Уроджена неплідність

Під уродженою неплідністю розуміють нездатність тварин до відтворення внаслі­док біологічної неповноцінності яйця, сперміїв, зиготи чи аномалій розвитку статевої системи, що виникли протягом внутрішньоутробного періоду.

Ця різновидність неплідності може бути наслідком помилок селекційної робо­ти, коли для покращення тварин невміло застосовують метод розведення в собі, гибрідизацію непоєднуваних видів (яка і корови, коней і мулів та ін.). При зустрі­чі яйця і сперміїв різних видів запліднення або не наступає, або вагітність пере­ривається. При схрещуванні кобили з ослом народжуються мули, які бувають не­плідними. Рідко мулиці вігітніють. Так само при схрещуванні жеребця з ослицею народжуються неплідні лошаки; при гібридизації бізона та корови вагітність може настати, але вона або переривається внаслідок водянки плідних оболонок, або ж народжуються неплідні самки.

Вади розвитку статевих органів зустрічаються у 3,9 % телиць, 2,3 % свинок і най­частіше проявляються у формі інфантилізму, фримартинізму та гермафродитизму.

Інфантилізм проявляється недорозвитком статевих органів та відсутністю стате­вих циклів у самок, що досягли віку статевої зрілості.

У таких самок яєчники значно зменьшені в об'ємі, до величини горошини, ріст та розвиток фолікулів тут не відбувається, вульва та піхва менших розмірів, що пере­шкоджає осіменінню.

Основною причиною інфантилізму є розлади в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєч-ники-матка. Частою причиною цієї патології, так званого кормового інфантилізму, є неповноцінна годівля тільних корів і вирощуваного молодняка.

Інфантилізм немає широкого розповсюдження і тому не впливає на загальний стан відтворення худоби.

Стимулювати статеву функцію у таких тварин не вдається.

Гермафродитизм - розвиток у однієї особини мюллєрових та вольфових про­ток, яєчників та сім'яників чи яєчнико-сім'яників. Виникає гермафродитизм або на ґрунті порушеного хромосомного набору (мозаїчність клітин за статевими хромо­сомами, коли статеві хромосоми під час мейозу не розходяться і одні клітини тіла містять жіночі статеві хромосоми, а інші - чоловічі), або на ґрунті захворювань ен­докринної системи.

У свиней гермафродитизм передається нащадкам по-батьківській лінії. У таких тварин виявляють недорозвиток статевих губ, вузьку статеву щілину, з якої виступає

495

Розділ Н

клітор. Матка у них недорозвинена, яєчників може не бути, або ж є з одного боку яєчник, з іншого - сім'яник, або яєчнико-сім'яник. Гіс­тологічно в такому органі виявляють овогонії і сперматогонії.

Фримартинізм - це виродження, яке ще називають несправжнім гермафродитизмом і проявляється перерозвитком у телиці клітора (який дещо нагадує прутень) при недорозвитку чи відсутності окремих відділів статевої систе­ ми самки. Звичайно дана патологія спостеріга­ ється при народженні різностатевих двійнят у Рис. 150. Статеві органи телиць-фри- корів, причому бугайці розвиваються нормаль- мартинок (за В. Я. Андрієвським): но, а самки виявляються фримартинами.

А-нормальної телиці; Б-(два препарати) від те- ФримарТИНІЗМ реЄСТруЮТЬ ТаКОЖ у КІЗ Та

лиць з різностатевих двійнят.

свиней, рідше у інших тварин.

В основі патогенезу фримартинізму ле­жить розвиток анастомозів між плацентарними судинами обох плодів, через які ви­ділювані клітинами Сертолі бичка чоловічі статеві гормони заносяться до яєчника телички, гальмують тут диференціацію стовбурових клітин і викликають маскуліні­зацію її організму.

Встановлено, що вирішальним фактором тут є час появи судинних анастомозів Якщо ці анатомози виникають на ранній стадії вагітності (до 2,5-місячного віку), то тут обов'язково розвивається самка- фримартин. Якщо ж вони виникають пізніше (після 2,5-місячного терміну вагітності), то зміни в розвитку статевих органів візу­ально не виявляються. Телиці-фримартини відрізняються бикоподібною зовнішніс­тю. Клітор у них більший звичайного і виступає назовні, переддвер'я та піхва короткі, шийки матки часто не буває. Можуть бути зміни і рогів матки. Яєчники зовні вигля­дають нормальними, проте, при гістологічному дослідженні в них виявляють струк­тури, типові для сім'яників; вони навіть можуть продукувати андрогени (рис. 151). В. Я. Андрієвський (1962), при дослідженні статевих органів у 12 телиць-фримарти-нок виявив різного ступеня деформації окремих відділів матки і яєчників.

В такому ж порядку проводять гінекологічне дослідження овець, кіз, свиней, сук. Додатковим методом дослідження у них може бути пробна лапаротомія.

Інші аномалії статевих органів. До уроджених аномалій, що дають підставу для вибракування тварини з репродуктивного стада, слід віднести відсутність вульви, піх­ви, шийки матки у самки, подвійна шийка матки, аномалії розвитку матки (однорога матка, зарощений вхід у піхву, відсутність матки та ін.).

В темі "Патологія родів" ми зупинялися на виродженнях та аномаліях, що усклад­нюють чи унеможливлюють нормальний перебіг родів. Доповнимо цей перелік і ін­шими патологіями.

496

Ветеринарна гінекологія

Виродження (топзі-га) - це стійкі морфологічні зміни цілого організму чи окремих органів, що ви­никають під час внутріш-ньоутробного розвитку. За часом виникнення їх ді­лять на ембріопатії- вади, що виникають з моменту запліднення і до початку формування органів, і фето-патії - вади, що виникають під час фетального періоду. Ембріопатія може проявля­тися відсутністю окремих органів (агенезія), а фетопа-тія - неправильним форму­ванням органів.

Для кожного органа характерний свій період внутрішньоутробного роз­витку, коли може відбутися його неправильне форму­вання.

Рис. 151. Ембріональний парабіоз великої рогатої худоби (за Г. Петським).

Прикладами ембріопа­тії однояйцевих близнят можуть бути, коли одне з них виявляється недороз-виненим чи гине; неповне

розщеплення зародка і народження з'єднаних певною частиною тіла близнят - цефа-лопаги, стернопаги та інші.

Слід мати на увазі і наявність в геномі тварини генів неплідності та генів леталь­ності, які можуть бути в домінуючій чи рецесивній формі. Гени летальності можуть проявлятися лише при імбридингу.

Вплив генетичних факторів маскується дією зовнішніх чинників. Дія їх може пе­редаватися не лише через ураження хромосом та генів, а й змінами секреторних ор­ганів. Так, 16 % герефордів Канади є карликами. Чому? - У одного бугая свого часу був ген карликовості. В наслідок інтенсивного його використання в II поколінні 100 % нащадків виявилися карликами.

Або другий приклад: спадкова неплідність шведської гірської худоби. У 17,5 % тварин цієї породи виявляють гіпоплазію гонад.

497

Розділ 1Є

Профілактика уродженої неплідності полягає у правильному доборі самців і са­мок; цілеспрямованому вирощуванні ремонтного молодняку; своєчасному виявлен­ню тварин з ознаками вродженої патології статевої системи.

Усіх тварини з ознаками сповільненого статевого дозрівання, неповноцінними ста­тевими циклами, інфантилізмом, фримартинізмом досліджують і при підтвердженні діагнозу - вибраковують.