- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
Поштовхом до розвитку ідеї націоналізму як суспільно політичної ідеї в Європі ХХ ст. велика французька революція кінця XVIII ст. основні ідеї французької революції, що сприяли розвитку та становленню націоналізму як суспільно-політичної доктрини: Загальне виборче право, велика роль етнічних відмінностей, класова рівність, поняття нації з аристократичних поширилось на інші верстви суспільства, італійський мислитель та громадський діяч Мацціні висунув ідею: кожній нації свою державу, свобода преси
Прикладом ідеї націоналізму у європейській публіцистиці ХІХ ст. є праця вже згаданого Мацціні. Він говорив про Італію і проектував свої ідеї на всі існуючі нації.
1848-1850 – революція в Італії. Весна народів закріпила ідеї, проголошені Великою французькою революцією.
“Обов’язки перед країною”. Основні ідеї праці: кожній нації свою державу, яка визначається передусім географічним розміщенням країни, немає людства без вітчизни. Людина передусім є складовою певної нації, а вже потім людства, в основу всього ставив національне питання: Не відволікайтесь ідеєю поліпшення ваших матеріальних умов, коли спершу не вирішити питання національне. Бо ви на це не спроможні, ідея рівності націй. Лише рівні нації можуть об’єднатись у людство, нація в країні – родина в домі. Наша країна – це наш дім, що його дав нам Бог, оселивши в ньому численну родину, країна повинна бути єдиною та неподільною, право голосу, освіта та праця – ось три головні підпори нації.
Однією з перших праць на теренах України була праця Юліана Бачинського “Україна Ірредента”, що вийшла друком у 1895 році і того ж року стала політичною платформою УРП. У праці обґрунтовано право України на незалежність. Вперше був висунений постулат політичної самостійності.
На націоналістичних позиціях стояв і Микола Міхновський. Праця “Самостійна Україна”. Юрист за освітою. Він проаналізував з точки зору права Переяславські угоди. Висновок: це були нормативні документи, визнання яких обов’язкове для обох сторін, але, оскільки, Росія односторонньо порушила їх, ліквідувавши Запорозьку січ, то і Україна, з точки зору міжнародного права, має право не дотримуватись їх. А тому маємо силою забрати те, що нам належить по праву. Хто на цілій Україні не за нас, той проти нас.
Під час революції 1905 року Міхновський підготував перший ґрунтовний проект конституції України. Держава мала бути федеративною. Це мала бути спілка вільних і самоправних земель. Їх мало бути 9. офіційна назва – Всеукраїнська спілка. Влада мала належати народові. Законодавча гілка – двопалатний парламент: рада представників і сенат. Президентові – вся виконавча гілка. Президент і головнокомандувач. Передбачено механізм усунення Президента від влади, якщо він порушив закон. Судова влада – судам. Судді обираються на три роки. Суд присяжних і вищий касаційний суд. Особливий захист українських громадян, але були чітко окреслені і права інших народів.
Липинський. “Листи до братів-хліборобів”. Політичним ідеалом є спадкова трудова монархія на чолі гетьманом. Вся повнота виконавчої влади має бути зосереджена в руках прем’єра і головнокомандувача. Обґрунтовував необхідність в Україні особливого режиму – класократії- режим, в якому владу реалізовує активна меншість (аристократія). Аристократія – це кращі люди в певних галузях. Вибори мають проводитися з кожної верстви населення. Законодавча влада має складатися з двопалатного парламенту: територіальної палати (представники певних територій) і трудової (класократичних організацій).
Принцип територіального патріотизму. Українцем є всякий, хто хоче, щоб Україна перестала бути колонією, а утвердилась державою. Творцем є той, хто у святе діло унезалежнення української колонії приносить все краще, що у нього є.
Основною рушійною силою політичного процесу є хлібороби-власники, здатні відновити нашу українську державність, бо почуття власності настільки сильне, що може перемогти всі інші почуття. Основною мотивацією до змін є “вічна психологія хлібороба-власника”.
Донцов – «чинний націоналізм»(волюнтаризм – брати силою, войовничість,романтизм, фанатизм і аморальність, служити інтересам поступу, творче насильство й ініціативна меншість)