- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
1. Економічна тематика в українських змі
ЗМІ про стан економіки в Україні. Проблема формування національного народногосподарського комплексу, тобто створення замкнутого циклу виробництва. Безробіття. Офіційна статистика – 2-3 %, неофіційна 10-11 %, в окремих регіонах понад 35 %. “Україна не бідна, бідні в ній українці”.
Найнижчий рівень економіки в Україні – 98-99 роки. 1% людей володіє 99% капіталу, 99% людей – 1% капіталу. 2001 рік – зовнішній борг України – 12 млрд. доларів. На одну сім’ю в середньому заборгованість одна тисяча доларів. Видання, рубрики, автори, проблематика:
Поступ: сторінка6 Економіка
Автори: Дзвінка Джміль, Ірина Рожок, Валентин Концевич
Теми: обласний бюджет, подорожчання продуктів, квартирне питання. Характер матеріалів новинний, слабка аналітика. Багато новин серед загальних.
ЛГ: сторінка: Економіка
Автори: Юлія Куринкіна, Вікторія Бондарчук, Надія Фогель.
Теми: дербюджет, кредитування, енергетична проблема, активний розвиток гіпермаркетів.
ВЗ: сторінка: Економіка
Автори: Леся Федів, Галина Миць, Ольга Данчевська, Олеся Білик,
Теми: експорт в Росію, обсяги зовнішньої торгівлі Львівської області, посівна компанія, підвищення пенсій.
День: сторінка: Економіка.
Автори: Петро Іжик, Наталія Губенко, Віталій Княжицький. Часто авторами є фахівці у певних питаннях, наприклад, Валерій Литвицький – керівник групи радників Голови Нацбанку.
Теми: ліцензування імпорту м’яса, суднобудівельна галузь, інвестиційний клімат в Україні, енергозбереження, аналіз економічної ситуації у 2005 році, газова криза, темпи ВВП в Україні уповільнились до 2,4%, бюджет, квартирне питання, законодавство по економіці.
ДТ: сторінки: Промисловість і інвестиції, Мікроекономіка і бізнес, Економіка світу.
Автори: практично про кожну тему пишуть фахівці з даного питання. Сергій Уманський, Оксана Приходько, Лариса Пацюк, Олександр Слєпцов та інші.
Теми: реприватизація, газ, антиалкогольна політика в цінах в світі, банки і банківські системи світу. Великі серйозні аналітичні матеріали. Спеціалізовані видання:Бухгалтерський облік, Маркетинг в Україні, Актуальні проблеми економіки, Банківська справа, Бухгалтер, Бухгалтерський облік і аудит, Діловий вісник, Економіка та держава, Економіка України, Економіст, Менеджмент і менеджер, Універсум.
Спеціалізовані телепередачі:Бізнес час (5 канал).
2. Факт та його відображення в журналістському творі.
В основі журналістики лежить факт. Факт (здійснене) – 1. подія, епізод житті, те, що дійсно відбулося (об’єктивний факт) 2. те, що відображене, зафіксоване (відображений факт).
Між особистим фактом і повідомленням про нього стоїть певна особа. Нею може бути журналіст, або будь-яка людина, яка відображає об’єктивний факт. Факт в журналістському матеріалі вже буде відображеним фактом. Відображення може бути неточним, навмисне спотвореним. Журналіст повинен намагатися бути свідком звершення факту. Журналіст, який не може бути свідком, повинен шукати достовірні джерела, які би повідомили про цей факт. Він повинен шукати декілька джерел. Коли ж потреба оперативності переважає всі інші, редакція повинна вказати це, посилаючи лише на одне джерело. Система фактів складається з одиничних фактів, які відносяться до даного питання. Види фактів: статистичний, науковий, емпіричний.
3. Українська журналістика в Російській імперії 1905-1914 рр
Газета «Хлібороб» Видавала Лубенська громада. Редактор Володимир Шемет. На чолі громади стояли брати Шемети. Видавали вперше в Росії українською мовою. Повна назва «Хлібороб. Селянський часопис». Перший номер вийшов 12. 12 1905 року на чотирьох шпальтах. У першому номері маніфест і стаття «Про вольності громадянські». Стаття «Про Переяславську угоду». Газета намагалася представити панораму укр. життя, яке було на зх. укр. землях. Характерна ознака публікацій — сміливість, гострота, виразна нац. думка. Початковий тираж 5 000 прим. Виривали з рук. Після першого номера збільшили тираж до 80 тис. Скоро заборонили.
