- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
Важливе, домінуюче місце публіцистики у творчому арсеналі І. Франка пояснюється, на нашу думку, декількома взаємопов’язаними між собою причинами. По-перше, за своїм характером, за темпераментом, внутрішнім покликанням він протягом усього свого життя не міг не вболівати за громадські справи. Перефразовуючи його відоме висловлювання про поета, він постійно болів чужим і власним горем, не міг бути байдужим до того, що стосувалось долі власного народу. Цьому сприяла його інтенсивна громадська діяльність, про що переконливо говорять усі дослідники його життя і творчості. Природна тяга І. Франка до публічного, резонансного, політично-гострого слова цілком відповідала саме українським суспільно-політичним потребам часу, історичного моменту. Письменник, як ніхто інший, відчував наближення великої соціальної бурі, коли вирішуватиметься доля його народу. Україна на той час не мала достатньої кількості свідомої інтелігенції, масових політичних партій, сформованого більш-менш міцного національного капіталу, ні власного університету, ні армії. Все це у тій чи іншій мірі мусила компенсувати література, усне, друковане слово і, насамперед, публіцистика. У сукупності із практичною організаційною працею серед людей. Якщо уважно вчитатись у публіцистику І. Франка початку трагічного ХХ століття, то він найрішучіше виступав за незалежність, державність України. Але як реаліст, він дуже боявся неготовності українства до цього історичного кроку. Неприсутність І. Франка у громадсько-політичних, вирішальних для України процесах початку ХХ ст., про які йшлося вище, треба пояснювати тим, що франкові ідеї та застереження не доходили до включеної у активний революційний процес маси людей, не були зрозумілими і сприйнятими, а головне, не були зреалізованими у силу несприятливих об’єктивних реалій того революційного часу. Те, від чого застерігав публіцист, сталося.Але Франко як публіцист найменше відомий, майже зовсім не досліджений.Публіцистика Франка займає перше місце між окремими галузями йогоспадщини. Публіцист із Франка незвичайної сили, з неабияким літературнимталантом”. На думку Возняка, в публіцистиці Франка треба шукати також ключів до його художньої творчості. Публіцистиці належить, таким чином, провідне місце серед усього творчого доробку Івана Франка. Наочно переконує в цьому і статистика. Навіть за неточними даними Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка, публіцистичних творів Франка налічується 2150, тоді як художніх – 1020, перекладів – 1100, наукових праць – 700. Публіцистика Івана Франка – дзеркало його світогляду, бойової суспільно-політичної й журналістської діяльності та його літературного таланту. Була ще й чи не найважливішим деонтологічним чинником — обов’язком відповідальності перед народом за той “огонь в одежі слова”, який автор приборкував задля висвітлення через публіцистичне натхнення шляху до правди і свободи.
Ця стратегічна далекоглядність осучаснює і сьогодні його аналітичні універсуми, можливо, через феноменальне відчуття ваги не лише слова, а й відчуття моменту (отієї Горацієвої миті), того летючого моменту, коли не! cказати, не! зробити, не! підтримати словом і ділом уже не! можна.
Два важливі, логічно обґрунтовані акценти вказують на цю унікальну прогностичність Франкового генія: “не пора!..” і “Нам пора для України жить!” (Національний гімн)
Значною мірою конфліктування ідей інтернаціоналістичного соціалізму та українського націоналізму призвело до відомої полеміки між І.Франком та Лесею Українкою, статті котрої Франко опублікував під єдиною назвою “Між своїми. Епізод із взаємин між галичанами й українцями 1897р.”. Докладний аналіз цієї полеміки зробив у 1996 році Іван Денисюк, котрий переконливо довів, що Леся Українка через декілька років “фактично повторила й визнала, навіть пропагувала всі ті постулати Франка, з якими раніше воювала”
Білет 6