- •13.1. Захворювання тварин, що виникають у післяродовий період
- •Залежування після родів
- •Ампутація матки
- •Післяродова інфекція та інтоксикація
- •Питання для самоконтролю
- •14.1. Анатомічні і фізіологічні особливості новонароджених тварин
- •14.2. Хвороби новонароджених тварин
- •Затримання меконію
- •Питання для самоконтролю
- •15.3. Хвороби, вади та функціональні зміни вим'я
- •Аномалії розвитку вим'я
- •Агалактія та гіпогалактія
- •Мастит (маміт)
- •Профілактика маститу
- •Вади розвитку дійкового каналу
- •Функціональні розлади вим'я
- •Питання для самоконтролю
- •16.1. Форми і причини неплідності
- •16.2. Методика гінекологічного дослідження тварин
- •Уроджена неплідність
- •Стареча неплідність (клімактерій)
- •Кліматична неплідність
- •Експлуатаційна неплідність
- •Симптоматична неплідність
- •Запальні процеси зовнішніх статевих органів
- •Новоутворення у зовнішніх статевих органах
- •Патологія шийки матки
- •Патологія матки
- •Патологія яйцепроводів
- •Патологія яєчників
- •Анафродизія, німфоманія і вірилізм корів
- •Заходи профілактики неплідності
- •Питання для самоконтролю
- •17.1. Дослідження органів статевої системи плідників
- •17.2. Діагностика імпотенції бутаів
- •Парувальна імпотенція
- •Запліднювальна імпотенція
Експлуатаційна неплідність
Надмірна і тривала експлуатація тварин, залежно від їх господарського призначення, супроводжується гальмуванням статевої домінанти і викликає у них розлади
500
Ветеринарна гінекологія
відтворної здатності, особливо при однобокій експлуатації (безперервній - 300 днів і більше лактації, вкороченні сухостійного періоду у корів, надто ранньому осіменінні телиць, тривалому підсисному періоді у свиноматок, інтенсивному роздоюванні кумисних кобил, використанні їх на важких роботах і т. п.). Це супроводжується розладами обміну речовин. Як відомо, у корів, особливо високомолочних, з молоком виводиться велика кількість життєво важливих речовин - жирів, білків, вуглеводів, що за лактацію складає біля 1 210 кг. Виникає незрівноваженість балансу обміну речовин і щоденних потреб (енергетичний баланс) із затратами на молокоутворення (лактаційний баланс). У молочному скотарстві від першого осіменіння не запліднюється від 35 до 70 % корів.
Лактація супроводжується перебудовою гормонального стану організму; в основі експлуатаційної (лактаційної) неплідності лежить реакція гіпофіза на нервові імпульси від молочної залози (при доїнні) і як відповідь на них - зменшення кровопостачання геніталій, що можна розглядати як саморегуляцію організму при надмірному навантаженні.
Тому ціклом зрозумілим є зниження відтворної здатності тварин з підвищенням їх молочної продуктивності (на 10 % на кожних 1 000 кг молока).
На тій же підставі передчасне роздоювання корів затримує інволюцію матки.
Найчастіше причиною експлуатаційної неплідності буває видовження інтервалу між отеленнями, яке в кращому випадку може збільшити молочну продуктивність корови за лактацію, але не за рік і не за життя. Професор В. С. Шипілов довів, що, залежно від строку осіменіння корів після родів, 300-денна лактація у них буде різною. Так, якщо корова, що розтелилася на початку року, заплідниться до 30-го дня після отелення, то вона буде доїтися ще 7 місяців (30+210 днів), тоді запуститься на 60 днів і після отелення ще доїтиметься в цьому році 60 днів. Отже, її 300-денна лактація протягом року включає два піки молокоутворення - першої і другої лактації.
При заплідненні цієї ж корови до 60-го дня після отелення, її лактаційна крива виглядає так: 60 + 210 - (сухостій) + 30 високомолочних днів наступної лактації.
При заплідненні корови до 90-го дня після отелення її лактаційна крива виглядає так: 90 + 210 - сухостій - 0.
Тобто, чим пізніше запліднюється корова, тим менше у неї високопродуктивних днів.
