- •8.5. Тривалість вагітності у тварин
- •8.6. Годівля, догляд і утримання вагітних тварин
- •8.7. Методи діагностики вагітності та неплідності у тварин
- •Діагностика вагітності та неплідності у кобил
- •Визначення термінів сукрільності за комплексом морфофункціональних змін у ембріонів і плодів
- •8.8. Лабораторні методи діагностики вагітності
- •Питання для самоконтролю
- •9.1. Кровотеча з матки (теїгоггкадіа)
- •9.2. Набряки вагітних тварин (оебета §гагіс!агит)
- •9.3. Залежування перед родами (рагар1е§іа §гауі(1агит)
- •9.4. Передчасні перейми та потуги (сіоіогез асірагіит іттаїигез)
- •9.5. Грижа матки (кила — Ьегпіа иіегі)
- •9.8. Додаткова вагітність (зирегїеіаііо)
- •9.10. Аборт
- •Класифікація абортів за етіологією
- •Ранні або приховані аборти
- •Інвазійні аборти
- •Питання для самоконтролю
- •10.1. Теорії початку родового процесу
- •10.2. Зміни матки під час родів
- •10.3. Родові шляхи
- •10.4. Передвісники родів та їх клінічні ознаки
- •10.5. Анатомо-топографічні взаємовідношення плода до родових шляхів матері
- •10.6. Динаміка родового процесу
- •Тривалість родів
- •10.7. Видові особливості перебігу родів
- •10.8. Оганізація родильних відділень
- •Питання для самоконтролю
- •11.1. Причини патологічних родів
- •Питання для самоконтролю
- •12.1. Специфіка оперативного акушерства
- •12.2. Підготовка до надання оперативної акушерської допомоги
- •12.3. Акушерські інструменти
- •12.4. Техніка акушерської операції
- •12.5. Класифікація неправильних взаємовідношень плода і родових шляхів роділлі
- •12.6. Фетотомія (іеіоіотіа)
- •Операції на голові плода
- •Ампутація грудних кінцівок плода
- •Операції на грудній клітці плода
- •12.7. Перінеотомія
- •12.8. Кесарів розтин (&єсііо саезагеа)
- •Питання для самоконтролю
Тривалість родів
Встановити тривалість родів дуже важко, бо на початку родового акту дуже слабкі перейми звичайно проходять непомітно, а зміни поведінки тварини наступають пізніше.
330
Фізіологія родів
Кобила. Стадія розкриття шийки матки триває близько 12 годин, виведення плода - 15-30 хв., послідова від 5-15 до 30 хв.; разом роди тривають 12-18 годин.
Корова. Стадія розкриття шийки матки триває в середньому 12-24 годин, народження плода - в середньому 3-6 годин; при двійнях другий плід народжується після першого через 1-2 години, а іноді достатньо буває кількох посилених потуг, щоб вийшов і другий плід; послідова стадія триває до 12 годин; разом роди тривають - 36—48 годин.
Коза. Стадія розкриття шийки матки триває не довше, ніж у корів, народження плода- від 15 хв. до 2 годин, при двійнях другий плід виходить через 0,5-1 годину, виділення посліду - 2-А години; разом роди тривають 24-30 годин.
Вівця. Стадія розкриття шийки матки і виведення плода проходять трохи швидше, ніж у кіз. Тривалість родів залежить від кількості плодів.
Свиня. Стадія розкриття шийки матки триває від 2 до 6 годин, стадія народження плодів залежить від кількості поросят і триває від 2 до 6 годин, а іноді затягується до 24-х годин і довше.
Сука і кішка. Стадія розкриття шийки матки триває від 3 до 10 годин, виведення плодів - від 1 до 6 годин; роди тривають 12-16 годин.
Кролиця. Роди тривають від 5 хв. до 1 години і залежать від кількості плодів.
Роди у всіх тварин закінчуються виділенням посліду, який виходить відразу або через кілька годин після народження плода.
10.7. Видові особливості перебігу родів
Рис. 83. Таз корови:
1 - висота входу в таз; 2 -З - висота виходу з тазу.
