9.4. Передчасні перейми та потуги (сіоіогез асірагіит іттаїигез)

Передчасними переймами і потугами називають такі, які з'являються завчасно до ~:з. Найчастіше вони виникають у кобил в останній третині вагітності при закритій ізийці матки і відсутності інших ознак наближення родів чи аборту.

Причини. Найчастішими причинами є охолодження тіла і надмірне фізичне на-кення тварин. Крім того, передчасні перейми і потуги можуть зумовити посилені и плода від подразнення його та ударах по черевній стінці матері. Звичайно, і інші ■менти, які ведуть до спорадичного аборту, можуть викликати передчасні потуги. кссіо подразник продовжує сильно діяти, то до скорочень матки приєднуються ско­лення черевного преса.

Симптоми. Тварина на початку проявляє помітне занепокоєння, яке виявляється щуйних тварин у тому, що вони стогнуть і мукають. У кобил до появи виразних по-можна спостерігати ознаки колік. Надалі у всіх тварин вигинається спина і дуже

287

Розд.г _:

скорочуються черевні м'язи. Якщо ці явища затягуються, то у тварин прискорюєтьс •. дихання, частішає пульс, вони потіють.

Діагноз. Ставлячи діагноз, треба відрізняти передчасні перейми і потуги від нор­мальних родів. При передчасних потугах вим'я порожнє і дрябле, не видно западання крижово-тазових зв'язок, статеві губи мало набряклі. Точніше ж це розпізнати можи; вагінальним дослідженням. Для цього треба старанно вимити руки, продезінфікуват і змазати вазеліном. Потім обережно ввести руку в піхву, де можна знайти шийку мат­ки, щільно закриту клейким слизом.

Прогноз. Завжди обережний. Потуги можуть незабаром припинитися. Іноді вонщ через деякий час знову з'являються і припиняються. Нерідко можна спостерігати а посилення, а це може призвести до таких ускладнень, як аборт, випадання піхви, се­чового міхура або прямої кишки. У кобил, корів, кіз і овець бувають випадки раптова смерті внаслідок розриву матки.

Лікування повинно спрямовуватися на зняття потуг та збереження вагітності. Для цього тварину треба насамперед заспокоїти - їй роблять легку проводку або ж перево­дять в ізольоване темне приміщення і ставлять так, щоб задня частина тіла була виші від передньої. На поперек та крижі накладають зігрівальний компрес (нагрітий пісок в мішку, гарячі грілки, припарки з сінної потерті). Коровам можна задавати через рот алкоголь (в наркотичних дозах), а кобилам хлоралгідрат (15-20 мл розведений в 0,5 ■ води). Добрі наслідки дає епідуральна низька сакральна анестезія та підшкірне вве­дення атропіну в лікувальних дозах. Якщо ж вагітність вже перервалася, то слід чи швидше видалити мертвий плід.

9.5. Грижа матки (кила — Ьегпіа иіегі)

Під грижею матки розуміють розрив черевних м'язів або попадання матки у не-вагітному стані в пахвинний канал (сука й кішка), внаслідок чого матка у вагітном^-стані, випинаючи черевну стінку, розміщається безпосередньо під шкірою в очере­винному мішку.

Грижа матки спостерігається найчастіше у корів і кобил, рідше у інших видів тварин.

Причини. До утворення гриж: головним чином спричиняються травматичні ушкодження (удар. падіння, стрибок). Сприятливим фактором є надмірне розтягнення черевних стінок, спричинене вели­ким розміром плода, двійнями, во­дянкою плодових оболонок. У сук і кішок випадки пахвинної гриж: звичайно бувають природженими

Рис. 70. Грижа матки у корови.

hernia uteri)

288

Патологія вагітності

Симптоми. Спочатку на будь-якій ділянці живота виникає невелике припухання м'якої консистенції, яке збільшується в міру росту плода і досягає великого розміру.

Нерідко спостерігається відносне зміщення вим'я наперед, що буває тільки при розриві прямого черевного м'яза біля лобкового зрощення. У цих випадках нижня че­ревна стінка може доходити або навіть доходить майже до землі (у дрібних жуйних), що частіше буває при випадінні матки через розрив очеревини.

У сук і кішок невагітна матка, що розміщена у пахвинному каналі, не турбує твари­ну, а в період вагітності вона збільшується і спричиняє незначний біль під час руху.

