12.7. Перінеотомія

Перінеотамія — операція за допомогою якої розрізається стінка піхви, що дає можливість маніпулювання в її глибині і збільшити її прохідність. Оперативне втру­чання при цьому виконується під контролем зору.

Показанням до розрізу промежини є вузькість вульви і піхви, рубці, що стягують стінки піхви, новоутвори на слизовій оболонці вульви, піхви та шийці матки.

Своєчасним розрізанням промежини створюється можливість швидко закінчити роди, попередити розриви вульви під час "прорізування" плоду. Після видобування плода накладають шви і з'єднують промежину. Оперативне втручання виконують піл місцевою інфільтраційною анестезією.

Техніка операції. Вводять у піхву тупокінцеву гілку ножиць і декількома ріжучим:-рухами розрізають стінку піхви у верхньому її куті та всі тканини промежини по ліні: шва - серединної частини тіла. Після виконання розрізу необхідної довжини широке розкривається порожнина піхви. При цьому майже не буває кровотечі. Оперативний прийом виконується в залежності від ситуації - видалення плода, видалення пухли­ни чи інше. Рану промежини зашивають двома рядами хірургічних вузлуватих швів Нижній ряд накладають на слизову оболонку піхви та м'язи. Як шовний матеріал кра­ще використовувати кетгут. Другий поверх хірургічного вузлуватого шва накладають на шкіру та підшкірну клітковину, використовуючи шовк.

Вузли першого поверху шва розміщують у просвіті піхви та вульви, для цього укол і вихід голки проводять у слизову оболонку піхви.

Зовнішню поверхню рани закривають колодієвою пов'язкою або лейкопластиром Рана загоюється за первинним натягом і шви знімають на 7-8-й день. Спочатку з бою, слизової оболонки, а потім і з шкіри. Для цього обережно розкривають вульву пальця­ми і дещо натягуючи шов за вузлик під контролем зору видаляють шви.

Розширення шийки матки (іпсто сєгуісіз). Показанням до виконання даної опе­рації є стягування шийки матки рубцями, хронічні міоцервіцити, при яких відбуваєть­ся переродження м'язів шийки матки і защемлення їх рубцевою тканиною. Суть даної операції полягає у поздовжньому розрізі слизової оболонки шийки матки і кільцевої мускулатури шийки матки.

Операція ускладнюється тим, що канал шийки матки утворює велику кількість згинів та складок, тому перед розрізом шарів тканин шийки матки необхідно мак­симально розширити шийку рукою. Після цього вводять у канал шийки матки го­строкінцевий скальпель або акушерський ніж і роблять 2-3 надрізи на верхній стінці

392

Оперативне акушерство

шийки. Глибина розрізів не повинна перевищувати 1 см, оскільки це може викликати велику кровотечу. Якщо це можливо, то розрізи доцільніше виконувати під контролем зору, а для цього шийку матки поступово витягують назовні. Виконавши розрізи, роз­ширяють пальцями до необхідної величини шийку матки, змазують її однією з дезін-іікуючих мазей і витягують плід, після чого доцільно накласти на кожний розріз по 2-3 стібки хірургічних вузлуватих швів.

12.8. Кесарів розтин (&єсііо саезагеа)

Кесарів розтин - операція з видалення плода через розріз черевної стінки (лапа­ротомію) і матки (гістеротомію).

Термін 5ес(іо саезагеа ввійшов у медицину ще з давніх часів. Цей метод допомоги при народженні дитини вперше узаконив римський цезар Нума Помлілій (713-673 рр. до н.е.), дозволивши витягувати плід через розріз живота у випадку смерті матері під час родів, а назву "кесарів розтин" операція отримала тому, що за її допомогою на­родився Юлій Цезар.

Показання та протипоказання до операції. Показаннями до кесаревого розтину є вузькість таза, недостатнє розкриття шийки матки, великий та виродковий плід, скру­чування матки, ненормальні положення, позиції, членорозміщення та передлежання плода, що не піддаються виправленню, розриви матки.

Протипоказаннями щодо даної операції є травматичний перикардит, перитоніт, зажкий клінічний стан тварини. Оперують тільки тих тварин, у яких нормальна або незначно підвищена температура тіла, відсутні відхилення в роботі серцево-судинної системи. При важкому передопераційному стані тварини операція недоцільна.