висота тазової порожнини;
Стадія розкриття шийки матки. Тривалість стадії у корови знаходиться в межах 12-24-х годин. Поведінка корови при цьому більш спокійна. Під впливом скороченьм'язівматкичерез вивільнений від слизового корка отвір (канал) шийки матки випинається плодовий міхур разом з плодовими водами, під тиском яких відбувається розтягнення шийки матки з поступовим вклиненням окремих частин тіла плода (кінцівок і голови).
331
Розділ ' С
Рис. 84. Роди у корови:
А
- випинання плодового міхура; Б -
прорізування кінцівок; В
- виведення тулуба; Г - закінчення
виведення плоду; Д - початок
послідової стадії.
Оізіологія родів
Стадія виведення плода. Тривалість даної стадії у корови знаходиться в межах від 40 хв. до 3^4 годин і більше та характеризується ритмічним проявом перейм та потуг. Внаслідок майже прямого положення входу в таз, теля зразу усією масою пе-г-едлежачих органів стикається з його верхньою, нижньою і боковими стінками в порожнині таза, передлежачі органи розмішуються між ввігнутістю крижової кістки та з заглибленні дна таза. В цьому ж місці теля з боків стискається сильно розвиненими сідничними гребнями. Рухаючись до виходу з таза, теля зустрічає потрійний опір з боку звислого в просвіт таза заднього кінця крижової кістки, підвищеного перед ним лна виходу з тазової порожнини та бокових стінок виходу з таза, утворених кістко-вгми пластинами сідничних горбів. Остання перепона, як правило, і є частішою причиною затягування родового процесу вже в той час, коли теля "врізається" в тазову порожнину і із вульви виступають кінцівки та лицева частина черепа. Цього, на жаль, не враховують малодосвідчені практики при наданні родової допомоги (рис. 84).
У більшості випадків плід просувається в напрямку осі тулуба корови, тобто го-гизонтально або дещо вниз і впирається при цьому в сідничні гребені. Достатньо невеликого потягування плода дещо догори і назад (припідняти рукою звислу частину промежини) і роди завершуються нормально. Отже, при наданні допомоги потрібно тягнути теля відповідно до осі таза, тобто спочатку косо догори, поки не вийде голова плода назовні, а тоді різко донизу.
Послідова стадія. Тр івалість даної стадії у корів становить 6-12 годин після виведення плода, хоча у білі шості корів вона триває в межах 5-6 годин. Затягування цієї стадії у корів пояснюється характером зв'язку між дитячою і материнською частинами плаценти (десмоепітеліохоріальна) та характером розміщення плацентарних ділянок множинна або котиледонна), а також характером розміщення і з'єднання ворсин хоріону з криптами карункула. Відокремлення посліду у корови відбувається внаслідок вкорочення і ретракції м'язів матки, відтоку крові від карункулів і звільнення ворсин тгиледонів із крипт карункулів.
Рис. 85. Облизування теляти (А) та випоювання бовтанки з висівок (Б).
333
Післяродовий період у корови. Тривалість післяродового періоду у корів становить 3-4 тижні, що дещо довше, ніж у інших тварин.
Першою особливістю післяродового періоду у корів є поступове зменшення розмірів карункулів з подальшим жировим переродженням їх поверхневого шару; про-І дукти цього розпаду виділяються через статеву щілину назовні. Такі зміни карункул:= призводять до того, що через 14 діб вони втрачають ніжку і залишаються на слизовій оболонці тільки своєю основою.
Розтягнуті стінки шийки матки з часом скорочуються (ретрактують), а канал шийки, який через 12 годин після виведення плода пропускає руку акушера, поступоЕ: звужується. Через 24-36 годин в нього проходить тільки 2-3 пальці, а пізніше внутрішній отвір шийки матки закривається повністю.
У піхві через 2-3 доби зникають гіперемія і набряк слизової оболонки, піхва поступово звужується, але просвіт її вже не повністю повертається до свого початкового стан}.
Зв'язковий апарат тазової порожнини різко скорочується і вже через декілька діб після родів широкі маткові зв'язки стають короткими і твердими.