Симптоми. Неповноцінний статевий цикл, порушення його ритму, анафродизія. При ректальному дослідженні виявляють гіпотонію матки, зменшення яєчників, відсутність дозрілих фолікулів, наявність персистентних жовтих тіл статевого циклу.
Профілактика. Усунути причини, забезпечити повноцінну і збалансовану годівлю, дотримуватися режиму експлуатації тварин. При виявленні змін у матці застосовують симптоматичне лікування.
Аліментарна неплідність
Розлади відтворення тварин на ґрунті загальної чи якісної неповноцінності їх годівлі є найпоширенішою формою неплідності.
501
Розділ /І
Аліментарна неплідність може бути потрійного походження:
> на ґрунті загального голодування (що рідко буває) чи постійного недогодову вання тварин;
^ на ґрунті перегодовування чи високоенергетичної однобокої годівлі при обмеженому моціоні чи повній його відсутності (що часто трапляється у свинарстві);
> на ґрунті якісно неповноцінної годівлі.
Назва цього виду неплідності походить від латинського аіітепіит - їжа, корм Повноцінна і збалансована годівля тварин - основний фактор, що визначає перебіг всіх фізіологічних процесів в їх організмі, забезпечує досягнення максимальної продуктивності і високої якості продукції, здатності до відтворення і пристосування де антропогенних, біотичних і абіотичних умов існування.
Аліментарна неплідність обумовлена порушенням норм, правил і режиму годівл: тварин. Як кількісне, так якісне недогодовування або перегодовування тварин супроводжується порушенням обміну речовин, що в багатьох випадках негативно впливав на їх відтворювальну здатність.
Неплідність на ґрунті загального недогодовування (голодування). Недогодовування - це зменшення кількості і якості кормів в раціоні тварин протягом тривалого часу, що супроводжується зниженням усіх функцій організму і клінічно проявляється їх помарнінням або виснаженням. В природних умовах вона буває зумовлена змінок погодних явищ у літній і зимовий періоди існування, має виражену сезонність відтворення. Сезонність отримання приплоду як результат недогодовування в зимово-весняний період зустрічається в багатьох господарствах і тепер. Недогодовування особливо шкідливе для корів, овець і кіз.
Патогенез. Постійне недогодовування тварин обмежує забезпечення енергетичним матеріалом всіх систем і органів. Одночасно в організмі відбувається перерозподіл поживних речовин, спрямований на першочергове забезпечення життєздатності найважливіших в певний час органів і систем.
Постійне недогодовування тварин - загальне чи за окремими речовинами (білки, жири, вуглеводи та ін.) призводить до того, що в організмі невистачає необхідних речовин для забезпечення його життєдіяльності. Якщо в організмі є на цей час необхідні резерви (жирова, м'язова тканина), то в першу чергу використовуються вони, ще супроводжується зменшенням їх маси. В крові зменшується вміст глобулінів та цукру. знижується секреторна активність залоз травного тракту, внаслідок чого білки, жири та вуглеводи розщеплюються неповністю. Проміжні продукти їх обміну піддаються впливу гнильної та іншої мікрофлори і діють токсично на організм.
У тварин з'являються проноси, ще більше погіршується засвоєння корму.
Відбуваються зміни в роботі серцево-судинної системи, обміну речовин. У тварин виникають набряки кінцівок, підгрудка, нижньої черевної стінки; знижується активність вегетативної нервової системи, відбувається атрофія статевих та ендокринних залоз. У тварин наступає анафродизія або статеві цикли бувають неповноцінними, наступають атрофічні зміни в яєчниках. Проте ознак запалення немає.
502
Ветеринарна гінекологія
На цьому ґрунті настає гіпотрофія і атрофія статевих залоз, розлади в системі нейро-гормональної регуляції статевих органів, що клінічно проявляється порушенням ритму статевого циклу і неплідністю.
Симптоми нехарактерні - поступове зниження вгодованості, анемія слизових оболонок, западання орбіт, складчастість шкіри, потускніння волосяного покриву, до яких можуть приєднуватися залежування вагітних, патологія родів, затримання посліду, субінволюція матки, ендометрит, неповноцінні статеві цикли, гіпотрофія і атрофія яєчників.