Чим раніше приступають до операції, тим більше шансів на її благоприємний успіх для матері та плода. Встановлено, що найчутливіпшми до післяопераційних ускладнень є кобила, коза, вівця і корова. У свиней, котів і собак у більшості випадків кесарів розтин закінчується благоприємно, хоча прогноз, безумовно, у значній мірі за­лежить від оперативної техніки, вміння хірурга, умов, у яких виконується операція.

Кесарів розтин у корови. Операція виконується як при стоячому, так і при ле­жачому положенні тварини. Відповідно до цього застосовується належна фіксація та найпридатніший метод знеболення. При виконанні операції на лежачій корові, її фік­сують на операційному столі у правому боковому положенні. Грудні і тазові кінцівки фіксують окремо на розтяжку. Голову тварини фіксують до стола, підклавши під неї спеціальну подушку.

Підготовка операційного поля. Незалежно від вибраного місця оперативного до­ступу вистригають шерсть на великій площі, а потім виголюють бритвою по місцю розрізу на ширину 5-8 см на всю довжину. Знезаражують операційне поле спочатку йодованим 70° спиртом, а потім двічі обробляють 5 %-им спиртовим розчином йоду. Накривають стерильним простирадлом з необхідним розрізом у центрі і підшивають

393

Розділ 12

й ого до шкіри декількома стібками хірургічного вузлуватого шва. Зне­зараження рук виконують одним із способів, що застосовуються в опе­ративній хірургії.

£%і^

Рис. 129. Кесарів розтин у корови. Оперативні доступи до матки:

а - високі (1 - вертикальний, 2 - косий); б - середні (1 - верти­кальний, 2 - косий); в - нижні - (3 - вентральний, 4 - парамє-діанний, 5 - медіанний).

Знеболення. Найраціональнішим способом знеболення, особливо у ве­ликих продуктивних тварин, є поєд­наний метод анестезії — наркоз з міс­цевою провідниковою анестезією. У корів найпридатнішим є поверхне­вий алкогольний наркоз і паралюм-бальна провідникова анестезія за ме­тодом Б. А. Башкірова, чи паравер-тебральна анестезія черевної стінки за методом 1.1. Магди. Крім того пс місцю розрізу виконують пошарову інфільтраційну анестезію 0,5-1 %-им розчином новокаїну чи лідокаїну.

Оперативні доступи. При виконанні операції на стоячій тварині найчастіше за­стосовують лівосторонній високий косо-вертикальний або середній вертикальний розрізи у клубовій ділянці черевної стінки паралельно до напряму волокон клубо­во-реберної ніжки внутрішнього косого м'яза живота; довжина розрізу 35-40 см Спочатку розрізають шкіру, поверхневу фасцію з підшкірним м'язом, жовту черевну фасцію, зовнішній і внутрішній косі м'язи черевної стінки і, нарешті, поперечний м'яз живота, який надрізають в одному місці разом з очеревиною, а потім ножицями збільшують розріз до необхідної довжини (30-35 см).

Якщо операцію виконують на лежачій тварині, то найкращим оперативним досту­пом є вентролатеральний, який проводять на середині віддалі між молочною веною і колінною складкою; довжина розрізу 35-40 см. Спочатку розрізають шкіру з підшкір­ною клітковиною, поверхневу фасцію, а потім надрізають скальпелем поверхневу пластинку сухожильної піхви прямого м'яза живота, вставляють у розріз тупокінцеві ножиці і вздовж, в один момент, розрізають стінку сухожильної піхви паралельно до напряму волокон прямого м'яза живота на довжину, яка дорівнює розрізу шкіри та по­верхневих шарів. Прямий м'яз живота роз'єднують тупим способом по ходу волокон. Потім розрізають внутрішню стінку сухожильної піхви прямого м'яза живота, перед-черевну жирову тканину і очеревину.

Після лапаротомії відтісняють краніально рубець та сальник, звільняють ріг мат­ки від нього і приступають до евентрації матки. Акушер вводить обидві руки під вер­шину рогу матки і частково виводить його в рану черевної стінки. Залежно від умов проведення операції та досвіду акушера подальший хід операції продовжують одним із трьох варіантів:

394

Оперативне акушерство

1. 

