1.3. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру

У Законі України «Про захист населення і територій від над­звичайних ситуацій техногенного і природного характеру» (2000 р.) визначені цілі і завдання Єдиної державної системи: «З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту насе­лення і територій від надзвичайних ситуацій створюється Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (далі - Єдина державна система), що складається з територіальних і функціональних підсистем».

Єдина державна система - це центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Завданнями Єдиної державної системи є:

■ розробка нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів із питань запобігання НС та забезпечення за­хисту населення і територій від їх наслідків;

■ забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС;

■ забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;

■ навчання населення щодо поведінки та дій в разі виникнення НС;

■ виконання цільових і науково-технічних програм, спрямо­ваних на запобігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

■ збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС, видання інформаційних матеріалів з питань захисту насе­лення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

■ прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засо­бах, матеріальних та фінансових ресурсах;

■ створення, раціональне збереження і використання резер­ву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для за­побігання і реагування на надзвичайні ситуації;

■ оповіщення населення про загрозу та можливе виникнення НС, своєчасне та достовірне його інформування про фак­тичну обстановку та вжиті заходи;

■ захист населення в разі виникнення НС;

■ проведення РІНР щодо ліквідації НС, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

■ здійснення заходів щодо соціального захисту постраждало­го населення, проведення гуманітарних акцій;

■ участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення.

Єдина державна система складається з постійно діючих функ­ціональних та територіальних підсистем і має 4 рівні – загально­державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, а територіальні - в АР Крим, областях для запобігання і реагування на над­звичайні ситуації.

Сили і засоби Єдиної державної системи складаються з відпо­відних сил і засобів функціональних і територіальних підсистем, а також недержавних (добровільних) рятувальних формувань.

Військові і спеціальні цивільні аварійно-(пошуково)-рятувальні формування укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.

Для ліквідації НС, у виняткових випадках, залучаються спеці­ально підготовлені сили і засоби Міноборони, МВС, Держкордо­ну і СБУ в порядку, зазначеному законодавством України.

Режими функціонування Єдиної державної системи

Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, рішенням Ради Міністрів АР Крим, обласної, місь­кої, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один із таких зежимів функціонування Єдиної державної системи:

■ режим повсякденної діяльності - при нормальній вироб­ничо-промисловій радіаційній, хімічній, біологічній (бак­теріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеоро­логічній обстановці (за відсутності епідемій, епізоотій та епіфітотій);

■ режим підвищенної готовності - при істотному погіршен­ні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологіч­ної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідро­метеорологічної обстановки (з одержанням прогнозованої інформації щодо можливості виникнення НС);

■ режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення і при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру;

■ режим діяльності у надзвичайному стані - вводиться в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначено­му Конституцією України та Законом України «Про надзви­чайний стан».

Основні заходи, які виконує Єдина державна система, здій­снюються залежно від визначеного режиму її функціонування.

У режимі повсякденної діяльності:

■ ведеться спостереження і здійснюється контроль за станом навколишнього середовища на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях;

■ розробка і виконання цільових та науково-технічних про­грам, заходів щодо попередження НС, забезпечення безпеки і захисту населення, зниження можливих матеріальних збитків, забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки і збереження національної культурної спадщини у випадку виникнення НС;

■ організація навчання населення вмінню використовувати засоби захисту, правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій;

■ створення і відновлення резервів матеріальних і фінансо­вих ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

■ оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та мож­ливих її наслідків.

У режимі підвищеної готовності:

■ виконання заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності;

■ формування оперативних груп для виявлення причин по­гіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС;

■ посилення спостереження і контролю за станом обстанов­ки на потенційно-небезпечних об'єктах, прогнозування можливості виникнення НС та її наслідків;

■ розробка комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;

■ приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і за­собів, переміщення їх в район можливого виникнення над­звичайної ситуації;

■ організація цілодобового чергування членів державної, ре­гіональної, місцевої та об'єктової комісії (залежно від масш­табу прогнозованої надзвичайної ситуації).

В режимі діяльності в надзвичайній ситуації:

■ здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів Єдиної державної системи;

■ організація захисту населення і територій;

■ переміщення оперативних груп у район виникнення НС;

■ організація робіт щодо локалізації або ліквідації НС;

■ визначення межі території, на якій виникла НС;

■ організація робіт, спрямованих на забезпечення функціо­нування насамперед об'єктів економіки та об'єктів першо­чергового життєзабезпечення постраждалого населення;

■ здійснення постійного контролю за станом оточуючого се­редовища, що зазнало впливу НС, обстановкою на аварій­них об'єктах і прилеглій до них території;

■ інформування вищих органів управління щодо рівня НС та вжитих заходів, оповіщення населення та надання йому необхідної допомоги.

У режимі діяльності у надзвичайному стані:

■ виконуються заходи, передбачені Законом України «Про надзвичайний стан».

Для фінансування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій усіх рівнів, створюються за рахунок державного і місцевого бюджетів резерви фінансових і матеріальних ресурсів.

На підставі спостереження змін навколишнього середовища (природного та техногенного) і відповідних регламентуючих документів в областях, районах, на об'єктах складаються плани роботи із запобігання НС і реагування на прогнозовані варіанти можливого їх розвитку.

Міністерство з надзвичайних ситуацій та його структурні підрозділи на місцях здійснюють організаційно-методичне керівництво плануванням дій Єдиної державної системи, організовують взаємодію органів управління і підпорядкованих їм сил усіх рівнів.