Діагноз. Аналіз анамнестичних даних і складу раціонів, лабораторних досліджень кормів і сироватки крові, результати акушерської і гінекологічної диспансеризації - є підставою для постановки діагнозу на аліментарну, на ґрунті недогодовування, неплідність.
Неплідність на ґрунті перегодовування (ожиріння) буває при згодовуванні тваринам великої кількості бурякового жому, браги, макухи, надмірне застосування концентратів без врахування норм. Це приводить до порушення жирового обміну з відкладанням у підшкірній клітковині, очеревині та інших місцях жиру. Виникають розлади, особливо при відсутності моціону, нейрогуморальної регуляції статевої функції, зокрема в ланці гіпофіз-яєчник. На ґрунті розладів проміжного обміну гальмується розщеплення жирних кислот до вуглекислоти та води, а неповне окислення жиру приводить до значного збільшення вмісту кетонових тіл у крові, що в свою чергу порушує роботу ферментних систем. Печінка при цьому не справляється з окисленням жиру і він затримується в тканинах, викликаючи жирову дистрофію. Паренхіматозна тканина в яєчниках заміщується жировою, що депонує у своїх клітинах прогестерон, який гальмує фолікулогенез.
Симптоми. Тварини поступово поправляються і набувають вищої вгодованості. Статеві цикли у них не мають чітко виражених феноменів стадії збудження, вони повторюються через коротший період ніж фізіологічний (німфоманія), або, навпаки, проміжки між ними подовжуються (анафродизія). Осіменіння таких тварин буває малоефективне. їх яєчники ущільнені, гладенькі або горбкуваті, у них можуть бути жовті тіла або фолікули. При ректальному дослідженні можна виявити гіпотонію або атонію матки.
Діагноз. Діагноз на аліментарну неплідність на грунті ожиріння ставлять на основі аналізу раціону, умов утримання тварин, клінічного їх дослідження з врахуванням анамнестичних даних.
Прогноз. При тривалому надмірному згодовуванні тваринам високоякісних кормів прогноз відносно відновлення функції статевих органів песимістичний. Своєчасна корекція годівлі тварин з включенням до раціону повноцінних кормів дозволяє нормалізувати їх статеву циклічність, відновити відтворну здатність і висловити благополучний прогноз.
Профілактика даної неплідності зводиться до збалансованої годівлі продуктивних тварин за вмістом у раціоні білків, жирів, вуглеводів, макро- та мікроелементів; вона
503
Розділ ':"
базується на дієтотерапії - повноцінній і збалансованій годівлі відповідно до продуктивності тварин; обмеженому згодовуванні в складі раціону концентрованих, багатих жирами і білками, кормів; тканинній і вітамінотерапії, з масажем яєчників і матки.
Неплідність на грунті якісно неповноцінної годівлі наступає тоді, коли загальна поживність раціону відповідає установленим вимогам щодо фізіологічної потреби організму, але у ньому не вистачає таких життєвоважливих компонентів як білки, вітаміни, макроелементи і мікроелементи або кількісне співвідношення між ними порушене.
Особливо чутливими до якісно неповноцінної годівлі є корови-первістки та високопродуктивні корови у зимово-весняний період утримання. Повноцінними вважають такі раціони і корми, які містять всі необхідні для тваринного організму речовини і здатн: протягом тривалого часу забезпечити нормальну роботу всіх його фізіологічних функцій, включаючи одержувану від тварин продукцію і дальше удосконалення тварин.
Відсутність, нестача чи надлишок в раціоні одного з елементів живлення, навіть при задовільний вгодованості тварини, можуть викликати у неї неплідність у вигляді неповноцінності статевих циклів, анафродизії, розладів процесу запліднення та імплантації, ранньої елебріональної смертності, різних видів патології вагітності та родів, затримання посліду, субіноволюції матки, ендометриту, а також ознак ураження інших систем організму - остеодистрофії, розладів травлення та т. п. Візьмемо для прикладу типовий літній раціон корови - 50-60 кг зеленої маси та 1-2 кг концентрованих кормів. У раціоні надлишок протеїну, фосфору, міді, цинку, кобальту. Тобто, не вистачає енергії, раціон не збалансований, його поживні речовини погано засвоюються і як результат - розлад обміну речовин.
