Класифікація абортів за етіологією
|
Ідіопатичні |
Симптоматичні |
разніаборти |
Аномалії та патології плода і плодових оболонок |
Захворювання статевих та інших органів матері аліментарні травматичні, звичний аборт |
'. :-:: екційні аборти |
Бруцельоз, сальмонельоз, лістеріоз, кампіло-бактеріоз, інфекційний ринотрахеїт |
Інфекційна анемія коней, туберкульоз, та ін. |
!-:вазійні аборти |
Трихомоноз Хламідоз |
Гемоспоридіози та ін. |
В основі патогенезу аборту лежать порушення нормальних взаємовідносин між
иізмом матері та плода, як наслідок ненормального стану плода та його оболо-
патології статевого апарату. Згадані фактори є стресовими; порушуючи меха-
■ внутрішньоутробної адаптації зародка чи плода, вони викликають виснаження
: зих та гормональних механізмів, зниження секреції гонадотропінів та гормо-
: функції яєчника, підвищення концентрації адреналіну та дезоксикортикосте-
I з. які послаблюють, нейтралізують чи, навпаки, підсилюють дію окситоцину та
генів плаценти і, як результат, вагітність переривається, плід виганяється або ж
г. ється мертвим на певний час у матці.
часом виникнення аборти бувають ранніми і пізніми, а за проявами у багато-щих тварин повними і неповними.
теринський організм реагує на переривання вагітності по-різному, залежно від
: :<у вагітності. Так, якщо зародок гине на ранніх стадіях розвитку, до трьох міся-
ного смерть залишається прихованою непоміченою і він розсмоктується (ре-
гься). Якщо ж вагітність переривається на стадії плода, то він або виганяється,
ч-: затримується в матці і піддається таким змінам, як муміфікація, мацерація чи
гифікація.
295
Розділ Я
Ранні або приховані аборти
Ранні аборти розповсюджені досить широко, лише недосконалі на сьогодні методи діагностики не дозволяють їх діагностувати. Оскільки це переривання вагітносг найчастіше буває на ембріональній стадії, то його ще називають ембріональною (абс ранньою ембріональною) смертністю. Вважають, що низьку запліднюваність коріз від першого осіменіння в 15-30 і навіть 40 % випадків можна пояснити ранньою ембріональною смертністю. У овець цей показник сягає - 20 %, у кобил значно більше (тривалий період плацентації).
Касіда, досліджуючи корів, що приходили повторно в охоту після осіменіння, виявляв через декілька днів після овуляції 66 % запліднених яйцеклітин, а через 34 дні -лише 23 % живих зародків.
Т. Едей (1969) так класифікує приховані аборти:
Пренатальна смертність - загибель ембріонів чи плодів на будь-який стадії їх розвитку.
Ембріональна смертність - загибель зигот чи ембріонів з незавершеною імплантацією з наступною їх дегенерацією та розсмоктуванням.
Плодова смертність - загибель плодів, що наступає між завершенням імплантації та родами.
П. А. Волосков і Н. Н. Михайлов (1968) об'єднують всі види абортів поняттям ембріопатія (правда, вони сюди також зараховують випадки мертвонароджень, генетичних вироджень, народження неповноцінного приплоду, що гине в перші години та дні життя). \
Зародок, що гине на ранніх стадіях розвитку звичайно розсмоктується, без зовнішніх клінічних ознак. Якщо ембріональна смертність наступає на фоні циклічного (малоактивного) жовтого тіла, то на 15—16-й день воно починає розсмоктуватися і така корова може приходити в чергову охоту в нормальні строки, і смертність залишається непоміченою.
Якщо ж зародок гине після 16-20-го дня вагітності, то поява чергового статевого збудження затримується. Таку ембріональну смертність можна діагностувати за видовженим інтервалом між суміжними охотами.
Можна встановити ембріональну смертність і прямими методами, підраховуючи (при лапаротомії) кількість зигот, зародків чи народжених плодів і порівнюючи їх з кількістю жовтих тіл в яєчнику.
Найбільш відомі причини ембріональної смертності такі:
генетична та імуногенетична несумісність плідника та самки в такому ступені. яка допускає запліднення, але розвиток ембріона переривається на тій чи іншій стадії.
Необхідно мати на увазі, що міжнародна таблиця летальних генів включає декількох десятків їх. Тут і гени резорбції плода, муміфікації, різноманітних вироджень і т. п.
Під час запліднення, як відомо, в результаті злиття яйця і спермія відбувається об'єднання двох генотипів. При несприятливій комбінації батьківської і материнської
296
Патологія вагітності
спадковості зародок може виявитися гомозиготним по якому небудь летальному гену і загинути на ранніх стадіях розвитку.
Про значний процент абортів і мертвонароджень, народження вироджених і недорозвинених, а також нежиттєздатних телят серед нащадків окремих плідників та матерів бестужівської породи повідомляв ще у 1930 році професор К. М. Лютиков. Проведений ним генетичний аналіз дозволив зробити висновок, що бестужівська порода успадкувала летальні гени від завезених з-за кордону поліпшувачів інших порід, зокрема голландської.
Прикладом несумісності, яка проявляється на пізніших стадіях вагітності у жінок, є несумісність за резус-фактором. На сьогодні відомо, що 85 % особин є позитивними, а 15 % негативними по резус-фактору крові. Якщо, наприклад, у вагітної резус-негативної самки плід виявляється резус-позитивним (успадкував від батька), то його еритроцити, проникаючи через плаценту в материнський організм, викличуть утворення проти себе антитіл. Останні, нагромадившись в достатній кількості, проникають через плаценту в кров плода і руйнують його еритроцити. Внаслідок цього плід або гине в утробі матері, або ж родиться з важкими ознаками ураження крові.
Аналогічна несумісність може спостерігатися у тварин, проте 5—6 шарова їх плацента непроникна для антитіл матері. Тому вони нагромаджуються в молозиві, згодовування якого новонародженим може закінчитися летально.
Причиною ембріональної смертності може бути й імуногенетична несумісність матері і плода.
