Осіменіння тварин

Для викликання еякуляції у барана застосовують електричний струм напругою від 4 до 8 В при силі струму 1,5-2 мА, а у бугая від 8-10 до 20-30 В і силі струму 500-700 мА.

При цьому наступає подразнення центру еякуляції, розташованого в попереко­вій частині спинного мозку, а також симпатичних і парасимпатичних нервів статевих органів, внаслідок чого настає еякуляція. Цей метод дозволяє отримувати сперму від плідників, які відмовляються або не можуть робити садку на штучну вагіну (дуже велика маса, старість, хвороби копит, ушкодження суглобів, зв'язок та м'язів тазових кінцівок, анатомічні дефекти та новоутворення статевого апарату, гальмування стате­вих рефлексів і т. п.).

Метод штучної вагіни є основним методом одержання сперми на станціях штуч­ного осіменіння, що дозволяє отримати від самця повноцінну сперму без сторонніх домішок.

Слід підкреслити, що штучна вагіна виявилася ефективною саме тому, що вона не шкідлива для здоров'я плідника; при її застосуванні виключається можливість пе­редачі інфекційних захворювань через статевий акт, його просто тут немає; в ній від­творюються умови, необхідні для нормального проявлення рефлексу еякуляції, тобто, тут відтворено подразники, що позитивно діють на чутливі нервові закінчення прут-ня. Такими нервовими закінченнями є:

• колби Краузе, що сприймають температурні подразнення. Одні з них (розмі­щені поверхово) - реагують на холод, інші (розміщені глибоко) - збуджуються під впливом тепла;

• поверхнево розміщені на прутні тільця Мейснера, чутливі на дотик;

• розміщені у товщі стовбура прутня та вісцеральному листку препуція тільця Фатер-Пачіні, що сприймають тиск;

• нервові чутливі закінчення, що сприймають біль.

Подразнення тілець Фатер-Пачіні викликає еякуляцію і, навпаки, подразнення ге­нітальних тілець та тілець Мейснера гальмує її.

Перша штучна вагіна була запропонована в 1923 р. італійським ученим Джузеппе Амантеа для одержання сперми від пса. Вона складалася з гумової груші, всередину якої наливали теплу воду, вставляли гумовий мішечок і закріпляли його за допомо­гою кільця. Другий, тонший мішечок, вкладений всередину першого, служив спер-моприймачем. В 1931 р. Фред Маккензі на Міссурійській дослідній станції (США) запропонував штучну вагіну для взяття сперми від кнура, що складалася з м'якої гу­мової трубки, з'єднаної з пробіркою. Трубку нагрівали у воді, змащували вазеліном і надівали на статевий член кнура під час садки. Проте вона швидко охолоджувалась, що діяло гальмівно на статеві рефлекси.

У 1932 р. вСРСРН. В. Комісаров,В. І. ЛіпатовтаІ. М. Родін запропонували штуч­ну вагіну, що дозволила відтворити у ній подразнення нервових закінчень статевого члена плідника, які необхідні для створення повноцінного еякуляту. Такими подраз­никами є: відповідна температура, відповідний тиск і слизька поверхня (рис. 22).

101

Розділ З

Вона складається з двостін-ного циліндра, в міжстінний простір якого наливається тепла вода і нагнітається повітря. На одному кінці вагіни закріплю­ється спермоприймач. Для кож­ного виду тварин запропоновано свою модель штучної вагіни, хоча всі вони побудовані за од­ним принципом і складаються з циліндра, що має патрубок для наливання води та нагнітання повітря; гумової камери; ебо­нітового краника або ж загвин­чуваної гайки у вагіні жеребця; спермоприймача та гумового спермоприймача у вагіні для же­ребця чи сполучної трубки для приєднання спермоприймача у вагіні для кнура; гумових кілець для закріплення камери на ци­ліндрі у вагіні для бугая, кнура, жеребця; водяного манометра з гумовим балоном чи кулями Рі-чардсона у вагіні для кнура кон­струкції О. В. Квасницького.

Рис. 22. Штучні вагіни:

А - для жеребця; Б бугая; В

на; Г — кнура.

Для одержання сперми від бугая звичайно користуються штучною вагіною конструкції 1942 р., циліндр якої виготовле­ний з товстої гуми, в середину якого вставляють еластичну камеру, кінці якої завер­таються на краї циліндра і закріплюють гумовими кільцями. Один кінець штучної вагіни залишається відкритим, а до другого приєднують спермоприймач.