Часопис «Рідний край» Виходить 24.11 1905 року. Позиціонує себе як економічно-політичний та літературний тижневик, що відбивав настрої радикально налаштованої інтелігенції. У редакційній статті першого номера написали, що йдуть щоб у купі з народом боротися за кращу долю, визволяти людей і край від неволі. Перший редактор і видавець український діяч Микола Дмитрієв, адвокат, голова Полтавської громади. Співредактор П. Рудченко (Мирний). Редагував літературно-художні розділи. Другий редактор Григорій Коваленко. Написав нарис про Сковороду у 1919 році. Сюди дописували і працювали Олена Пчілка, Іван Нечуй, Д. Дорошенко. Заборонений від 16 номера. З 20.10.1907 до 31.07 1910 з’являвся у Києві за редакцією Олени Пчілки. Відзначався обороною прав українців на національну школу.
Газета «Громадська думка» В. Леонтович отримав дозвіл на видання «Громадської думки». Перший номер 31. 12.1906 року — перша щоденна українська газета в Росії. Видавці українські меценати Є. Чикаленко, В. Симиренко, В. Леонтович. Головний редактор Федір Мату шевський (1869-1919). Редколегія Б.Грінченко, М.Загірна, С.Єфремов. Друкується і Грушевський. Подано гарно панораму Західної України. Борис Грінченко пише на теми українського народу. В. Доманицький «Про Кобзаря», проблеми журналістики, про «Украинский весник» в Петербурзі. Друкують твори В.Самійленка, Х. Алчевської, В.Винниченка, Є.Чижа, Б.Грінченка. Перша половина 1907 року тираж 4 тис примірників. Річна передплата 500 абонентів. 08.08.1907 ревізія, арешти членів редакції, обшуки передплатників.
Газета «Рада» 15.09.1906 перший номер. Перейшли 1500 передплатників «Громадської думки». Євген Чикаленко продає свою землю за 10 тисяч царських рублів, віддає на газету, щоб була загальнонаціональною. Головний редактор Методій Павловський. Відповідальний секретар Симон Петлюра. Постійні співробітники Д.Дорошенко, Марія Старицька-Черняхівська, Модест Лозинський, Б.Грінченко. Спиридон Черкасенко писав огляди і фейлетони. Передові статті писали Єфремов, Труш, Дорошенко, Павловський. Твори Винниченка, Васильченка, Олеся. У Львові газета «Діло» зверталася до передплатників, щоб ті допомогли «Раді». Перед першою світовою війною «Рада» мала 4 тис постійних передплатників. Припинила вихід у зв’язку з війною.
Тижневик «Село» та «Засів» «Село». 03.04.1909 року перший номер. Редактор Грушевський. Мета – подавати відомості, які необхідні для селянина, робітника. Писали Олесь, Самійленко, Чупринка, Тесленко, Черкасенко, Мартович, Бордуляк. Вихадили до війни.
«Літературно-науковий вісник» київського періоду У 1907 році ЛНВ переїздить зі Львова до Києва. Іван Франко відходить на другий план. У Києві вісник стає подібним до інших видань такого типу. Структура: красне письменство, критика, публіцистика і наука, рецензія і бібліографія. У київській редакції працювали Олесь, Тищенко, Леонтович. Грушевський писав під псевдонімом Михайло Заволока. Писав на злободенні теми, намагався не допустити розколу між ЗХ і СХ Україною. Також друкувалися Коцюбинський, Українка, Винниченко, Донцов, Липинський, Ніковський, Левицький, Лозинський. Припинив виходити з війною. У 1917 відновили вихід.
«Украінскій вєснік» 21.05.1906 року вийшов у Петербурзі за редакцією Максима Словінського. Відповідальний секретар Дмитро Дорошенко. Основне завдання журналу — з’ясувати українські національні питання з історії, побуту, соціальної та економічної сторін, визначити місце і значення України. Економіку вів Туган-Барановський, психологію — Овсяников-Куликовський. Писали Франко, Гнатюк, Грушевський. Вийшло 12 номерів.
«Украінская жизнь» Січень 1912 року перший номер вийшов у Москві за редакцією Петлюри. Існував 5 років. Писали Грушевський, Винниченко, Єфремов, Донцов, Липинський, Горький, Луначарський, Погодін. Журнал постійно був під оком московської цензури.
Білет 15