення плода при тазовому передлежанні

Патологія родів при тазовому передлежанні плода вимагає швидкого втручання, оскільки в таких випадках може наступити асфіксія плода внаслідок перетискання пупкового канатика.

Згинання кінцівок у скакових суглобах або п'яткове передлежання кінцівки Клінічно дана патологія характеризується тим, що потуги і перейми проходять нор­мально, але народження плода не відбувається. Причиною такого стану є зігнуті \ скакових суглобах кінцівки, які впираються в дно таза, що значно збільшує тазовий пояс і унеможливлює народження плода.

Діагноз. При однобічному згинанні кінцівки із родових шляхів виступає одна та­зова кінцівка, розміщена нормально, тобто звернена підошвою копитця догори. При дослідженні рукою, при вході в таз пальпують зігнутий скаковий суглоб другої кін­цівки. При двобічному згинанні кінцівок у скакових суглобах при вході в таз виявля­ють втиснутими у порожнину таза обидва скакові суглоби разом із тазовою частиною тулуба (п'яткове передлежання).

Надання допомоги. Для виправлення кінцівок плода у великих тварин необхідно рукою захопити зігнуті кінцівки за плесну і, відштовхуючи плід у матку, сильно тяг­нути за зафіксовану кінцівку. При цьому згинаються всі суглоби кінцівки і з'являється

376

Оперативне акушерство

можливість виведення її у тазову порожни­ну, але при цьому слід поступово опустити вниз до пута, зігнути його, зафіксувати до­лонею копитце і обережно вивести кінців­ку в просвіт таза. Щоб полегшити маніпу­ляції, доцільно спочатку накласти на плес­ну акушерську петлю і саме це дає змогу працювати двома руками, однією ззовні потягувати за петлю, а іншою - виправляти згинання кінцівки всередині матки.

При неможливості виправити непра­вильно розміщену кінцівку, тварину повер­гають на хребет і надають родову допомо­гу за описаним планом.

У овець та кіз дана патологія розмі­щення тазових кінцівок виправляється без затруднень, оскільки відштовхнути плід у матку значно легше. Виправлення кін­цівки проводять аналогічно, як у великих тварин. Інколи вдається витягнути плід без виправлення кінцівок, бо рухома крижова кістка дає можливість значно збільшува­тися розміру таза. Якщо плід мертвий, то його витягують за допомогою введеного в анальний отвір гачка, захопивши ним за край лобкової кістки.

У свиней вводять руку в матку, виправ­ляють розміщення кінцівок і виводять плід назовні.

Рис. 112. Згинання кінцівок у скакових (заплесневих А) та кульшових (тазово-стегнових Б) суглобах.

Згинання кінцівок у кульшових (та­зово-стегнових) суглобах, сідничне пе-редлежання. При такій патології розмі­щення кінцівок плід вклинюється в родові шляхи тільки своєю каудальною частиною, і кінцівки бувають підігнуті під черевну стінку.

Діагноз. При внутрішньому дослідженні рукою пальпують хвіст, сідничні горби плода і підігнуті під тулуб кінцівки плода.

Надання допомоги. У великих тварин для розширення матки вливають у неї вели­ку кількість слизистого відвару. Якщо є можливість дотягнутися рукою до кінцівки, то фіксують в долоні копитце, згинають всі суглоби і виводять кінцівку у витягнутому стані в тазову порожнину.

377

Розділ 12

У тих випадках, коли не можливе досягнути рукою копитця з допомогою петлепровідника проводять мотузку пі; скаковий суглоб. Згинають його і під­тягують кінцівку, щоб взяти рукою з; копитце, виправляють, вводять у тазову порожнину і фіксують. Аналогічно ви­правляють і другу кінцівку та витягу­ють плід.

У овець та кіз ширина таза, відносно Рис. 113. Видобування плода за допомогою величини плодів, більша, тому виправи-мотузки при односторонньому стегновому ти кінцівку буває дещо легше.

передлежанні кінцівки. Неправильне розміщення хвоста.

Дана патологія зустрічається при тазо­вому передлежанні. Хвіст може бути загнутий на спину чи на бік, що створює пев­ні труднощі для родового процесу. Подібна патологія зустрічається у корів, кобил. овець і кіз.

Надання допомоги. При спинному чи боковому розміщенні хвоста відтягують його руками і надають правильного положення, тобто розміщують його між двом:: стегнами і направляють вниз.

