Діагностика вагітності та неплідності у кобил

Основними методами діагностики жеребності є рефлексологічний, зовнішнє та внутрішнє (ректальне) дослідження і сонографія.

При огляді кобили у другій половині жеребності помітне випинання лівої черев­ної стінки, а у кінці плодошення нижня її частина відвисає. Після моціону інколи спо­стерігаються коливання черевної стінки, обумовлені рухами плода.

Застосовуючи пальпацію, доцільно послабити тонус черевної стінки, повернувши голову кобили вліво або ж стисканням шкіри в області холки чи над 10-13-им спин­ним хребцем. Пальпацію проводять з лівого боку кобили, прикладаючи долоню пра­вої руки до черевної стінки на умовній лінії між колінним суглобом і пупком.

272

Фізіологія вагітності

Тиском руки черевну стінку максимально відводять до середини, а потім швидко послаблюють тиск, не відводячи руки від шкіри черевної стінки і проводячи незна­чний повторний рух до середини. У вагітних тварин відчувається легкий поштовх на руку. Якщо за першою спробою не вдається намацати плід, то пальпацію повторю­ють, зміщуючи руку вверх, вперед, вниз, назад.

При натисканні на черевну стінку плід зміщується до середини черевної порож­нини, а при послабленні тиску повертається у попереднє положення і наштовхується на черевну стінку. Робити поштовхи кулаком, ударами не можна, так як це може спри­чинити аборт.

Аускультацію, з допомогою стетоскопа або фонендоскопа, проводять у тому ж місці, що й пальпацію. Прослуховують серцебиття плода, яке складає 120-130 ударів за хвилину.

Зовнішні методи діагностики вагітності прості, вони можуть виконуватися в різних умовах, але вони дозволяють ставити позитивний діагноз лише в другій половині ва­гітності. Для виключення вагітності ці методи непридатні, так як зміни контурів черев­ної стінки і набряки можуть бути і у невагітних кобил із-за різних причин, а відсутність поштовху плода при пальпації і серцебиття при аускультації більше обумовлюються морфо-топографічними перепонами між плодом і черевною стінкою матері.

Піхвовий метод діагностики жеребності включає огляд і пальпацію. Огляд прово­дять з допомогою піхвового дзеркала. У вагітних кобил при введенні дзеркала у піхву відчувається деякий опір його проходження, що виникає із-за згущення і збільшення в'язкості і липкості слизу. На поверхні піхвового дзеркала, вийнятого з піхви, можна виявити смужки та грудки однорідного мутнуватого слизу сірого кольору, що легко згортається у кульки. З третього тижня після запліднення спостерігається блідість і матовий колір слизової оболонки піхви.

У неплідних кобил дзеркало вводиться і виводиться з піхви вільно, слизова обо­лонка її звичайно волога, покрита невеликою кількістю прозорого або злегка мутну­ватого слизу. Шийка матки знаходиться на дні таза, піхвова її частина розміщена у центрі, між розкритими браншами дзеркала, цервікальний канал закритий або при-і вкритий, а слизовий корок у ньому відсутній.

Під час стадії збудження статевого циклу дзеркало входить у піхву вільно, слизо-М оболонка присінку і піхви буває червонуватою, покритою тічковим слизом, канал іпийки матки відкритий і з нього витікає тічковий слиз.

Ш. Чех зі співавторами (1952) запропонували використовувати для діагностики -гребності пальпацію геніталій через склепіння піхви і визначення в'язкості слизу. Г~нз з піхви, що прилип до руки під час вагінального обстеження, стискають між ким і вказівним пальцями. Якщо під час розведення пальців слиз утворює го-.: генний або з декількох прозорих волокон тяж, то тварина вважається вагітною. У погідних кобил тяж складається з одного волокна, а перетинка має мутний колір. Цшвй метод може давати об'єктивні відповіді на жеребність лише при відчутті пе-- ;-лежачих частин плода під час пальпації крізь стінку піхви.