Правильно підготована штучна вагіна повинна мати температуру в межах 40-42 °С, слизьку внутрішню поверхню та тиск 50-60 мм рт. ст.

Останнім часом з'явилися нові моделі вагін. Згідно 1.1. Родіна, обмеження при­родних рухів кінця статевого члена бугая в штучній вагіні перешкоджає загинанню кінцевої частини його вбік (при природному спаровуванні кінець статевого члена бу­гая описує у піхві майже два повних оберти діаметром 10-14 см). Больові імпульси, що виникають при одержанні сперми на штучну вагіну, гальмують рефлекс еякуляції. Враховуючи це, 1.1. Родін сконструював штучну вагіну з грушоподібним розширен­ням у верхній частині циліндра для вільного обертання кінцевої частини прутня.

102

Осіменіння тварин

Рис. 23. Штучні вагіни для бугая:

А - вкорочена з одноразовим спермоприимачем; Б - з балоноподібним роз­ширенням; В - для асептичного одержання сперми від бугая: 1 - корпус; 2 — насадка; 3 — спермоприймач.

За дослідженням про­ фесора Д. Д. Логвінова, при опусканні штучної вагіни спермоприимачем вниз, після одержання сперми він забруднюється мікроор­ ганізмами, що попали при цьому на внутрішню стінку камери і стікають разом з секретами уретральних за­ лоз у спермоприймач, що знижує санітарну якість сперми. Для усунення цього недоліку автором вкороче­ но циліндр штучної вагіни зразка 1942 р. і запропоно­ вано спеціальну конусопо­ дібну насадку з прозорого термостійкого скла з герме­ тичним спермоприимачем,

що приєднується до нього.

У такій вагіні кінчик статевого члена під час парувального поштовху входить у про­світ нарадки, не торкаючись її стінок, і сперма виділяється безпосередньо у спермо­приймач, не забруднюючись вмістимим препуційного каналу.

У багатьох країнах користуються вкороченими вагінами, з'єднаними із спермо­приимачем конусоподібною гумовою трубкою довжиною 17 см. Кінець статевого члена може вільно загинатися в боки у такій трубці.

Перед одержанням сперми на гумову трубку із спермоприимачем одягають спеці­альний чохол для збереження тепла.

В. В. Петропавловський та Н. А. Чабовська сконструювали штучну вагіну для бу­гая з електричним обігрівом.

Останнім часом знайшла застосування вкорочена штучна вагіна з поліетиленовим с пермоприймачем.

Штучна вагіна для барана зразка 1942 р. відрізняється від вагіни для бугая менши­ми розмірами і має ебонітовий циліндр (рис. 22 В).

Для одержання сперми від жеребця користуються штучною вагіною зразка 1952 р. з алюмінієвим циліндром, який з одного кінця звужений у вигляді горловини, на яку надягають спермоприймач. Збоку циліндра припаяна металева ручка (рис. 22 А).

Від кнура сперму отримують за допомогою штучної вагіни для бугая зразка 1942 р., вкороченої на 24—32 см (чи з вставленим поліетиленовим вкладишем) або з влучної вагіни конструкції Полтавського науково-дослідного інституту свинарства,

103

Розділ З

яка може бути водоналивною чи електричною (рис. 22 Г). Зовнішній циліндр (кожух для наливання води) у вагінах Полтавського НДІС металевий, двостінний. В нього вставляють власне вагіну - конусну металеву трубку із одягненою і закріпленою на її кінцях гумовою камерою (для цього використовують гумову камеру від штучної вагі-ни для барана). Тиск повітря у вагіні контролюють за допомогою водяного манометра (нормальним вважається тиск 45-50 см водяного стовпа).

Спермоприймачі у вагінах для бугая та барана бувають скляними, одно- чи дво-стінними. Одностінні можна використовувати при температурі повітря у манежі в межах не нижче 18-20 °С. У всіх інших випадках користуються двостінними спер-моприймачами, в міжстінний простір яких наливають теплу воду. У штучній вагіні для кнура використовують спеціальний пластмасовий градуйований спермоприймач з фільтром або ж широкогорлу скляну банку ємністю 500-1 000 мл. Останнім часом широке розповсюдження знаходять одноразові поліетиленові спермоприймачі.