Неправильні позиції плода

При нормальних родах плід переміщується у родових шляхах у верхній позиції, тобто оберненим до спини роділлі. Рідше при народженні плід виявляється у нижній або боковій позиції- ненормальній і складній для виправлень. Неправильні позиції плода можуть реєструватися як при головному, так і при тазовому передлежанні.

Рис. 114. Видобування плода при сідничному передлежанні за допомогою двох мотузок (А) та петлі Зааке (Б).

378

Оперативне акушерство

Рис. 115. Нижня позиція плода при головному (А) та тазовому передлежанні (Б).

Нижня позиція. При ниж­ ній позиції плід розміщується спинкою до нижньої черевної стінки матері. Причиною такої патології є недостатні скоро­ чення м'язів матки і черевно­ го преса, заклякання мертвого плода, особливо у тварин із надмірно розтягнутою маткою при двійнях, водянці плодових оболонок, при виникненні че­ ревних гриж, що і призводить

до народження плода у тій по­зиції, яку він займав у період свого внутрішньоутробного розвитку.

Діагноз. При внутрішньому дослідженні роділлі промацують плід з розміщеними зверху кінцівками. При головному передлежанні плода підошвенна поверхня копи­тець буває зверненою до хребта матері, а при тазовому передлежанні - підошви мо­жуть бути звернені вниз.

Надання допомоги. Щоб виправити дану патологію необхідно повернути плід на 180° навколо своєї осі. Для цього потрібно накласти акушерські петлі на передлежачі кінцівки, відштовхнути плід назад у матку, натискаючи лише в один бік, у плече, з тою метою, щоб повернути його у верхню позицію. Для полегшення даної маніпуля­ції зв'язують мотузкою кінцівки плода, що вийшли з родових шляхів, вкладають між ними палицю і, повертаючи плід навколо осі, виправляють позицію.

Якщо неправильна позиція поєднується з неправильним розміщенням кінцівок чи голови, то спочатку потрібно виправити неправильне членорозміщення, а тоді вже виправляти неправильну позицію і виводити плід.

У овець та кіз при неправильній позиції плід витягують без його виправлення або ж виправляють наскільки це можливо.

Для полегшення повертання плода у матку вливають велику кількість теплої мильної води, а тазову ділянку тіла матері при цьому припідіймають. Після цього плід фіксують за кінцівки, а тулуб тварини перевертають з боку на бік декілька разів, переводячи плід у верхню позицію.

У свиней надають плодові верхню позицію введеною в родові шляхи рукою і ви­водять плід з родових шляхів.

Бокова позиція. При боковій позиції плід буває повернутий спиною до лівої чи правої черевної стінки роділлі, тобто лежить на боці. В зв'язку з цим розрізняють пра­ву та ліву бокові позиції. Частіше бокові позиції бувають у телят, рідше у лошат.

Діагноз. Дана патологія легко діагностується шляхом огляду зовнішньої частини кінцівок, що вийшли з родових шляхів з підтвердженням за допомогою внутрішнього дослідження, при цьому встановлюють, що спина плода звернена в правий чи лівий бік черевної стінки матері.

379

Розділ 'і

Надання допомоги. Якщо голова плода не ввійшла у таз, то не слід квапитися і виправленням даної позиції, оскільки при поступовому вклиненню плода він мс самостійно зайняти верхню позицію. Якщо цього не сталося, то введеною в родов: шляхи рукою тиснуть на плід. Якщо це не вдається, то накладають на кінцівки пет­лю, міцно їх зв'язують і за допомогою палиці повертають у відповідний бік. Можна виправити нижню позицію плода, наклавши на кінцівку, що розміщена ближче щ хребта матері, петлю і сильно потягнути за неї.

Неправильні положення плода

Під неправильними положеннями плода розуміють такі розміщення його в матці, коли повздовжня вісь плода не співпадає з повздовжньою віссю тіла матері.

Дана патологія зустрічається у всіх видів тварин і є найважчим ускладненням ро­дів, які часто супроводжуються загибеллю плода або ж серйозними погіршеннями здоров'я матері.

Неправильне положення буває вертикальним або поперечним. Поперечне положення з черевним передлежанням. При даному положенні пли буває розміщений поперек матки, а всі чотири його кінцівки вклинюються в родові шляхи. Зустрічається це частіше у кобил, рідше у корів.