   

   Ізолюють черевну порожнину навколо рогу матки стерильними рушниками. Помічник підводить під матку руки, підтримує її знизу, а акушер фіксує в складку стін­ку рогу матки між рядами карункулів по великій кривизні і надрізає матку починаю­чи розріз на віддалі 8-10 см від вершини рогу довжиною на 8-Ю см. Тупокінцевими ножицями збільшують довжину розрізу матки до 30-35 см. Після розходження країв рани захоплюють обережно плодові оболонки, розрізають їх і випускають плодові води назовні. При головному передлежанні плода витягують його із матки за тазові кінцівки в напрямі до спини матері (це попереджує надмірні розриви стінки рогу матки), при тазовому передлежанні плід витягують за голову і передні кінцівки у тому ж напрямі, обривають пуповину і на зовнішній її кінець накладають гемостатичний пінцет. Пере­дають плід помічникам, які очищають його ніздрі та ротову порожнину від слизу і при потребі роблять штучне дихання до появи самостійних дихальних рухів у плода.

2. Підшивають 2-4 стібками стінку рога матки до країв рани так, щоб його можна було розрізати на довжину 25-30 см, відступивши 10-15 см від верхівки рога-плодовмістили-ща. Розрізають стінку матки, розтягують краї рани матки, захоплюють плодові оболонки й обережно розрізають їх. Випускають плодові води і виводять плід так, як вказано вище.

3. Вивівши назовні верхівку рога-плодо-вмістилища, лівою рукою при головному пе­редлежанні плода фіксують задню кінцівку, а при тазовому- голівку плода. Розрізають матку настільки, щоб у неї можна було ввес­ти руку. Дочекавшись, поки відійдуть води, вводять у матку праву руку, захоплюють нею плід, розширюють розріз матки наскільки по­трібно і виводять плід, як вказано вище.

Рис. 130. Кесарів розтин:

А - розріз матки, Б - краї матки, розтягнуті рука­ми помічника, як устя мішка.

Після видалення плода намагаються відді­лити послід. Якщо він не відділяється, то його відділяють з двох боків рани на віддалі не мен­ше як по 5-10 см від краю рани і залишають в матці для самостійного відділення (коли шийка матки достатньо відкрита). Якщо ж шийка мат­ки закрита, то послід необхідно видалити по­вністю, як би важко він не відділявся. Дана ма­ніпуляція сильно затягує операцію, але після­операційний період буде легшим ніж тоді, коли послід залишити з матці. Обов'язково зразу видаляють послід, якщо плід був мертвим.

395

Розділ 12

Завжди після відділення посліду у матку вводять велику дозу - 5 млн ОД пеніциліну та стрептоміцину і рану матки зашивають двоповерховим кетгутовим швом. Перший поверх накладають за Шміденом щільно. щоб герметизувати рану, а другий серозно-м'язовий — за Плахотіним- Садовським. Обробляють поверхню шва антибіотиками і вправляють матку у черевну порожнину Переміщують сальник у нормальне поло­ження і зашивають рану черевної стінки триповерховим швом.

Перший поверх з кетгуту накладають на очеревину та внутрішню стінку сухо­жильної піхви прямого м'яза живота.

Другий поверх- безперервний кетгу-товий шов за методом Ревердена чи просто безперервний вузлуватий шов накладають на зовнішню стінку сухожильної піхви прямого м'яза живота і частково на прямий м'яз.

Рис. 131. Кесарів розтин:

А — пошарова інфільтраційна анестезія тканин по лінії розрізу; Б - добування плода з глибини рога матки у свині; В - накладання швів за Шміденом (1) та Ламбе-ром чи Плахотіним (2).

Третій поверх- накладають хірургіч­ний вузлуватий шов із товстого шовку на шкіру, підшкірну клітковину та поверхневу фасцію. Кожний поверх шва старанно об­робляють антисептиками.

Післяопераційне лікування корів. Про­тягом перших трьох діб вводять внутріш­ньовенно корові по 200 мл глюконату каль­цію з додаванням до нього 60 мл етилового спирту та проводять антибіотикотерапію. застосовуючи антибіотики широкого спектра дії у вищих терапевтичних дозах. Якщо ири операції послід не відокремили, то у післяопераційний період у 30 % корів ви­никає затримання посліду. Для його виділення застосовують парасакральну блокаду і через 4—6 годин після цього вводять 50-60 ОД окситоцину. При відсутності ефекту послід видаляють оперативним методом.

Якщо кесарів розтин провели у перші 12-24 години від початку родів, то відсоток видужання досить високий, в межах 91—92 %. При збільшенні терміну оперативного втручання ефективність операції знижується.

Кесарів розтин у овець і кіз. Показання та протипоказання до операції такі ж, як і у корів. Операцію проводять під місцевою провідниково-інфільтраційною анестезією на тваринах, зафіксованих у лежачому положенні.

