- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
1. Редакція як творчо-видавнича структура
Для успішного випуску мас-медійного продукту потрібно, щоб злагоджено працювали дві складові — творчі співробітники та технічні співробітники.
До творчих співробітників відносять журналістів. Їхнє завдання полягає у тому, щоб підготувати та випустити періодичне видання, робота з редакційним активом, компонування та організація верстки, керівництво. Творчі працівники умовно поділяється на керівництво та виконавців.
До керівництва належать редактор, секретаріат, заступник редактора, редакційна колегія.
Виконавці складаються з відділів редакції.
Є такі групи відділів: галузеві — висвітлюють події у певній галузі господарства; жанрові — відображають дійсність у жанрах публіцистики; проблемні — зосереджують увагу на проблемах людей у різних галузях; функціональні — підготовка матеріалів певного характеру; регіональні — з певного регіону.
Технічні співробітники повинні забезпечувати оптимальні умови для праці журналістів. До цього крила редакції входять: друкарське бюро — центр комп’ютерного набору; коректори (звичайні та ревізійний); редакційна бібліотека (довідкова та енциклопедична література для беграунду); групи перевірки (перевіряють факти, дати, посади, числа); чергова служба випуску (створюється з групи журналістів).
Важлива посада свіжоголового – перечитує перед друком. До технічних зараховують і друкарню.
2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
Місце молодіжної політики в системі пріоритетів суспільного розвитку та стан, у якому перебуває молодь країни, - один з основних показників рівня розвитку держави і суспільства.
Формуючи молодіжну політику, держава враховує, що молодь є одним із найактивніших прошарків населення, що має потенційну вагу у перспективі. А це обумовлює недопустимість недооцінки ролі та місця молоді в державі. Необхідність провадження регіональної молодіжної політики визначається труднощами життєвого старту, з якими зіштовхується молода людина, що вступає в життя і набуває прав та обов’язків у суспільстві.
Статистично з 2565,8 тис. населення, що проживає у Львівській області, 612 тис. - молодь, що становить 24% (станом на 2003 р.). Хоча за останні роки чисельність населення в області зменшилась, питома вага молоді у загальній структурі населення збільшилась на 1,3% порівняно з 2001 роком. В області діють 264 молодіжних громадських організацій та фондів, з них 87 – зареєстровано Львівським обласним управлінням юстиції. Це – організації різних напрямків діяльності: духовно-просвітницького, культурологічного, патріотичного, виховного спрямування, студентські. Але, нажаль, переважна більшість з них є малочисельна та недієва через відсутність фінансування, приміщення для зібрань та проведення їх заходів.
В області завдання щодо реалізації державної молодіжної політики покладено на головне управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації, а в районах та містах області на відповідні відділи. Головним управління спільно з молодіжними громадськими організаціями було розроблено Концепцію молодіжної політики Львівської області - це перша в Україні спроба концептуального підходу до реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні.
Про особливе зацікавлення змі державною молодіжною політикою говорити не доводиться.
При міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту існує прес-служба, яка відповідає за зв’язки з пресою. У жовтні 2004 року Міністерство дало наказ усім тоді ще управління у справах сім’ї, дітей та молоді ввести в штат посаду прес-секретаря. Проте, варто зауважити, що далеко не всі управління це зробили. За свідченнями самих начальників управлінь більшість зв’язків з пресою здійснюються через особисті зв’язки та знайомства. Найважче – добитись ефіру на телебаченні.
При міністерстві з 2004 року також діє Всеукраїнський ресурсний центр, основне завдання якого допомагати громадським організаціям та допомогти управлінням налагодити ефективну співпрацю із змі.
Увагу преси привертають переважно проведення пісенних конкурсів, літніх шкіл, днів захисту дітей (першого червня), святкування свята Миколая, Валентина і т.д.
Поза увагою преси зазвичай залишаються літнє оздоровлення дітей, що передбачено урядовою програмою (зокрема у 2005 році мало бути оздоровлено понад 50 процентів всіх дітей шкільного віку), робота обласних центрів соціального захисту, які займаються дітьми-сиротами та дітьми з малозабезпечених сімей, робота обласних центрів зайнятості молоді, робота обласних центрів роботи з науковою молоддю, інших спеціалізованих служб управління( центр ре соціалізації наркозалежної молоді, центр патріотичного виховання, клуб творчої молоді та інші).
Щорічні державні програми у сфері молодіжної політики: Програма “Сільська молодь” – семінари для учнів сільських шкіл, Молодіжне житлове кредитування, Молодіжні трудові загони, Створення фостерних (прийомних) сімей
Їхня основна проблема - брак коштів. Окрім цього при РДА суттєво бракує кадрів, оскільки там у відділі працює лише одна людина.
Ще однією важливою проблемою у роботі управлінь з громадськими організаціями є затвердження усіх програм на наступний рік у грудні та складна фінансова робота з казначейством, яке перераховує гроші постфактом.
У 2005 році певного розголосу у Львівській області набула заява Студентського братства про те, що нового голову управління вибирають не прозоро без належної участі всіх ГО.