Діагноз. Не зв'язаний з великими труднощами, бо під час пальпації грижового мішка можна промацати окремі частини плода. Іноді можна навіть спостерігати рух плода.

У сук при пахвинній грижі виявляють припухання в ділянці пахвини розміром з гусяче яйце і більше. При натисканні воно може зникати (широке пахвинне кільце : зправлювана грижа), але іноді воно при цьому й не зникає, що буває при вузьких ■ивинних кільцях. Коли ж під час промацування такого припухання у суки виникає ешпьний біль, то це свідчить про наявність защемленої грижі.

Прогноз. Обережний, хоч кила матки на загальному стані тварини відбивається шю. Іноді відбувається защемлення плода в грижовому кільці, від чого плід гине.

При настанні родів потуги бувають дуже слабкі, а тому треба надавати тварині ■ушерську допомогу. Після народження плода тварин не доцільно надалі використо-з іти для відтворення.

У сук, при наявності пахвинної грижі, що містить одну ампулу з плодом (без за­землення останнього), прогноз сприятливий. При защемленні матки в пахвинному кільці і при родах, що вже почались, прогноз обережний.

Лікування. Щоб запобігти дальшому збільшенню грижового мішка, слід накласти мцдаж; корм для тварин має бути поживним, по можливості не дуже об'ємистим і даватися невеликими порціями. При родах здебільшого треба, щоб тварина лежала в спині. Цим досягають правильного напряму плода для виходу з матки. Щоб під­лі потуги, роблять натискаючі рухи рукою на вміст грижі.

У сук при пахвинній грижі вдаються до операції. Для цього в ділянці грижового

кістка вистригають шерсть і обробляють шкіру. Тварину кладуть на спину. Операцій-

: йоле дезінфікують спиртовим розчином йоду (дворазове змазування з проміжком

і хв.). Далі роблять місцеву анестезію, для чого у дезінфіковану шкіру грижового

:шка вводять 0,5-1 %-ий розчин новокаїну, до якого перед введенням додають 2-5

краплин адреналіну (1 : 1000). Розріз шкіри 6-8 см завдовжки роблять уздовж гри-

• :еого мішка. Роз'єднавши пухку сполучну тканину, натикаються на ампулу матки.

~:г_м пальцем відшукують пахвинний канал і розширяють його. Для цього вводять

иець у канал і по пальцю, ґудзикуватим скальпелем, роблять розріз тільки в пе-

■едньо-бічному куті. Після цього вправляють ампулу матки в черевну порожнину.

гіііпадають кисетний шов на пахвинний отвір з кетгуту, на шкіру - з шовку і рану

. тнзають антисептичною пов'язкою.

289

Розс -1

Таку операцію роблять у тих випадках, коли серозна оболонка матки має нормаль­ний вигляд. При запаленні серозної оболонки матку треба видалити разом з її вмістом (ампутація матки).

Операцію у кішок роблять так само, як і у сук.

(contorsio etprolapsus vaginae)

9.6. Вивертання і випадіння піхви (сопіогзіо еіргоіарзиз га^іпае)

Під випадінням піхви розуміють вивертання її стінки через статеву щілину на • вні (результат інвагінації верхньої стінки піхви), що часто спостерігається у корії : рідше у інших тварин (рис. 71). Випинається звичайно верхня стінка, бо вона більщ рухома. Нижня ж стінка трохи фіксована в своєму положенні сечівником та сечо; міхуром, який в свою чергу фіксується зв'язкою, прикріпленою другим кінцем ~з нижньої черевної стінки.

Слід відзначити, що у сук і кішок це захворювання буває не тільки в період вагіт­ності, але й під час тічки.

За ступенем випадіння розрізняють:

• неповне (часткове) випадіння, коли лише частина піхвової стінки випадає на зовні;

• повне випадіння піхви, коли вся піхвова трубка разом з шийкою та тілом матки випинається з вульви у вигляді кулястого тіла (рис. 72).

Причини. Основною причиною є зниження загального тонусу організму і як ре­зультат - розслаблення фіксуючого апарату піхви, розриви навколопіхвової клітко­вини. Сприяє виникненню захворювання нестача в організмі вітаміну В, внаслідок чого в тканинах статевих органів затримується велика кількість води та знижується тонус вегетативної нервової системи. Схильність до захворювання у вагітних тварин виникає при стійловому утриманні їх на похилій підлозі, при відсутності активного моціону, неповноцінній годівлі, старечих змінах в організмі, підвищенні внутрішньо­черевного тиску, при двійнятах і т. п.