273

Рс;: -

Ректальний метод. Перевірку кобил на жеребність краще проводити ввечері а 5 у обідній час безпосередньо після фізичного навантаження. Дослідження вранц: аЩ ля нічної годівлі затрудняється із-за переповнення прямої кишки і підвищення е :-г -трішньочеревного тиску.

Дослідження проводять після фіксації тварини у спеціальних станках або з дсг. :-могою парувальної шлеї. Норовистим кобилам у станку, а при фіксації парували. І шлеєю у всіх випадках, піднімають голову догори і ліву передню кінцівку. Найн є" І печніший момент для дослідження - початок введення руки в анус. Після його пр -ходження пальцями тварина, як правило, заспокоюється.

При виявленні скупчення на слизовій оболонці кишки личинок овода їх не мож:-:. відривати. Відокремлені від слизової оболонки личинки швидко прикріплюються -руки, травмуючи шкіру, викликають біль і запалення.

Дослідження кобили цим методом краще розпочинати з яєчників. З цією мет; -руку проводять до рівня 4-5-го поперекового хребця, пальці наполовину згинают; притискують до лівої частини черевної стінки, відводячи руку в напрямі таза. П наближенні до області маклока, промацується вертикально розміщений тяж - краї -альний край маткової брижі. У цій же ділянці знаходять яєчник, який відрізняєть.: від інших тканин формою і пружно-еластичною консистенцією.

Інколи для пошуку лівого яєчника доводиться промацувати усю ліву поло; склепіння таза і область поперечних відростків останніх хвостових хребців, що пс в зане з різним розміщенням яєчників навіть у вагітних кобил. Захопивши яєчник і:. -кінчиками пальців і долонею, пальпують його, визначаючи форму, розміри, консис­тенцію. З яєчника руку опускають вниз і назад. За яєчником відчувається щільніший за інші тканини тяж - зв'язка між яєчником і рогом, у якій розміщується яйцепровід Нижче зв'язки пальпується верхівка рогу матки, яку захоплюють великим і вказівним пальцями або долонею і зігнутими пальцями. Переміщуючи пальці по рогу назад, визначають його форму, розміри і консистенцію. За рогом матки пальпується її тіло і шийка. Подальші переміщення зі зміщенням руки вправо, дають змогу визначити стан правого рогу, матково-яєчникової зв'язки і яєчника. Шийка матки пальпується у вигляді тканинного більш щільного утворення, розміщеного упродовж тазового зро­щення. Краніально її контури без чітких меж переходять у тіло матки, а каудально відчувається чітка межа закінчення пружної консистенції тканин.

При промацуванні матки в нежеребному стані кобили знаходять обидва роги рів­ними, симетричними, стрічкоподібними, а стінки її еластичними. Уся матка від до­тику може слабо еректувати.

При жеребності спостерігаються характерні зміни у яєчниках і матці та їх топо­графії - роги, тіло, а потім шийка зміщуються до передньої частини таза і у черевн\ порожнину. У зв'язку з цим ускладнюється пошук матки і яєчників. Тому застосову­ють інші прийоми пошуку геніталій. Пальці руки розміщують на боковій поверхи: лівої або правої частини таза і проводять до лобкового зрощення, де під них попадає шийка, тіло або роги матки. Від визначеної частини розпочинають дослідження.

274

Фізіологія вагітності

У зв'язку зі зміною функ­ції матки і її топографії відбу­ваються суттєві зміни судин матки - збільшується про­світ, інтенсивність кровообі­гу і виникає особлива пуль­сація. Замість звичайних по­штовхів при пальпації судин відчувається вібрація, яку дехто називає дзижчанням. Стан яєчників може зміню­ватися залежно від наявнос­ті функціональних утворень (фолікули, жовті тіла) та при різних патологіях. При розви­тку граафового міхурця роз­міри яєчників збільшуються і відчувається флуктуація. Жовті тіла також збільшують розміри, змінюють форму яєчника, а консистенція його стає щільнішою.

