8.7. Методи діагностики вагітності та неплідності у тварин

Визначення вагітності, її строків і неплідності самок є важливим етапом забез­печення відтворення стада, тому цьому заходу надають важливого значення. За на­слідками досліджень самок їх ділять на вагітних і неплідних, що дає можливість про­водити формування груп, коректувати годівлю за фізіологічним станом, планувати роди і прийом новонароджених, а також своєчасно лікувати неплідних і готувати їх для повторного осіменіння (А. П. Студєнцов).

Діагностика термінів вагітності набуває особливого значення при вільному пару­ванні тварин і відсутності належного обліку осіменінь, що дає змогу уточнювати стро­ки запуску, сухостою, родів і отримання приплоду. Своєчасне встановлення вагітності у кобил дозволяє регулювати їх експлуатацію і таким чином запобігти абортам.

Дослідженнями, головним чином вітчизняних акушерів (М. Гї. Мишкін, А. Ю. Та­расович, X. І. Животков, Н. А. Флегматов, А. П. Студєнцов, В. І. Ліпатов та ін.), роз­роблено комплекс точних методів клінічної діагностики вагітності у тварин.

Треба відзначити, що встановлювати наявність чи відсутність вагітності слід без­помилково і точно. Помилки в цьому не тільки підривають авторитет ветеринарного працівника, але й завдають економічної шкоди господарству. Тому при встановленні термінів вагітності треба бути максимально точним. В тих випадках, коли ніякими методами діагноз з певністю поставити не можна, треба тимчасово відмовитись віл його постановки і відкласти своє рішення до пізнішого терміну.

При постановці діагнозу на вагітність обов'язково слід враховувати анамнестичні дані, особливо на початкових (ранніх її стадіях). При цьому треба з'ясувати приблизно такі питання: 1) коли у тварини були попередні роди і який був їх перебіг, 2) скільки разів і коли після родів у тварини спостерігалась тічка, 3) коли самиця була осіменена останній раз і 4) чи спостерігали ознаки статевого циклу у неї після цього. Звичайно, у практичній діяльності часто неможливо зібрати повний анамнез на підставі слів об­слуговуючого персоналу або на підставі тих записів, що є в господарстві. Крім того, ці анамнестичні дані можуть бути помилковими або не відповідати дійсності. А тому, збираючи анамнез, треба до його даних завжди підходити критично.

У практичній діяльності найчастіше доводиться стикатися з визначенням вагіт­ності у корів та кобил і значно рідше - у дрібних тварин. Нині є методи визначення вагітності з 25-30-го дня як для великих, так і дрібних тварин.

Всі методи діагностики вагітності поділяють на клінічні (рефлексологічний, зо­внішнє та внутрішнє дослідження, в тому числі УЗД) та лабораторні. Зовнішнє дослі­дження включає огляд, пальпацію і аускультацію, а внутрішнє - піхвове та ректальне дослідження. До лабораторних методів відносять: дослідження цервікального і піх­вового слизу, визначення вмісту прогестерону в крові і молоці, визначення раннього фактору вагітності. Установлювані при цьому ознаки можуть бути справжніми (об'єк­тивними) і ймовірними (суб'єктивними).

260

Фізіологія вагітності

Об'єктивними ознаками вагітності є специфічні, характерні (патогномічні) тіль­ки для вагітних тварин — виявлення плода, а ймовірними (суб'єктивними) є ознаки і симптоми, які можуть виявлятися як у вагітних, так і у неплідних тварин. Так, анам­незом виявляють такі ймовірні ознаки вагітності: відсутність прояву стадії збудження статевого циклу; покращення апетиту і вгодованості, спокійна поведінка, зменшення і призупинення лактації, збільшення кількості актів сечовиділення і актів дефекації, поява набряків, збочення апетиту. Всі ці ознаки є лише ймовірними, на їх підставі можна лише здогадуватися про наявність вагітності, але не ставити діагнозу.

Рефлексологічний метод (проба самцем-пробником) — дозований контакт самців і самок (по 1,5—2,0 год. вранці і ввечері) використовується в основному для виявлення статевої охоти у осіменених самок. Якщо у самки наступила вагітність, то у неї не проявляється стадія збудження статевого циклу при дозованому щоденному контакті з пробником. Цей метод у різних видів тварин може мати різну цінність: у корів, ко­бил, свиней, овець, кіз його точність може досягати 95 %, а у кролів, із-за ймовірного допуску коїтусу сукрільними самками, точність методу дуже низька. Проте відсут­ність статевої циклічності і охоти у самок не є об'єктивним показником вагітності.

