10.5. Анатомо-топографічні взаємовідношення плода до родових шляхів матері

Нормальний перебіг родів можливий, по-перше, коли розміри тіла плода відпо­відають розмірам родових шляхів матері, а по-друге, при відповідному розміщенн: плода в родовому каналі. Звичайно розміщення плода в утробі матері істотно відріз­няється від того, яким воно було в період вагітності. Знання цих особливостей самок має важливе значення при наданні родової допомоги тваринам.

З цього погляду слід розрізняти і користуватися такими акушерськими поняттями або термінами: положення, передлежання, позиція і членорозміщення плода.

Положення - відношення повздовжньої осі тіла плода до повздовжньої осі тіла матері. Нормальним положенням вважається повздовжнє, коли осі тіла плода і матер: співпадають, а неправильним - поперечне, або вертикальне положення.

Передлежання - це відношення окремої анатомічної ділянки тіла плода до входу в таз. Нормальним передлежанням вважається головне, або тазове, тобто коли плід скерований головою або тазом до входу в тазову порожнину. Неправильні - усі інші (спинне, черевне положення).

Позиція - це розміщення спини плода відносно хребта і черевних стінок матері Нормальною позицією плода вважається верхня, коли спина плода скерована догори.

324

- з ологія родів

с. 79. Правильні положення, позиція і членорозміщення плода під час родів при голов-чу (А) та тазовому (Б) передлежанні.

р спини матері, а неправильними є- нижня та бокова (ліва і права) позиція, коли

а плода скерована до нижньої або бокових черевних стінок матері.

Членорозміщення - це відношення рухомих частин тіла плода (кінцівки, го-

■Рва і хвіст) стосовно його тулуба. Тулуб - відносно нерухома основа тіла плода.

Гг о членорозміщення у поросяти судять по відношенню його рухомих частин до

::зки чи таза.

Нормальним членорозміщенням вважається, коли при головному передлежанні

: р ;дні ніжки зігнуті в плечових суглобах і прилягають до тулуба та разом з головою

. ■ :говані до виходу з тазової порожнини, а при тазовому передлежанні, коли тазові

цівки розправлені в усіх суглобах і скеровані до виходу з тазової порожнини, а

е :;т опущений між ними (рис. 79).

10.6. Динаміка родового процесу

Правильне розуміння родового акту, а також трактування причин, що обумовлю­ють його порушення не можливе без розуміння механізму та ролі окремих факторів у чсоебізі; перш за все необхідно знати особливості будови родових шляхів материн-: і кого організму і плода, а також їх співвідношення.

Особливості будови кісткової основи родових шляхів наведені вище.

Плід як об'єкт родів. У плода домашніх тварин є три об'ємних відділи (анато-

-:ні ділянки), які можуть спричинити затягування родового процесу: це- голова,

човий і тазовий пояси. Найбільша ширина черепа у плода співпадає з лінією, що

щнує вершини скулових дуг (у кобили, свині і суки), або лобних відростків (жуй-

Максимальна ширина плечового поясу- між плечовими суглобами, а тазового

-:чсу- між маклоками. Умовна пряма лінія, проведена вздовж тулуба плода через

325

Розділ 1С

кінцеві точки вищезгаданих відділів плода, при правильному його положенні і чле-норозміщенні буде знаходитись у верхній третині або дещо вище середини висоти голови, плечового і тазового поясів.

Найбільш непіддатлива ділянка - голова плода, оскільки кісткові шви його черепа на час родів (за винятком м'ясоїдних) практично зрослися і нерухомі. Плечовий пояс може зменшуватися в об'ємі за рахунок пружності грудної клітки, а таз - внаслідок ще залишкової рухомості хрящових швів його кісток і витягнення тазових кінцівок.

Найбільша висота в ділянці голови вимірюється відстанню від тім'яних кісток (у жуйних - від лобних) до кута нижньої щелепи; в ділянці плечового поясу - від холки до грудини і в ділянці тазу - від крижових хребців до тазового зрощення.