Під час запліднення спермій та яйцеклітина вносять у зиготу свої спецефічні антигени. В зародку, що розвивається, міститься три групи антигенів: а) видоспецифіч-ні - є на всіх стадіях розвитку ембріона; б) органоспецифічні — виникають на стадії утворення даного органа; в) стадіоспецифічні — властиві лише певним стадіям ембріогенезу (І. І. Соколовська; В. А. Яблонський).
Антигени навколоплодових вод захищають плід від антитіл матері, тут вони й зв'язуються. Внаслідок цього, між плодом і матір'ю виникає стан імунологічної толерантності, який гарантує його існування.
Якщо ж біологічні та імунні протиріччя між ембріоном та материнським організмом виявляються значними - нормальний перебіг ембріогенезу буде порушено.
Невідповідність віку гамет, як наслідок а) надто раннього осіменіння, тобто старіння сперміїв до запліднення; б) запізнілого осіменіння, тобто старіння яйцеклітини.
Як відомо, запліднення може бути успішним у великої рогатої худоби протягом 6-12 годин після овуляції, овець - 4-6 годин, свиней 10-12 годин і кобил - до 24 години. Чим більше пройшло часу від овуляції до осіменіння, тим нижчим буде процент запліднюваності, тим менше число зародків імплантується, тим більшим буде процент ембріональної смертності у багатоплідних тварин, тим нижчим буде процент нормальних вагітностей. Таку ембріональну смертність О. В. Квасницький пояснює "ологічною неповноцінністю та нерівноцінністю яєць та сперміїв. Старіння яйцеклітин може привести не тільки до вищезгаданих наслідків, а й до поліспермії — (проник-
297
Роздіг '-
нення в цитоплазму яйця декількох сперміїв під час запліднення) та дигинії - (пригнічення виділення другого полярного тільця, внаслідок чого один чоловічий пронуклеус зливається з двома жіночими). Подібне явище зустрічається в 70 % кролячих яйцеклітин при заплідненні їх уже через 9 годин після виходу з фолікулів, у 22 % яйцеклітин свині при осіменінні через 36 годин від початку охоти і дуже рідко - у овець та корів
Порушення нормального середовища матки в період перетворення морули в бластоцисту внаслідок: а) нервово-гуморальних розладів, особливо синтезу прогестерону та лютеотропного гормону; б) обсіменіння матки мікроорганізмами; в) інших, ще нез'ясованих причин.
Розвиток зиготи в значній мірі залежить від збалансованості гормонального фон> матері. Для підготовки ендометрію до прикріплення зародка потрібен перш за все прогестерон.
У багатьох випадках, внаслідок недостатньої активності жовтого тіла на слизовій оболонці матки, з одного боку, створюються сприятливі умови для імплантації зародка, а з другого - в яєчнику починають дозрівати нові фолікули і наступає так званий гормональний аборт.
Зараз вважають, що активність ще повністю несформованого жовтого тіла вагітності може знизитись при надмірному виділенні окситоцину, наприклад, при передчасному роздоюванні корів чи тривалому ссанні.
У процесі розвитку зародка змінюється і його чутливість до навколишніх факторів: нешкідливі на одному етапі фактори можуть бути згубними на іншому. Ці періоди розвитку зародка називають критичними періодами. Залежно від сили і тривалості дії цих факторів зародок або гине, або його розвиток порушується.
Першим критичним періодом є денудація бластоцисти або звільнення її від прозорої оболонки, яка буває у корів на 8-14-ту добу, свиней - 6-ту добу, овець - 8-му добу.
Другим критичним періодом є процес імплантації зародка, що відбувається на 9-14-24-ту добу.
Третій критичний період ембріогенезу припадає на час формування плаценти (плацентація). Порушенню плацентації можуть сприяти нестача вітамінів (особливо вітаміну А), генетична несумісність матері і плода, порушення гормональної рівноваги в організмі матері, проникнення у статеві шляхи самки патогенних мікробів і т. п.
Після плацентації зародка в центральній нервовій системі формується домінанта вагітності, що забезпечує її нормальний перебіг.
Неповноцінна годівля тварин (нестача в раціоні окремих елементів живлення, неправильне їх співвідношення або ж надлишок окремих з них, згодовування недоброякісних кормів і т. п.) є однією чи не з головних причин ембріональної смертності.
Як вже зазначалося, приховані аборти відбуваються без характерних клінічних ознак.
Аборт із зігнанням недоноска. Цей аборт нагадує роди, у тварин з'являються окремі або ж весь комплекс передвісників родів, чому його ще називають передчасними родами.
298
Патологія вагітності
Недоношений плід може залишатися живим, якщо все тіло його вкрите шерстю і Е рефлекс ссання, і при умові, що у нього не наступило глибоких змін.
Тварин, які абортували, необхідно ізолювати, організувати за ними спостереження та призначити лікування; для них створюють такі ж умови догляду та годівлі, як хля породіль.
Недоноска слід висушити, помістити в тепле приміщення (20-30°), або вкрити теплою ковдрою, обкласти грілками і часто поїти теплим материнським, а у випадку його відсутності - штучним молозивом.
У свинарстві, звірівництві, вівчарстві в зв'язку з відсутністю молозива у самки, чка абортувала, підсаджують недоносків до самок-годувальниць.
Аборт із зігнанням мертвого плода (викидня). Це найчастіший вислід аборту. Якщо аборт наступає на стадії плода, то він перетворюється у стороннє тіло, що викликає реакцію материнського організму у вигляді перейм. Швидкість зігнання плода залежить від реактивності матки та її стерильності.
Ознаками смерті плода є: 1) відсутність його рухів; 2) набухання молочних залоз га поява в них молозива; 3) зниження надою в дійних корів та зміна якості молока при кип'ятінні - зсідається, набуває рис молозива).
