Питання для самоконтролю

'.. Які причини післяродових ускладнень у тварин? 2. Які клінічні ознаки субінволюції матки?

5. Згадайте причини і основні ознаки залежування тварин після родів.

4. Які знаєте форми післяродового парезу і яке лікування застосовують при кожній з них?

і. Чим відрізняється вивертання від випадіння матки і яке лікування при цьому за­стосовують?

6. У яких випадках вдаються до ампутації матки?

7. Які причини поїдання посліду і приплоду?

5. Які знаєте форми післяродової інфекції та інтоксикації?

9. Яке лікування у корів застосовують при післяродовому вульво-вагініті?

10. Які післяродові хвороби матки зустрічаються у корів?

11. Охарактеризуйте післяродову септицемію.

12. Якими симптомами супроводжується післяродова піємія у сук?

13. Які причини післяродової еклампсії і як вона проявляється у корів?

14. Які причини післяродової сапремії і як вона проявляється у корів?

423

₁₄

НЕОНАТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ

Новонародженим вважається плід з моменту його народження до відпадіння кук­си пуповини.

Народжений плід попадає у навколишнє середовище, яке для нього є несприятли­вим і повинен пристосуватися до життя у нових умовах. Даний процес може усклад­нюватися порушенням функції окремих органів та систем і це залежить від ступеня некомфортності умов, що може бути причиною розвитку патологічного стану.

Комплекс захворювань новонароджених тварин розвивається також внаслідок не­раціональної годівлі телят, невідповідних умов утримання і годівлі матерів. Появі за­хворювання приплоду можуть сприяти ненормальні роди, недотримання відповідних ветеринарно-санітарних правил у родильному відділенні і профілакторії, порушенні зоогігієнічних умов утримання та годівлі новонароджених тварин, а також цілий ряд збудників інфекційних хвороб, які вивчаються в епізоотології.

Із незаразних захворювань новонароджених на перше місце слід поставити пуп­ковий сепсис, омфаліт, гіпотрофію, асфіксію, кровотечу із пупкового канатика, затри­мання меконію.

14.1. Анатомічні і фізіологічні особливості новонароджених тварин

Стан організму матері має вирішальний вплив на ріст та розвиток плода і новонаро­дженого приплоду. Це пов'язано з тим, що плід в період свого розвитку отримує всі по­живні речовини із організму матері. Встановлено, що від тварин, які в період вагітності отримували біологічно неповноцінний раціон і не користувалися моціоном, приплід народжується слабим, мало життєздатним і часто хворіє різними захворюваннями.

Особливо великий вплив на ріст і розвиток плода має біологічно повноцінна го­дівля, правильне утримання вагітних в останню третину вагітності, оскільки у даний період плід інтенсивно росте.

Розвиток плода у період вагітності проходить нерівномірно. Так жива маса 3-х місячного плода корови становить 120-150 г, 6-місячного- 4,5-5 кг, 7-місячного-10-12 кг, 8-місячного і 9-місячного - 30—40 кг.

424

Неонатальна патологія

З наведених даних видно, що в останні два місяці вагітності маса плода збільшу­ється у 2-3 рази, середньодобовий приріст становить 350—650 г.

Про зрілість і розвиток новонародженого судять за його довжиною та масою, хоча ці показники можуть значно відрізнятися у окремих порід худоби.

Так, маса нормально розвиненого теляти повинна становити 7 % від маси тіла корови і складати від 25 до 45 кг, лошати - 26-50 кг, ягняти та козеняти — 2-4 кг, по­росяти - 1—1,5 кг, цуценяти - 0,1-0,5 кг.

Окремі автори вважають, що тривалість вагітності також впливає на розвиток пло­да, оскільки телята народжені коровами з продовженим строком тільності переважно є більш стійкими до захворювань ніж ті, які народилися при скороченому терміну вагітності.

Особливо великий вплив на ріст і розвиток плода корови має тривалість сухостій­ного періоду. Чим коротший сухостійний період, тим менша маса народженого плода.

Про зрілість народженого плоду роблять заключення за розвитком у них молочних зубів. Телята при народженні повинні мати 4-6 молочних різців. У лошат, крім різців, повинно бути по три молочних премоляри на кожній щелепі, у ягнят прорізаються різці та премоляри, а у поросят - різці, окрайки та ікла. Все тіло покрите шерстю.

Серце у новонароджених телят має значно більшу товщину правого шлуночка від лівого. Боталова протока та овальний отвір у новонароджених телят заростає через 15-20 днів після народження, а у лошат ще пізніше.

При появі функції легень - дихання присмоктуюча функція правого передсердя попереджує кровотечу із судин пуповини.