Ще гірша ситуація зимою. Основними кормами раціону тут є силос (який дуже часто буває низької якості, в ньому не вистачає протеїну, високий вміст масляної кислот), сінаж (високої вологості - 70-75 %), сіно (рідко буває доброї якості, в ньому мало каротину, багато клітковини) та буряковий жом. Типовий неповноцінний корм, в якому з 24 нормативних показників 10 є дефіцитними (протеїн, цукор, жир, каротин, фосфор, вітаміни Д, Е, сірка, мідь, магній, кобальт).
Проведені у 80-х роках Кам'янець-Подільским сільськогосподарським інститутом разом з Хмельницькою обласною агрохімлабораторією дослідження поживності кормів показали великі розходження табличних даних з фактичними. Так, комбікорм містив замість 0,90 кормових одиниць - 0,67, кукурудзяний силос - 0,07 замість 0,18 к.о.. сінаж - 0,10 замість 0,16 к.о, жом свіжий - 0,07 замість 0,12 к.о, жом кислий - 0,07 замість 0,09 к.о. Отже, при оцінюванні поживності раціону лише за показниками кормових таблиць дуже легко помилитися.
Зниження енергетичного рівня годівлі приводить до зниження активності гіпо-таламо-гіпофізарного комплексу, зменьшується виділення ФСГ і ЛГ, послаблюється функціональна активність яєчників, гальмується фолікулогенез та овуляція.
Першочергове значення в балансуванні годівлі тварин відіграє забезпечення їх білком. На одну кормову одиницю в раціоні корів повинно припадати 110-120 г пере-
504
Ветеринарна гінекологія
травного протеїну. При недостатньому забезпеченні організму білком у тварин спостерігається тривала анафродизія, знижується біологічна повноцінність гамет, зростають випадки ембріональної смертності, народження недорозвиненого приплоду і, навпаки, при надмірній білковій годівлі на фоні нестачі вуглеводів виникають розлади травлення, а тоді й обміну речовин та функцій ендокринної системи. Незбалансована годівля за білком та вуглеводами буває частою причиною порушення рівноваги між процесами асиміляції та дисиміляції білків, викликає ендогенний ацидоз, гіповітамінози, порушує вуглеводний обмін та кислотно-лужну рівновагу.
Дуже велика роль цукрів у енергетичному обміні тварин. На 100 г перетравного протеїну в раціоні повинно бути 100-150 г цукру. Легкоперетравні цукри поліпшують синтез бактеріального білка та використання азоту організмом, нормалізують рубцеве травлення, перешкоджають ацидозу. При порушенні технології приготування сіна, сінажу, силосу - цукор в них згорає повністю.
При силосній годівлі виникає великий дефіцит цукру (на 50-80 %), знижується засвоєння інших поживних речовин, що сприяє ацидозу, пригнічує захисні сили організму і є передумовою для виникнення запальних процесів. В багатьох господарствах годівля тварин одноманітна, що порушує рубцеве травлення і сприяє виникненню ацидозу, жирової дегенерації внутрішніх органів, особливо печінки, знижується її нейтралізуюча функція і замість глюкози в кров поступають кетонові тіла.
Не менш важливе значення виконують жири. З одного боку, їх в кормах наче і вистачає (за табличним аналізом), але за час зберігання кормів відбувається окислення жирів. У збереженому протягом стійлового періоду силосі, сіні, комбікормі кількість окисленого жиру зростає в 40-100 разів, що позначається негативно на відтворній функції.
Дуже часто поживність раціону оцінюють за кількістю в ньому концентратів. Проте при концентратному типі годівлі і нестачі легкозасвоюваних вуглеводів у рубці жуйних змінюється відношення ЛЖК - знижується в них вміст оцтової та пропіонової кислот, зростає доля масляної кислоти. В результаті - знижується концентрація цукру в крові до 32-36 г/л, зростає кількість кетонових тіл до 98-100 мг% (норма 2-7 мг%).
Позитивний вплив на фізіологічний стан тварини, в тому числі її статеву функцію мають вітаміни. Нині відомо понад 20 вітамінів, які регулюють обмін речовин, підтримують стійкість організму до захворювань, забезпечують нормальний прояв фізіологічних функцій. Потреба організму в вітамінах залежить від складу корму, продуктивності тварин та запасів вітамінів у організмі; вона зростає при патологічних станах, застосуванні антибіотиків та сульфаніламідних препаратів, оскільки вони порушують синтез у травному тракті багатьох вітамінів.