Аборт із затриманням мертвого плода в порожнині матки
f/MWTM z/zcafzo)
Муміфікація плода (титфсайо) - під муміфікацією розуміють внутрішньо-•тробне висихання мертвого плода. Воно наступає в тих випадках, коли збудливість •татки залишається зниженою, в корі головного мозку зберігається домінанта вагітності, шийка матки буває закритою, порожнина матки вільна від мікрофлори (хоча муміфікація плода може зустрічатися при таких ідіопатичних абортах, як бруцельоз, паратиф а ін.). Вважають, що муміфікація плода з'язана з наявністю летального гена. Найчастіше буває муміфікація плода у корів та овець; у свиней вона може поєднуватись з -: томальним розвитком інших плодів. Навколоплодові води поступово розсмоктують-Ш, плодові оболонки прилягають " ;■: посередньо до плода, його тка-ви поступово обезводжуються, висихають, ущільнюються. Це іфоводжується скороченням ви, яка щільно охоплює плід і деформує його (рис. 74). У тка-
ах плода можуть відкладатися шгі вапна, перетворюючи його в кам'янисте тіло (петрифікація).
Зовні муміфікація не проявлять :я характерними клінічними
мами, муміфікований плід Рис. 74. Муміфікований плід корови.
299
Розділ 5
може затримуватися в матці місяцями, а то й роками. В медицині описані випадки зберігання муміфікованого плода в порожнині матки 18 і навіть 45 років.
Дуже рідко муміфікований плід виводиться з порожнини матки аж по закінченні нормального строку вагітності. Звичайно ж він лежить у матці значно довше, а тоді починаються потуги, що виганяють його назовні. Характерно, що виведення плода відбувається в період тічки у тварин, причому він часто застряває у шийці матки або в піхві.
У дрібних жуйних тварин при двійнях і у багатоплідних тварин муміфікований плід звичайно виводиться в процесі родів разом з нормально розвиненими плодами.
Діагноз. При ректальному дослідженні виявляють твердий утвір у матці і відсутність флуктуації в ній. Крім того, при пальпації середньої маткової артерії не відчувається специфічного для вагітності дзюрчання крові.
У дрібних жуйних тварин при наявності муміфікованого плода його неважко виявити у вигляді твердого тіла при пальпації черевних стінок.
Лікування. Необхідно видалити муміфікований плід з матки. Для цього рекомендується спочатку викликати відкриття шийки матки і розсмоктування жовтого тіла (у корів) введеняям естрофану, а на 2-3-й день окситоцину. Якщо цим способом не вдасться викликати виведення муміфікованого плода, то приступають до механічного відкривання каналу шийки матки. Для цього проводять місцеве знеболення шийки матки круговим введенням 1 %-го розчину лідокаїну, потім свердловим рухом пальця намагаються трохи відкрити канал шийки матки, а далі вводять у нього два чи три пальці. Коли шийка матки трохи розкриється, вливають слизовий відвар або олію у порожнину матки і витягають плід.
(maceratio)
Мацерація плода (таеегагіо) - під мацерацією розуміють процес ферментативного розплавлення м'яких тканин мертвого плода в порожнині матки. Зустрічається мацерація у свиней, корів, рідше в інших тварин. Ферментативний процес розплавлення розпочинається з навколоплодових оболонок або ж внутрішніх органів. При цьому м'які тканини плода перетворюються на кашкоподібну рідку масу, в якій плавають окремі кісточки плода. Вони можуть періодично виділятися, особливо під час тічки (рис. 75).
В окремих випадках часткова мацерація поєднується з муміфікацією, вона може також ускладнюватись запаленням матки, всіх її шарів, геть аж до периферії з попаданням вмістимого в черевну порожнину чи назовні.
Симптоми. У тварини можна спостерігати сильні потуги, в результаті чого з статевої щілини виділяється коричнева напіврідка маса з домішкою тканин. Надалі під час потуг з статевої щілини іноді виділяються окремі кісточки плода. Процес мацерації плода звичайно дуже відбивається на стані тварини. У неї знижується апетит, може підвищуватися температура тіла, спостерігається прогресивне схуднення.
Перебіг. У деяких випадках мацеровані частини тіла плода протягом кількох тижнів виділяються назовні, і після цілковитого вигнання їх тварина поступово одужує. Частіше при наявності запалення слизової оболонки матки воно поширюється на товщу матки і уражає м'язовий, серозний шари і навіть зв'язки матки. У цих випадках може розвинутись злипливий перитоніт із утворенням абсцесів, які можуть прорива-
300
Патологія вагітності
тися назовні з виділенням гною. Після звільнення матки від гною може настати одужання або розвивається хронічний ендометрит чи піометра. У кобил, як правило, при мацерації плода настає смерть від перитоніту.
Рис. 75. Кістки мацерованого плода (фото з праці І. П. Заянчковського).
Діагноз можна поставити на основі внутрішнього дослідження. Під час ректального дослідження виявляють затверділу матку, у якій можна промацати окремі частини плода і обмежену флуктуацію. При вагінальному ж дослідженні виявляють слизово-брудне витікання, що виділяється з каналу шийки матки, а іноді окремі кістки плода, що застряли в шийці або в піхві.
Лікування. Полягає у видаленні з матки вмісту з наступною дезінфекцією стате-нх шляхів.
(emphysema fetus s.putrescentia)
Гнильний розпад чи емфізема плода (етрпузета іеіш «.риігевсепііа) - виникає в тих випадках, коли і тканини мертвого і затриманого в порожнині матки плода проникає гнильна анаеробна мікрофлора (через шийку матки або ж з кров'ю). Труп плода швидко починає розкладатися з накопиченням в його рихлій сполучній тканині газів сірководню, водню, аміаку, азоту, вуглекислоти та інших продуктів розкладу.
Розкладання плода з утворенням газів відбувається так швидко, особливо влітку, що вже через добу після проникнення мікроорганізмів плід дуже збільшується і, коли Я :торкатися до поверхні його, відчувається крепітація, а при перфорації (порушенні цілості м'яких частин) відчувається смердючий запах.
Плід значно збільшується в об'ємі, його контури розгладжуються і він стає мішко-:пібним. Це приводить до сильного розтягнення, і навіть розривів матки. Загальний стан самки погіршується внаслідок інтоксикації, температура тіла піддується, пульс та дихання стають частішими, апетит відсутній. Самка тужиться, з п зульви виділяється коричнева рідина з огидним запахом, а інколи й клаптики розпалених плодових оболонок.