Слід пам'ятати, що пробники, яких використовують для рефлексологічної діагнос­тики вагітності, повинні утримуватися окремо від самок і необхідно годувати їх як плідників. Сумісне перебування пробників з самками понад 1,5—2,0 години призводить до зниження активності прояву статевих рефлексів. Самок з виявленою статевою охо­тою зразу ж видаляють від пробника, що збільшує ефективність його використання.

Таблиця 16 Схема використання пробників

Вид тварин	Кратність проби	Термін застосування, дні
		після родів	після осіменіння
Коні	Раз на день або через день	3-30	8-30
Велика рогата худоба	2 рази на день	10-30	10-30
Свині	1-2 рази на день	Зразу після відлучення поросят і до 30-го дня	10-30
Вівці	1-2 рази на день	—	10-30
Кози	1—2 рази на день	—	5-30
Кролі	1 раз на день	—	3-14

Зовнішнє дослідження, як вказано вище, включає огляд, пальпацію і аускультацію. Оглядом установлюють зміни об'єму черевної стінки та її асиметрію, рухи плода, зиповнення молочної залози у нелактуючих самок, набряк молочної залози.

261

■ ■.■*.!„. .,

Роздїг

У зв'язку з розвитком вагітності об'єм живота у самки поступово збільшуєть: і Це особливо помітно в другій половині вагітності, коли живіт стає асиметричним. У корів, овець і кіз звичайно обвисає і випинається права черевна стінка, кобил - лівл У молодих маток це збільшення мало помітне, у старих тварин з обвислим животе такі ознаки виявляють і при відсутності вагітності. У свиней, сук і кішок нерідко бу­ває чітко помітне рівномірне збільшення середини і опускання нижньої стінки живо­та, проте коли у них розвивається в матці мало плодів, форма живота не змінюється. У сук карликових порід при розвитку великої кількості плодів форма живота буває кулястою і трохи випинаються ребра, а у хортиць при вагітності часто не виявляють змін контурів живота.

У другій половині вагітності можна спостерігати зовні рух плода- раптові по­штовхи в черевну стінку і короткі її коливання. Ці рухи добре помітні після напуван­ня холодною водою або під час годівлі. Звичайно, виявлення руху плода є надійної.; ознакою вагітності.

В кінці вагітності у тварини западають крижі, трохи набрякають статеві губи, кін­цівки і навіть черево. У овець, кіз, свиней, особливо у корів за кілька днів до родів починає витікати слиз із статевої щілини.

В останньому періоді вагітності у дійних корів і кіз молоко часто на смак стає гіркувато-солоним. Виділення молока припиняється за 2 і більше місяців до родів. У високопродуктивних тварин молоко перестає виділятися значно пізніше. Вим'я по­чинає набухати у корів, кіз і овець, що раніше родили, тижнів за 2-4, а у вагітних вперше - за півтора - два місяці до настання родів. У всіх видів тварин звичайно за кілька днів до родів з'являється у молочній залозі молозиво, якого можна видоїти кілька краплин. Треба не забувати, що у сук опухання молочних залоз і видоювання молока є далеко не певною ознакою щінності, бо це спостерігається і у нещінних сук (див. несправжню вагітність).

Описані ознаки часто бувають не досить характерними для встановлення вагіт­ності. Тому для точнішого визначення вагітності користуються іншими методами.

Зовнішнє дослідження на вагітність методом пальпації ґрунтується на виявленні плода через черевні стінки матері. Цей метод застосовується для визначення вагітнос­ті у другій її половині. Хоча це не завжди вдається, бо велике напруження черевних м'язів і обширність черевної порожнини часом не дають можливості обмацати плід, тому його доцільніше застосовувати з 7-го місяця жеребності, а у корів не раніше 6-го місяця, у овець і кіз — з 3-го місяця, у свиней - тільки в кінці поросності, у сук - не раніше 4-5-го тижня, у кролиць - з 12-го дня.

При дослідженні кобили на жеребність її коротко прив'язують, а помічник під­німає ліву передню кінцівку.

Досліджувач стає з лівого боку кобили обличчям до крупа і впирається лівою ру­кою в крижі, а правою рукою промацує черевну стінку по білій лінії на долоню вперед і трохи вліво від вим'я та коло пупка (рис. 60). При жеребності відчувається наявність у черевній порожнині твердого тіла - плода.