У тварин авітамінози не зустрічаються. Найчастіше виникає гіповітаміноз в окремих тварин або на ґрунті дефіциту вітаміну в кормах раціону або незбалансованості годівлі за мінеральними речовинами, що впливають на їх обмін і засвоєння.
За недостатнього постачання тварин вітамінами порушується функція ферментів і гормонів, що негативно відбивається на морфології яєчників і матки, гальмуються процеси їх нейрогуморальної регуляції. В порожнині матки створюється внутрішнє
505
Розділ ':--
середовище, у якому яйцеклітина і спермії або зигота гинуть. Клінічно такі розладі; проявляються неповноцінним статевим циклом з анафродизією або німфоманією.
Вирішальне значення у забезпеченні нормального функціонування організму мають вітаміни А, В, Е, С.
Вітамін А, (головним джерелом якого є зелена маса, силос, морква має велике значення у підтриманні резистентності організму до дії несприятливих факторів, забезпеченні нормального стану епітелію слизових покривів геніталій, фолікулярного епітелію яєчника, секреторної активності маткових залоз. Він потрібен для утворення стероїдних та гіпофізарних гормонів. При його дефіциті статеві цикли бувають неповноцінними, погіршується імплантація, частішає ембріональна смертність, ускладнюється перебіг вагітності, родів та післяродового періоду, приплід виявляється мало життєвим.
Група вітамінів И (П2, £) В4, О^ є активними регуляторами фосфорно-кальцієвого обміну, забезпечує їх нормальне співвідношення у крові тварин. При дефіцит: вітаміну В у корів і свиноматок порушується ритм статевого циклу, знижується їх запліднення, виникають аборти.
Вітамін Е (токоферол) зустрічається в природі у вигляді чотирьох ізомерів, ще діють в організмі як антиоксиданти, здатні сповільнювати окислення жирів. Альфа-токоферол, крім того, регулює засвоєння організмом вітаміну А, жировий обмін, живлення м'язової тканини, підвищує запліднюючу здатність.
При ^"-гіповітамінозі у вагітних тварин накопичуються токсичні продукти жирового обміну, що діють шкідливо на ембріон. Зростають випадки ембріональної смертності, народження мертвих і нежиттєздатних плодів.
Комплексне застосування кафедрою акушерства Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту препаратів вітамінів А, Д Е під час сухостійного та післяродового періодів, поряд із підвищенням молочної продуктивності корів позитивне впливало на їх репродуктивну функцію та життєвість отриманих від них телят. Введення сухостійним коровам в другій половині зимово-стійлового періоду масляного препарату вітаміну А (по 250-500 тис. МО) з інтервалом 5-7 днів по 3^ ін'єкції до і 3^ ін'єкції після отелення, а також тривітаміну (15 мл) чи тетравіту (5 мл) за такою схемою значно знижувало кількість післяродових захворювань, вкорочувало термін відокремлення посліду, підвищувало заплідненість від першого осіменіння, сприяло зниженню ранньої ембріональної смертності, скороченню сервіс- та міжотельного періодів, знижувало процент захворювання новонароджених телят.
Проте вітамінні препарати можуть дати позитивні наслідки лише при тривалому їх застосуванні, найвищий ефект вони проявляють при застосуванні їх з кормом. З цією метою було запропоновано ряд комплексних мінерально-вітамінних доповню-вачів до кормів.
Обмін поживних речовин в організмі тварин тісно пов'язаний з вмістом у раціоні необхідних макро- та мікроелементів. Мінеральні речовини входять до структури всіх тканин і клітин тіла, і мають важливе значення в підтриманні гомеостазу організ-
506
Ветеринарна гінекологія
му. При оцінюванні стану живлення тварин враховують не тільки наявність окремих макро- та мікроелементів, але і їх співвідношення між собою, а також відношення суми основних елементів до суми кислотних.