Перебіг. Плід дуже збільшується в об'ємі, тому стінки матки дуже розтягуються і -:;рез це втрачають свою скоротну здатність. Доводиться завжди вдаватися до насиль-: го витягання плода з порожнини матки, що іноді не вдається навіть з допомогою гетотомії (розтину плода на частини). Треба відзначити, що небезпека септичного і агаження роділлі буває дуже велика навіть після швидкого витягання плода. Нерідко гіптовий розрив матки спричиняє смерть тварини.
Прогноз. Обережний, в застарілих процесах гниття - несприятливий.
301
»
ііііиі ^ттт
■■■
Ним*»,
Розбіг .:
Лікування. Насамперед, треба ввести в порожнину матки розчин фурациліну 1 : 500: на слизовому відварі льону або рису 5-6 літрів. Насильно витягати плід починають після того, як переконаються в правильності положення, позиції і членорозміщення плода Якщо великий об'єм плода не дає можливості витягнути його з матки, то приступають до розтину плода на частини. Іноді зменшення плода можна досягти, зробивши довг: розрізи його шкіри, щоб випустити газ з підшкірної клітковини і розрізати черевн;. стінку плода з наступним витяганням внутрішніх органів. Після витягування плода вводять у матку холодний в'яжучий розчин, який потім видаляють через сифон. Для скорочення матки протягом кількох днів застосовують пітуїтрин або окситоцин (корові, кобилі - 5-Ю мл, свині - 2 мл, козі і вівці - 1 мл, суці - 0,5-1 мл, кішці - 0,2-0,5 мл).
Витягаючи емфізематозний плід, акушерові треба пильнувати, щоб самому не заразитися. Перед наданням допомоги треба старанно протерти руки спиртом з таніном і втерти в шкіру вазелін або несолений смалець. Подряпини і садна слід змазати спиртовим розчином йоду і залити колодієм. Після надання допомоги руки добре миють : дезінфікують. Краще допомогу надавати в акушерських рукавицях.
Якщо у свині, суки чи кішки не вдалося витягти плід через родові шляхи, то приступають до лапаротомії з наступною ампутацією матки.
Незаразні аборти
Причини незаразного аборту дуже різноманітні:
неправильна годівля (аліментарні аборти), що обумовлює виснаження або ожиріння вагітної тварини і порушує нормальне живлення плода і, отже, може спричинитися до аборту;
аборт може бути наслідком нестачі в кормовому раціоні мінеральних речовин (кальцію, фосфору, йоду та ін.). Так, коли в кормовому раціоні не вистачає кальцію, порушується розвиток і ріст плода, стан вегетативної нервової системи тварин, нестача мінеральних речовин в кормовому раціоні негативно позначається на розвитку мозку; при дефіциті йоду порушується діяльність залоз внутрішньої секреції плода. Особливо чутливі до нестачі йоду кози, це викликає у них переривання вагітності, причому у плодів виявляють в таких випадках різко виражену гіперплазію щитовидної залози. Подібне явище спостерігається в місцевостях, де вода містить недостатню кількість йоду;
аліментарні аборти спостерігаються і при випасанні тварин на пасовищах, укритих інеєм, при різкому переході від стійлового утримання до пасовищного та від пасовищного до стійлового, бо при цьому порушується діяльність травного тракту, що і сприяє виникненню скоротливої діяльності матки. Описані аборти у свиней, що випасалися у дубових лісах і поїдали у великій кількості нестиглі жолуді, що пролежали довго на землі;
5> неправильна експлуатація тварин. Важка робота тривалий час, вузькі хомути спричиняються до недостатності кисню в організмі кобили і до порушення нормальної подачі його плодові;
302
Патологія вагітності
особливо небезпечними для життя плода є загальні захворювання матері, які супроводжуються збудливістю нервової системи, значним підвищенням температури, утрудненим диханням і якісною зміною складу крові (епілепсія, менінгіт, плеврит та ін.);
патологічні зміни або недостатній розвиток матки. Сполучнотканинні переродження слизової оболонки з утворенням рубцевих стягувань у матці, зрощення матки з навколишніми тканинами бувають причиною так званого звичного аборту;
загибель плода може виникати також на ґрунті розладів кровообігу. Холодні обмивання, купання у холодній воді, протяги і великі кровопускання сприяють сповільненню циркуляції крові в черевних органах і, зокрема, в статевих органах, від чого може статися різке порушення живлення плода і його загибель.
у багатоплідних тварин окремі плоди можуть загинути внаслідок порушення живлення через недостатній прилив крові.
Слід мати на увазі, що такий стан тварини, як переляк, надмірна лютість, проявляючи психічний афект, можуть також спричинятися до аборту. Це спостерігається нерідко у кобил і сук, причому смерть плода в подібних випадках настає через 3-5 днів після згаданого впливу на вагітну тварину.
Ідіопатичні незаразні аборти
(Tzycfrop.s' /?A3cgMfaeyefa/z^
Водянка плодових оболонок (кусігорз ріасепіае/еіаііз) - скупчення великої кількості рідини в порожнині плодових міхурів та алантоїсу.
Причини остаточно не з'ясовані. Вважають, що ними є розлади кровообігу в організмі матері та плода, як наслідок захворювань серця, нирок, печінки, скручування пуповини чи ділянок плодових оболонок. Оскільки це захворювання зустрічається частіше при двійневій вагітності, ніж при одноплідній, то зрозуміло, що істотним :дюпатичним фактором хвороби є підвищення навантаження на органи кровообігу та виділення. Не можна також виключати роль порушень обміну речовин в етіології цього захворювання.
Симптоми. У хворої тварини сильно збільшується об'єм живота, він стає бочкоподібним. Тварина стоїть з широко розставленими кінцівками і не лягає. Дихання і пульс у неї прискорені, апетит ослаблений, часті дефекація та сечовиділення, слизові оболонки застійно гіперемовані. При ректальному дослідженні промацується матка у знгляді сильно розтягненого міхура з тонкими напруженими стінками. Плід не промацується. Кількість рідини у плодових міхурах може досягти до 150-100 літрів (при нормі 10-15 літрів).
