ПІСЛЯРОДОВІ УСКЛАДНЕННЯ

Роди у тварин завершуються виведенням із матки живих і життєздатних плодів ті звільненням її порожнини від плодових оболонок та залишків плодових вод.

Відразу після цього починається післяродовий період, впродовж якого відбуваєть­ся зворотний розвиток морфологічної структури і становлення фізіологічної функції органів статевої системи самок, що забезпечує їх подальшу відтворювальну здатність Тривалість і характер перебігу післяродового періоду у тварин залежить від багатьох ендогенних та екзогенних факторів, серед яких істотну роль відіграють: перебіг родін (нормальний чи патологічний), умови, у яких відбувалися роди, якість наданої допо­моги, догляд за породіллею та багато ін.

Потрібно розуміти, що після родів значно понижується загальна опірність організ­му і, зокрема, органів статевої системи, що сприяє розвитку різноманітних захворювань тварин на фоні надмірного мікробного забруднення родових шляхів під час родів.

Післяродові ускладнення у тварин можна умовно розділити на дві групи: хвороби, що виникають під час родового процесу та хвороби, що розвиваються після його за­вершення.

13.1. Захворювання тварин, що виникають у післяродовий період

Субінволюція (атонія) матки (зиЬіпуоШіо иіегі)

Під субінволюцією матки розуміють сповільнене відновлення матки та інших ре­продуктивних органів до передвагітного стану. Ця патологія спостерігається у само:-' усіх видів тварин, але найбільш схильні до неї корови. Внаслідок зниженої інтен­сивності ретракції м'язів матки та регресії карункулів, дегенеративно-регенеративних процесів у ендометрії, сповільненого відновлення зв'язкового апарату та топографі: матки, в її порожнині скупчуються лохії, що піддаються розкладу і відбувається отру­єння організму продуктами їх розпаду та бактерійними токсинами.

Аналіз статистичної звітності та даних наукових досліджень показує, що в серед­ньому біля 25 % корів спостерігається субінволюція матки, особливо у зимово-стій­ловий період.

402

:.~яродові ускладнення

Етіологія: багатоплідна вагітність, багатоводдя, перерозвиток плодів, функціо-I ільна неповноцінність задньої долі гіпофізу.

Сприяють виникненню субінволюції гіподинамія у другій половині вагітності, І я ємний баланс поживних речовин та енергії в дородовий та післяродовий періоди, І рушення естроген-прогестеронового співвідношення, неправильна експлуатація, Е: оливо при високій продуктивності.

Клінічні ознаки. Хворобу реєструють з 7-8-го дня після родів. Найхарактернішою ■вдою є великі виділення густих темно-червоних лохій при лежанні тварини, що

ке затягуватися до двох тижнів. Загальний стан тварини мало змінений, іноді може

стерігатися в'ялість, зниження апетиту, незначні коливання температури.

При вагінальному дослідженні породіллі виявляють набряк слизової оболонки піхви та піхвової частини шийки матки, шийка матки розкрита і розміщена на пере­дньому краї лобкових кісток.

При ректальному дослідженні виявляють збільшену матку, її роги в'ялі, опущені І черевну порожнину, іноді промацуються карункули, флуктуація рога, що був плодо-ростилищем.

З переходом процесу у хронічну форму (з 14-го по 30-й день) зменшується виді­лення лохій, вони стають темно_гбурими, густими.

При хронічному перебігу хвороби (через 1,5-2 місяці після отелення) виділення І: хій може цілком припинитися, загальний стан тварини видається нормальним, але ■ш ректальному дослідженні виявляють у 1,5-2 рази збільшену матку, зміщену на :пну третину в черевну порожнину, стінки її потовщені, ригідність ослаблена. Статеві никли бувають неповноцінними або ж має місце анафродизія.

Прогноз. При старанному догляді за твариною після 3—4-х неповноцінних циклів тварина може запліднитися. Часто на ґрунті субінволюції матки розвивається ендо­метрит.

Лікування скеровують на відновлення тонусу та скоротливості матки, стимулю­вання дегенеративно-регенеративних процесів, підвищення рівня біоенергетичних процесів, місцевої та загальної реактивності. Хворим назначають маткові препарати окситоцин, пітуїтрин, прозерин, ергометрин, метилергометрин та ін.), ректальний масаж матки, моціон. Внутрішньовенно вводять 150 мл 10 %-го розчину кальцію хло­риду в комбінації з 250 мл 40 %-го розчину глюкози, внутрішньом'язово - проста­гландини (естрофан, ензапрост, дінапрост, люталіз та ін.) та 10 мл тривіту, 2-3 рази з інтервалом три доби.