Печінка новонароджених вміщує більше глікогену, як печінка дорослих тварин. Вітаміну А в печінці новонароджених дуже мало і він зростає після випоювання мо­лозива, але печінка добре розвинена. У телят добре розвинутий сичуг в якому знахо­диться від 120 до 350 мл слизу нейтральної реакції. Сичужний сік у перші дні життя виділяється у незначній кількості і не вміщує вільної соляної кислоти тому фермента­тивна активність його понижена.

У нормально розвинених телят через 30-60 хв. після народження появляється апе­тит, вони встають і шукають вим'я.

Своєчасно нагодовані телята у перші 3-4 дні після народження сплять від годівлі до годівлі. Після прийому молозива телята відчувають спрагу, тому їм необхідно ви­поювати теплу воду або фізіологічний розчин. С. І. Афонськии вважає, що потреба води в телят у два рази більша, як в дорослої худоби.

З першими ковтками слини і молозива у травний канал новонароджених попадає мікрофлора, тому дотримання ветеринарно-санітарних правил має велике значення. Попадання патогенної мікрофлори може призвести до захворювання новонародже­них. В нормі у травному каналі поступово розвивається переважно молочнокисла мі­крофлора.

Характерною і фізіологічною дуже важливою особливістю слизової оболонки ки­шечника у новонароджених є те, що протягом 1-го-2-х днів поживні речовини моло-

425

Розділ 14

зива всмоктуються без попереднього їх перетравлювання, переважно це пов'язан; із низькою здатністю кишечних залоз виділяти слиз. Як тільки слизова кишечник; покривається шаром слизу проникність її для антитіл та глобулінів втрачається. Том;, для сформування захисних механізмів у новонародженого теляти йому необхідне своєчасно, не пізніше 1 години після народження, випоїти молозиво.

У новонароджених телят молозиво попадає в сичуг, минаючи передшлунки, за­вдяки утворенню стравохідного жолоба. Як тільки телята починають їсти грубі корм;: потреба стравохідного жолоба відпадає. Поступово до 3-місячного віку величина руб­ця зростає і він у декілька разів стає більшим за сичуг.

Частота пульсу і дихання у новонароджених має значні видові коливання, очевид­но це пов'язано із особливостями функціонального стану симпатичного і парасимпа­тичного відділів вегетативної нервової системи.

Таблиця 21 Показники пульсу і дихання у новонароджених тварин за 1 хвилину

№	Вид тварини	Частота	Частота
п/п		пульсових ударів	дихальних рухів
1	Телята	120-160	30-70
2	Лошата	80-120	70-84
3	Ягнята, козенята	145-240	70-90
4	Поросята	205-250	70-90
5	Цуценята	180-200	40-50
6	Котенята	230-260	70-90
7	Кроленята	280-300	80-100

Після народження у молодняка поступово сповільнюється ритм серцевих скоро­чень і дихальних рухів внаслідок того, що вагус поступово посилює свою функціо­нальну діяльність. З 19-денного віку у телят частота пульсу і дихальних рухів стає стабільною і становить в середньому 23 дихальних рухів, а підвищена частота пульсу поступово зменшується до місячного віку.

Температура тіла у новонароджених тварин приблизно така, як верхня фізіоло­гічна межа у дорослих тварин. У телят при народженні вона становить 38,8-39,6 °С і через декілька годин температура понижується на 0,5-0,6 °С, а з п'ятиденного віку після народження теляти, вона стає стабільною і утримується в межах 38,5-39,5 °С.

У телят-гіпотрофіків, що народилися від корів у яких порушений нормальний об­мін речовин в організмі, температурний режим понижений на 1-2,5 °С.

Порушена терморегуляція сприяє виникненню простудних захворювань.

Однією з особливостей організму новонароджених є понижений вміст у плазмі крові білків, зокрема окремих фракцій гамаглобулінів, які є захисними тілами орга­нізму. Згідно даних ряду дослідників у нормально розвинутих новонароджених те-

426

Неонатальна патологія

лят у сироватці крові вміщується загального білка-46,5-58,9 г/л, альбумінів - 3,47-3,99 %, глобулінів - всього 1,01-1,9 %.

У телят, що народилися від корів з порушеним обміном внаслідок неповноцінної годівлі вміст загального білка крові понижується до 40,1 г/л, альбумінів - до 2,9 %, глобулінів - до 0,56 %. Встановлено, що в період внутрішньоутробного розвитку в крові телят накопичується більше альбумінів, як глобулінів. Вміст глобулінів інтен­сивно зростає в крові телят після випоювання молозива.