Рис. 64. Ректальна діагностика жеребності у кобили (за А. П. Студєнцовим та X. І. Животковим):

А - Ректальна діагностика жеребності: розміщення статевих органів; Б -промацування зв'язки та яєчника; В - матка кобили до 20 днів жеребності; Г - початок другого місяця; Д - четвертий місяць; Е - дев'ять місяців. Деталі А, Б: 1 - товстий відділ кишечника; 2 - лівий ріг матки; 3 - яєчник; 4 - широка маткова зв'язка; 5 - клубова кістка; 6 - тіло матки; 7 - шийка матки; 8 - пряма кишка; 9 - пряма кишка; 10 - піхва; 11 - дно тазу; 12 - се­човий міхур; 13 - правий ріг матки; В: 1 - поперечний розріз невагітного; 2 - вагітного рога матки; Г, Д, Е: 3 - черевна стінка; 4 - правий (вільний) ріг матки; 5 - широкі маткові зв'язки; 6 - яєчник; 7 - клубова кістка; 8 - пряма кишка; 9 - лівий ріг матки; 10 - тіло матки; 11 - шийка матки; 12 - піхва; 13 - дно таза; 14 - сечовий міхур; 15 - лівий (вільний) ріг матки; 16 - пра­вий ріг (плодовмістилище).

У неплідних тварин яєчники у 80-90 % випад­ків підтягуються ближче до хребта, роги матки мають однакову величину, плоскі, у вигляді стрічки, дряблува-ті. при пальпації протягом 5-10 сек. проявляють ригід­ність (скорочуються), після чого знову розслабляються : нагадують стрічку. Шийка матки розмішується на дні таза, а маткові судини рівно­мірно розвинені і однаково пульсують. При неплідності, викликаній гінекологічними хворобами у яєчниках, яйцепроводах і матці виникають характерні зміни.

20-27 днів жеребності. Роги матки стають пружними, їх краї заокруглюються (ков­басоподібні). З часом (до 30 днів жеребності) у яєчниках пальпуються жовті тіла і фоліку-

275

Розс -

ли, що збільшує їх розміри. Розміщення одного з яєчників змінюється - він опускаєть; ї на витягнутій зв'язці і вільно перемішується. Основа одного з рогів матки збільш} єт:і до розмірів курячого яйця. Інколи у цьому місці і тілі матки відчувається флуктуація.

30-35 днів жеребності. Роги матки стають несиметричними, вагітний ріг буьі-збільшеним на 1-1,5 см порівняно з другим рогом. Борозенка між рогами чітко роз­межована. При пальпації вагітний ріг не скорочується. В одному з яєчників де' \ промацується жовте тіло.

40-45 днів жеребності. В цей період ознаки жеребності настільки характерні, іі;; можна визначити її порівняно легко. Дуже добре виявлене ампулоподібне розшир; ня діаметром близько 10 см у початковій частині вагітного рога. Весь вагітній ріг змі­щується вперед і вниз, за лобковий край кісток таза, де і можна дістати його пальцям Роги матки ущільнені, хоч невагітний ріг майже не змінюється в положенні і розмі/

Два місяці жеребності. Вагітний ріг у початковій частині збільшений до розміру ку~ ~ ка. При промацуванні його добре відчувається флуктуація. Вершина рога ще не заповне рідиною плодового міхура. Вагітний ріг звисає в черевну порожнину за передній краі лобкових кісток настільки, що його можна дістати пальцями з великими труднощами.

Три місяці жеребності. Під впливом великої кількості плодових вод (близько 2 і тіло матки й вагітний ріг дуже збільшуються. Обидва яєчники опущені, зв'язки І натягнуті. Широкі маткові зв'язки твердіші, задній край їх відчувається у вигляді на­тягнутих шнурів, що йдуть вниз.