Прогноз. Хвороба може закінчитися розривом матки та загибеллю плода від асфіксії. Якщо ж плід доношується, то він буває настільки ослабленим, що гине під час родів або ж в перші дні після них. Роди бувають затяжними внаслідок атонії матки та . пібкості черевного пресу.
Лікування. Суха дієта протягом вагітності, з моціоном, малими дозами послаблю-: піх і допомога під час родів з наступним виділенням посліду.
303
І*—
Роздіг
(oedema jp/acgM/ae)
Набряк плодових оболонок {оесіета ріасепіае) зустрічається самостійно а; в поєднанні з водянкою оболонок, як результат розладу плацентарного кровообіг., інфекцій. Застійні явища у навколоплодових оболонках викликають просочуванні їх транссудатом, вони стають драглистими, згрубілими (10 см і більше, і масою де 75 кг). Розлади кровообігу внаслідок ущемлення судин приводять до порушення живлення плода.
(b7zgo/zy(/ra/MMZOM^
Маловоддя (оІщоЬуйгатпіоп) - різке зменшення кількості навколоплодових вол обумовлене, очевидно розладами кровообігу, переродженням епітелію водної оболонки чи навіть розривами амніона з витіканням води. При маловодді порушується нормальний розвиток плода і він деформується під впливом скорочень матки. Якщо плід не гине і доношується, то наступають "сухі" роди з травмами родових шляхів.
(Tzyf&'cips' /?/aceMfag)
Водянка плода (куСІгорз ріасепіае) - скупчення серозної рідини в тканинах і порожнинах плода (голова, черевній, грудній порожнині) чи у всіх порожнинах (загальна водянка). Вагітність звичайно переривається.
Плід під кінець вагітності збільшується в 2-3 рази, його маса досягає 70-80 кг. Якщо вагітність не переривається, то під час родів плід витягують із застосуванням сили та фетотомії.
Патологія плаценти
Патологічні процеси у плаценті найчастіше захоплюють ворсинки хоріону. Залежно від ступеня цих змін вагітність може перериватися на різних стадіях внаслідок порушення взаємозв'язку материнської та плодової плацент. Якщо ж ці ураження невеликі, то плід може доношуватись. В окремих випадках видозмінені плодові оболонки можуть залишатися у матці до кінця вагітності і виділятися в зміненому стані.
Залежно від причин, патологія плаценти може проявлятися по-різному. Так, у кобил, корів і собак може зустрічатися міхурцевий занос - розростання та перетворення ворсинок хоріону у міхурці розміром від просяного зерна і до величини лісового горіха і більше. Виноградоподібні скупчення таких міхурців, заповнених слизистою рідиною, можуть вкривати окремі ділянки хоріону чи ж всю його поверхню.
(W)/<3 W//(M<%)
Ворсинчастий занос (тоїа уіііоза) проявляється гіпертрофією та гіперплазією ворсин, які досягають розміру до 2 см, можуть бути твердими, фіброзними.
(mo/a corMoaoj
М'ясний занос (тоїа сагпоза) виникає як наслідок організації мертвого плодового міхура чи не відділених плодових оболонок, згустків крові після внутрішньо-маткової кровотечі. Вони нагадують кулясте чи овальне тіло із сполучнотканинною та м'язовою основою.
(p/aceMfa
<&0t?4)
();/acg»fa accgff onq^
Додаткові плаценти (ріасепіа ассеззогіа) - поява додаткових карункулів і котиле-донів на материнській та плодовій плаценті у корів.
(WM
WMfMafwrzt?
ef
n/6/z/MgMfar:!«))
304
етологія вагітності
(m/aficfwj ^/aceM&ze a/6-
Білий інфаркт плаценти (іп/агсіш рІасепШе аІЬ-шх) - (зустрічається у корів та кіз) - характеризується зтратою плацентою ворсинок і перетворенням їх у гомогенні світло-жовтого ;оо темно-жовтого кольору бляшки.
0m;'cw/zj w/M6///ca-
:j 6reW.%)
Рис. 76. Недорозвинені плаценти на хоріоні корови (за К. С. Суботіною):
1 - ділянка хоріону з рога-плодовмістиліщ; 2 - ділянка хоріону з вільного рога з недорозвиненими плацентами; 3 - ділянка хоріону з тіла матки; 4 - плодові плаценти.
Короткий пупковий канатик ([ипісиїіз итЬШса-Ь Ьгєуіз) зустрічається звичайно з іншими аномаліями плода і може обумовлювати неправильні його позиції, викривлення його хребта, порушення динаміки скоротив матки і аж до розриву та асфіксії плода.
(/wMzcw/w
wm6f/;ca/w /o»g%^
(m/k/M7Maffo p/acem&ze^
Запалення плодових оболонок (іфаттайо ріасепіае) виникає одночасно із запаленням слизової оболонки матки і може перебігати у катаральній, фібринозній, геморагічній, гнійній та гангренозній формі. Причинами його бувають - патогенна дія інфекції чи інвазії, травми або ж загострення хронічних ендометритів.
Ексудат, що нагромаджується при цьому між плодовою та материнською плацентами, розшаровує їх чи, навпаки, викликає утворення спайок або ж, нарешті, обумов-■оє гнійний розпад плаценти; з шийки матки у таких випадках періодично виділяються ексудат. Патологічний процес може перейти з оболонок на плід, обумовлюючи його смерть.
Симптоматичні незаразні аборти
Згадані аборти бувають ознаками розладів функції життєво важливих систем ор--нізму. Проте оскільки ці розлади не завжди супроводжуються перериванням вагітності, то цю групу абортів ще вважають спорадичними (випадковими). Сюди належать також аліментарні, травматичні та звичні аборти.