Штучна вагіна для кроля складається із скляної кулі з двома отворами, навколо яких є виступи для фіксації гумової камери. Для заливання у вагіну теплої води на кулі є два патрубки з ебонітовими краниками. Спермоприймачем служить невеличка пробірка, що з'єднується з балоном гумовою трубкою.

У Болгарії сконструйовано штучні вагіни для півня та селезня. Каучуковий ци­ліндр вагіни для півня довжиною 5 см має лійкоподібну форму, з діаметром 5 см у широкій частині і 1,5 см - у вузький. Внутрішня камера вагіни виготовлена з еластич­ного каучуку. Штучна вагіна для селезня складається лише з основного циліндра.

Сперму від плідників отримують у манежі. Заводять у станок для взяття сперми від бугая добре вичищену підставну тварину (вола чи іншого бугая) і коротко її прив'язу­ють. Бажано, щоб тварина була міцного тілоскладу, дещо нижче від плідника, але не широка, тому що при різкому відведенні статевого члена бугая вбік будуть гальмува­тися статеві рефлекси. Можна також отримувати сперму на механічне чучело.

Плідника заводять в манеж для одержання сперми лише тоді, коли всі підготовчі операції завершені.

Рис. 24. Положення штучної вагіни при отри­манні сперми від бугая (фото В. С. Шипілова).

Технік по одержанню сперми стає з правого боку біля зафіксованої в станку тварини, обличчям до її заду, тримає у правій руці штучну вагіну під кутом 35-45 °, спермоприймач догори і уважно стежить за рухами плідника. Як тільки він починає ро­бити садку, технік захоплює швидко, але обережно, лівою рукою за кінець препуція і, відвівши прутень дещо вбік (не більш ніж на 30-35°), спря­мовує його в отвір штучної вагіни. Бугай при цьому робить енергійний поштовх крупом і виділяє сперму.

104

Осіменіння тварин

Технік по одержанню сперми повинен володіти чіткими навичками. Невміле, не­вчасне, чи навпаки, запізніле підставлення штучної вагіни до голівки статевого члена викликає гальмування статевих рефлексів. Особливо шкідливими є больові подраз­нення статевого члена, на якому, особливо на головці, є багато чутливих нервових закінчень, надмірне подразнення яких гальмує парувальний рефлекс та еякуляцію.

Знімають штучну вагіну з прутня не зразу, а під час опускання плідника: повер­тають її обережно спермоприймачем донизу, відкривають краник для виходу повітря, відокремлюють спермоприймач від вагіни і передають його у лабораторію, а вагі­ну - у мийну кімнату.

Звичайно сперму від бугая отримують "дуплетною садкою", тобто двічі підряд, з перервою 5-15 хвилин. Для цього на кожного бугая необхідно мати по дві вагіни. Другий еякулят одержують на другу вагіну.

Якщо сперму отримують на механічне чучело, то штучну вагіну розміщують з боку його, або вставляють її в чучело. Правда, відсутність нейросексуальних подраз­нень при цьому діє гальмівно на статеву функцію самців, а окремих просто не вда­ється привчити до садки на чучело. Кращі наслідки дає застосування механічного мобільного чучела конструкції П. І. Пакенаса.

Порядок підготовки штучної вагіни і техніка одержання сперми від барана в осно­вному такі ж, як і бугая. Технік по одержанню сперми сідає навпочіпки з правого боку від зафіксованої в станку тварини і тримає штучну вагіну на рівні її тазу, притримую­чи пальцем спермоприймач. Як тільки баран зробить садку, спрямовують його стате­вий член в штучну вагіну. Характерний поштовх, що наступає слідом за цим, свідчить про еякуляцію.

При одержанні сперми від жеребця звичайно використовують кобил у охоті, хоча умовні рефлекси можна виробити і на кобил не в охоті або навіть на чучело. Щоб кобила не вдарила жеребця, їй одягають парувальну шлею. Хвіст кобили від ріпиці і до половини забинтовують і держать її за вуздечку. Два конюхи виводять жеребця на поводах "в розтяжку". Технік в цей час стоїть з підготовленою вагіною з правого боку кобили на відстані 6-8 кроків від неї. Садку жеребцеві дозволяють робити лише при добре вираженій ерекції статевого члена. Якщо ерекція не наступає, то жеребця під­водять спочатку до голови, а тоді до паху кобили і дозволяють обнюхати її. Як тільки жеребець зробить садку на кобилу, технік підбігає до нього і спрямовує його прутень у штучну вагіну. Після цього обома руками притискає вагіну до крупа кобили, при­тримуючи правою рукою спермоприймач. Слід мати на увазі, що внаслідок сильного збільшення об'єму статевого члена під час ерекції голівки може розірватися камера, а тому технік при надмірному підвищенні тиску у вагіні повинен відкрутити дещо гайку на вагіні, випустити частину повітря і води, і знов закрутити її.