Родові сили. Початок, тривалість і завершення родового акту визначаються родо­вими силами. Такими силами є скорочення м'язів матки (перейми) і черевного пресу (потуги), які відбуваються ритмічно і послідовно, змінюючись так званими періодами пауз, тобто перейми, потуги і паузи між ними - це складний цілеспрямований і необ­хідний пристосувальний механізм, що забезпечує народження живого плода. Відсут­ність же пауз між скороченнями (тетанія матки) приводить до загибелі плода з причин його кисневого голодування внаслідок перетискання судин хоріону і обмеження крово-забезпечення плаценти. Перейми і потуги супроводжуються подразненнями нервових елементів матки, її шийки та тазової порожнини, а також інших ділянок материнсько­го організму, пов'язаних із статевою системою самки (зони Хеда), що призводить до виникнення сильних больових відчуттів у роділлі тривалістю від ЗО до 80 сек., після чого відбувається пауза тривалистю від 1 до 5 хвилин. Потуги виникають в родовому процесі в той час, коли родові шляхи розкриті і починається виведення плодів.

За силою і тривалістю скорочень у різні періоди родового процесу розрізняють: а) перейми розкриваючі (підготовчі); б) перейми і потуги вивідні (родові); в) перейми і потуги послідові.

Розкриваючі (підготовчі) перейми характеризуються скороченням тільки м'язів матки. Перші перейми короткотривалі, вони змінюються довгими паузами (20-30 хв.). Впродовж родів перейми посилюються і стають довшими (до 2-5 сек.), а па­узи між ними коротшають (1-5 хв.). Розкриваючі перейми забезпечують розкриття каналу шийки матки і повернення плода з бокової (теляти) або нижньої (лошати) позиції у верхню.

Вивідні (родові) перейми і потуги складаються із скорочень м'язів матки та черев­ного пресу. Перейми і потуги в цей час бувають дуже сильними, довгими, тривалими (до 5 хв.), а паузи - короткими (до 1-3 сек.). Разом вони значно тиснуть на плід, про­штовхуючи його по родових шляхах.

Потуги і перейми послідові розпочинаються через деякий час після виведення плода і забезпечують відокремлення плодових оболонок (посліду) і зігнання їх, разом із залишками навколоплідної рідини, з порожнини матки. Послідові перейми коротко­тривалі і чергуються з довгими паузами.

326

злогія родів

Стадії родів

Відповідно до характеру перейм і потуг, а також з урахуванням змін, які відбува-• ша в статевих органах під час родів розрізняють три стадії родів:

і підготовча або стадія розкриття шийки матки;

б) стадія виведення плода або родова;

в і послідова або стадія виведення посліду.

Підготовчий період або стадія розкриття шийки матки розпочинається з по-

~ерших перейм, а також скорочення широких маткових зв'язок рогів матки, які -Ніжають виведенню плодів. При кожному черговому скороченні м'язів матки, її 1 :ка потовщується за рахунок так званої м'язової ретракції (нашарування шарів гшн на одний), коли скорочені м'язи не повертаються до попереднього стану.

Перейми в період відкриття не тільки сприяють розширенню родових шляхів, але

Ьияки їм відбувається і обертання плода і він приймає верхню позицію (в період

і :::тності плід займає у кобил звичайно нижню позицію, а у корів бокову) (рис. 80). У

. же час ніжки і голівка (при головному передлежанні) поступово розправляються

: лять у родові шляхи, а задні ніжки не розгинаються. При тазовому передлежанні, ідзпаки, розгинаються тазові кінцівки, а голівка і передні кінцівки бувають зігнуті. І такому переміщені плода відіграє роль обертовий рух навколоплідної рідини, який иикає під впливом перейм. Під час потуг плодові оболонки, просуваючись по ко-пю звуженому каналу, набувають форми лійки. Як і під час проходження рідини -;гез звичайну лійку, так і в плодовому міхурі відбувається обертовий рух, який по-|. [лає плід навколо поздовжньої осі і примушує розгинатися частини тіла плода, що :;:?;ать перед виходом (рис. 81).

Безперечно, що в механізмі зміни позиції і членорозміщення плода під час перейм

в: іуг велике значення мають активні його рухи, в результаті яких він пристосовуєть-

. ■ ~о форм матки і таза. Ці рухи виникають під впливом порушення газообміну між

пір'ю і плодом, внаслідок чого підвищується кількість вуглекислоти в крові плода і

І: л^азнюються рухо-

! центри ЙОГО.