Діагноз. При внутрішньому дослідженні родових шляхів виявляють всі чотири кінцівки і черевну стінку плода, направлену до входу в тазову порожнину. Голова плода при цьому не промацується, оскільки вона знаходиться в глибині матки.

Надання допомоги. Перш за все слід встановити, які кінцівки є грудними, а які -тазовими і яка частина тулуба (передня чи задня) лежить ближче до входу в тазову порожнину. Якщо ближче розміщені грудні кінцівки і голова, то перш за все на них необхідно накласти акушерські петлі і, підтягуючи за них, відштовхнути тазову час­тину плода у матку, перевести його у повздовжнє положення. Одночасно потрібно надати плодові верхньої позиції і дістати його.

У овець і кіз виправлення поперечного положення проводять аналогічно — спо­чатку накладають петлі на тазові чи грудні кінцівки, відштовхуючи протилежні кінцівки в матку, і витягу­ють за петлі плід.

Рис. 116. Поперечне положення із спинним (А) та черев­ним (Б) передлежанням.

У свиней при даному положенні виправити плід легко при умові, коли рука акушера входить в родові шляхи. Відштовхуючи пе­редню частину плода, виво­дять його назовні за тазові

380

Оперативне акушерство

кінцівки. Якщо рука не входить в родові шляхи, то плід доводиться витягувати гачком по частинах.

Поперечне положення із спинним передлежанням. При такому положенні плід лежить розміщений у матці поперек її повздовжньої осі спиною до входу в тазову по­рожнину. Іноді передні кінцівки і голова лежать в одному розі, а тазові кінцівки - в другому. Таке положення зустрічається дуже рідко.

Діагноз. При внутрішньому дослідженні рукою знаходять розірвані плодові обо­лонки, перед входом у тазову порожнину промацують спину чи холку плода. У таких випадках спочатку буває важко поставити діагноз, а іноді можна просто розгубитися, оскільки ні кінцівки, ні голова не промацується, а лише кулясте утворення, тому по­трібне ретельне дослідження.

Надання допомоги. У великих тварин захоплюють плід за спину за допомогою гострих гачків і намагаються повернути його тазовою ділянкою до входу в тазову по­рожнину. Після цього вводять тазові кінцівки у родові шляхи і виводять плід.

Якщо передня частина тулуба плода розміщена ближче до входу у тазову порожни­ну ніж задня, тоді накладають шарнірні гачки на ділянку вийної зв'язки вздовж шиї і поступово повертають плід, і намагаються вправити його голову та передні кінцівки у родові шляхи. Але при даній патології успіх приносить переважно тільки фетотомія.

У овець і кіз при широкому тазі вводять руку в матку, захоплюють плід за тазові чи грудні кінцівки, підіймають самку за ділянку стегон, вводять кінцівки плода в родові шляхи і видаляють його. Якщо таким методом не вдається досягти успіху при вузько­му тазі, то витягують плід гачками, особливо коли він мертвий.

Вертикальне положення із спинним передлежанням. При цьому положенні плід буває розміщеним спиною до входу в тазову порожнину, причому голова та кінцівки плода бувають повернуті в протилежний бік і не промацуються. Вертикальне поло­ження із спинним передлежанням зустрічається рідко у кобил, корів, овець та кіз.

Рис. 117. Вертикальне положення із спинним (А) та черевним (Б) передлежанням.

Н адання допомоги. У великих тварин для виправлення такого положення необхід­ но витягнути до входу в тазову порожнину голівку і передні кінцівки плода. Для цього намагаються наклас­ ти акушерські петлі -^^^вда^сл пду\і'Ч\Т\Г або гострі гачки на його голівку і передні кінцівки, або гострі гачки - під потиличну зв'язку і втягнути пе­ редню частину плода у тазову порожнину. Після такого виправ­ лення голови і пере­ дніх кінцівок плід легко витягується.

381

Розділ 12

Якщо не вдається зафіксувати петлями голову та кінцівки плода, тоді виконують фетотомію.

У овець і кіз в подібному ви­падку вводять руку в матку, захо­плюють за передні кінцівки і на­правляють їх у родові шляхи. По­тім вводять в них голівку плода. При потребі накладають петлю і витягують плід. Якщо руку ввести в матку не можливо, тоді користу­ються гачками. При цьому тазову частину тіла роділлі припідійма-ють, що до певної міри полегшує надання родової допомоги.