Виділення лохій у корів відбувається протягом 10-14 діб з часом їх характер змінюється. В перші дні після родів лохії бувають темно-коричневі, їх кількість досить значна. З третьої - четвертої доби лохії стають більш слизовими і світлішими, після чогс вони мають вигляд прозорого слизу з домішками невеликої кількості білих пластівців На 4-5-ту добу після родів таз корови перетворюється з "родового" в "дородовий" Інволюція жовтого тіла вагітності закінчується до 16-ї доби післяродового період} і супроводжується інтенсивним ростом фолікулів.
Роди у кобили (жеребіння). Таз кобили сприяє легкому перебігу родів. Клубов: кістки тут розміщені під кутом 50-60° до дна таза, що забезпечує вхід у таз у косомл напрямку, який забезпечує полегшене вклинювання плода. Вершина вертикальною; діаметра таза у кобили припадає на четвертий крижовий хребець, а форма входу в таз овальна, майже округла.
Поверхні крижової кістки і дна таза майже рівні, а вісь таза наближається до прямої лінії.
Вихід з таза зверху утворений рухомими хвостовими хребцями, з боків -крижово-сідничними зв'язками, а знизу -сідничними кістками, які мають незначне виражені сідничні горби і велику сідничну вирізку (рис. 86).
У лошати довгі ноги і шия, невелика голова, що забезпечує цілком сприятливі умови для перебігу родів.
Стадія розкриття шийки матки. Тривалість даної стадії у кобил колива ється від декількох годин до 1-2-х діб. Рис. 86. Таз кобили: Клінічні ознаки даної стадії часто зали-
1 - висота входу в таз; 2- висота тазової порожнини; шаЮТЬСЯ Майже НЄ ПОМІЧЄНИМИ, ОСКІЛЬ-3 - висота виходу з таза.
\_І ки вона не супроводжується чіткими
334
Оізіологія родів
змінами поведінки кобили. Вдається виявити лише деяке занепокоєння тварини, зглядання на живіт, переступання ногами, настороженість, яка інколи може нагадувати лякливість.
Стадія виведення плода. Після розкриття шийки матки у піхву випинається пе-ргдлежача частина плодового міхура. Судинна оболонка інколи розривається під час проходження через шийку матки передлежачої частини плодового міхура, а в піхву випинається тільки одна стінка сечової оболонки, що просвічується. Аланто-хоріон розривається частіше всього ще в порожнині піхви, рідше - поза вульвою.
Після відходження перших вод розпочинаються сильні потуги і кобила, як правило, лягає на живіт або на бік, інколи швидко піднімається, стогне, робить глибокі здихи, вигинає дугою хребет, сильно підтягує стінку живота. Виступаюча частина амніону розривається і лоша швидко виштовхується з родових шляхів. Якщо роди відбуваються при стоячій позі кобили, то пуповина обривається під впливом маси плода, а при родах в лежачому положенні (якщо не надавалась допомога) пуповина розривається під час вставання або поворотів кобили.
Триває стадія виведення плода у кобили 5-30 хвилин.
Послідова стадія. Послідові перейми розпочинаються відразу після народження лошати або після 5-7-хвилинної паузи. Розсіяний (дифузний) тип плаценти у кобили і хоріоепітеліальний характер зв'язку плодової частини з материнською сприяють ілвидкому (через 5-30 хв.) відокремленню посліду, а інколи він відділяється майже одночасно з плодом. При двійнях, друге лоша може народжуватися зразу ж за першим, рідше через 10-20 хвилин.
Післяродовий період кобили. Процес інволюції матки відбувається внаслідок сильної дегенерації м'язових волокон, суть якої полягає у розсмоктуванні одних та скороченні інших, або ж у жировому переродженні їх протоплазми з утворенням глікогену. В загальному ж, матка протягом певного часу піддається ретракції, що розпочалася ще під час родів. Зменшується просвіт артеріальних судин. Значна їх кількість закривається і редукує, їх стінки розсмоктуються, замінюються сполучною тканиною. Складки периметрія і ендометрія з часом зникають, дефекти ендометрія, що виникли після відділення посліду, епітелізуються шляхом розростання епітелію матко-зих залоз та неушкоджених ділянок слизової оболонки. В перші три доби після родів стінка матки потовщується, а об'єм матки зменшується у 2-3 рази. Через деякий час стінка матки потоншується, скорочуються розтягнуті маткові зв'язки і морфологія та топографія матки наближається до невагітного стану. Ретракції піддається у цей час 1 розтягнута та розкрита під час родів шийка матки, зменшується просвіт її каналу і повністю закривається до настання повної інволюції. Піхва і вульва на протязі 2-3 діб після родів (при відсутності ушкоджень) приймають звичайний вигляд.