Тривалість садки у жеребця 1-2 хвилини. Після закінчення еякуляції знімають ва­гіну з прутня жеребця лише тоді, коли він опустився. Відокремлюють спермоприймач і передають в лабораторію, де сперму зразу ж проціджують через марлеву серветку у теплу градуйовану мензурку.

Жеребці-плідники і кобили, на яких одержують сперму, повинні бути розковані.

105

Розділ З

Сперму від кнура отримують на чучело, яке може бути дерев'яним або металевим, з амортизуючим пристосуванням чи без нього. Відкидна стінка чучела дозволяє легко вкладати і виймати штучну вагіну, яка закріплюється в спеціальному заглибленні так, що вхідний отвір співпадає з отвором в задній стінці чучела. Для обігрівання штучної вагіни у гніздо чучела вмонтована електрична лампа. На бокових стінках чучела є упори для передніх ніг кнура.

Каркас металевого чучела зварюють з труб, обтягують його металевою сіткою так, щоб вийшов овал, накривають зверху мішковиною і поролоном та обшивають щільним матеріалом. У задній стінці чучела залишають отвір для штучної вагіни.

Запропоноване С. І. Сердюком чучело ССХ-2 ("станок для садки хряков") має дерев'яний корпус, обтягнений просоченою епоксидною смолою тканиною, що до­зволяє мити та дезінфікувати його. Крім того, штучна вагіна фіксується в ньому так, що може вільно обертатися навколо своєї поздовжньої осі і отже дещо нагадує умови, які виникають під час природного коїтусу.

Закріплюють чучело на дерев 'яному помості, оббитому гумовим килимом з ребрис­тою поверхнею і ставлять його у кабіні так, щоб воно впиралося передньою частиною в стінку, що виключає спроби кнура зробити садку з передньої частини чучела.

Для одержання сперми від кнура його спершу потрібно привчити до садки на чу­чело. З цією метою чучело накривають шкурою свині, задню частину його можна змастити виділеннями з піхви свиноматки в стані охоти або спермою. Можна навіть дозволити плідникові покрити в манежі декілька свиноматок, а тоді ставлять з одного боку чучела свиноматку в охоті, а з другого підводять кнура. Роблячи спробу покрити свиноматку, кнур попадає на чучело.

На окремих свинокомплексах користуються дерев'яним чучелом для одночасного отримання сперми від двох кнурів. Статеве партнерство забезпечує взаємну стиму­ляцію статевої активності та позитивно впливає на рівень спермопродукції. Добрі

наслідки також дає використання комбінова­ного чучела, що складається з клітки, висотою 80 см для свиноматки в охоті і суміщених з нею двох посадкових подушок. Приступаючи до привчення кнура до садки на чучело, впус­кають у клітку одну - дві свиноматки у стані охоти і заганяють у манеж кнура. Контактую­чи через клітку з свиноматками, він збуджу­ється, що стимулює у нього садку на чучело.

До і після кожного одержання сперми чу­чело миють теплою водою з милом і витира­ють насухо рушником. Задню частину чучела протирають тампоном, змоченим в розчині Рис. 25. Одержання сперми від кнура. фурациліну (1 : 5000).

106

Осіменіння тварин

Вставляючи підготовлену вагіну в гніздо чучела, приєднують до патрубка вагіни конструкції О. В. Квасницького трубку від водяного манометра і нагнітають повітря (тиск повітря у вагіні не повинен перевищувати 40—50 см водяного стовпа).

Після одержання сперми штучну вагіну виймають з чучела, від'єднують спермо-приймач, накривають його стерильною серветкою і передають в лабораторію, де зра­зу ж проціджують через стерильну марлю.

Після одержання сперми штучну вагіну миють содовим розчином, ополіскують гарячою водою і висушують.