Патогенетичними факторами симптоматичних абортів є: 1) захворювання та аномалії статевого апарату самок (ендометрити, цервіцити, переродження м'язової оболонки матки і т. п.); 2) захворювання та недостатності серця, легенів, нирок, печінки, сильні крововтрати, хвороби з високою температурою, застосування сильнодіючих икарських препаратів і т. п.
305
Розд г '-
Аліментарний аборт може бути на ґрунті: а) загального голодування; б) як::-ної неповноцінності раціонів; в) згодовування недоброякісних кормів (запліснявілій, сіна, соломи, гнилих коренеплодів, кислого жому, макухи). Виникають вони звичайне в другій половині вагітності.
При незначній недогодівлі у багатоплідних тварин спочатку відмирає один а" декілька плодів і якщо не внормується годівля, то поступово гинуть всі плоди. Те і саме при багатоплідній вагітності у одноплідних тварин.
Неповноцінністю годівлі якраз можна пояснити той факт, що переривання вагітності частіше буває під кінець зими і весною, а з виходом тварин на пасовище кількість абортів різко зменшується.
Проте слід мати на увазі, що на збереження вагітності негативно позначається не тільки годівля, а й ожиріння тварин. Воно зв'язане з порушеним обміном речовин, а отже с певним ступенем ацидозу, кетонемії, інтоксикації та порушенням функц:: нирок і печінки. Надлишок білка, наприклад, негативно позначається на перебігу вагітності. Материнський організм не в стані повністю утилізувати його і він, з одногс боку, піддається гнилісному розкладу в шлунково-кишковому тракті, обумовлюючи аутоінтоксикацію, з іншого боку, виникають розлади клітинного обміну, тобто виникає картина білкової інтоксикації.
Значний процент абортів зимово-стійлового періоду пов'язаний з нестачею в кормах вітамінів та мінеральних солей.
Як відомо, величезне значення для підтримання нормального морфологічного ті функціонального стану епітеліальної тканини має вітамін А, тому при А - авітамінозі, поряд з іншими клінічними ознаками виникають дегенеративні зміни епітелію ендо-метрію та хоріону з порушенням функції плаценти. Аборт звичайно наступає в другій половині вагітності, як наслідок розладів плацентарного живлення плода. Якщо ж вагітність не переривається, то плід народжується або мертвим, або нежиттєздатним і гине в перші дні постнатального періоду.
При нестачі або відсутності вітаміну Е виникають, як правило, приховані аборти Вітамін Е зараховують до екзогенних регуляторів статевого центру та гіпофізу. Відкладаючись в достатній кількості в гіпофізі, він впливає на секрецію ФСГ і ЛГ, тому при нестачі вітаміну Е затримується утворення цих гормонів. Він також стимулює розвиток жовтого тіла і підсилює дію прогестерону, чим активує функцію матки та затримку в ній глікогену. На відміну від вітаміну^, при відсутності чи нестачі вітамін} Е запліднення та імплантація зародка відбувається, проте згодом наступає резорбція зародка чи пізній аборт. У свиней авітамінози є однією з причин малоплідності, резорбції та муміфікації плодів.
Для нормальної функції яєчника та виношування плода під час вагітності потрібний також вітамін С, максимальна концентрація його виявляється в плаценті та жовтому тілі, оскільки він активує ферментативні процеси в організмі матері та плода. При С - авітамінозах падає концентрація цього вітаміну в плаценті, що сенсибілізує нервово-м'язовий апарат матки до ацетилхоліну та окситоцину
306
Патологія вагітності
При Д - авітамінозах виникають зміни кальціево-фосфорного обміну, що приводить до розладів у формуванні кістяка плода. Крім того, гіпокальцемія проявляється зрушенням вегетативної іннервації - падає тонус симпатичного відділу нервової системи і як наслідок цього зростає тонус холінергічних нервових елементів, а це викликає підвищення тонусу, та моторики матки, що може привести до аборту.
Часто причинами аборту буває згодовування тваринам, мерзлих кормів, зіпсованого силосу, згірклої макухи, скислої барди, напування холодною льодовою водою, випасання на засніжених пасовищах і т. п. З одного боку, такі корми викликають інтоксикацію організму, а з іншого, вони подразнюють холінергічні нервові елементи шлунково-кишкового тракту і викликають скорочення гладких м'язів в тому числі і матки.
Причиною абортів можуть бути також згодовування зацвілих кормів, попадання в гганізм таких видів цвілі і грибків, як вищі плісені - Азрег^Шш Їиті§аш8, Акр. пі§ег, л^р. уіяісиїог, звичайна цвіль - Мисог ри§8Іш8, білий міцелій та інші. Вони можуть повідати в організм не тільки через травний тракт, а й через дихальні шляхи.
Механізм дії грибків і плісеней різний. Одні з них по кровоносних та лімфатич-і судинах доходять до плаценти, затримуються тут, розмножуються і порушують :з'язок між дитячою та материнською плацентами.
Інші, наприклад, головня, проходять крізь плаценту і викликають загибель плода, іншого боку, гриби виділяють токсичні речовини в шлунково-кишковий тракт та нглі уражені органи, і викликають аборт на ґрунті інтоксикації.
Широке застосування в агрономічній практиці гербіцидів приводить до нагрома-гкення іх в організмі тварин і нешкідливі на перших порах, вони можуть стати зго-ісм причинами абортів.
.Аліментарний аборт немає специфічних клінічних ознак, тому для розпізнання їх вія провести детальне вивчення патологічних змін плода та материнського організму -.ігалельно з аналізом умов годівлі та утримання. Профілактика цієї групи абортів золиться до забезпечення тварин повноцінною годівлею.
Травматичний аборт може виникати в результаті безпосереднього травматично-
■: :пкодження черевних стінок та вагітної матки, або ж як рефлекторний акт на . ашчне подразнення анатомічно віддалених від статевого апарату частин тіла.