Перетворення "родового" таза у "дородовий" закінчується у більшості тварин на 4—5-ту добу, але строки зворотного перетворення окремих зв'язок таза можуть затягуватися до 10-15 діб і навіть довше; інколи на такий же період може зберігатися і рухомість крижів. Конфігурація черевних стінок і їх симетрія відновлюється протягом перших 2-3 діб, а набряки в різних ділянках тіла самки зникають за перші 5-6 діб.
335
•'
Розділ
Яйцепроводи, що були розтягнуті під час вагітності, зменшуються і скорочуються, в яєчниках спостерігаються лізис (розсмоктування) жовтих тіл вагітності і поное-люється фолікулогенез.
Характерною ознакою перебігу післяродового періоду є витікання із зовнішніх статевих органів так званих лохій (післяродових очищень). Вся слизова оболонка матки і, особливо її частина, яка виконувала функцію материнської частини плаценти, залишки плодової частини плаценти і хоріону та згустки крові піддаються лізису п:т дією ферментів матки, перетворюючись у лохіальні очищення. В першу добу лох: мають червоно-бурий колір і підсихають на шкірі вульви; в подальшому вони перетворюються в бурі кірочки. Пізніше лохії світлішають, набувають жовтого кольору нарешті вони мають вигляд безбарвного слизу.
При фізіологічному перебігу післяродового періоду виділення лохій у кобили спостерігається впродовж 2-3-х і максимум до 8-ми діб. Більшість авторів вважає, що фізіологічні параметри післяродового періоду у кобил не перевищують 7-12 діб. При мікроскопії лохіальних мазків виявляють клітини крові, слиз, оболонки клітин ендометрію.
Характер і тривалість "лохіального періоду" може слугувати діагностично-прогностичним тестом контролю перебігу післяродового періоду.
Роди у кози і вівці (окот). Структура таза кози і вівці має багато спільного з тазо:і корови, лише відрізняється тим, що клубові кістки в них розміщені з великим нахилом вперед, утворюючи з дном таза кут у 35^0°. Нижня поверхня крижової кістки рівна, а її останні хребці рухомі, як і крижово-клубне з'єднання в цілому. Вершина вертикального діаметра тазової порожнини припадає на 4-й або 5-й крижовий хребець (рухомі). Дно таза рівне і навіть дещо випукле в середній частині. Вісь таза має форму прямої або правильної лінії. Поміж сідничними горбами міститься велика сіднична вирізка (рис. 87). Все це компенсує негативні сторони таза у вигляді сильно розвинених сідничих гребенів і сідничних горбів, що забезпечує легкий перебіг родового акту. Ускладнення родів у кіз і овець в більшій мірі обумовлені або великоплідністю. або неправильним взаємовідношенням плода з родовими шляхами.
Рис. 87. Таз кози.
Стадія розкриття шийки матки. Тривалість даної стадії у кіз і овець становить 3-6 годин, з коливанням ві^ 3-х до 30-ти годин. Вона починається з першими регулярними переймами і закінчується повним розкриттям церві-кального каналу, розривом алантоїса і хоріона, відходженням плодової рідини. В цей час тварини неспокійні, переходять з місця на місце, лягають, а потім встають, оглядаються на живіт, часто виділяють сечу, хвіст піднятий. При лежанні спостерігаються потуги триваліс-
336
Фізіологія родів
тю 10-40 сек. з інтервалами від декількох сек. до 10-30 хв. Пізніше тривалість перейм збільшується, а пауз зменшується. В кінці даної стадії з вульви виділяється невелика кількість тягучого густого слизу.