262

;г/я вагітності

У корів промацують плід спочатку коло правої колінної складки, а тоді в різних ділянках правої пах­вини. Натискаючи на че­ревну стінку, відтискають :': всередину, а потім відво­дять руку назад, не відрива­ючи її від поверхні шкіри. При тільності рука відчуває тверде тіло або поштовх від похитування плода. Дослі­джувати краще вранці, пе-іед годуванням.

Рис. 59. Пальпація плода у кобили (А), корови (Б), свині (В) та вівці (Г).

Овець і кіз перед дослі­дженням слід витримати на голодній дієті не менше 12 годин, щоб трохи спо-: зжнився шлунково-киш­ковий тракт. Потім тварину ставлять на рівну підлогу

ібо злегка піднімають за задні кінцівки. Таке положення сприяє зміщенню рубця і ки­шечника до діафрагми і ослаблює внутрішньочеревний тиск у задній частині живота. Досліджувач, ставши позаду тварини, кінцями пальців руки робить пальпацію : т:нок живота з обох боків.

Можна також з одного боку живота натискати долонею, а з другого кінцями пальців. Цей прийом проф. А. П. Студєнцов ре-мендував застосовувати для масового дослі­дження кіз або овець (рис. 60).

Рис. 60. Пальпація плодів у кози.

Дослідник, присівши зліва коло тварини, під-і _ цить під нижню стінку живота вівці праву ногу, гнуту в коліні, плавно піднімає нижню стінку і ота і одночасно правою рукою промацує біч­ного стінку. Таким методом можна поставити дативний діагноз на вагітність тільки тоді, коли гься намацати різних розмірів і форми тверді -ієтинки плода. Часто це вимагає терпіння, осо­бо, коли при обмацуванні тварина довго не . шує напруження черевних м'язів. Слід відзначити, що розпізнати ранню стадію гітності (до 3-х місяців) цим методом дуже важ-

263

Розділ 8

ко і навіть зовсім неможливо, через деяку еластичність невеликого плода, оточеного плодовими водами.

У другій половині (особливо з 4-х місяців) вагітності можна відчувати пальцем руки, введеним у піхву і прикладеним до бічної її стінки, специфічну вібрацію задньої маткової артерії.

У свиноматок зовнішню діагностику поросності проводять, поклавши її на лівий бік (почухуючи живота) і обережно промацуючи черевну стінку. При цьому на рівні останніх двох сосків і трохи вище від молочних залоз можна виявити плоди, які роз­пізнають по твердій консистенції.

Слід відзначити, що у слабо вгодованих свиней уже в кінці третього місяця порос­ності вдається промацати через черевні стінки плоди, а у жирних свиноматок навіть в кінці поросності зробити це часто зовсім неможливо.

У сук і кішок методом зовнішнього дослідження можна промацати не лише плоди в матці, а навіть і невагітну матку. Для цього сук великих порід ставлять на підлогу, а лікар дослідник сідає ззаду тварини на стілець. Собак середніх і карликових порід та кішок для дослідження зручніше ставити на стіл. Само собою зрозуміло, що при дослідженні помічникові треба тримати голову суки.

Перед пальпацією треба деякий час гладити черевні стінки суки, щоб заспокої­ти її і цим послабити напруження м'язів. Далі, захопивши між великим та іншими пальцями руки черевну стінку під поперековими хребцями, її стискають. Безпо­середньо під хребтом відчувають пряму кишку у тих випадках, коли вона запо­внена каловими масами. Переміщаючи вниз пальці без послаблення тиску, можна відчувати невагітну матку. При цьому роги матки відчуваються як пружні тяжі різних розмірів, залежно від породи тварин (від товщини олівця до товщини паль­ця руки). Особливо добре відчувається шийка матки у вигляді твердого утвору, що лежить перед входом у таз.

У вагітної суки вже з 3-х тижнів чітко відчувають флуктуючі ампули, розміщені у матці. Пізніше — на 6-7-му тижні вагітності чітко виявляються плоди. На 8—9-му тиж­ні вагітності плоди можна настільки чітко промацати, що при цьому легко відрізнити голову від тулуба.

Треба відзначити, що однією рукою можна промацувати плоди через черевні стін­ки тільки у сук середніх та карликових порід. При дослідженні сук великих порід пальпують стінки живота двома руками.