Травматичні аборти найчастіше бувають в другій половині вагітності. Безпосе-кзшши причинами аборту можуть бути удари черевних стінок, різкі рухи, стрибки "загин через бар'єри, посковзування, падіння, особливо з ударом в області носа; гру-гс гектальне та вагінальне дослідження; штучне осіменіння вагітних самок; в коней ~езала фізична робота, втомлююча їзда; окремі автори виділяють їх в експлуатаційні
::;:: переляк. Як наслідок травми можуть наступати крововиливи в стінки матки
і" гтіові оболонки, це приводить до розшарування дитячої та материнської плацент.
~~ -: у~арах віддалених від матки ділянках тіла, імпульси передаються в центральну
- :~ї : зу систему і можуть рефлекторно викликати перейми. Проте вирішальна роль в
штабних випадках належить реактивності материнського організму. В одних тварин
307
Розс -
навіть сильна травма не викликає аборту, тоді як в інших навіть незначні пошкодження переривають вагітність.
Травматичні аборти не мають характерних клінічних симптомів. Інколи пере;; абортом може спостерігатися кровотеча з матки. На місці травми можуть спостерігатися садна, припухання, на плодових оболонках інколи бувають крововиливи, домішки крові в плодових водах.
Абортований плід може виганятися через 4-12 годин, рідше на 2-3-й день, а то І через декілька тижнів. Він може також затримуватись в матці значно довше і піддаватись муміфікації, мацерації чи путрифікації. Тому робити висновок про травматична природу аборту слід дуже обережно.
Звичний аборт - це переривання кожної чергової вагітності приблизно на одній : тій же стадії, тобто, він постійно базується на одних і тих же факторах, не дивлячись ні утримання тварин в нормальних умовах і при відсутності зовнішніх причин абортів.
Хоча причини абортів мало вивчені, проте ними можуть бути: загальний інфантилізм самок або ж недорозвиток у них окремих ділянок статевої системи, недорозвиток ендометрію та слаба його плацентоутворююча функція, слабий розвиток міометрію і як результат - розтягнення в другій половині вагітності, невиліковні хронічні ендометрити, в наслідок чого в окремих ділянках виникають вогнища перероджень тканин матки і зачатки карункулів атрофуються, і живлення плода стає недостатнім.
Причинами звичних абортів можуть бути також гормональні, нейрогенні та алергічні фактори.
Причиною симптоматичних абортів можуть бути гострі та хронічні ендометрити. переродження слизової чи м'язової оболонки матки, захворювання яєчників, ендокринні розлади, що обумовлюють неповноцінний розвиток жовтого тіла, захворювання шлунково-кишкового тракту, хвороби серця, легенів, печінки та інших органів. Вони можуть також викликатися невмілим застосуванням у великих дозах лікарських препаратів - послаблюючих, сечогінних, потогінних, інгаляційного та внутрішньовенного наркозу та ін.
Штучний аборт - це навмисне переривання вагітності як направлений вплив. У практиці тваринництва він застосовується дуже рідко, головним чином у одноплідних тварин і в тому випадку, коли дальший розвиток вагітності загрожує життю тварини (передчасне запліднення, гострі форми водянок плодових оболонок, грижі матки. маткові кровотечі, тривале залежування перед родами і т. п.).
У кобил викликати штучний аборт вдається порівняно легко на ранніх стадіях вагітності, змінюючи послідовно теплі та холодні піхвові зрощення, а на пізніх стадіях - застосовуючи штучне розширення шийки матки.
У великої рогатої худоби викликати аборт, особливо на пізніх стадіях вагітності, важче. З цією метою застосовують гонадотропні препарати, пілокарпін (0,15-0,20, підшкірно декілька раз). Можна застосувати масаж яєчника з наступною енуклеацією жовтого тіла, вводити через матковий катетер між хоріоном та маткою гіпертонічний розчин солі або 100-150 мл гліцерину.
308
Патологія вагітності
Інфекційні аборти
Вагітність у самок сільськогосподарських тварин може перериватися в наслідок інфекційних захворювань. В одних випадках ці аборти будуть специфічною ознакою захворювання (бруцельоз, паратиф) і тому вважатимуться ідіопатичними, в інших -вони носять характер необов'язкового симптому.
Шийка матки у вагітних тварин є надійним бар'єром, справжнім кордоном між ділянками статевої системи, які є своєрідним депо різних інфекційних начал (піхва, присінок, статеві губи) і маткою, яйцепроводами та яєчниками, які в нормальних ;.лювах є стерильними. Проте в окремих випадках ці бар'єрні функції шийки матки можуть порушуватися.
Аборт інфекційного походження може викликатися як патогенними, так і умовно латогенними мікроорганізмами. Звичайно інфекційні аборти носять явний характер : дуже рідко супроводжуються муміфікацією чи мацерацією плода (при бруцельозі у великої рогатої худоби та овець і т. п.). Вірусні аборти викликаються частіше на пізніх стадіях вагітності і носять звичайно характер передчасних мертвонароджень (вірусний аборт у овець та кобил, вірусна ензоотична неплідність, ку-гарячка у корів).
Причинами інфекційного аборту можуть бути:
захворювання, що передаються при осіменінні - кампілобактеріоз, контагіозний вагініт і цервіцит;
загальні інфекційні захворювання (бруцельоз, лістеріоз, паратиф, лептоспіроз, туберкульоз, ІРТ (генітальна форма) та ін.). Ці захворювання розповсюджуються нестатевим шляхом, уражують органи розмноження випадково, або ж, навпаки, ці органи є улюбленим місцем локалізації даної інфекції, особливо у вагітних тварин;
отже, інфекційні аборти викликаються проникненням в організм самки та її геніталії патогенної мікрофлори;
неспецифічні інфекційні захворювання статевих шляхів (полібактерійні за-гаження стрептококами, ентерококами, стафілококами).
Аборти на ґрунті бруцельозу. Бруцельоз - це хронічне інфекційне захворювання, що супроводжується абортами, затримання посліду, запаленням матки та іншими | складненнями.