При нормальному

і дкритті шийки мі-

р, що знаходиться

І піхві, розривається,

] ЇДОВІ ВОДИ З НЬОГО

Рис. 80. Положення, позиція і членорозміщення при головному передлежанні теляти (А) і лошати (Б) до родів.

втікають. Іноді пло-ій міхур виступає : статевої щілини -повні (через стінки іого можна бачити кки плода) і розри-^: югься. Дуже рідко

327

Розділ 10

Рис. 81. Зміна членорозміщення (А) та позиції (Б):

1 - порожнина сечової оболонки; 2 - порожнина амніотичної оболонки.

міхур лишається цілим, і плід виходить назовні в оболонці. Ясно, що його негайно треба розірвати, бо інакше плід загине від асфіксії.

Стадія виведення плода або стадія власне родів. Одночасно з оболонками пло­да і навколоплідними рідинами в шийку матки після її розкриття проникають і пе-редлежачі частини тіла плода ("вклинювання" плода), які викликають подразнення барорецепторів дорсальної частини шийки матки, що стимулює скорочення м'язів черевного преса, тобто приєднанням до перейм родових потуг.

Під час вагітності плід самок (кобила, корова) знаходиться в повздовжньому положенні, головному або тазовому (рідше) передлежанні, у нижній або боковій позиції із зігнутими кінцівками.

Під час родів ці взаємовідношення піддаються відповідним змінам і плід прони­кає в тазову порожнину у верхній позиції з витягнутими передлежачими кінцівками, набуваючи форми клину або циліндра з конусоподібною передлежачою частинок: оболонки.

Внутрішньоматковий тиск на плід зростає до максимуму (у великих самок до 2,3 кг на 1 см² площі тіла або 640 кг на всю поверхню плода і 78 кг на вихід з тазу), а це сприяє врізанню, а тоді вклинюванню плода в родові шляхи в напрямку до вульві: відбувається так зване врізання плода. Черговими переймами і потугами передлежа-чі органи плода проштовхуються через щілину вульви і наступає їх прорізання, піс­ля якого виведення плода, як правило, закінчується швидко, його пупковий канатик розривається. В порожнині матки залишаються лише плодові оболонки та залишки навколоплідної рідини. В родову стадію роділля буває сильно збудженою, занепокоє­ною, переступає ногами, стогне, лягає і швидко встає, оглядається на живіт, вигинає спину, хоча у деяких самок вищезгадані клінічні ознаки можуть бути відсутні.

У цій стадії потуг плід просувається краще, якщо роділля лежить, бо участь черевного преса при цьому більша. Голівка плода при цьому лежить у лошат на путових суглобах, а у телят - на карпальних, що спричиняє прорізуванню голівки через шийку матки.

328

-огія родів

1

Під час прорізування голівки родові по-

досягають максимального напруження і

дгзторюються одна за одною. Тому й не див-

ддо багато тварин під час прорізування го-- 5 ки плода часто стогнуть і потіють. Корови .ють від сильного болю.

Коли пройшла голівка плода через роз­орену шийку матки, дальший процес родів ї :дд5\"вається без особливих труднощів. Прав-за. іноді вульва, незважаючи на розслаблен­ні, на дуже короткий час затримує роди. В дій частині родових шляхів копитця кінцівок легко проходять назовні, а відносно велика

Рис. 80. Ретракція м'язів матки під час родів:

А — розміщення мускульних волокон (вказані циф­рами) до ретракції, Б - їх переміщення після ре-тракції.

зка або тазовий поясок (при тазовому -р-ехтежанні) виходять порівняно повільно.

таких випадках можуть спостерігатися в ~н чи іншій мірі розрив промежини.

Послідова стадія або стадія виведення посліду. Після виведення плода на деякий =гс породілля заспокоюється, у неї припиш­еться на декілька хвилин перейми і потуги, а тоді перейми поновлюються, але вже на фоні слабких потуг або взагалі без них. Це сприяє спочатку витіканню решток І: дових вод, змішаних з кров'ю. Потім починається виділення плодових оболонок великих тварин, овець і кіз затримуються звичайно всі оболонки, а у собак і сви-. б - судинна і частково сечова), які мають назву посліду.