Застосовують лівосторонній чи правосторонній косовертикальний оперативний доступ, відповідно з напрямком волокон внутрішнього косого м'яза живота довжи-

396

Оперативне акушерство

ною 10-20 см під клубово-реберною ніжкою цього м'яза. Для зменшення кровотечі бажано розшаровувати м'язи тупим шляхом. При правосторонньому доступі легше проводиться евентрація матки, але можливе випадання петель кишок, що затрудняє виконання операції.

При лівосторонньому доступі випадіння кишок не буває, але матку дещо важче підвести у рану черевної стінки. Підводять в рану вагітний ріг матки, проводять дві товсті лігатури на великій її кривизні на віддалі 5-6 см одна від одної, за які фіксують матку і між ними розрізають ножицями стінку матки на довжину до 15 см. Розрізають плодові оболонки у поздовжньому напрямі, випускають назовні плодові води, якщо вони не відійшли раніше, вводять руку в порожнину матки, витягують плоди і пере­дають їх помічникам. Виділяють послід, очищають краї рани матки від згустків кро­ві, вводять в порожнину матки антибіотики і рану матки зашивають двохповерховим швом: перший - Кушнірський чи шов Шмідена і другий - серозно-м'язовий шов за Плахотіним - Садовським.

З'єднують очеревину і м'язову стінку безперервними швами, а на шкіру та фас­цію накладають перервний хірургічний вузлуватий шов із шовку. На рану накладають асептичний валик чи клеєву пов'язку. Протягом перших 4-5 днів після операції про­водять протисептичне лікування з використанням антибіотиків.

Кесарів розтин у свиней. Крім вказаних вище показань щодо кесаревого розтину дана операція у свиноматог також застосовується для отримання поросят - гнотобіонтів.

Свиноматку фіксують / лівосторонньому боковому положенні. Операційне поле готують на всій поверхні правої бокової черевної стінки як і в інших тварин.

Знеболення у свиноматок необхідно виконувати досить старанно, оскільки вони чутливі до стресу, тому доцільно поєднувати місцеву та загальну анестезію з вико­ристанням нейролептиків азаперону (1 мл на 50 кг маси тварини), або гексеналу з розрахунку 1 г сухої речовини на 50 кг маси тварини та провідникову інфільтраційну анестезію бокової черевної стінки.

Оперативний доступ виконують у правій здухвинній ділянці косо-вертикальним розрізом довжиною до 20 см за напрямом волокон внутрішнього косого м'яза живо­та, або вентролатеральним розрізом по лінії між колінною складкою та молочною залозою.

Пошарово розрізають товщу черевної стінки, а потім під контролем пальців роз­різають очеревину, відсувають кишечник, захоплюють рукою матку і виводять один ріг в рану черевної стінки. Ізолюють черевну порожнину стерильними серветками і розрізають стінку матки у поздовжньому напрямі недалеко від біфуркації з таким розрахунком, щоб через один розріз можна було видаляти плоди з обох рогів матки. Якщо це неможливо, то перший розріз зашивають, а у другому розі виконують нову гістеротомію, вправивши перед цим звільнений від плодів ріг матки у черевну по­рожнину. Глибоко введеною у ріг матки рукою видаляють всі плоди та плодові обо­лонки. Через рану вводять в матку антибіотики і зашивають рану стінки рога матки двоповерховим швом.

397

Розоіг

Рану черевної стінки зашивають триповерховим швом як у корів: неперервні ап на очеревину і внутрішню фасцію, на м'язи та жовту черевну фасцію та хірургічний вузлуватий шов на шкіру та підшкірну клітковину з поверхневою фасцією. Шви : шкіри знімають на 8-9-й день. Видужання свиноматок при дотриманні правил асеп­тики та антисептики і старанної профілактики у післяопераційний період становить в межах 90-92 %.

Кесарів розтин у кобил. Згідно П. П. Герцена (1981), показаннями до операції кобил є такі ж, як у інших видів тварин, але схильність кобил до перитоніту, складність їх фіксації, знеболення, особливості догляду та лікування у післяопераційний період стримують до певної міри застосування даних операцій у конематок; П. П. Герце:-: (1984) вважає, що зручніше виконувати операцію кесаревого розтину у кобил пр;: лежачому право сторонньому їх положенні.