Захворювання розповсюджується у стаді при введенні у нього хворих вагітних тварин, які після аборту чи родів виділяють у навколишнє середовище (разом з плодом, навколоплодовими оболонками та водами, калом, молоком) велику кількість : будників. Зараження тварин відбувається через травний тракт (з кормом та водою), ібо ж під час осіменіння. Люди заражаються через сире молоко та інші молочні продукти від хворих тварин, а також при наданні акушерської допомоги. Через декілька днів після зараження тварини збудники хвороби проникають у лімфатичні вузли, а -: ді заносяться з током крові у різні органи, де викликають патологічні зміни. Улюбленим місцем локалізації бруцел є тканини плода та плодові оболонки. У вагітній ■■сшді бруцели швидко розвиваються, спочатку в епітелії ворсин хоріону, плодових
309
Роздг .-
водах і самому плоді, викликаючи там запальні зміни, утруднюючи живлення плода. що врешті обумовлює його смерть. Смерть плода в утробі матері та його зігнання залежить від того, на якій стадії вагітності корова заразилася та від швидкості розвитку патологічного процесу в плаценті і плоді.
Аборт може наступити на всіх стадіях вагітності, але найчастіше на 5-8 місяці. Аборту передують набряки статевих губ, розслаблення зв'язок тазу, а також запалення статевих шляхів. Крім того при бруцельозі можуть спостерігатися передчасні роді: мертвим або мало життєвим плодом. Після аборту чи родів може бути затримана? посліду. У самців при бруцельозі часто уражуються сім'яники. Остаточний діагноз ставлять на підставі лабораторного дослідження сироватки крові та абортованих плодів з їх оболонками.
Аборти на грунті сальмонельозу (паратифу). Нині ідентифіковано понад тисяч} типів патогенних мікроорганізмів з групи паратифозних бактерій. Уражаючи кишковий тракт, вони викликають загальну інтоксикацію, яка у вагітних тварин може призвести до абортів.
Паратиф не належить до специфічних захворювань статевих шляхів, ним хворіють тварини, незалежно від віку і статі. Інфекція проникає в матку гематогенно з травного тракту, тоді через плодові оболонки вона проникає в шлунок та інші органи плода. виникає запалення слизової оболонки матки та мацерація ворсин хоріону разом із сеп-тикопіємією плода. У більшості випадків плід виганяється разом з новколоплодовимн оболонками. Аборт у кобил наступає в другій половині жеребності, у корів на - 4-9-МІ місяці, овець - на останніх тижнях вагітності. Можуть зганятися плоди і по частинах Діагноз ставлять на підставі огляду плода, його оболонок, мікроскопічного та серологічного дослідження. Кров досліджують не раніше 8-10-го дня після аборту.
Аборт на ґрунті кампілобактеріозу. Кампілобактеріоз - це інфекційне захворювання рогатої худоби, що характеризується абортами, затримкою посліду, яловістю, вагінітами та метритами.
Розрізняють декілька типів збудника кампілобактеріозу, з них лише V. Роешз \е-пегаїіз, V. Роегиз іпіезііпаїіз є патогенними, передаються статевим шляхом і викликають неплідність, яка у корів та телиць, проявляється нерегулярними статевими циклами, катаральними запаленнями піхви, прихованими ендометритами, ранньою ембріональною смертністю та абортами на 5-6-му місяці вагітності. Особливо гостро перебігає кампілобактеріоз у овець, викликаючи масові аборти у другій половині вагітності. Аліментарний шлях зараження у овець вважається основним. Сприя? виникненню захворювань неповноцінна годівля - гіпокальцемія і фосфоремія, білкова та вітамінна неповноцінність раціону. Найбільш сприйнятливі до захворювань матки першого окоту.
Діагноз встановлюють на підставі мікроскопічних, бактеріологічних та серологічних досліджень плодів, плодових оболонок та крові.
Причинами абортів свійських тварин можуть бути також лептоспіроз, лістеріоз. У 1955 році лептоспіроз завдав збитків економіці США на суму 100 млн доларів. Леп-
310
Патологія вагітності
тоспіроз - це інфекційне захворювання домашніх та диких тварин, а також людини, що викликається різними видами лептоспір. Зараження відбувається головним чином через забруднену збудником воду, хоча не виключена можливість зараження через статевий акт та штучне осіменіння. Аборти на ґрунті лептоспірозу можуть спостерігатися на будь-якій стадії вагітності, проте найчастіше - в останній третині. Правда, не всі заражені корови абортують, лише 20-50 відсотків, решта народжують слабих недорозвинутих телят. Описано випадок (Бріана): в одному із штатів США аборти на ґрунті лептоспірозу спостерігалися у 58 відсотків стада великої рогатої худоби та х5 відсотків свиней, уражених лептоспірозом. Найчастіше аборти спостерігалися на 6-9-му місяці тільності і супроводжувалися затримкою посліду, метритами, розладами статевої циклічності.
Аборт на ґрунті лістеріозу виникає при зараженні вагітних тварин і перебігає у нервовій формі із запаленням мозкових оболонок, очеревини, дегенерацією печінки; у невагітних самок захворювання перебігає у метрогенній формі, з розвитком запалення слизової оболонки матки, плаценти, некротичних процесів у паренхіматозних
рганах плода, абортами на 4-8-му місяці у корів і 4-му місяці в овець. Аборти часто супроводжуються затриманням посліду. Звичайно мертві плоди виганяються, якщо ж зони затримаються в матці, то піддаються муміфікації чи мацерації.
Значний відсоток складають симптоматичні аборти вірусного походження. До-■едена можливість проникнення через плацентарний бар'єр, безпосередньо в плід,
: ;~ес-вірусів, ентеровірусів та ін. Окремі ентеровіруси, володіючи незначними роз-
рами всього 20 ммк можуть проникати крізь прозору оболонку зиготи, вбиваючи
| з самого початку. Наприклад, вірус інфекційного пустульозного вульвовагініту ви-
■шає аборти у 25-60 відсотків інфікованих корів.
Причинами абортів можуть бути і інші інфекційні захворювання (інфекційна ане-і сибірка, контагіозна плевропневмонія коней, сап, чума рогатої худоби та ін.), а "сусж умовно патогенна мікрофлора, якщо вони обумовлюють зміни крові чи порушення життєвоважливих для вагітності органів матері.