Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
deryhispzt_zhurfak_4_kurs.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
633.86 Кб
Скачать

1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі

2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.

В інтернеті – «світовому павутинні» -- можна, у принципі, розмістити будь-який текст. Але є й особливості праці журналіста саме для мережевих видань. Зокрема – речення повинні бути короткими та лаконічними – не більше 14 слів, заголовок – не більше 7 слів.(краще 3-4). Супроводження тексту гіперпосиланнями, яскравими ілюстраціями та відео, зручний шрифт сприятливого кольору (аж ніяк не жовтий чи червоний), можливість для розміщення коментаря відвідувача. Варто робити узагальнення,проте не тавтології, виділяти жирним основне, писати зрозуміло, дотримуватися абзаців та усіх правил орфографії, стилістики та пунктуації.

 розбивайте інформацію на невеликі смислові блоки, - уникайте довгих послідовностей сторінок - постійно тримайте в голові три речі: чому ви пишете, для кого ви пишете і про що ви пишете – у вебі, як і будь-де, чітке мислення дає чіткий текст, - чим більше часу ви витратите на розуміння цілей сайту ДО написання текстів, тим більше зекономите на дописування і переписування, - на етапі створення кожного тексту уявляйте себе його споживачем і корегуйте, не затягуючи - стиль має передбачати залучення до розмови – не обов’язково із прямим зверненням, але комунікація повинна бути між рядками, не фамільярна, дружня, орієнтована на задоволення потреб користувача, - стежте за собою: чи кожне слово, яке ви написали, дійсно потрібне? - використовуйте одні й ті самі терміни для опису одних і тих самих речей на різних сторінках сайту.

3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття

Неофіційним органо Організації українських націоналістів (Мельника) 1933 р. стала щотижнева газета „Українське Слово”, видавце якої був Український народний союз. Редакція вбачала метою газети „змагатися писаним словом за оновлення української думки, за спрямування всіх наших зусиль на осягнення державности українського народу, потоптаної окупантами, та духовної соборності, брак якої роз’їдав нас, розбивав наші зусилля, ставив брат на брата”. Друкарня видавництва „Українське Слово” була першоюу Парижі та другою у Західній Європі (після друкарні Драгоманова в Женеві). Після війни приміщення друкарні захопили комуністи і на базі „Українського Слова” створили „Нове Українське Слово”. Хоч за рішенням суду друкарню і повернули господарям, проте вона була в неробочому стані. „Українське Слово” відновило свою діяльність лише у 1949 році.

Із середини 1950-х рр. під логотипом цієї друкарні виходять щорічні „Календарі-альманахи”, які дають змогу вивчати літопис українського життя за кордоном. Незабаром створюється Націоналістичне видавництво в Європі, яке стає відомим на весь світ виданнями бібліотеки „Вільна думка”. Її основними виданнями стають самвидави з України.

Щодо інших українських спільнот, розкиданих по світу, найбільш показовим з погляду єдності, освіченості та порядності було видавництво „Наша культура”, засноване Митрополитом Іларіоном у Канаді. Видавництво також видавало часописи: „Слово істини”, „Наша культура”, „Віра й культура”, які мали велике значення у формуванні й збереженні високої національної культури українськиї емігрантів.

Вагомий внесок в історію видавничої справи на теренах Канади зробило „Видавництво Івана Тиктора”, яке видавало книги великих обсягів і накладів. 1948 р. у Вінніпезі накладом 15 тис. примірників виходить у світ „Велика історія України”. З Австрії до Канади у Торонто переїхало видавництво „Добра книжка”, яке випускало квартальник „Життя і Слово”.

Науково-популярний місячник заснований в осени 1951 року в Канаді Іларіоном. – він мав би служити сторожем нашої вікової християнської культури і який могли б читати ширші українські маси на еміграції незалежно від релігійної орієнтації. З листопада 1951 до жовтня 1953р. вийшло 23 випуски часопису. Обсягом 40 двокуолонних сторінок. Друкувалися у ньому: Степан Килимник, Олександр Оглоблин, Дмитро Чуб, Улас Самчук. Через відсутність коштів 1953 році закривають це видання. Закриваючи „Нашу культуру” митрополит Іларіон в жодному разі не мав наміру припиняти свою діяльність як редактор і видавець. Йшлося про дещо видозмінений темтичний напря часопису, засади його видання й певну громадську чи наукову інституцію, яка б перебрала на себе організаційні клопоти. Так постав місячник української богословської думки й культури „Віра й культура”. Перше його число – листопад 1953 року. Оголошувалася програма: продовжуючи традиції своїх попередникв, підвищувати релігійну свідомість та культуру українського народу в Канаді. Йшлося передусім про публікацію матеріалів з усіх ділянок богословської науки та церковного життя. Однак залишалися програмні положення „Нашої культури” – історія, література, мистецтво, огляд книжкових новинок, спомини з недалекого минулого. Він мав обся 80 сторінок. Вийшло його 162 номери. Припинив існування через хворобу Іларіона у 1967 році.

Білет 17

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]