![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
Будь-який ЗМІ, подаючи ту чи іншу інформацію, хоче він цього чи не хоче, думає про це чи не думає, а він впливає на світогляд інших людей, формує громадсько-політичну думку (або суспільно-політичну). Відповідно, кожен журналіст, хто пише і говорить, повинен зважувати кожне своє слово.
Сьогодні і журналісти, і політики готові використовувати одне одного у своїх цілях. І ті, й інші це роблять. Як тільки журналістові щось не подобається, він тут же звинувачує політика в тому, що він відстоює свої інтереси. І навпаки. Мови немає про якусь толерантність, щоб усі використовували ті важелі впливу, які мають: журналісти свої, а політики – свої.
Політична культура – рівень засвоєння індивідуумом та суспільством в цілому політичних поглядів, ідей, думок та традицій; це ступінь запозичення досягнення політичної думки минулого та сьогодення; це зрілість і компетентність в оцінці політичних явищ; це форма політичної поведінки та етики. Політична культура формується певною епохою, тому не завжди відіграє конструктивну роль. ЗМІ повинні вчасно і влучно інформувати суспільство, особливо у переломні періоди.
Функції ЗМІ: давати виважену інформацію, підвищувати електоральну активність, відслідковувати процес формування політичних організацій
- висвітлювати головні політичні події
Національний аспект: Подавати інформацію про внутрішні події неупереджено, Не переносити власні конфлікти з тією чи іншою політичною силою на сторінки видання; бути чесним перед собою і перед споживачами інформації, Удосконалювати свої знання та прагнути до аналітичності, визначення тенденцій та передбачення можливих труднощів чи перемог. Завжди відстежувати основні події, бути всебічно поінформованим. Бути опонентом до влади, але як доброзичливий критик, а не ворог.
Міжнародний аспект: При поданні міжнародної інформації бути толерантним та справедливим у своїх судженнях, незалежно від своїх уподобань, Підвищувати рівень своєї освіти у міжнародному значенні: поглиблювати знання про країни, їх традиції, історію, політичні перипетії, Орієнтуватися у світових тенденціях. Вміти вчасно і правильно відреагувати на ту чи іншу подію світового масштабу.
Політична культура журналіста у Британії: Якщо порівнювати політичну і медійну культуру Великої Британії і України, то різниця дуже величезна. Принаймні, у Британії давним давно були встановлені чіткі й зрозумілі правила гри в суспільстві між різними членами суспільства, в тому числі між політиками і журналістами. Деякі газети там існують понад 200 років, мають багатомільйонні тиражі. Але, з іншого боку, є чіткі правила, яких дотримуються всі. Якщо, наприклад, Бі-Бі-Сі – це громадський мовник, який функціонує за рахунок грошей громадян, то має дотримуватися оцей баланс. Просто не може бути якихось перекосів – більше висвітлювати одну політичну силу, чи це уряд, чи це ще хтось. Якщо газетна політична культура склалася таким чином, що кожна газета має свою редакційну політику, в тому числі підтримує конкретну політичну силу, тобто газета „Таймс” традиційно підтримує, скажімо, консерваторів, а газета „Ґардіан” століттями підтримує лейбористів... Ось у цьому якраз різниця – газети друкуються для читачів, які мають саме ці вподобання – ліві, центристські чи правоцентристські. Вони обслуговують не державу, не чиновників, не партії, а обслуговують тих громадян, які мають відповідні політичні симпатії чи вподобання. Газети, та й телебачення, повинні залежати не від якихось замовників політичних чи неполітичних, а від своєї популярності серед читачів – і орієнтуватися на це. Популярність і їхній рейтинг будуть стабільними і високими лише в тому разі, коли там будуть друкуватися професійні й цікаві матеріали.