Чотири місяці жеребності. Матка і вагітний ріг збільшені до розміру середньог; кавуна і опущені в черевну порожнину. Маткові зв'язки в своїй верхній частині на­пружені і твердуваті.

П'ять місяців. Матка знаходиться у черевній порожнині. Плідний міхур великий добре флуктує. Виразно вібрує середня маткова артерія з боку плодовмістилища.

П'ять- шість місяців жеребності. Виявляється глибше опускання плода в че­ревну порожнину. В 5 місяців намацати плід можна тільки далеко введеною руко:-: В 6 місяців промацати плід звичайно не вдається, бо він лежить на нижній стініг черева. Шийка матки промацується на лобковому зрощенні у вигляді тяжа. З цьсг: періоду середня маткова артерія з боку вагітного рога збільшується, в ній відчуть: "дзюрчання" крові.

Шість - сім місяців. Шийка матки опускається в черевну порожнину, а матка : плодом - до нижньої черевної стінки, що затрудняє її обстеження. Починає вібруваг,-; середня маткова артерія з боку протилежного до плодовмістилища рогу матки.

Сім - вісім місяців жеребності. При глибокому промацуванні через пряму киїшг. можна намацати пальцями окремі частини плода. На легкий поштовх рукою він ви­повідає сильним ударом по пальцях. Середня маткова артерія збільшена і з боку не-вагітного рога, але менше, ніж з боку вагітного.

Дев 'ять місяців жеребності. Шийка матки розміщена у тазовій порожнині; паль­пуються передлежачі частини плода. Відчутно вібрують зазначені маткові артерії.

Десять - одинадцять місяців. Передлежачі частини плода розміщуються в тазовій порожнині. Всі артерії добре вібрують. Виповнюється молочна залоза.

276

Фізіологія вагітності

Об'єктивним методом ранньої діа­гностики жеребності є сонографічний, який дозволяє виявляти ембріони вже на 11-18-й день їх розвитку.

Лабораторна діагностика жереб­ності. З цією метою, дотримуючись правил асептики, беруть через піхвове дзеркало зразок слизу з вустя шийки матки і роблять на знежиреному пред­метному склі рівні мазки, які висушу­ють на повітрі, фіксують спиртом і фар­бують фарбою Романовського (3 краплі на 1 мл дистильованої води). Одержані препарати розглядають в імерсійному полі під мікроскопом. За ознаки вагіт- ^Рис- ⁶⁵' Ехокартина матки кобили на 11-й ності вважають: наявність в мазку різної День вагітності (за Д. В. Подвалюком). величини кульок слизу, значну кількість війчастого епітелію, окремих клітин

плоского епітелію (метод Бенеша-Курасави). Недоліками цього методу діагностики жеребності є: механічне подразнення рецепторів піхви і шийки матки та ймовірність інфікування геніталій, що може призвести до аборту; неможлість установити терміни вагітності; необ'єктивність методу, що обумовлюється можливими подібними зміна­ми стану слизової оболонки при хворобах.

Дослідження на вагітність ослиць та верблюдиць проводять за методиками, роз­робленими для кобил та корів.

Діагностика вагітності у овець і кіз

Для діагностики кітності використовують рефлексологічний метод, пальпацію та сонографію.

Для рефлексологічної діагностики кітності в отару осіменених овець з 10-го дня і з 5-го по 30-й день в отару осіменених кіз рано і ввечері випускають на 2 години сам-ця-пробника. Відсутність статевої охоти є ймовірною ознакою вагітності.

Метод пальпації плодів через черевну стінку ефективний в другій половині кітності. Тварину перед дослідженням необхідно витримати на голодній дієті не менше 12 годин. Для зменшення напруги черевних стінок вівцю піднімають за за­дні кінцівки на підставку. Дослідження проводять обома руками, плавно стиску­ючи черевні стінки. Зверху під хребцями промацуються нирки у вигляді щільного рухомого тіла, а під ними - матка з плодом. За рекомендацією А. П. Студєнцова при масових дослідженнях овець можна підводити під їх живіт зігнуту в коліні праву ногу і поступово стискати вентральну черевну стінку вверх і вправо. Одно­часно з цим пальпують матку.