У кролиць уже на 12-й день сукрільності кожний зародок у матці досягає розмірів лісового горіха, а тому їх удається промацати через черевну стінку. Для визначення кіт-ності кролицю кладуть на стіл головою до дослідника. Потім великі пальці руки накла­дають на крижі, фіксуючи ними самицю. Просунувши інші пальці рук між задніми кін­цівками перебирають ними з обох боків живота, промацують вміст черевної порожнини, але роблять це обережно, щоб не викликати аборту. При кітності промацують зародки у вигляді м'яких, трохи овальних утворів, розміщених у два ряди або один коло одно­го. Треба мати деякий навик, щоб не сплутати зародки з кульками калу. Аускультацією можна вловити серцебиття плода у місці прилягання його до черевної стінки матері.

264

Фізіологія вагітності

Внутрішнє дослідження. Внутрішнє дослідження на вагітність проводять піхво­вим та ректальним методами.

Дослідженням через піхву користуються дуже рідко і тільки в сумнівних випадках вагітності. Для цього треба спочатку старанно підготувати ту руку, яку не вводили на­передодні в пряму кишку (вимити в гарячій воді з милом і обробити дезинфікуючим розчином). Вводячи руку в піхву, помічають уже з 30-40-го дня вагітності, що слизова оболонка піхви відзначається сухістю, а зовнішній отвір шийки матки щільно закри­тий слизом.

З подальшим розвитком вагітності сухість зростає, шийка матки змінює своє по­ложення, бо матка опускається в черевну порожнину, довжина піхвової трубки збіль­шується.

Щоб наочно переконатися у цих змінах піхви та шийки матки, можна застосу­вати їх огляд через піхвове дзеркало. Для цього дзеркало повинно бути чистим і стерильним.

При цьму виявляють такі ознаки вагітності: слизова оболонка піхви та піхвового виступу шийки матки має деяку анемічність і вкрита клейким слизом. ІСанал шийки матки — закритий клейким слизовим корком.

За невагітного стану слизова оболонка буває блискуча, рівномірно рожева; канал шийки матки у кобил і у корів поза періодом тічки буває закритим і радіальні складки слизової оболонки рельєфно виступають.

При мануальній пальпації через стінку склепіння піхви у великих тварин незадов­го до родів промацуються передлежачі частини плода.

Треба зазначити, що вказані ознаки не можна вважати сталими і абсолютно точни­ми. Вони є тільки орієнтовними при визначенні вагітності у тварин.

Ректальне дослідження статевих органів застосовують звичайно у кобил та ко­рів. Можна застосовувати його і у свиней.

Метод ґрунтується на виявленні стану матки (шийки, тіла, рогів), яєчників, зв'я­зок, маткових судин. При дослідженні основну увагу звертають на розміри тіла матки, рогів, їх симетричність, флуктуацію, наявність плацентом, плода. За виявленими змі­нами можна точно встановити вагітність та її терміни або ж неплідність та гінеколо­гічний діагноз.

Послідовність освоєння методу включає: знаходження матки невагітної тварини, визначення її консистенції, розмірів, скорочувальної активності рогів і тіла матки, діаметру шийки матки, її довжини та консистенції; топографії, ширини і товщини яєчників та їх функціональних утворень (жовтого тіла, везикулярних фолікулів).

Дослідженню передує ретельна підготовка рук. Нігті коротко обрізають і гострі краї спилюють. Поверхневі рани та інші дефекти шкіри змащують 5 %-им спирто-зим розчином йоду і накривають водостійкими плівками колодію, кубатолу тощо. З метою профілактики особистого інфікування краще використовувати акушерсько-пнекологічні або разові поліетиленові рукавички для ректального дослідження.

265

■квииив»».

Розділ :

При роботі на неблагополучних з інфекційних хвороб фермах застосування рука­вичок обов'язкове. Крім того, необхідно спочатку обстежувати здорових, а потім хворих тварин.

Важливим методичним прийомом при освоєнні методу ректального дослідження є використання лівої руки (для правші) і навпаки. У подальшому це забезпечує швид­ку, з великими об'ємами, роботу.

При цьому необхідно дотримуватися правил асептики - не допускати перенесен­ня збудників від однієї тварини до іншої і берегтися від можливого власного заражен­ня. З цією метою перед кожним дослідженням необхідно обмивати рукавички (руку і теплою водою з милом. Охолодження руки обмиванням холодною водою або на по­вітрі при переході з одного приміщення у інше призводить до професійних м'язово-суглобових хвороб.

Тварин перед дослідженням фіксують: корів - у стійлі на прив'язі; кобил - за до­помогою парувальної шлеї або у фіксаційному станку; свиней - за верхню щелепу.