Окремі автори вважають випадіння піхви спадковообумовленим, тому в ряді країн не залишають для племінних цілей нащадків від таких корів.

Симптоми. При частковому випадінні піхви в останній третині вагітності при ле­жачому положенні тварини відмічають невелике червоне випинання з піхви, розміром від курячого яйця до кулака. При вставанні тварини випнута частина піхви звичайно втягується. Пізніше, з наближенням родів, розміри випнутої частини піхви зростають і вона вже не втягується при стоянні тварини.

При повному випадінні з піхви виступає велике червоне кулясте тіло верхівкою якого є шийка матки. Слизова оболонка з блискучої яскраво-рожевої поступово ста! синьо-червоною з ознакою венозного застою, вона легко забруднюється, висихає, яз. ній з'являються ссадна, тріщини, що призводять до розвитку гнійно-запальних про­цесів та вогнищ некрозу, інколи повне випадіння піхви супроводжується вивертанням сечового міхура, при цьому з вульви виступають два кулястих випинання: верхнє — піхва, нижнє - сечовий міхур, на поверхні якого помітні отвори сечопроводів.

290

іатологія вагітності

Рис. 71. Схематичне зображення випадіння піхви:

І - нормальний стан, II - випинання дорзальної стінки піхви, III - випа­дання піхви: 1 - статева щілина, 2 - порожнина піхви, 3 - сечовий міхур; пунктиром позначено слизову оболонку.

У свиней вивернута слизова оболонка має не­рівну поверхню. У важких випадках виступає назовні піхвова частина шийки мат­ки, яку видно в середині ви­вернутих тканин у вигляді вузлика. При повному ви­падінні піхви може випада­ти і пряма кишка.

Піхву, що випала назо-вгі, можна спостерігати як під час лежання, так і під час стояння тварини. Загальний лан тварини не порушується. Коли ж на слизову оболонку попадає кал і сеча, у тва-шни виникає подразнення. В цей час вона виявляє біль, вигинаючи спину і підтягую­чи живіт. При надмірних потугах може випасти сечовий міхур.

Коли захворювання триває довго, розвивається запалення вивернутої слизової і ілонки піхви. Від довгого перебування зовні вона підсихає, тріскається, може трав-затися тваринами, що стоять поруч чи будь-якими предметами.

Прогноз. Якщо у корів, кіз і овець загальний стан буває задовільним, то лікування

кди дає ефект. А у тих тварин, що мало ходять, а більше лежать і у яких випадіння

зи наступило задовго до родів, прогноз обережний, бо у них можуть виникнути азіаднення (змертвіння слизової оболонки, уремія, запалення очеревини).

У свиней при випадінні тільки піхви прогноз сприятливий. Якщо незадовго перед : злами випадіння піхви ускладнилося ще й випадінням прямої кишки, тоді прогноз їережний.

У сук і кішок прогноз сприятливий.

Лікування. В першу чергу слід відрегулювати годівлю, зменьшити кількість об'є-ушспгх кормів. При частковому випадінні піхви корову ставлять на щит із дошок, який

путь на підлогу так, щоб задня части­на тіла стала вищою від передньої на 15-1 аі. Це послаблює внутрішньочерев-

"піск на тазові органи. Пряму кишку . п періодично очищати від калу.

При повному випадінні необхідно їпгавити випинання і зафіксувати так, ■ : \ не допустити повторного випадін-

Перєд вправленням рекомендується ірити ступінь наповнення сечово-

Рис. 72. Випадіння піхви у корови

А - неповне; Б - повне.

гіхура. Якщо він дуже повний, треба

і пінити його від сечі через катетер.

1: з правлення піхви приступають, коли

291

РОЗдіЛ :

Рис. 73. Фіксація вульви при випадінні піхви:

а - мотузяною петлею; б - металевою петлею.

тварина стоїть з піднятим тазом Наводять туалет випнутих тка­нин- очищають механічно і об­ливають слабкими холодними дезінфікуючими розчинами (пер­манганат калію 1 : 500, 0,5 %-им розчином таніну, 2 %-ним розчи­ном галуну), обсушують чистим рушником чи марлею, загортають мокрою серветкою чи рушником, змоченими одним із вказаних де­зінфекторів і поступово руками вправляють у таз в напрямі вгору і вперед. Якщо натужування тва­рини перешкоджає вправленню, то слід зробити парасакральну або сакральну спідуральну блокаду. У корови, щос вона не вигиналася, треба відтягувати складку шкіри на спині.