Стадія виведення плодів. Тривалість даної стадії у кіз і овець складає від 7-10 то 70-90 хв., а в деяких випадках від 5 до 30 хв., що залежить від кількості плодів. Виведення першого плоду у кіз досить тривале і становить в середньому 5-8 хв. При твійнях перший плід виводиться довше, ніж при трійнях. Другий і третій плоди визоляться в середньому 2-7 хв., але інтервали між ними можуть коливатися і до 40 хв. Як правило, при двійнях один плід приймає головне, а другий тазове передлежання.
Послідова стадія. Відділення посліду переважно закінчується впродовж години після виведення плодів. При багатоплідній вагітності посліди виділяються після виведення усіх плодів. В середньому процес виділення посліду у кіз і овець триває 5-20 хв., з коливаннями до 2-3-х і більше годин. В механізмі відокремлення посліду кіз і овець беруть участь аналогічні чинники, що й у корів.
Післяродовий період кози та вівці. У більшості випадків клінічні ознаки, пу-ерперального періоду у кіз і овець співпадають з аналогічними ознаками у корів, але тривалість окремих з них дещо коротша.
Інволюція органів статевої системи у кіз і овець закінчується до 21—25-і" доби після окоту. На початку післяродового періоду лохії бувають коричнево-червонуватими, в виділення припиняється через 7-10 діб. Таз кіз і овець з "родового" перетворюється б "дородовий" на протязі 3-5-ти діб. Рент є сія жовтого тіла відбувається значно повільніше, ніж у корів, вона завершу--тться поступово до 40-41-ї доби.
Роди у свині (опорос). Таз свині, як і корови, характеризується сильно розвинутими сідничними гребнями і горбами, пте ця несприятлива для родового пронесу структура кісткової основи компен-: нться широким входом у таз, великим щитом клубових кісток, що зміщує крижову кістку вперед настільки, що вершина вертикального діаметра тазової ■орожнини співпадає з тілом останньо-то крижового або першого хвостового тгбця; крижова кістка перед родами стає рухомою, внаслідок чого поросята народжуються легко і швидко (рис. 88).
Стадія розкриття шийки матки триває у свині 2-6 годин. Після розриву тершого плідного міхура наступає дру- тз стадія родів. Рис. 88. Таз свині.
■мни '
337
т _
Розділ "-
Стадія виведення плодів згідно більшості авторів коливається в межах 2-6 па дин, а за О. І. Пучковським - від 8 хв. до 18 годин (всередньому 2 години 40 хв.).
Такі коливання залежать від величини і порядку народження окремих поросят, від їх передлежання та від загального стану свиноматки.
Період виведення плодів характеризується ритмічними переймами і потугами. Пр; великій кількості поросят вони поперемінно виводяться з обох рогів матки, тобто зберігається тенденція виведення поросяти з одного, а потім з другого рогу матки. Перед народженням кожного поросяти виділяються навколоплідні рідини. Під час опоросу поросята рухаються в розі матки через порожнину, утворену їх плодовими оболонками. У проміжках між виведенням окремих поросят свиноматка може підніматися, рухатися по станк-.. обнюхувати поросят, перевертатися на інший бік, приймати позу "сидячої собаки".
Виведення плодів супроводжуються сильними потугами - скороченнями м'язів черевного пресу, крижово-поперекового відділу та діафрагми. Перед народженням кожного плода зростає їх амплітуда.
Інтервали між виведенням окремих поросят складають в середньому біля 15 хвилин. Роди перебігають швидше у першоопоросок, інтервал між народженням поросят у яких становить 12 хвилин.
При тазовому передлежанні тривалість виведення поросяти буває дещо довшою, ніж при головному передлежанн: Майже 20 % поросят народжуються вже з обірваним пупковим канатиком, у інших вони розриваються при прибиранні: з місця народження. Біля 20 % поросят народжується частков: або повністю вкритими плодовими оболонками. У більшості випадків вони розриваються самостійно, а якщо цього не відбувається, поросята гинуть від асфіксії.
Під час опоросу пуповина періодично передавлюється чи скручується, що зменшує або припиняє приток крові до плодів і знижує їх життєвість. Найбільша кількість мертвонароджень (70,5 %) реєструється серед трьох останніх поросят.
Послідова стадія розпочинається з народження другого -третього поросяти і закінчується видаленням із порожнини матки усіх плодових оболонок та залишків плодових рідин. Звичайно вигнання послідів відбувається протягом 15-180 хв після виведення останнього поросяти (рис. 89).
