Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
402-587.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
1.98 Mб
Скачать

Стареча неплідність (клімактерій)

Це розлади відтворної здатності тварин внаслідок старечих атрофічних змін у ста­тевих та інших органах.

З віком, як відомо, знижується активність всіх життєвих функцій, в тому числі і статевої, знижується і призупиняється генеративна функція яєчників, у них від­буваються гіпопластичні та фібринозні процеси; заміщення фолікулярного шару фіброзною тканиною, сповільнюється ріст, розвиток та овуляція фолікулів, слаб­шають прояви статевих циклів. Внаслідок розтягування зв'зкового апарату мат­ки, у старих тварин вона опускається з тазової порожнини в черевну, тягнучи за собою краніальну частину піхви, що сприяє затіканню сечі в навколошийковий простір, створюючи несприятливі умови тут для сперміїв, сприяючи розвитку за­пального процесу.

Стареча атрофія геніталій обумовлює зниження гормональної активності гіпофіза та яєчників, розлади рефлексів, ослаблення статевої функцій, атрофію маткових за­лоз, різко знижується запліднюваність тварин.

Стареча неплідність наступає у корів у 12-15 років (хоча в окремих випадках вона зберігається і в 20 років. У Голландії зареєстровано рекордний випадок три­валого збереження відтворної зданості у корови, яка померла у віці 43 років; в останнє вона отелилася у 39 років); у овець- в 6-8 років, коней -17-27 років, свиней- 5-6, собак- 10-11, кішок- 8-10, кролиць- 4-5 років. Проте потрібно мати на увазі, що у старих тварин зростає процент хромосомних аномалій, хромо­сомних, генних та геномних мутацій, у самців зростає кількість сперміїв з інвер­тованим чи транслокованим одним сегментом. Більшим довголіттям і плодючістю відзначаються аборигенні тварини. На великих фермах стадо високопродуктивних корів оновлюється переважно за 5-6 років, а якщо метою господарювання є отри­мання молока, то за 4-5 років. Середній термін використання корів у лісостепових зонах України коливався в межах 7,5-9 років і за віком характеризувався такими ознаками: корів у віці 3-5 років було до 50 %, від 6 до 10-ти років - 40 %, старше 10-ти років - 10 % (А. П. Маркушин, 1958).

Життєвість приплоду від старих тварин значно нижча, ніж від молодих.

Лікування старечої неплідності не має сенсу. Таких тварин потрібно своєчасно вибраковувати.

498

Ветеринарна гінекологія

Кліматична неплідність

Кліматична неплідність проявляється розладами відтворної здатності тварин під впливом абіотичних факторів (метеорологічних чи незадовільних умов утриман­ня тварин).

На відтворну здатність тварин впливають як зміни географічних умов (перевезен­ня з однієї місцевості в іншу), так і метеорологічні коливання протягом року в одній і тій же місцевості. X. І. Животков спостерігав затримання розвитку фолікулів та по­яву охоти у кобил при зниженні температури в квітні - травні до 3-1 °С, а також при різкому підвишенні температури довкілля.

Встановлено, що в спеку знижується у тварин функціональна активність щито­видної залози, аденогіпофіза, яєчників та матки.

Так само причиною неплідності буває утримання тварин в холодних, старих, по­гано освітлених, погано вентильованих приміщеннях, без моціону, в яких скупчують­ся високі концентрації аміаку, С02, сірководню (мікрокліматична неплідність).

Клінічні ознаки кліматичної неплідності нехарактерні, статевий цикл неповноцін­ний: ановуляторний, анестральний або ареактивний. Окремі тварини при нормальному статевому циклі тривалий час не запліднюються. При ректальному дослідженні у них виявляють незначне зменшення та ущільнення яєчників, наявність жовтого тіла статево­го циклу або фолікулів, інколи - кісту фолікулів. У овець кліматична неплідність є типо­вою рисою фізіології їх статевої системи; влітку під впливом видовження світлового дня наступає анафродизія без особливих змін в геніталіях. Лише восени, із зниженням навко­лишньої температури та скороченням світлового дня їх статева функція поновлюється.