При одержанні сперми від кролика штучну вагіну підставляють рукою, проведе­ною в області промежини під круп самки чи чучела.

Для отримання сперми від птахів спочатку потрібно привчити самця до садки на самку, зафіксовану руками. Перед одержанням сперми від півня необхідно звільнити його клоаку від лишків калових мас і протерти її зовнішній отвір стерильною марле­вою серветкою. Після цього технік фіксує курку лівою рукою на високому столі, а в правій тримає штучну вагіну, а помічник підсаджує півня і як тільки у нього виникає парувальний рефлекс, технік підставляє штучну вагіну до його клоаки. Статевого чле­на у півня немає, тому еякуляція завершується дуже швидко одним поштовхом.

Можна отримати сперму від півня і без підставної курки. Для цього ставлять півня на стіл і, притримуючи лівою рукою в ділянці грудей, долонею правої руки масажу­ють 3-4 рази протягом декількох секунд всю його спину від останніх шийних хребців аж до кореня хвоста. Після того, як півень почне реагувати на масаж підійманням хвоста, зафіксувавши лівою рукою його кінцівки, беруть його під пахву і натискають легко правою рукою в каудальній частині тіла півня, що викликає випинання клоаки. Помічник в цей час підставляє до клоаки спермоприймач і пальцями іншої руки на­тискує на неї з обох боків, при потребі легко масажує. Це викликає ерекцію копуля-ційного органа на вентральній стінці клоаки і еякуляцію.

Можна також отримувати сперму від півня, сидячи на стільці, зафіксувавши його ноги між колін. При цьому способі правою рукою масажують нижню частину тіла півня, а лівою — поперекову частину. Коли півень починає реагувати на масаж підійманням хвоста і випинанням клоаки, отримають від нього сперму так, як вка­зано вище.

У селезня статевий член добре розвинений (10-12 см довжиною) і парувальний рефлекс та еякуляція тривають до 2-5-ти хвилин. Щоб полегшити введення статевого члена в штучну вагіну качку фіксують в розпластаному стані на краю стола.

К. Братанов запропонував досить простий метод отримання сперми від півня, се­лезня та гусака: самку витримують попередньо 36-48 годин на голодній дієті, про­мивають за допомогою гумової груші її клоаку фізрозчином, висушують, очищають ватним тампоном і дозволяють коїтус з самцем. Тоді надають птиці вертикальне поло­ження клоакою донизу і видобувають стерильною ложечкою вмістиме клоаки: пере­носять його на годинникове скло, оцінюють і використовують для осіменіння.

107

Розділ З

Для добування сперми від вбитих птахів-самців роблять розтин їх черевної по­рожнини і видавлюють сперму з ампулоподібних розширень їх сперміопроводів.

Щоб отримати сперму від індика, фіксують індичку в овальному заглибленні стан-ка-столика конструкції М. М. Асланяна і накривають її дротяною сіткою. Допускають до індички індика і після появи у нього статевого збудження роблять легкий обереж­ний масаж його живота в ділянці клоаки і під час виділення сперми (через 2СМЮ сек.) збирають її в теплий спермоприймач.

Можна отримувати сперму від півня також методом електроеякуляції, а від гусака за допомогою електричного спермозбирача.

3.4. Фізіологічні основи використання племінних плідників

Відбір племінних плідників для племпідприємств та пунктів штучного осі-меніння. Племпідприємства та пункти комплектують чистопородними та високо­класними плідниками планових порід. Поряд з цим племпідприємства можуть вико­ристовувати плідників інших порід для підвищення молочної продуктивності чи для промислового схрещування на товарних фермах.

Тварини повинні походити з безпечних по заразних захворюваннях господарств, бути клінічно здоровими, добре розвиненими, типовими для породи, мати міцну кон­ституцію без екстер'єрних вад. Особливу увагу звертають на розвиток у них сім'яни­ків, їх симетрію (асиметрія сім'яників є ознакою односторонньої гіпоплазії), стате­ву активність з оцінкою прояву статевих рефлексів під час пробного статевого акту, якість виділюваної ними сперми та заплідненість самок.

За продуктивністю предків, в першу чергу матерів, бугаї-плідники повинні бути кращі закріплених за ними корів.

