1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі

Інформаційне суспільство (Information society) - концепція постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне товариство, є: збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства; збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та ін.).

Інтеграція України до будь-якого наддержавного об'єднання вимагатиме від нашої держави наявності власного стратегічного бачення розвитку Інформаційного Суспільства та передумов для його реалізації. Особливу цікавість для України повинен представляти досвід іноземних держав, які зуміли за останні десятиліття здійснити “стрибок у розвитку”. Індія, Південна Корея, Малайзія, Тайвань, Ірландія, Сінгапур, Фінляндія, Ізраїль подолали межу “цифрового розриву” завдяки добре розробленим та реалістичним стратегіям розвитку інформаційного суспільства у цих державах.

Розвиток інформаційного суспільства в Україні має свої суперечності. З одного боку, Україна з 43-мільйонним населенням має один з найвищих у світі індексів освіченості (98%), величезний науковий потенціал і прекрасні традиції у цій сфері. З іншого боку, Україна відноситься до групи країн з низько технологічною промисловістю та слабкорозвиненою інфраструктурою.

Розробка національної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства в будь-якій країні світу покликана виконати низку завдань, основні з яких:

Збільшити рівень свідомості суспільства, ефективно використати наявні ресурси та закликати суспільство, бізнес та державу до активних дій;

Консолідувати суспільні сили для здійснення політичних та інституційних реформ; Визначити роль кожного сектору (держава, бізнес, громадськість), розвинути партнерство між секторами та заохотити активну участь всіх зацікавлених сторін; Зосередити ресурси для розвитку Інформаційно Комунікаційних Технологій в цілях досягнення національних пріоритетів, а також додатково залучити інвестиції; Розвинути експортно-орієнтовані галузі економіки; Трансформувати національну інноваційну систему для задоволення загальнотехнологічних та освітніх вимог ІКТ. Країни з передовою економікою створили для себе благодатне замкнене коло, де результати наукових досліджень і якісної підготовки кадрів забезпечують створення нових багатств, які є основою для подальшої підтримки власної науки та освіти.

Зрозуміло, що значна відстань, яка поки що відділяє Україну від провідних країн світу, що вже знаходяться на порозі інформаційного суспільства, не дає підстав ставити це завдання як ціль середньострокової перспективи. Україна має починати з формування базових засад, на які спиратиметься формування інформаційного суспільства в майбутньому. Причому найпершим та ключовим завданням є створення саме економічних засад як фундаменту, без якого усі спроби впровадження інших складових інформаційного суспільства приречені на поразку. Стратегія створення в Україні економічних засад інформаційного суспільства передбачає комплекс заходів у податковій, бюджетній, грошово-кредитній, інституційній сферах та щодо розвитку людського капіталу та залучення іноземних інвестицій.

Завдання ЗМІ: Готувати суспільство до переломних етапів на шляху формування інформаційного суспільства. Подавати збалансовану інформацію. Уникати перенасиченості непотрібною інформацією. Збільшити рівень свідомості суспільства, ефективно використати наявні ресурси та закликати суспільство, бізнес та державу до активних дій