Руку або рукавичку покривають шаром мильного розчину, а хвіст ближче до ко­реня захоплюють іншою рукою. Пальці руки складають конусом, і повертаючи по осі, вводять у анальний отвір і ампулоподібне розширення прямої кишки, звільняють пряму кишку від калових мас і проштовхують руку далі до звуження ампулоподібного розширення, у яке, при розслабленні стінок, вводять пальці і кисть. При такому роз­міщенні рука з кишкою може вільно рухатися у різні боки. Під час скорочень кишки маніпуляції рукою призупиняють до наступного розслаблення. Інколи подразнення кишки призводять до утворення бочкоподібної порожнини, а стінки її стають напру­женими. Спроби натискування на стінку у такому стані призводять лише до збільшен­ня її тонусу, а навіть до розриву.

Тому треба дочекатися розслаблення стінки кишки чи відкласти дослідження на пізніший час.

Ввівши руку в ампулоподібне розширення, випрямляють пальці руки, розводять і натискають на пряму кишку донизу (до відчуття стінки таза); тоді проводять їх до пе­реднього краю таза, легко погладжуючи по ньому зліва - направо або навпаки. Знай­шовши таким чином матку, починають її обстеження. При відсутності рогів матки на передньому краї дна таза, відводять руку дещо назад, ближче до середини дна і про­водять аналогічне дослідження.

Матка відчувається під рукою як пружно-еластичне утворення, а шийка матки у вигляді щільного тіла циліндричної форми. Закінчується відчуття пружно-еластично­го утворення при проведенні руки у каудальному напрямі, що пов'язане з виходом на тканини піхви, які не відчуваються при пальпації.

Топографія матки і її шийки змінюється залежно від фізіологічного стану тварини. У клінічно здорових неплідних тварин шийка матки розміщена на дні таза, ближче до середини. При виникненні патологічних станів її форма та розміщення змінюється.

Знайшовши шийку матки, підтягують її на себе, просувають руку трохи вперед і знаходять тіло матки, а за ним міжрогову борозну. Перехід краніального відділу

266

Фізіологія вагітності

шийки матки у її тіло характеризуються різким зменшенням пружності тканин. Помістивши середній палець у борозну, просуваючи його вперед, доходять до бі­фуркації. Міжрогова борозна відчувається як поздовжня заглибина. У краніально­му напрямі роги відокремлені один від одного тому їх обстежують окремо. Про­мацуючи тканини матки, звертають увагу на топографію, характер їх поверхні, консистенцію, флуктуацію, болючість, що може бути основою для діагностики загітності або хвороб.

Пошук яєчників проводять у місці розміщення верхівок рогів матки, ближче до переднього краю дна таза. Потім пальці руки переміщують вправо і притискають роз­ставленими пальцями тканини, що попадають під пучки, до нижньої і бокової стін­ки. Рухаючи руку вперед-назад, знаходять яєчник, захоплюють його у пучки пальців. Яєчники вільно переміщуються рукою, мають пружну-еластичну консистенцію, ха­рактерну форму, розміри, жовті тіла, везикулярні фолікули, які необхідно промаца­ти та визначити їх розміри. Інколи яєчники розміщуються під широкими маткови­ми зв'язками. Для їх виявлення, пальці рук переміщають на бокову поверхню таза і, проводячи взад-уперед, знаходять яєчник під зв'язкою. Для вивільнення його з під зв'язки згинають дещо пальці і витискують яєчник з переднього краю зв'язки, при­тримуючи пучками пальців. Фіксують яєчник також вказівним і середнім пальцями, пропустивши матково-яєчникову зв'язку між ними. У цьому випадку дослідження стану яєчника проводять пучкою великого пальця.

Проводячи ректальне дослідження, слід мати на увазі, що на початку вагітності стінки матки бувають м'якшими, а у невагітному стані вони більш-менш тверді. Надалі вагітний ріг збільшується і опускається донизу черевної порожнини під зпливом скупчення в ньому плодових вод та збільшення плода. Трохи пізніше збільшується тіло матки, а потім і невагітний ріг. У вагітному розі можна відчу­вати флуктуацію вже на другому місяці вагітності. Поступово кількість плодових мед нагромаджується і доходить до 8-10 л. У корови, тільної близько 3-х місяців, можна промацувати карункули. На початку вони бувають завбільшки з горошину, і з розвитком вагітності дуже збільшуються. Майже з цього періоду у кобили і у корови при пальпації флуктуючої матки можна відчувати тверде тіло - плід, який віком збільшується. З 6-7-го місяців вагітності матка більшою своєю частиною ■являється на нижній черевній стінці. У тазовій порожнині залишається тільки

яішнє вічко шийки.