Барани-плідники повинні відповідати вимогам класу еліта і прийнятому в зоні на­прямку вівчарства. Бажано, щоб вони належали до 4-5-ти неспоріднених між собою ліній, хоча, при потребі, можуть використовуватись і нелінійні барани з високими продуктивними якостями.

Кнури-плідники повинні бути чистопородними, планових порід, класу еліта та еліта-рекорд, а жеребці-плідники - типові для породи і відповідати вимогам не нижче першого класу. Всіх плідників племпідприємств щорічно бонітують і оцінюють за якістю нащадків.

Бугаїв починають використовувати з 12-місячного віку. Частота використання плідників залежить від їх віку, фізіологічного стану, умов утримання, рівня та якості виділюваної сперми. Оптимальний режим експлуатації плідників повинен забезпечу­вати баланс між добовою продукцією сперміїв, їх резервом у хвостовій частині при­датків сім'яників та виділенням їх у складі еякуляту (табл. 6). У молодих бугайців до 18-тимісячного віку беруть один еякулят на 5 днів або по два еякуляти через кожних 7-10 днів, а у дорослих бугаїв отримують сперму один раз на 4-5 днів, дуплетом.

108

Осіменіння тварин

Таблиця 6 Добова продукція сперміїв, запаси сперміїв у придатку та кількість сперміїв, виділюваних у еякуляті (за М. І. Полянцевим)

Вид тварин	Добова продукція сперміїв, млрд	Запаси сперміїв у при­датках сім'яників, млрд	Кількість сперміїв у еякуляті, млрд
Бугай	2,5-4,8	60-92	7
Кнур	14-17	170-200	45
Баран	5-7	200-300	4,5
Жеребець	5-7	150-200	9

Виходячи із кількості спермодоз, що можуть бути отримані з одного еякуляту, мож­на вирахувати норми закріплення тварин за одним плідником. Так, при середньому на­вантаженні на бугая протягом року можна заготовити від нього 15 000-30 000 спермо­доз, від кнура, відповідно, 600-800 спермодоз, барана- 1 000-1 500 спермодоз, що до­статньо для осіменіння 5 000-10 000 корів, 200-250 свиноматок і 650-850 вівцематок.

Сперму від бугаїв та баранів отримують так званою дуплетною садкою з інтер­валом 3-7 хвилин. Проміжки між взяттям сперми від різних плідників повинні не перевищувати 15 хвилин.

Після заповнення міжстінного простору вагіни гарячою водою (60-70 °С) її помі­щають в спеціальну шафу термостат. На час одержання сперми температура у вагіні повинна бути в межах 40-42 °С, тиск 40-60 мм рт. ст.

Внутрішню поверхню вагіни змащують стерильним білим чи жовтим вазеліном, але, оскільки від нього гумова камера швидко руйнується, то краще користуватися одним із крохмально-гліцеринових розчинів В. О. Пасічника або ж трагакантною, си­ліконовою змазкою чи гліцериновим середовищем для розрідження сперми.

Для захисту сперміїв від температурного шоку у міжстінний простір спермо-приймача у штучній вагіні для бугая та барана заливають теплу воду з температурою 30-35 °С.

З метою кращого закріплення умовних рефлексів і збереження високої активності плідника одержують сперму завжди в один і той же час (не раніше 2 год. після годівлі та водопою). У манежі необхідно підтримувати тишу; присутність сторонніх осіб не­допустима.

Перед одержанням сперми від бугая роблять йому 15-20-хвилинну проводку. До місця взяття сперми його підводять лише тоді, коли там уже стоїть зафіксована тварина і повністю підготована штучна вагіна. Після одержання сперми бугаям дають у стійлі смачний корм. У окремих зарубіжних центрах для підвищення статевої активності бугая і якості еякуляту одержання сперми проводять в присутності корови в охоті.

Отримують сперму від бугая суворо за графіком, щоб плідники, від яких у цей день не беруть сперми, не збуджувалися, їх випускають на прогулянку. При групових прогулянках плідників не дозволяють стрибків їх один на одного.

109

Розділ З

Умови утримання та використання плідників повинні забезпечити нормальне їх здоров'я та високу статеву активність якомога довший час. На племпідприємствах необхідно проводити заходи з профілактики гальмування статевих рефлексів, а у ви­падках захворювання плідників їх необхідно своєчасно лікувати. При цьому катего­рично забороняється проводити ветеринарні обробки в манежах чи в станку для взят­тя сперми; для цих цілей спеціально обладнують станок в дворі.