Згідно О. І. Пучковського, у частини свиноматок посліди
Рис. 89. Схема просування поросяти вздовж рога матки у свині
(за А. А. Пучковським):
1 - яйцепровід; 2 - стінка рога матки; 3 - сечова оболонка; 4 - хоріон плода; 5 - пупковий канатик; 6 - новколоплідна оболонка; 7 - плід; 8 - порожнина сечової оболонки; 9 — муміфіковані відростки алантоїсу; 10 — місце склеювання сусудніх плодових оболонок; 11 - розріз водної та сечової оболонок; 12- розрив сечової оболонки та хоріону в місці їх з'єднання; 13 — ріг матки, що скоротився під час перейм.
338
виділялися в декілька прийомів 2—7), частково ще в стадію ви-кдеянш плодів, при цьому в один прийом, як правило, виділялися яяіиька послідів, склеєних один і одним своїми кінцями; у інших ■кигідв виділялися після виведення поросят в 2 прийоми, дво-■ комплектами, ще у інших - 3-8 прийомів, але не після виведення ■сіх поросят.
В кінці виділення останнього не сліду спостерігається декіль-в сильних потуг, що йдуть одна п одною з невеликими паузами. „т;:ми потугами і закінчуються по- Рис. 90. Станок для опоросу. .::повий період.
На характер перебігу родів у свиноматок можуть впливати різноманітні фактори зовнішнього середовища, включаючи навіть ті, які на перший погляд можуть залишатися не поміченими і на які у : ільшості випадків не звертають жодної уваги.
Перш за все це стосується пори року, умов годівлі, догляду та утримання свиноматок під час вагітності, а також приміщення, де приймають опорос, присутності в ньому сторонніх осіб і шумів під час родового процесу.
Так, влітку тривалість родового процесу у свиней дещо коротша, ніж взимку.
Бувають випадки коли під час опоросу плодові оболонки не розриваються і порося народжується у плідному міхурі, або як кажуть "у сорочці". В такому випадку, щоб порося не загинуло, необхідно швидко розірвати оболонки, витягти з них порося як ножна швидше, вивільнити його рот і ніс від слизу і навколоплідної рідини.
Протягом родів і після їх завершення перед свиноматкою у кориті повинна бути чиста вода, бо вона постійно відчуває спрагу.
Післяродовий період у свині. Післяродовий період у свиней розпочинається з часу виділення останнього посліду і закінчується повною інволюцією статевих органів та поновленням статевої функції, що співпадає з періодом підсосу.
В перші дні післяродового періоду у свиноматки спостерігаються різкі зміни кровообігу органів черевної порожнини, внаслідок перерозподілу крові. Лохії виділяються біля 5-ти діб (з коливаннями від 2-х до 8-ми діб).
В перші 1-3 доби вони мають вигляд слизової маси білого кольору (сметаноподібна), без запаху. У більшості першоопоросок лохії першого дня бувають червоного кольору.
Зовнішні статеві органи в перший день бувають сильно набряклими і гіперемо-ваними. В наступні дні їх набряк поступово зменшеншується і врешті щезає, шкіра
339
д*
Розділ "!.
вульви вкривається багато чисельними складками, вульва зменшується в розмірах і через 5-6 днів набуває нормального вигляду.
Відбувається поступова інволюція зв'язок таза до невагітного стану. Вони стаю? твердими на дотик, відстань між основою хвоста і сідничним горбом зменшується д: 2,3-2,6 см.
На слизовій оболонці матки до 5—6-ї доби після родів залишаються гематоми і зберігається набряк.
В 1-шу добу після родів епітелій слизової оболонки матки в багатьох місцях буває травмованим. Слизова оболонка сильно гіперемована. Через деякий час гіперем:: стає менш помітною. На 9-ту добу після родів вся слизова оболонка вкривається одношаровим призматичним епітелієм. Судини слизової оболонки матки повертають., до нормального стану.
На 21-шу добу після опоросу слизова оболонка вкривається багатошаровим високим епітелієм, а м'язовий шар досягає нормальної товщини і зберігається до вилучення поросят.