Знеболення. Застосовують поєднаний наркоз- спочатку гексеналовий, пізніше, після фіксації тварини, базисний спирт-хлоралгідратний наркоз і інфільтраційну анестезію 0,5-1 %-им розчином новокаїну по лінії розрізу.

Як оперативний доступ застосовують вентролатеральний розріз довжиною 30-40 см, починаючи його від переднього краю молочної залози і далі посередині між колінною складкою і молочною веною, паралельно до білої лінії живота, пошарове розрізаючи черевну стінку (подібно як у корів), але роз'єднати прямий м'яз живота тупим шляхом не вдається, оскільки у коней він має міцні сполучнотканинні пере­тинки, які необхідно розрізати ножицями.

При роз'єднані внутрішньої стінки сухожильної піхви прямого м'яза живота ви­ступає товстий шар ретроперитонеального жиру, подібний до брижі. Його слід злег­ка розрізати скальпелем, а потім тампоном відшарувати від очеревини. Очеревин} розрізають під контролем пальців. Підтягують вагітний ріг матки до рани черевно: стінки, ізолюють черевну порожнину стерильним рушником і по великій кривизн: розрізають стінку рога матки і виводять плід назовні.

Відділяють повністю або частково послід і рану рога матки зашивають двоповер­ховим швом: спочатку шов Шмідена, а потім серозно-м'язовий шов Плахотіна- Са-довського.

Перед вправленням матки у черевну порожнину поверхню швів присипають три-циліном або септонексом чи спермосаном.

Рану черевної стінки зашивають (як у корів) триповерховим швом: перший - куш­нірський шов із кетгуту - на очеревину, поперечну фасцію і внутрішню стінку сухожил-кової піхви; другим швом з'єднують окремими стібками із кетгуту прямий м'яз живота і зовнішню стінку сухожильної піхви прямого м'язу живота; третій шар - хірургічний вузлуватий шов із шовку накладають на шкіру, підшкірну клітковину та поверхневу фасцію, захоплюючи все разом. Зверху на рану накладають антисептичний валик.

Кесарів розтин у сук і кішок. Фіксують тварину у спинному положенні з припід-нятим тазом. Операційне поле готують за загально прийнятим способом з ізоляцією від навколишніх тканин за допомогою стерильної серветки. Знеболення виконують

398

Оперативне акушерство

Рис. 132. Кесарів розтин у суки: фрагмент операції.

?.іетодом інфільтраційної анес­тезії із застосуванням транк­вілізаторів кетамінової групи. Оперативний доступ здійсню­ють по білій лінії живота до-зжиною 15-20 см в обхід пуп­ка. Довжина розрізу залежить з;д величини тварини. Оче-ревину розрізають обережно, щоб не розрізати кишечник. Спочатку виконують невели­кий розріз довжиною 3-5 см, потім вставляють тупокінцеві ножиці і розширюють рану на

необхідну довжину. Витягують ріг через розріз, повертають його великою кривизною догори і проводять поздовжній розріз стінки рога матки, починаючи від тіла матки і зедуть в краніальному напрямі на довжину, яка б забезпечила вільний прохід плода назовні. Плоди витягують разом із плодовими оболонками в порядку їх розміщен­ня. Плоди з іншого рогу матки пересувають до рани руками, дещо натискаючи на стінку матки. Тоді швидко розрізають плодові оболонки, витягують плід, обтирають йому голову, звільняють ротову і носову порожнини від слизу і обривають пуповину. Тампонами вибирають з матки рідину і вводять в її порожнину по 300-500 тисяч ОД пеніциліну і стрептоміцину.

Краї рани матки з'єднують двоповерховим кишковим швом (кушнірським і Пла-хотіна- Садовського). Обробляють поверхню шва антисептиком і вправляють матку з черевну порожнину.

На рану черевної стінки накладають два поверхи швів. Першим поверхом (не­перервним кушнірським швом із кетгуту) зашивають очеревину і апоневрози м'язів. На шкіру та підшкірну клітковину з поверхневою фасцією накладають хірургічний вузлуватий шов.

Раціонально виконувати косо-вертикальний розріз на боковій черевній стінці до­вжиною 15-25 см ведучи його по ходу волокон внутрішнього косого м'яза живота і таким розрахунком, щоб нижній край розрізу був на рівні лінії колінної складки. Дальший хід операції такий же, як і по білій лінії. Перевага даного способу відчува­ється тоді, коли плоди живі. Вони при такому доступі менше травмують рану черев­ної стінки під час ссання.