Підготовку баранів-плідників до парувального сезону розпочинають за 1-1,5 мі­сяця до початку осіменіння овець. За цей час їх привчають до садки на штучну вагіну, вивчають якість їхньої сперми і проводять заходи по звільненню придатка сім'яника від старих мертвих сперміїв. З цією метою у них отримують спочатку по два еякуля­ти через 5-6 днів, а тоді по два еякуляти через два- три дні до тих пір, поки об'єм еякуляту не буде складати 1-1,5 мл з оцінкою не нижче Г-9. Якщо серед баранів ви­являться мляві, малоактивні у статевому відношенні, то їх виділяють в окрему групу, покращують їм умови годівлі та утримання і проводять заходи, спрямовані на активу­вання статевих рефлексів. Для цього ж випускають їх у загін з 2-3-ма вівцематками у стані охоти і при появі статевого збудження отримують сперму на штучну вагіну чи дозволяють їм природний акт. Ці прийоми повторюють декілька днів підряд, спо­чатку в загоні, а потім на пункті штучного осіменіння, поки не відновиться статева активність у баранів. Разом з вівцями у загін до баранів можна підпускати енергійних баранів-пробників з підв'язаними фартухами; при появі статевого збудження у мало­активних баранів їм дозволяють зробити садку, видаливши попередньо пробників.

Статеве навантаження на дорослих баранів у період проведення штучного осіме­ніння повинно складати 2-3 садки на день і лише в окремих випадках - при добрій годівлі і утриманні - до чотирьох садок. Перші два еякуляти звичайно отримують "дуплетною" садкою ранком після годівлі і 1-1,5-годинної прогулянки; третій (й ін­коли четвертий) еякулят беруть у другій половині дня. Від молодих баранів за сезон осіменіння отримують 10-12 еякулятів.

У випадку зниження статевої активності плідників, їм надають відпочинок.

Баранів взимку утримують у чистих сухих групових станках по 5-6 голів з пло­щею станка не менше 2 м² на кожного. Цілий світловий день, влітку - цілу добу бара­ни перебувають у загонах. Вранці і ввечері їх випасають, лише у негоду їх заганяють у приміщення.

Молодих кнурів починають привчати до садки на чучело з 6-8-місячного віку, дозволяють їм не більше 2-х садок на декаду; з 8-10-місячного віку, при досягненні ними 130-140 кг маси тіла у них починають брати сперму. У перший парувальний сезон від кнура отримують по дві садки на тиждень.

Дорослих кнурів можна використовувати помірковано (одна садка на три дні про­тягом парувального сезону) або інтенсивно (одна садка на два дні з наданням 8-10-ден-ного відпочинку після одного місяця використання).

Кнурів утримують в індивідуальних чи групових станках, взимку в чистих, світ­лих приміщеннях, а влітку - в добре обладнаних таборах з навісом.

ПО

Осіменіння тварин

Від жеребців можна отримувати у парувальний сезон один і, в дуже рідких випад­ках, два еякуляти на день; через кожних 6 днів їм надають одноденний відпочинок.

В усіх випадках одержану сперму оцінюють під мікроскопом і при погіршенні її якості плідникам надають відпочинок з покращенням умов годівлі та утримання.

Жеребців утримують у просторих світлих денниках розміром 16-18 м², без прив'язі.

Важливою умовою тривалого збереження здоров'я і відтворної здатності плідни­ків є щоденний активний моціон. Для цього організовують вільно-вигульне групо­ве утримання на пасовищі, групові прогулянки, примусовий моціон (на спеціальних майданчиках, у кільцевому коридорі).

Необхідно забезпечити постійну чистоту плідників. Для цього бугаїв щоденно чистять, а влітку миють під душем чи купають в огороджених водоймах. Перед взят­тям сперми замивають забруднені місця теплою водою з милом, періодично розчища­ють і обрізають у них копита.

Баранів оберігають від забруднення дорожнім пилом, цупкими та колючими пло­дами рослин. Регулярно розчищають копита, підстригають вовну навколо очей і за­бруднену вовну на калитці.

Кнурам роблять щоденну групову прогулянку на 1,5-2 км, влітку їх утримують у таборах і випасають на пасовищах з багаторічних бобових трав. Чистять їх трав'яни­ми щітками і купають у чистій водоймі чи під душем.