Тобто інволюція статевих органів у свиноматки після родів завершується до 20-25-ї доби, хоча окремі автори (О. І. Пучковський та ін.) вважають, що у основної мас свиноматок вона закінчується в середньому на 5-ту добу після родів, що дає можливість отримання стислих опоросів свиноматок тобто, до 3-х опоросів в рік. На фермерських господарствах Німеччини, керуючись подібними міркуваннями, отримують 2,4 опороси на рік. В умовах свинарських господарств України інволюція статевого апарату у свиноматок завершується повністю приблизно через 4 тижні після род:; (М. І. Харенко).
Відбуваються помітні зміни і в молочних залозах свиноматки, які на кінець вагітності досягають повного розвитку. В процесі родів або через деякий час після їх закінчення (через 1-3 години) починається сильна гіперемія та секреція молозива \ залозі. На 5-8-й день лактації молозиво перетворюється на молоко.
Поросята в перші дні життя споживають молока дуже мало, а утворюється його багато. Змінюючи і контролюючи годівлю породіль, можна попередити надмірне мо-локоутворення та можливу патологію молочних залоз.
Роди у суки і кішки (щеніння і окот). Таз м'ясоїдних вважається найсприятливішим для родів (Г. М. Калиновський, 1996).
Верхня частина таза складається з трьох крижових і першого хвостового хребців. Внаслідок нахилу клубових кісток вперед склепіння тазової порожнини утворене хвостовими хребцями, які забезпечують значне збільшення просвіту таза у висоту Плоди тут також не стискаються під час проходження боковими стінками тазової порожнини, оскільки в їх утворенні у м'ясоїдних не бере участі кісткова основа, а із зв'язок тут є тільки крижово-сіднична. Вихід з таза у переважній більшості випадків набагато ширший за вхід. Нормальному перебігу родового процесу сприяє також те. що голівки у плодів повністю не скостенілі і зменшуються в об'ємі під час проходження плодів через тазову порожнину.
340
Оізіологія родів
Тим не менше, родовий процес у сук і кішок частіше ніж у самок інших видів тварин, може перебігати набагато складніше і важче, внаслідок невідповідності спаровуваних порід тварин.
Стадія розкриття шийки матки триває 6-8 годин. Вона характеризується короткочасними переймами (20-40 сек.) і довгими паузами (15-30 хв.), при яких плоди з плодовими оболонками вклинюються в родові шляхи завдяки чому канал шийки матки розширюється, утворюючи шлях, достатній для виведення плодів.
Стадія виведення плодів характеризується проходженням плодового міхура через тазову порожнину і появою його за межами статевої щілини з наступним його розривом, виходом навколоплідної рідини і першого плода. Тривалість другої стадії родів у сук і кішок становить 10-20 хв., але в залежності від кількості плодів та їх розмірів виведення плодів може затягуватися до 24 години. В окремих випадках самки допомагають самі собі, витягуючи плоди зубами. Виведення плодів чергується з проміжками в 1-2 хвилини.
Послідова стадія. У більшості випадків посліди відділяються у сук і кішок одночасно з кожними виведеними плодами або ж відразу після їх виведення. Відділення посліду у сук і кішок супроводжується кровотечею, внаслідок ушкодження окремих ділянок материнської плаценти, яка є (хоріоендотеліальною і відпадаючою), але сильної кровотечі практично не спостерігається внаслідок сильної ретракції м'язового шару матки, що стискає кровоносні судини і забезпечуює цим їх швидкий тромбоз.
Післяродовий період у суки і кішки. Післяродовий період у сук і кішок, на відміну від самок сільськогосподарських тварин, закінчується стадією зрівноваження статевого циклу, тривалістю до 4-х-6-ти місяців.
У перші дні післяродового періоду у самок підвищується на 0,5-0,8 °С загальна температура тіла, збільшується кількість пульсових ударів, частішим стає дихання, підвищується кров'яний тиск.
Впродовж 3-4-х діб зовнішні статеві органи, об'єм і конфігурація живота набувають форми і розмірів, характерних для передвагітного стану. До 5—6-ї доби зникають набряки, відновлюються до вихідного стану всі зв'язки таза. У деяких самок інволюція статевої системи може затягуватися до двох тижнів.