Іноді піхву легко можна вправити під час руху тварини. Якщо вказаним методом вправити піхву не вдалось, і тварина не перестає натужуватися, їй роблять сакрально-епідуральну або парасакральну блокаду.

Після вправлення треба ввести руку в піхву, щоб вирівняти її складки. Щоб змен­шити подразнення і скорочення тканини, корисно промивати піхву 1 %-им розчином новокаїну з антибіотиками.

Щоб запобігти повторному випадінню піхви, треба поставити тварину в стійло, де підлога має нахил наперед і обмежити можливість зміни положення тварини.

Крім того, накладають на піхву фіксаційну петлю, яку притягують до попруги або шлеї. Таку фіксацію застосовують тільки в тих випадках, коли випадіння піхви стало­ся в самому кінці вагітності (рис. 73).

Якщо піхва випадає задовго до родів, тоді на вульву накладають шви. Для цього поле операції дезінфікують і накладають три шви: один ближче до дорзального кута статевої щілини, другий в середині і третій;нижче, але з таким розрахунком, щоб у тварини нормально відбувалося виділення сечі. Шви не повинні бути натягнуті, але закладені глибоко в тканину, щоб запобігти розривам. У випадках звичного повного випадіння піхви доцільно проводити її підшивання. Краще в такому випадку наклада­ти шов за Я. Злонкевичем - проводять нитку в глибші тканини соромітних губ вздовж статевої щілини і її кінці зв'язують у нижньому куті статевої щілини.

9.7. Позаматкова вагітність (§гагіс!ііа$ ехігаиіегіпа)

Як вказано вище, запліднення відбувається у верхній третині яйцепроводу. Зиго­та, що утворилася при цьому, рухається по яйцепроводу в напрямку матки, де відбу­вається її подальший розвиток.

(graviditas extrauterina)

292

Патологія вагітності

Дуже рідко запліднення і розвиток зиготи може статися в розірваному фолікулі збо на каймі яйцепроводу. Іноді зигота затримується в яйцепроводі і, не дійшовши до порожнини матки, продовжує розвиватися тут. Можуть бути й такі випадки, коли ран­ній зародок випадає з яєчника або з кайми яйцепроводу в черевну порожнину, де і роз­вивається. Такі відхилення у розвитку зародка називають позаматковою вагітністю.

Позаматкова вагітність спостерігається дуже рідко, але буває частіше у багато­плідних, ніж у одноплідних тварин.

Причини. Теоретично можна уявити, що зародок прикріпився і став розвиватися • яйцепроводі внаслідок його недостатньої скоротливої функції. Крім того, перешко­дою до просування зародка в порожнину матки можуть бути стенози, перегини і за-

сння яйцепроводів.

Щодо причини яєчникової вагітності, то вона може виникнути коли спермії попа­ніють у граафів міхурець, який щойно розірвався, а яйцеклітина чомусь затрималася І ньому.

Перебіг. Затримання зародка у яйцепроводі (трубна вагітність) завершується роз­ливом яйцепроводу, бо його стінки не настільки еластичні, щоб протистояти тискові ростучого зародка. Розрив яйцепроводу супроводжується великою кровотечею в че-гезну порожнину, що часто може спричинити смерть тварини. Якщо ж смертельної гровотечі і не наступило, то через розрив яйцепроводу зародок попадає у черевну -: гожнину (вторинна черевна вагітність), де умови для його розвитку мало придатні.

охідні йому поживні речовини зародок дістає завдяки контакту з очеревиною.

У рідких випадках зародок, потрапивши зразу в черевну порожнину, починає там - зиватися (справжня черевна вагітність), прикріпившись до очеревини або брижі «шечника.

При позаматковій вагітності ембріон у більшості випадків гине, далеко не дій-;и свого зрілого стану. Після загибелі він розсмоктується або муміфікується та -капсулюється сполучнотканинною оболонкою, що виглядає, як пухлина.

Ліагноз. Зажиттєва діагностика позаматкової вагітності дуже утруднена. Єдиною :: накою її є поява потуг при відсутності плода у матці. Треба відзначити, що з появою шийка матки відкривається.

Трубну вагітність у великих тварин можна визначити тільки ректальним дослі­дженням. При цьому виявляється ампулоподібне розширення яйцепроводу.

Лікування. Видалити ембріон можна тільки хірургічним способом.

(superfeta do)