З настанням вагітності в одному яєчнику утворюється жовте тіло, яке на почат­ку має м'яку консистенцію. Поступово воно збільшується і стає твердішим. З роз-I пком вагітності яєчники опускаються донизу черевної порожнини і промацати їх -далі неможливо.

Середня маткова артерія, що проходить по бічній стінці таза, з 3^-го місяців помітно збільшується в діаметрі з боку вагітного рога; при натисканні пальцями відчувається її специфічна вібрація. В останній третині вагітності можна спостері­гати таку вібрацію і з боку невагітного рога. За специфічною вібрацією середньої

267

Розділ 8

маткової артерії можна судити не тільки про вагітність, а й про фізіологічний стан плода в утробі матері.

Таким чином, зміни, які відчуваються при ректальному дослідженні в матці, яєч­нику і в середній матковій артерії в період вагітності дають можливість при певному навику легко визначити вагітний стан тварин.

("Pie Medical"-50 S Tringa, 485 VET, 100 S, 100 LC, 240

PARUS, LOGIO a 100).

Визначення ранніх строків вагітності у тварин з використанням методу со-нографії. Метод ґрунтується на використанні ультразвуку. При дослідженні вагітних овець було виявлено, що ультразвукові хвилі, проходячи через плаценту і плід твари­ни, дають на стрічці аналізатора криву з довжиною хвилі 36 см, тоді як у невагітних овець вона становить 12 см. В Україні нині використовується різна ультразвукова апа­ратура, переважно з Голландії ("Ріе Меаіса1"-50 8 Тгнн»а, 485 УЕТ, Ї00 8, 100 ЬС, 240 РАШ18, ЬОСЮ а 100). Принцип дії приладів ультразвукової діагностики (УЗД) грун­тується на здатності різних тканин та різних структур поглинати і відбивати хвилі високої частоти. Ультразвукові хвилі випромінюються датчиком, сприймаються ним. перетворюються на електричні імпульси — і зображення висвітлюється на екрані мо­нітора. Рідкі структури є ехонегативними і на екрані мають темний колір, а щільні, які відбивають промені, — ехопозитивними і на зображенні мають білий колір.

Scaner100S

Прилад УЗД "8сапег 1008" складається з монітора, клавіатури і секторного датчи­ка частотою 5,0/7,5 мГц. Сканер може працювати як від батареї, так і при підключенні до напруги 220 В.

Діагностика вагітності та неплідності у корів і телиць

Основними методами діагностики тільності, її строків та неплідності є рефлек­сологічний (за допомогою бугая-пробника), зовнішнє, внутрішнє (ректальне) дослі­дження і сонографія.

Рефлексологічний метод. Спеціально підготованих бугаїв-пробників (одного на 150-200 корів) щоденно вранці та ввечері випускають на 1,5—2,0 години в загони, де знаходяться корови. Такий дозований контакт бугаїв з коровами сприяє прояву у них стадії збудження статевого циклу. Якщо у корови протягом 30 днів після осіменіння, при щоденному контакті з бугаєм, не проявилася стадія збудження статевого циклу, то її вважають умовно тільною.

Зовнішнє дослідження проводять у другій половині вагітності, як описано вище.

Ректальний метод визначення тільності застосовують з 60-го дня після осіменін­ня, правда, у цей час виникає багато (до 10 %) діагностичних сумнівів, тому краще за­стосовувати цей метод з 75-105-го дня після осіменіння, коли можна майже з 100 %-ю точністю дати відповідь щодо тільності чи неплідності.

Зафіксувавши тварину, відводять набік її хвіст і, склавши конусом пальці руки, вво­дять її обертовим рухом у пряму кишку. Увівши пальці руки в задньопрохіднии отвір, розкривають його, щоб впустити у пряму кишку повітря і викликати таким чином де­фекацію. Якщо у прямій кишці залишилися рештки калу, то його вигортають рукою. Під впливом холодного повітря іноді кишка стискається. Тоді треба почекати до роз-

268

Фізіологія вагітності

слаблення кишки, бо інакше під впливом руху руки в на­пруженій кишці може ста­тися поранення її стінки.

Рис. 61. Техніка ректального дослідження статевих ор­ганів корови:

А — пальпація невагітної матки у старої корови; Б - скорочена невагітна матка; 1 - біфуркація рогів матки; 2 - правий ріг матки; 3 - яєчник; 4 - між-рогова борозна.