Завдяки ретракції м'язів матка зменшується в розмірах, стінка її стає товстішою, післяродові очищення виводяться з матки назовні. У тканинах матки відбувається жирова альтерація, розсмоктуються тканинні елементи і вона зменшується у 10-15 разів. Епітелій ендометрія позаплацентарних ділянок злущується, частково розпадається і разом із залишками крові, навколоплідних рідин, ділянок плаценти і секрету залоз виганяється з матки у складі лохій. В перші 2 доби лохії кров'янисті, на З-тю-6-ту добу вони мають зеленуватий відтінок за рахунок пігментів білівердину, на 7-му-9-ту добу стають каламутними з жовтим відтінком, а на 10-12-ту добу - прозорими, тягучими, в'язкими, склоподібними. При нормальному перебігу післяродового періоду в лохіях завжди містяться мукополісахариди (муцини).
341
шшш^ттт^^
Розділ 'І
На 12-15 добу післяродового періоду виділення лохій закінчується, ендометр:: вкривається повністю епітелієм.
Повна інволюція матки закінчується до 15-ї доби післяродового періоду.
Роди у кролиці (окріл). Роди у кролиць в більшості випадків проходять с: ускладнень і закінчуються впродовж 15-30 хв., а інколи можуть затягуватися на дос;. і більше та перебігати в 2 етапи: спочатку плоди виводяться з однієї матки, а через декілька годин - з другої. Кількість плодів (від 1 до 20) залежить від породи, організації спаровування та умов існування вагітних самок (а отже, і випадків приховані: неповних абортів). Як правило, розмір приплоду однієї кролиці складається із 6-* кроленят.
Кролиця з'їдає посліди, облизує кроленят, збирає їх в гніздо і вкриває пухом. При відсутності води під час окролу, кролиця може з'їдати свій приплід.
Роди у нутрії (щеніння). Середня плодючість нутрії становить 5-6 нутренят. З: два роки від самки можна отримати 5 приплодів.
У більшості випадків роди у нутрії відбуваються вночі або дуже рідко вдень. Після народження кожного нутреняти самка з'їдає послід. У теплому гнізді нутренят^ швидко обсихають і легко знаходять соски матері, які до початку щеніння наповнюються молоком. Вранці, після щеніння, необхідно оглянути нутренят, визначаючі їх стан і стать, прибрати гніздо, забруднену підстилку і замінити свіжою, видалити якщо вони є, мертвих нутренят.
Роди у норок (щеніння). Звичайно роди бувають вночі або вранці. Середня тривалість родів 1,5-3 години. Щенята народжуються з масою 9-12 г і розміром 5-7 см сліпі, беззубі, із закритими вушними раковинами. У нормального, міцного щеняті повне черевце без зморшок, а шкіра рожева, бархатиста і пружна на дотик. Слаб щенята мають спале, зморшкувате черевце, слабий писк. Середня плодючість норки становить 5-6 щенят. Випадки патологічних родів у норок бувають порівняно рідк; Про стан новонароджених щенят судять за їх писком. Нормальний, періодичний писк. коли самка виходить з будиночка за кормом є вірною ознакою того, що щеніння пройшло нормально. Через 2-3 години щенята майже перестають пищати.
Роди у сріблясто-чорної лисиці (щеніння). Середня плодючість самок становить 4-6 цуценят з коливаннями від 1 до 11. Щеніння проходить вночі або вранці, рідко вдень або ввечері і втручання практично не потребує. Якщо щеніння пройшло нормально, то самка весь час знаходиться у будиночку, звідки періодично чути нормальний писк цуценят, який швидко припиняється. Здорові лисенята у гнізді лежать купою, одне на одному. Якщо самка, встаючи, їх розкидала, то вони швидко злазяться знову до купи. Волосся у новонароджених блискуче, бархатисте.
При патологічних родах самка бігає по клітці, часто присідає і, повертаючись, ніби обнюхує себе; це є ознакою того, що вона сама не може розродитись і їй потрібна акушерська допомога.
Стадійність родового процесу у лисиць аналогічна сукам і кішкам.
342
Фізіологія родів