Рис. 118. Переведення вертикального положення плода в нижню позицію шляхом бинтування кін­цівок та застосування костура Кюна:

А - перший; Б - другий етап.

Вертикальне положення плода з черевним передлежан-ням. Таке положення нагадує позу "сидячої собаки". Голова плода при цьому скерована до хребта матері, задня частина тулуба - до вентральної стінки живота, а че­ревна стінка- до виходу. Така патологія частіше буває у кобил, рідше у корів, овець та кіз. Діагноз. При внутрішньому дослідженні виявляють, що передні кінцівки і голова плода знаходяться у тазовій порожнині, а тазові кінцівки розміщені перед входом у тазову порожнину.

Надання допомоги. Якщо у тазовій порожнині знаходять передні кінцівки і голову, то на них накладають петлі. Задні кінцівки відштовхують у матку і одночасно тягнуть за зафіксовані петлями голівку та передні кінцівки плода.

Одночасне вклинення в таз двох плодів. При двійнях під час родів один плід буває у головному, а другий у тазовому передлежанні. Спочатку народжується плід, з головним передлежанням, а другий - через 1-2 години після першого. Інколи другий плід затримується в матці на одну добу. В таких випадках породілля байдуже відно­ситься до народженого плода. У корови після народження одного з плодів з'являють­ся сильні перейми та потуги з ознаками колік. У таких випадках необхідно провести внутрішнє дослідження матки і при виявленні плода надати тварині відповідну родо­поміч.

382

Оперативне акушерство

Діагноз. При внутрішньому дослідженні у корів при одночас­ному вклинюванні в тазову по­рожнину двох плодів у родових шляхах виявляють чотири кінців­ки, дві передні і дві задні, голо­ву одного плода і тазову частину другого. У таких випадках необ­хідно старанно дослідити плоди, встановити, які кінцівки належать одному плоду, які другому, і вирі­шити, в якій послідовності витя­гати плоди.

Рис. 119. Одночасне вклинення в таз двох плодів.

Надання допомоги. Наклада­ють на голову та кінцівки плодів петлі різного кольору, попарно зв'язують петлі тазових і петлі грудних кінцівок. Спочатку витя­гують той плід, який розміщений ближче до виходу, а другий плід відштовхують у матку рукою або акушерською клюкою. Якщо обидва плоди вже вклинилися у тазову порожнину, то спочатку слід витягувати той плід, який лежить зверху, а нижній від­штовхнути в матку. Після народження першого плода видобувають другий плід. Пе­реважно при двійнях обидва плоди бувають невеликі, що полегшує їх народження.

У свиней при вклиненні в таз двох плодів на один із них накладають петлі і ви­ймають плід, а другий відштовхують у матку.

Якщо руки в матку ввести не можливо, то використовують щипці Вітта.

Виродливості як причина патологічних родів

Порушення нормального розвитку плода може проявитися зміною цілого його ор­ганізму (виродливість), або змінами окремої частини плода (аномалії).

Виродження та аномалії виникають на основі порушень нормальної генетичної структури яйцеклітини, спермія чи зиготи, розладу у них обміну речовин. Інколи такі зміни проявляються на пізніх стадіях внутрішньоутробного розвитку як реакція плода на несприятливі умови в матці, зовнішні подразники з боку інших органів чи факторів довкілля. Головна причина народження виродків є близько споріднене розведення.

При виявленні тієї чи іншої виродливості у плода акушер повинен обрати такий план надання родової допомоги, який на його думку буде найдоцільнішим у даному випадку і дозволить зберегти життя матері.

Водянка плода (Ьусігорз ипіуегзаШ, 5. апазагса). Про водянку плода говорять у тих випадках, коли плодові оболонки і всі тканини плода виявляються просоченими серозною рідиною. Таке явище виникає внаслідок порушення крово- та лімфообігу

383

Розділ ',1

в організмі плода і супроводжується збільшенням об'єму плода настільки, що він не проходить через тазову порожнину матері.

Дана патологія частіше зустрічається у телят, рідше у інших видів тварин. Част: вагітність в таких випадках переривається самостійно на 7-8-му місяці.

Діагноз. При загальній водянці плода роди затягуються. При внутрішньому до­слідженні роділлі встановлюють, що родові шляхи заповненні безформеними тістува­тої консистенції органами плода. Іноді поряд з тістуватими ділянками промацуються флуктуючі зони як наслідок накопичення в них жовтуватої рідини.