Жеребців чистять щоденно, замивають брудні місця водою, очищають копита від бруду. Один раз на місяць розчищають і обрізують копита.

При догляді за плідниками слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки, пам'ятаючи, що різкі окрики, биття, болючі відчуття приводять до вироблення у них обо­ронних рефлексів. Тому при одержанні сперми потрібно підтримувати у штучній вагіні необхідну температуру, тиск та слизьку поверхню, не можна завдавати тварині болю.

Слід також дотримуватись чіткого розпорядку дня (години прибирання примі­щень, чищення тварин, годівля, моціон, одержання сперми), оскільки при його по­рушенні погіршується поведінка плідників, їх статева активність та якість сперми. Отримувати сперму слід не раніше, ніж через 2 години після годівлі та водопою і після моціону.

Важливою умовою отримання від плідників повноцінної сперми є нормована їх го­дівля, забезпечення їх потреб у білку, вітамінах, вуглеводах, макро- та мікроелементах.

Нестача у раціоні вітаміну А викликає розлад сперматогенезу, а при нестачі віта­міну Е виникає дегенерація епітелію сім'яних каналиків, що проявляється аспермією. Добрі наслідки дає згодовування плідникам трав'яної різки, зібраної своєчасно, із збе­реженням зеленого кольору, злаково-бобового сіна, трав'яного борошна, вітамінних та мінеральних преміксів, кормів тваринного походження (збиране молоко, сухий по­рошок знежиреного молока, курячі яйця, кров'яне, рибне та м'ясокісткове борошно).

Плідники завжди повинні бути заводської вгодованості, для чого їх двічі на місяць зважують, піддають клінічному огляду, проводять періодичні дослідження кормів та крові.

111

Розділ З

Кормові раціони складають для кожного плідника окремо з урахуванням його маси, вгодованості та режиму використання. Вони повинні бути різноманітними за набором кормів, фізіологічно та економічно ефективними. Взимку до раціону бугаїв включають 25-40 % (за поживністю) грубих кормів, 20-30 % соковитих і 40-50 % концентратів, а влітку головним компонентом раціону повинна бути трава (35-45 %), грубі корми (15-20 %) та концентрати. На 100 кг маси тіла їм згодовують по 50-400 г кров'яного борошна, а також 50-100 г риб'ячого жиру. У зимовий період на 100 г перетравного протеїну повинно бути 120-150 г цукру, а влітку- 70-110 г. Годують бугаїв тричі на добу з індивідуальних годівниць.

Баранів-плідників переводять на раціон парувального сезону за 1,5-2 місяці до його початку. В стійловий період їм згодовують 1,5-2,5 кг доброго сіна (частина бо­бового чи злаково-бобового, наприклад, з люцерни, конюшини, вико-вівса), 1,0-1,5 кг коренеплодів, силосу і 0,6-0,9 кг суміші концентрованих кормів (овес, ячмінь, просо, пшениця, макуха, шріт).

У пасовищний період їх випасають на природних чи культурних пасовищах і під­годовують концентратами у тих же кількостях, що і взимку.

Раціон для кнурів складається з різноманітних кормів з таким розрахунком, щоб вони не були дуже об'ємними і містили від 1,4 до 2,1 кг сухої речовини на кожних 100 кг маси плідника. Для підвищення повноцінності раціонів та нормалізації про­цесів травлення поряд з концентратами кнурам згодовують взимку соковиті корми -моркву червону, буряки цукрові чи кормові, картоплю, а також трав'яне борошно з ба­гаторічних бобових трав, а влітку - зелені корми. Всі корми згодовують подрібненими у вигляді густої мішанки вологістю 65-70 %.

Жеребцям-плідникам згодовують 1,8-2 кормових одиниці на 100 кг маси тіла. Якщо їх не використовують для осіменіння, то поживність їх раціону можна знизити до 1,6-1,8 корм. од. на 100 кг маси тіла. На кожну кормову одиницю в раціоні необ­хідно забезпечити 110-130 г перетравного протеїну, 6 г кальцію, 5-6 г фосфору і не менше 35 мг каротину. У позапарувальний період дають по 100 г перетравного про­теїну, 5 г кальцію, 4 г фосфору і 15 г каротину на одну кормову одиницю.

При одержанні сперми від плідників слід суворо дотримуватись технологічних вимог.