Ампутація вагітної матки (Нузіегоесіотіа).

Операція полягає у видаленні матки разом з її вмістимим. Операцію виконують у сук і кішок, рідше у інших видів тварин.

Показанням для операції є гнійно-гнильні процеси в матці чи плодах, скручування матки, коли значно змінилися тканини, пухлини матки та інше.

399

Розділ 12

~^^

_^3*^р

Рис. 133. Ампутація матки у кішки

(за А. П. Студєнцовим):

А - розріз широкої маткової зв'язки і судин; Б - накладання швів на черевну стінку.

Т ехніка операції. Тварину фік­сують у спинному положенні. У дрібних тварин лапаротомію ви­конують під місцевою анестезі­єю та кетаміном, застосовуючи розріз по білій лінії живота по середній лінії тіла, починаючи на 1,5-2 см від лобкової кістки, до­вжиною 10-15 см, залежно від ве­личини тварини. Ізолюють черев­ну порожнину серветками і обе­режно виводять на зовні матку. Двома лігатурами, накладеними на віддалі 2-3 см одна від одної. перев'язують маткові артерії та вени у широкій матковій зв'язці і перерізають судини. Накладають дві лігатури на яйцепровід ближ­че до яєчника і перерізають за­лишаючи яєчники, оскільки піс­ля видалення яєчників тварини сильно жиріють.

На тіло матки якомога ближче до шийки накладають два гемос­татичні пінцети, або перев'язують його лігатурами, між якими перерізають матку і видаляють з організму.

З куксою матки залежно від ситуації, поступають одним із наведених способів. Ампутація рога матки. Операцію проводять у сук, кішок, свиней при перекру­чуванні рога матки, розростанні в розі пухлин, при защемленні рогу у паховому каналі.

Після лапаротомії по білій лінії витягують на зовні ріг матки, який підлягає ам­путації, перев'язують судини на широкій матковій зв'язці, перерізають їх та зв'язку, а на ріг біля біфуркації накладають два кишкових затискачі і між ними перерізають ріг. На куксу, що залишається в тілі тварини, накладають два поверхи швів. Перший поверх - кушнірський шов із кетгуту - щільно герметизують рану. Зверху накладають другий поверх- серозно-м'язовий шов Плахотіна- Садовського. Після затягування лігатури перший поверх шва занурюється у глибину рани, а над ним стінка рога матки щільно з'єднується своїми серозними оболонками.

Обробляють поверхню швів антисептиками, вправляють куксу у черевну порож­нину, вносять у неї асептичні препарати і зашивають рану двоповерховим швом, як описано вище.

400

Оперативне акушерство

Ампутація випалої матки. Дана патологія найчастіше зустрічається у корів, овець, кіз і проявляється тим, що з піхви звисає рожево-червоне тіло, яке інколи до­сягає до скакових суглобів.

Показаннями до ампутації є значні розриви стінки матки чи її гангрена.

Прогноз. Після ампутації у більшості випадків прогноз благоприємний.

Техніка операції. Тварину фіксують у стоячому або лежачому положенні. Для зне­солення виконують низьку сакральну анестезію та інфільтраційну анестезію дещо вище від передбачуваного місця ампутації (ближче до шийки матки 0,5 %-им розчи­ном новокаїну чи лідокаїну).

Перед ампутацією матку старанно зрошують антисептичним розчином. Після цього на віддалі 10-15 см від шийки на тіло матки накладають кастраційну петлю із міцного шпагату. Перед тим, як затягнути шпагат, роблять невеликий розріз стінки рога матки, щоб пересвідчитися, що в порожнині вивернутої матки відсутні петлі ки­шок. В разі їх виявлення перед затяганням шпагату ректальним способом вправляють кишку у черевну порожнину, контролюючи її переміщення через розрізану рану у стінці матки, а потім шпагат сильно затягують. Щоб полегшити затягування шпагату, до його кінців прив'язують палички.

Лігатуру затягують у декілька прийомів з 5-6 хвилинною перервою, чим досяга­ється повний гемостаз. Після цього на віддалі 3-6 см від лігатури відрізають матку, а куксу тканин припікають термокаутером до утворення струпа. Після цього куксу вправляють у просвіт піхви. У післяопераційний період протягом 10-12 днів щоденно промивають піхву антисептичним розчином, а також вводять у порожнину піхви ліні­мент Вишневського. На 12-14-й день кукса і лігатура відпадають і виходять назовні.