Визначення нетільного стану (рис. 61). Для цього треба ввести руку в пряму кишку до ліктя, а тоді від­тягнути її назад, щоб зна­йти шийку матки. Вона про­мацується як твердий валик трохи вправо від середньої лінії таза.

Знайшовши шийку мат­ки, треба просунути руку вперед і пальцями прома­цати м'яке й широке тіло матки. Просуваючи руку

далі, можна виявити перехід тіла в два роги матки, посередині яких є жолоб, або борозна. При цьому тіло г роги мають однакову щільність, але вони набагато м'якші за шийку матки.

Якщо вмістити середній палець'руки в борозну, то іншими пальцями можна про­мацати, що роги матки скеровуються вперед і вниз, і їх кінці завертають назад. Якщо ж дістати рукою до місця розходження рогів, то можна рухом усіх пальців захопити всю матку в долоню. Невагітні роги приблизно однакової форми і в них не промацу­ється рідина. Звичайно під час промацування невагітна матка скорочується.

У телиць матка лежить у тазовій порожнині. Тут же дуже часто вона розміщається і у молодих корів. У корів, які багато разів родили, нескорочена матка звисає майже на всю довжину рогів у черевну порожнину. Для її дослідження треба руку ввести "ілеко в пряму кишку, щоб мати можливість обмацати роги. Це звичайно вдається, бо в передній частині брижа прямої кишки довша і дає можливість глибше дослідити -еревну порожнину. Рідко трапляються корови, у яких брижа дуже коротка, і тоді не жна зробити дослідження. В таких випадках треба захопити шийку матки, підняти за неї матку і, швидко просуваючи руку, захопити матку.

Яєчники можна виявити біля рогів матки, вони бувають овальними, щільно-елас­тичними. На боковій стінці таза легко знайти середню маткову артерію, при промацу­ванні якої відчувається пульсація.

Визначення тільного стану. Під час тільності можна визначити ректальним мето­дом такі зміни статевих органів.

Один місяць тільності. У вагітному розі матки близько 100 мл рідини (плодових ■од). При пальпації відчувається деяка набряклість матки. Вагітний ріг трохи шир-

269

Розділ ":

ший від невагітного. Зародковий міхурець у цей період буває близько 5 см в діаметр:

і рухомий. Промацувати його не рекомендується. Внаслідок утворення на яєчник-

жовтого тіла він має тригранні обриси.

Два місяці. Матка атонічна, знаходиться на межі тазової і черевної порожнин

Ріг - плодовмістилище вдвічі більший від протилежного, флуктує. Інколи збільшенню

і флуктуація спостерігаються лише у верхівці рога-плодо-вмістилища.

Півтора - двомісячну тіль­ність можна помилково ви­знати за ендометрит. Щоб не допустити помилки, треба пам'ятати, що при промацу­ванні матки, ураженої ендо­метритом, завжди помічають потоншення її стінок. Крім того, вміст матки витікає з піх­ви, особливо після її пальпації. При тільності стінки матки тонкі, і рідина з піхви не виті­кає (рис. 62 В).

Рис. 62. Визначення вагітності та неплідності корови ректальним методом (за А. П. Студєнцовим):

А - пальпація невагітної матки старої корови; Б - скорочена невагіт-на матка; В - 2 місяці вагітності; Г - 4 місяці вагітності; Д - схема кровопостачання матки на 4-му місяці вагітності; Е - 7-8 місяців вагітності; 1 - біфуркація рогів матки; 2 - правий ріг матки; 3 - яєч­ник; 4 - пряма кишка; 5 - широка маткова зв'язка; 6 - лівий ріг мат­ки; 7 - міжрогова борозна; 8 - сечовий міхур; 9 - клубова і 10 - кри­жові кістки; 11 - піхва; 12 - тіло матки; 13 - дно тазу; 14 - шийка матки; 15 - задня маткова артерія; 16 - аорта; 17 — середня і 18 - пе­редня маткові артерії; 19 - яєчникова гілка передньої маткової арте­рії; 20 - гілка, що йде до рога.

Три місяці тільності. Мат­ка звичайно опускається в че­ревну порожнину і містить близько 1-1,5 л рідини. Іноді від натужування при дослі­дженні матку виявляють у та­зовій порожнині, що нагадує наповнений сечовий міхур. Щоб відрізнити таку матку від сечового міхура треба захопи­ти шийку матки і переміщува­ти пальці до тіла і рогів. Якщо кулясте утворення є вагітною маткою, то відчуття зв'язку шийки, тіла і матки буде непе­рервним, а у неплідної матки швидко виявляться роги; така матка і сечовий міхур прома­цуватимуться, як окремі мор­фологічні утворення.

