- •13.1. Захворювання тварин, що виникають у післяродовий період
- •Залежування після родів
- •Ампутація матки
- •Післяродова інфекція та інтоксикація
- •Питання для самоконтролю
- •14.1. Анатомічні і фізіологічні особливості новонароджених тварин
- •14.2. Хвороби новонароджених тварин
- •Затримання меконію
- •Питання для самоконтролю
- •15.3. Хвороби, вади та функціональні зміни вим'я
- •Аномалії розвитку вим'я
- •Агалактія та гіпогалактія
- •Мастит (маміт)
- •Профілактика маститу
- •Вади розвитку дійкового каналу
- •Функціональні розлади вим'я
- •Питання для самоконтролю
- •16.1. Форми і причини неплідності
- •16.2. Методика гінекологічного дослідження тварин
- •Уроджена неплідність
- •Стареча неплідність (клімактерій)
- •Кліматична неплідність
- •Експлуатаційна неплідність
- •Симптоматична неплідність
- •Запальні процеси зовнішніх статевих органів
- •Новоутворення у зовнішніх статевих органах
- •Патологія шийки матки
- •Патологія матки
- •Патологія яйцепроводів
- •Патологія яєчників
- •Анафродизія, німфоманія і вірилізм корів
- •Заходи профілактики неплідності
- •Питання для самоконтролю
- •17.1. Дослідження органів статевої системи плідників
- •17.2. Діагностика імпотенції бутаів
- •Парувальна імпотенція
- •Запліднювальна імпотенція
Вади розвитку дійкового каналу
Звуження дійкового каналу (важке видоювання).
Етіологія. Звуження дійкового каналу виникають внаслідок уродженої чи набутої гіпертрофії сфінктера дійкового каналу, переродження його м'язів внаслідок запальних процесів, рубцевих стягувань після поранень. Сприяє цьому доїння "щипком". Часто звуження дійкового каналу буває наслідком нашарування зроговілих клітин (гі-перкератоз) на складки розетки дійкового каналу (А. А. Осетров).
Клінічні ознаки. При доїнні виділяється тонка цівка молока. Машинне доїння таких корів неможливе, а при ручному доводиться затрачати багато зусиль та часу. При цьому часто травмується слизова оболонка цистерни з подальшим розвитком запального процесу чи розростанням гранулом на місці надривів. У ділянці сфінктера дійки вдається промацати потовщення чи рубець. Таких корів часто повністю не видоюють, що сприяє розвитку маститу.
Лікування: необхідно розслабити тонус сфінктера дійки чи розтягнути рубець. Добрі наслідки тут дає насильне розширення дійкового каналу бужами А. А. Осетрова, різного діаметру, коли в дійковий канал вводять змазані вазеліном металеві, скляні чи пластмасові бужі, починаючи з найменшого - на 2-3 хв., тоді більший, ще більший і т. д., усі 8 номерів. Останній буж залишають у каналі на 20-30 хв., після чого його виймають і доять корову. Залишати буж на довше не рекомендується, оскільки це може викликати параліч сфінктера чи некроз слизової оболонки дійки. При потребі бужі можна застосовувати повторно через 4—5 днів.
Якщо звуження дійкового каналу викликане рубцевими стягуваннями, то іноді вдаються до кривавого його розширення за способом Рощенка (обмивають дійку, об-
481
Розбіг ' 5
сушують її верхівку і фіксують пальцями лівої руки; правою рукою вводять у дійкс -вий канал на 1—1,5 см тупоголовий двосічний ланцет, виймають його і вводять вдруг:-під кутом 90° до попереднього розрізу). Після операції у дійку вставляють постійнії:": катетер, виготовлений власноруч, із поліетиленової трубочки, рясно змащений синтоміциновою емульсією, який виймають після повного загоєння дійкового каналу ас: після релаксації тварини і знеболення молочної залози. Корову доять через кожних 2-3 години впродовж З-х-7-ми днів, а тоді переходять на звичайний режим доїння. Роблять і теплі (40—45 °С) содові ванночки, 7-8 днів поспіль. Зарощення дійкового каналу виникає як наслідок розростання стінок сфінктер: дійки після запальних та посттравматичних рубців, появи новоутворень на верхівці дійки. Воно супроводжується збільшенням дійки, розростанням сполучної тканині чи новоутворень.
Клінічні ознаки. Дійка збільшується, на місці дійкового каналу іноді виявляють тоненьку норицю, крізь яку з трудом виділяється молоко. Частка вим'я із зарошеним дійковим каналом поступово запустіває і атрофується.
Лікування: відновити дійковий канал за допомогою бужів, в крайньому випадку - кривавим способом. Іноді вдаються до ампутації верхівки дійки з подальшим перетисканням цистерни на час між доїннями за допомогою гумових кілець.
У тих випадках, коли дійковий канал заріс повністю, його можна створити штучн: шляхом проколювання дійки в центрі верхівки аж до з'єднання з дійковою цистерною. з подальшим розширенням створеного каналу за допомогою молочного катетера, розширювача дійки чи ковпачкового ножа. Щоб уникнути зарощування каналу, в його отвір вводять на 48-60 годин шовкову турунду, просочену рідкою маззю Вишневсько-го з додаванням натрію цитрату. Замість турунди можна вставляти в утворений канал
хлорвінілову чи поліетиленову трубку.
Звуження порожнини молоч ної цистерни. Причини - ті ж, а також новоутворення у молочній цистерні, що зменшує її порожни ну. При загальному звуженні ви являють ущільнення по всій до вжині дійки; дійка стає твердою. ввести в неї катетер важко, молоко легко видоюється з цистерни, але наповнюється молоком вона дуже повільно. При місцевому звужен ні дійкової цистерни, що буває Рис. 147. Схема вирізання за допомогою ковпачко- найчастіше біля основи дійки. вого ножа розростання сполучної тканини (1) та виявляють обмежені потовщення подрібнення молочного каменя (2,3). На рівні циркулярної складки сли-
482
Патологія молочної залози
Лікування при загальному звуженні цистерни, як правило, неефективне, тому краще запустити цю частку вим'я.
Рис.
148. Схема вирізання ковпачковим
ножем
сполучнотканинного розростання у
цистерні
дійки:
1 - ніж у закритому
стані; 2 - ніж, введений у дійку.