277

Розділ :

На пізніх строках вагітності можна спостерігати асиметрію контурів черевної по­рожнини (відвисання та вип'ячування черевної стінки з правого боку).

Діагностику кітності методом сонографії за візуалізацією ембріонів можна про­водити з 25-30-го дня після осіменіння.

Таблиця 18 Визначення термінів суягності методом сонографії

(за комплексом морфофункціональних змін у ембріонів і плодів)

Показники сонографічного зображення	Терміни суягності, дні
Довжина ембріонів, см:
0,85-1,14	25-27
1,17-1,74	28-29
1,78-2,79	30-35
2,84^4,30	36-40
Візуалізація:
плідних оболонок	25-60
кінцівок	35-60
плацентам,рухів	40-60
шлунка, серцебиття	42-60
скелета	45-60
Форма плацентом:
округла	40^49
з невеликим заглибленням	50-60
чашоподібна	>60

Рис. 66. Ехокартина матки вівці на 25-й день вагітності (за Г. Г. Харутою, О. А. Хіцькою):

1 - ембріональні міхури; 2 - ембріони.

Діагностика вагітності у свиней

Рефлексологічний метод застосо­вують у свиней на 15—30-й дні після осіменіння, підпускаючи до них сам-ця-пробника щоденно на 1,5-2 години. Відсутність статевої охоти вказує на можливу вагітність.

Метод пальпації та ректальне дослі­дження використовують рідко. Оглядом на пізніх строках поросності можна ви­явити збільшення черевної порожнини, молочної залози, появу молозива.

Для діагностики поросності у сви­ней можна користуватися флоридзи-новою пробою. Ця проба ґрунтується

278

Фізіологія вагітності

на тому, що під час поросності тварин нирковий епітелій стає більш прохід­ним для цукру. Після введення у м'язи (за вухо) флоридзину (глюкозиду, який добувають з кори яблуні та груші) у по­росних свиней з'являється глюкозурія вже при таких мінімальних дозах цього препарату, при яких непоросні свині ще не реагують виділенням цукру в сечу. За допомогою цієї реакції можна діа­гностувати ранню поросність - в межах 2-6-ти тижнів; після 6-ти тижнів флори­динова проба далеко не завжди дає пра­вильні результати.

Найдоцільнішим методом діагнос­тики вагітності у свиней є транскутанна або трансректальна сонографія. Діагноз на вагітність у свиноматок з високою точністю під час масових досліджень на фермах встановлюють з 24-го дня по­росності.

Рис. 67. Ехокартина матки свині на 26-27-му добу вагітності (за А. Й. Краєвським, О. Ю. Пилипенком):

1 - стінки рогів матки; 2 - порожнини ембріональних міхурів.

Діагностика вагітності у м'ясоїдних та кролиць

Пальпацією через черевну стінку можна промацувати плоди після третьо­го тижня вагітності у сук та ампуло подіб­ні флуктуючі потовщення рогів матки з 14-го дня у кролиць. Плоди добре прома­цуються на пізніх термінах вагітності.

Найбільш ефективними методами "іагностики вагітності у сук, кролиць і нутрій є пальпація і сонографія.

Ультразвукова діагностика вагітнос-гі за появою ембріональних рідин мож-иава у сук та кішок з 17-18-го дня після всіменіння, а у кролиць - з 7-8-го дня. Об'єктивна діагностика за візуалізацією вібріонів проводиться з 25-го дня після : гіменіння у сук і кішок та 10-11-го дня у кролиць.

Рис. 68. Ехокартина матки кролиці на 10-й день вагітності (за Г. Г. Харутою, О. А. Хіцькою):

1 - ембріональні міхури; 2 - ембріони.

279

Розділ 8

Таблиця 19