Особливе значення щодо функції статевих органів належить кальцію і фосфору. Фосфор надходить до організму тварин як у формі органічних, так і неорганічних сполук, і бере участь в обміні жирів та вуглеводів, біохімії скорочення м'язів. Найбільше кальцію міститься у грубих кормах, в організмі він відкладається у кістковій тканині, входить до складу кожної клітини і зумовлює їх нормальну функцію.
Дефіцит кальцію і фосфору або їх порушене співвідношення, особливо при недостачі вітаміну £>, викликає у корів розвиток остеомаляції і остеопорозу, виникнення анафродизії або неповноцінних статевих циклів. Оптимальним для корів вважається це співвідношення в межах 1,8-2 до 1.
Шкідливим є і надлишок макроелементів в організмі тварин. Так, при збільшенні концентрації кальцію порушується засвоєння фосфору.
Таким чином, кожна корова повинна отримувати щодобово не менше 1 300-1400 г перетравного протеїну, 60-70 г кальцію, 20-30 г фосфору, 500-1200 мг каротину, 450-500 мг вітаміну £)р 100-150 мг вітаміну Е, 40-60 г калію, співвідношення Са : Р повинно складати 2,5 : 1 (з коливанням від 1,5 до 3,5 : 1), калію до № 10 : 1, фосфору до перетравного сирого протеїну 7-8 : 100, кислотних еквівалентів до основних 0,55-0,65 при структурі раціону: концентровані - 20 %, грубі - 30-35 %, соковиті - 40^15 %.
Оцінку стану годівлі тварин і обміну речовин в їх організмі не можна розділяти без врахування якості води як основного розчинника всіх поживних, в тому числі і мінеральних речовин.
Важлива роль в обміні речовин належить мікроелементам. їх дефіцит по-різному впливає на функцію окремих органів. У біогеохімічних провінціях, де ґрунт, вода і корм бідні на йод, марганець, мідь, цинк, кобальт і селен часто причиною неплідності тварин буває дефіцит цих мікроелементів.
При дефіциті марганцю гальмується статеве дозрівання тварин, ріст, розвиток і дозрівання фолікулів у дорослих самиць, виникають аборти.
Невід'ємним компонентом окисно-відновних процесів та вуглеводного обміну є мідь; рівень цих процесів позначається на відтворній функції та активності статевих гормонів. Вміст в організмі міді і сірки тісно зв'язаний з обміном кальцію, цинк активізує функцію багатьох ферментів і впливає на обмін і продукцію гормонів та функцію яєчників.
При гіпокобальтозі порушується синтез нуклеїнових кислот, м'язових білків, активність гідролітичних ферментів, що зумовлює гіпофункцію матки, затримання посліду, субінволюцію матки та розлади відтворної здатності тварин.
Діагностика аліментарної неплідності базується на аналізі поживності раціонів годівлі тварин, даних біохімічних досліджень крові з врахуванням біогеохімічних провінцій та симптомів виявленої патології.
507
Розділ 1Є
Профілактика аліментарної неплідності передбачає нормовану годівлю тварин з врахуванням їх фізіологічного стану, продуктивності і характеру використання Обов'язковим елементом профілактики є регулярний моціон та випасання тварин.
Особливої уваги вимагає годівля сухостійних корів, створення в їх організмі резерву поживних речовин як для росту плода, так і для наступної лактації. Адже в перші 50-60 днів після отелення корова не в стані поїдати і засвоювати таку кількість корму, яка необхідна для наростання лактації.
За сухостійний період корова втрачає 50-60 кг маси тіла і без відповідного резерву не може опісля "розкрити" своїх можливостей. У раціонах сухостійних корів, поживністю 8-9 кормових одиниць, на кожну з них повинно бути 100-120 г перетравного протеїну, 80-150 г вуглеводів, 40-50 мг каротину, 8-9 г кальцію, 5-6 г фосфору. 8-10 г кухонної солі, 19-20 г калію та 5-6 г магнію, при цукро-протеїновому співвідношенні 0,8-1,5 : 1, кальцію до фосфору 1,6-2 : 1.
У раціоні корів повинні міститись мікроелементи в таких дозах (мг) : йод - сухостійних - 4-7, дійних - 5-Ю; мідь - 40-80 і 60-140, марганець - 400-600 і 500-700, цинк - 200-280 і 280-370, кобальт - 4-8 і 7-14 відповідно.