270

Фізіологія вагітності

Рухом пальців руки можна намацати плід, що міститься в рідині і має довжину 13-14 см. Якщо знаходять середньоматкову артерію на бічній стінці таза з боку рога-плодовмістилища, то вже з 3,5 місяців тільності відчувається незначне дзюрчання у ній потоку крові, іноді можна промацувати карункули розміром з горошину.

Чотири місяці тільності (рис. 62 Г). Матка опущена в черевну порожнину, її шийка буває на краю лобкових кісток таза. Карункули досягають розміру невелико­го бобу. Щоб їх не сплутати з яєчниками, рекомендують промацати не менше 3^1-х карункулів. Плід має довжину близько 25 см і добре промацується.

Вібрує середня маткова артерія з боку рога-плодовмістилища.

П'ять місяців тільності. Матка опущена в черевну порожнину. Плаценти розмі­щені по всій її поверхні. Біля шийки матки плаценти мають розміри голубиного яйця, а біля верхівок- у 1,5-2,0 рази більші. Пальпується плід довжиною близько 35 см. Починає слабко вібрувати середня маткова артерія з боку вільного рога.

Шість місяців тільності. Матка опущена до дна черевної стінки і практично стає недоступною для пальпації. З тазової у черевну порожнину видовжується піхва, яка промацується як слабковідчутний тяж. Сильно вібрує середня маткова артерія з боку рога-плодовмістилища і слабко - з протилежного.

Плід, що плаває в матці, можна намацати рукою, тільки далеко введеною в пряму кишку. Він має довжину близько 55 см. Карункули досягають величини великого жо­лудя і розміщені дуже близько один від одного.

Сім місяців тільності. Матка дещо піднята до таза внаслідок росту плода. В ній відчувається багато рідини і плід, що плаває у ній. Карункули досягають розмірів голубиного яйця або каштана і часто розміщаються так близько один до вдного, що здаються суцільними. Плід буває близько 70 см завдовжки. Серед­ні маткові артерії дуже збільшені. Течія ■рові в них сильна.

Вісім місяців тільності. Внаслідок сильного росту плода він переміщається до тазової порожнини, де його окремі частини : ч;на промацати. Довжина плода близько ~5 см. Карункули завбільшки з куряче яйце. Шийка матки розміщена на межі черевної тазової порожнин або на вході у останню. Пальпуються передлежачі частини плода,

Рис. 63. Ехокартина матки корів на 29-й день тільності (за Г. Г. Харутою, В. Д. Не­двигою): 1 - ембріон; 2 - ембріональний міхур; 3 - стінка матки.

:гнтоми величиною з куряче яйце ве-..тнких розмірів.

Лев 'ять місяців тільності. Передлежа--:: частини плода знаходяться у тазовій по->:ч\нині. З'являються передвісники родів,

271

Розс

починає виповнюватися молочна залоза, а її секрет стає білого кольору (за консистен­цією нагадує молозиво або молоко).

Метод сонографії за допомогою приладів ультразвукової дії дозволяє діагност -вати тільність з 30-35-го днів після осіменіння. Частота сумнівних діагнозів склада 2,5 %. Візуалізація ембріона дозволяє у 100 % випадків ставити позитивний діагноз на тільність (табл. 17).

Таблиця 1 Сонографічний моніторинг строку тільності за комплексом показників

(Г. Г. Харута, В. Д. Недвига)

'я			Комплекс показників
					візуалізація
Строк тільності,	довжина ембріона, см	серцебиття	оточення емб­ріона рідиною	рухів ембріона	оболонок	плацентом	пуповини	органів, кісток	очного яблука
26-29	0,55-0,84	+	-	-	-	-	-	-	-
30-32	0,85-1,12	+	+	-	-	-	-	-	-
33-35	1,14-1,38	+	+	+	+	-	-	-	-
36-37	1,39-1,59	+	+	+	+	+	-	-	-
38-40	1,61-1,99	+	+	+	+	+	+	-	-
41-42	2,05-2,27	+	+	+	+	+	+	+
43-45	2,33-2,71	+	+	+	+	+	+	+	+

Примітка: "+" - ознаки або симптоми візуалізуються; "-" - ознаки або симптоми не візуалізуються.

Неплідність визначається за відсутністю візуалізації ембріона через 35 днів після осіменіння.