Надання допомоги. При обмежених набряках і незначній деформації плода його можна витягнути, але із значною силою, що може завдати шкоди матері. Слід мати на увазі, що плоди з водянкою є нежиттєздатні і часто гинуть при родах, тому при ви­явленні даної патології необхідно відразу приступати до фетотомії. Інколи достатньо провести декілька глибоких розрізів шкіри та м'язів і після витікання рідини об'єм плода зменшується і його вдається витягнути.

Водянка грудної і черевної порожнини (куйгоікогах еі азсіШ). Водянка грудно: і черевної порожнини буває як при загальній водянці плода, так і самостійно. При цьому у грудній і черевній порожнині накопичується до ЗО літрів рідини, що значне збільшує об'єм плода і унеможливлює його народження.

Діагностика. При головному передлежанні плода діагностика даної патології над­то складна і її виявляють звичайно в процесі фетотомії.

При тазовому передлежанні у бугайців можна промацати надто великого розмір;. калитку.

Надання допомоги зводиться до розрізу черевної та грудної стінки при чому ви­тікає значна кількість рідини; плід після цього значно зменшується в об'ємі і його легко витягнути.

Водянка голови плода (НуЖ-осерпаІиз). При даній патології у черепно-мозковій порожнині голови плода накопичується значна кількість (у телят до 7 літрів) водянис­тої рідини. Транссудат, що поступово накопичується, і викликає атрофію головного мозку та значне збільшення об'єму голови. Внаслідок зростання внутрішньочереп­ного тиску кістки черепа потоншуються, що виявляють при пальпації. Розтягнення тканин голови надає їй виродкового вигляду.

Діагноз. Діагноз на водянку голови при головному передлежанні плода встановлю­ють при виявленні в родових шляхах м'якого кулястого мозкового черепа, що флуктує при пальпації. При тазовому передлежанні дану аномалію встановлюють лише після витягування плода або при його фетотомії.

Надання допомоги. При виявленні даної аномалії зразу ж приступають до проколу тканин голови троакаром чи ножем. Після витікання рідини намагаються витягти плід силою. Якщо це не вдається то приступають до фетотомії.

Заяча губа та інші аномалії виродження плода. Ціла група аномалій розвитку голови (заяча губа, циклопія, перерозвиток лицьового відділу черепа) переважно не порушують родового процесу, їх виявляють звичайно після народження плода. Як правило, такі плоди є нежиттєздатними.

384

Оперативне акушерство

ЗсНізіозота ге/їехит (вивертень) - виродок, при якому відмічають сильне викрив­лення шиї, тулуба, кінцівок, при якому порожнини тіла бувають незамкнуті, а внутріш­ні органи знаходяться назовні. Виникає така патологія як наслідок неправильного зро­щення плодових оболонок. При виявленні органів черевної порожнини плода в матці може виникнути думка про розрив матки, тому потрібно визначити їх приналежність.

Діагноз. Таку патологію можна діагностувати ще до родів при ректальному дослі­дженні тварини, коли при пальпації матки виявляють у ній внутрішні органи плода, незамкнуті у порожнини тіла.

Надання>допомоги. Спочатку намагаються витягнути плід силою з матки за допо­могою петель. Якщо це не вдається, то приступають до фетотомії.

Реговотиз еїитЬив - виродливість плода яка виражається в недорозвитку або по-зній відсутності поперекових хребців, крижових кісток, а голова та плечовий пояс "увають надто перерозвинені.

Надання допомоги. Фетотомія.

Подвійні виродки. Така патологія є надто важкою, оскільки зрощення плодів мож­ливе у самій виродковій формі, один плід може бути нормального розміру, а другий ■ паразит приростає до нього. Залежно від місця зрощення виродків-двійнят бува­ють такі їх види: стернопаги - коли виродки зростаються своїми грудними кістками; :акропаги - коли виродки зростаються крижовими кістками. Частіше такі виродки /стрічаються у овець. Інколи плід приймає вигляд клубка тканин, вкритого шкірою з густою шерстю: без голови, кінцівок таку патологію називають (атогрИш §ІоЬив).

Діагностика виродливостей надто затруднена. Родова допомога полягає переваж­но у фетотомії, при якій поступово зменшують об'єм плода, аж поки не вдасться ви-I^;гнути його рештки.