Недостатньо вивчений патогенез мікрокліматичної неплідності. Конструктивні недоліки приміщень: бруд у них, насичення їх аміаком та вуглекислим газом, відсут­ність моціону (а сонячні промені стимулюють функцію гіпофіза), високе скупчення тварин - все це є стресовими факторами, які, діючи на наднирники стимулюють ви­ділення високих концентрацій глікокортикоїдів. Як результат - знижується синтез та виділення гіпофізом ФСГ і ЛГ, затримується овуляція. З іншого боку, збільшення ви­ділення адренокортикопного гормону приводить до підвищення в крові рівня прогес­терону, що в свою чергу викликає видовження статевих циклів і гальмує овуляцію.

Під впливом згаданих змін знижується запліднюваність самок, зростає ембріо­нальна смертність, частішають випадки затримання посліду, субінволюції матки.

Цим можна пояснити той фактор, що в стійловий період 36-62 % статевих циклів бувають неповноцінними (В. С. Шипілов).

Прогноз - оптимістичний, бо як тільки змінюються умови утримання або тварини пристосовуються до них, осіменіння завершується заплідненням.

Профілактика кліматичної неплідності передбачає:

  • створення оптимального зоогігієнічного режиму в тваринницьких приміщеннях;

  • утримання тварин в сухих, світлих приміщеннях з відповідним мікрокліма­том, влітку - у таборах, взимку необхідно підтримувати температуру приміщеннь в межах +8-10 °С, відносну вологість в межах 80-85 %, освітлення 1 : 10-1 : 15, з кон-

499

Розділ 1Є

центрацією в складі повітря вугликислого газу не більше 0,25-0,30 %, аміаку- 0,01-0,02 мг/л, сірководню - 0,1 мг/л, при швидкості руху повітря 0,2-0,5 м/с;

  • корови повинні користуватися щоденним моціоном аж до отелення і з 3-4-го дня після нього;

  • в засушливу пору року - організацію водопою на пасовищах та в загонах; ніч­не випасання корів.

У зоні Чорнобильської АЕС потужним чинником неплідності тварин виявилася іонізуюча радіація. Статева система тварини чутлива до радіаційного випромінюван­ня, на яке вона реагує залежно від віку та стадії статевого циклу. Найбільше уража­ються радіаційним опроміненням органи статевої системи в період статевого дозрі­вання. Зміни перш за все наступають у яєчниках - спочатку гинуть дозрілі фолікули, пізніше - первинні. Одночасно з ними гинуть і дозрілі яйцеклітини. Зростає частка генних мутацій, обумовлених змінами структури ДНК у генетичному апараті хромо­сом. Сутність ураження визначає доза опромінення, що може бути як зовнішнім так і внутрішнім. Тривале інтенсивне опромінення супроводжується повільною зміною нейроендокринної регуляції в гіпоталамо-наднирковій системі і в статевих залозах і як результат наступає інтенсифікація проліферативних процесів у яєчниках та в ін­ших залозах, проте в яєчниках не припиняється фолікулогенез і за рахунок первинних фолікулів частково або повністю відновлюється їх функція.

Малі дози радіаційного опромінення стимулюють розвиток зародка, великі - при­гнічують його. Перші дві стадії поділу зиготи у 5 разів чутливіші до радіаційного опромінення, ніж наступні. Особливо чутливим є зародок у передімплантанційний період. Опромінення вагітних тварин у другій половині вагітності не позначається на її перебігу, але життєвість новонароджених телят буває значно нижчою. У самиць, які були опромінені в період внутрішньоутробного розвитку, наступають розлади стате­вої функції, що проявляються порушенням секреторної діяльності залоз внутрішньої секреції з повільною атрофією яєчників і розвитком неплідності.

Профілактика променевих уражень передбачає застосування біологічного, фар­макохімічного і місцевого захисту органів і тканин.

Фармакохімічна профілактика ґрунтується на застосуванні лікарських засобів, що стимулюють природну резистентність організму, здійснюють адсорбцію і виведення радіонуклідів з організму, зменшують вплив на тканини і органи радіаційного опро­мінення. Біологічний захист базується на використанні адаптогенів, введення яких тваринам сприяє підвищенню загальної опірності організму до радіації. До таких ре­човин належать: женьшень, лимонник, вітаміни, мікроелементи тощо.

Для локального захисту органів і тканин застосовують спеціальні пристосування, виготовлені із свинцю (пластинки, сітки).