- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
1. Масова комунікація та її основні поняття
Масова комунікація – соціально-психологічні контакти, обмін інформацією. Як процес передачі інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних технічних засобів — мас-медіа.
Види комунікації: індивідуальна, масова. Масова комунікація здійснюється в природних формах через технічні засоби. Відповідно є природні і технічна комунікація. Спочатку масова комунікація здійснювалась через міміку, жести, найпростіші знаки. Мета масової комунікації – вплив на аудиторію. У МК спілкування відбувається опосередковано: через знакові системи, канали інформації, технічні засоби. Масова комунікація як наука вивчає роль і місце МК в житті суспільства, її функції, системи МК, природні канали спілкування, методи впливу через різні ЗМК.
МК – термін ввів Кулі.
ЗМК – засоби масової комунікації.
Інформація – повідомлення, яке одержують маси від інших людей через знакові системи за допомогою технічних і природних ЗМК. Інформація у МК соціальна, тобто має громадський інтерес.
Комунікативістика – наука, що вивчає основні теорії, досліджує системи ЗМК, фундаментальні властивості та їхній вплив.
Природні канали передачі інформації:
Лінгвістичний – за допомогою мовних знакових систем, вербальне спілкування.
Пара лінгвістичний – передача інформації через тон, тембр, інтонацію.
Кінетичний – передача інформації за допомогою жестів, міміки, пластики тіла. Впливає на зорове сприйняття інформації.
Екстралінгвістичний – введення в мову пауз, сміху, покашлювання.
Функції: виробництво інформації як продукції;
використання технічних засобів для виробництва інформації;
масова культура (масові цінності, типові для мас моделі поведінки), яка
обумовлює цілі виробництва інформаційної продукції, її призначення;
специфічне суспільне середовище, для якого властива масова культура і
яке є замовником та споживачем інформаційної продукції.
2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
Полеміка є результатом плюралізму, можливості проголошення демократичних поглядів. Полеміка – це зіткнення думок, поглядів, доктрин, світобачень та розумінь.
Функції полеміки: глибше пізнати істину, завоювати однодумців
Полеміка може бути чесною та нечесною. Прийоми нечесної полеміки: спрощення тлумачення доказу; посилання на застарілі догми; перекручування тверджень противника; підміна аргументації емоціями; посилання на публіку або народ; аргументація, яка не відповідає тезі.
3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
Центральна Рада (4 березня 1917 – 29 квітня 1918) 10 червня,(автономія),3 липня, 7 листопада(УНР),9 СІЧНЯ(самостійна республіка) Гетьманат Скоропадського (29 квітня 1918 – 14 грудня 1918) Директорія (14 грудня 1918 – 1920 рік)
«Народна воля» Щоденна газета виходить з 1917 року. Видавці: центральний комітет, Українська Гельсінська спілка. Виразник українського самостійницького руху, відстоює позиції Української Центральної Ради. Сформували добру інформаційну сітку. Тираж зростає до 200 тис. примірників. Головний редактор Микола Ковалевський (1882-1957). Працюють Грушевський, Барановський, Самійленко, Зеров.
«Боротьба» 1 травня 1917 року перший номер. Офіційний орган українських соціалістів-революціонерів. Головний редактор Елан Блакитний. Друкували інформаційні матеріали з життя партії, огляди соціалістичного руху. З часом газета стає щоденною. Редактором стає Михайло Шраг, професор Львівської політехніки. Стояли на ґрунті ідей державної самостійності, але не виключали і федерацію у складі Росії. У 1918 році у лавах партії стався розкол і газета стала лівого спрямування. Існувала до 1920 року.
У цей час з’явилися такі партійні газети: «Робітник» — УСДРП, «Голос робітника», «Наша справа», «Соціаліст-революціонер», «Земля і воля», «Вільний голос», «Трудова республіка», «Вільна Україна».
Повстанці Нестора Махна у 1919 році видавали «Шлях до волі».
5 серпня 1918 року почала виходити газета штабу діючої армії «Нова Україна».
У 1917-1920 роках загалом переважав у журналістиці тип тижневика, натомість бракувало літературно-наукових місячників.
Друкованим органом Центральної Ради були «Вісти з УЦР» (1917-1920 рр).
У цей час широко розповсюдилася галузева преса: преса кооперації (газета «Українська кооперація», «Сільський господар», «Наша спілка», журнал «Союз»), преса народних управ («Київська земська газета», «Народна справа», «Звенигородська зоря»), медичні, жіночі, дитячі, військові, мистецькі видання. (1917 – союз українок, часопис «Наша мета»)
З 1917 року виходили і більшовицькі видання: «Пролетарій» (Харків), «Голос соціал-демократа» (Київ), «Звезда» (Катеринослав), «Донецький пролетарій» (Донбас). Вони орієнтувалися на газету «Правда». 10 квітня 1919 року з’явилася газета «Більшовик» — щоденна газета для робітників і селян.
Білет 3