Перейми спостерігаються до повного зігнання плодових оболонок (посліду).

Послід виділяється звичайно після виходу плода у кобил через 3-15 хв., у дріб­них жуйних тварин - через 2-4 години, у свиней - через 0,5-1 годину і тільки в корів може затримуватися до 6 годин і більше.

Виділенню посліду сприяє різке зниження внутрішнього тиску у ворсинках, крип-№ карункулів матки після виведення і розриву судин пуповини. Крім того, скорочен­ня матки витискають ворсинки з крипт (заглибин карункулів матки). Сповільнене ви­ділення посліду у жуйних, порівняно з іншими видами тварин, пояснюється перш за ;;е котиледонним типом плаценти до того ж карункули розміщені на тонких ніжках, і з них немає м'язів; а ворсинки судинної оболонки розгалужені і глибоко проникають ;. крипти карункулів матки. По-друге, відокремлений послід виділяється у виверне-: му стані, тобто та сторона, що була прикріплена до слизової оболонки, виявляється завернутою всередину. Це пояснюється тим, що відокремлення судинної оболонки починається від задніх відділів матки.

Під час відокремлення посліду у більшості тварин не спостерігається кровотечі, Бо ворсинки судинної оболонки виходять з крипт, не розриваючи судин, неначе пальці

329

Розділ 11

з рукавички, а у м'ясоїдних і кролів відокремлення посліду супроводжується кровоте­чею, внаслідок порушення цілості слизової оболонки матки. Але ця кровотеча бува<: незначною, бо матка швидко скорочується.

Зрілим вважається плід, що після народження, здатний продовжувати свій розви­ток у звичайних умовах. У практичній роботі знання ступеня зрілості плода дозволяв відрізнити нормально розвинений від недорозвиненого.

Під час перебування плода в порожнині матки відбувається окостеніння його ске­лета, що дає можливість йому утримувати на кінцівках свою масу тіла.

Маса зрілого плода залежить від живлення матері і породності батька. У разі ва­гітності корови двійнями, трійнями кожний із зрілих плодів важить менше, ніж серед­ня маса одного плода, але маса взятих разом перевищує масу одного зрілого плода. Новонароджені, двійні або трійні розвиваються так само, як і ті, що народилися по­одиноко. Плоди чоловічої статі мають при народженні трохи більшу масу, ніж жіно­чої. Маса зрілого плода свійських тварин дуже коливається, і на її підставі неможливе визначити ступінь дозрілості плода.

У багатоплідних тварин перші новонародженні плоди часто бувають слабшої кон­ституції, ніж наступні.

Лошата народжуються покриті густою шерстю. При народженні вони здебіль­шого мають 12 молочних кутніх зубів. Маса новонародженого коливається від 25 до 50 кг і більше.

Телята родяться покритими густою шерстю. При народженні вони мають 4—6 мо­лочних різців і 12 кутніх зубів. Маса народженого коливається від 20 до 45 кг і більше.

Козенята і ягнята народжуються також покритими густою шерстю. При народжен­ні вони звичайно мають різці. Маса народженого коливається від 3,5 до 5 кг.

Поросята народжуються з дуже короткою і ніжною щетиною. При народженні вони мають такі зуби: кутові різці і ікла. Маса кожного новонародженого поросяти в середньому від 1 до 1,5 кг. Маса всіх плодів у гнізді становить близько 10 % маси ма­тері. Об'єм тіла навіть у найширших ділянках звичайно менший від розміру тазового каналу роділлі, що має дуже важливе значення при родах.

Цуценята і котенята народжуються з густою, але короткою шерстю, навіть у дов­гошерстих порід. При народженні вони не мають зубів. Повіки і слуховий прохід за­криті. Вушні раковини короткі і товсті. В середньому маса плодів у великих порід становить 1-2 %, у дрібних - 5-7 % від маси матері. Тому у сук карликових порід часто спостерігаються ускладнені роди, при яких потрібна акушерська допомога.

Кроленята народжуються голими, сліпими і зовсім безпорадними. Серед них не­рідко бувають недорозвинені і мертвонароджені, яких негайно слід забрати від кро­лематки.