5.6. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту

Одним із основних способів захисту населення при аваріях на об'єктах господарювання з викидом СДОР або радіоактивних ре­човин є використання виробничим персоналом і населенням за­собів індивідуального захисту і медичних засобів.

За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту органів дихання і шкіри. Засоби захисту органів дихання за принципом захисту бувають фільтруючі та ізолюючі.

До засобів індивідуального захисту відносяться фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки, проти тилові тканинні маски, спеціальна ізолююча захисна одежа, що­денний і виробничий одяг та медичні засоби захисту.

5.6.1. Засоби захисту органів дихання

Фільтруючі протигази є основними і найбільш поширеними іасобами для захисту органів дихання. Усі фільтруючі протига-іи поділяються на три групи: загальновійськові і спеціальні (для Збройних Сил), цивільні (для населення і невоєнізованих форму-іань ЦО), промислові (для персоналу об'єктів хімічної промис­ловості та інших шкідливих виробництв). Робота фільтруючих іротигазів заснована на очищенні зараженого повітря через спе-иальні фільтруючі матеріали.

До цивільних протигазів належать протигази ГП-5 (ГП-5М і 'П-7 і ГП-7В), які призначені для захисту органів дихання, очей а обличчя людини від отруйних, радіоактивних речовин і біоло-ічних аерозолів, а також від ряду СДОР, що використовуються в: ехнологічних процесах промислового виробництва.

До складу комплекту протигазів входять фільтруючо-поглина-зча коробка, лицьова частина, сумка, плівки, що не запотівають.

Протигаз ГП-5М відрізняється від протигаза ГП-5 тільки ли-іьовою частиною, яка має переговорний пристрій і призначений ; основному для забезпечення особового складу невоєнізованих юрмувань і керівного складу об'єктів народного господарства.

Протигази ГП-7 (ГП-7В) за будовою аналогічні ГП-5 (ГП-5М) і юзрізняються лицьовою частиною, виготовленою у вигляді мас-:и з наголовником. Лицьова частина протигаза ГП-7В має при-тосування для прийому води - це гумова трубка з мундштуком ніпелем, яку за допомогою спеціальної кришки можна приєдну-ати до фляги.

Для дітей шкільного віку від 7 до 17 років призначений протигаз ІДФ-Ш, а для дітей віком від 1,5 до 7 років - протигаз ПДФ-Д.

Ці протигази комплектуються фільтрувально-поглинальними оробками ГП-5 і лицьовими частинами МД-3 або ШМ-62У.

Камера захисна дитяча КЗД призначена для захисту дітей ш ком до 1,5 років від радіоактивних, отруйних речовин і бактері альних засобів.

Фільтруючі протигази не захищають від окису вуглецю (чад­ного газу), тому для захисту від нього застосовують гопкалітовий патрон, який приєднується до протигазової коробки.

Необхідно пам'ятати, що при користуванні фільтруючим про­тигазом в умовах радіоактивного забруднення радіоактивні речо­вини затримуються фільтрувальними елементами і після цього стають осередком опромінення, тому користування такою філь-трувально-поглинальною коробкою має бути короткочасним.

Ізолюючі протигази є спеціальними засобами захисту орга­нів дихання, очей, обличчя від усіх небезпечних речовин, що міс­тяться в повітрі. Застосовують їх, якщо фільтруючі протигази не забезпечують захист, а також коли у повітрі недостатньо кисню. В ізолюючих протигазах ІП-4, ІП-46, ІП-46М, ІП-5 та ізолюючих приладах КІП-5, КІП-7, КІП-8 необхідне для дихання повітря зба­гачується киснем у регенеративному патроні, де знаходяться пе­рекис і надперекис натрію. Такі протигази складаються з лицьової частини, дихального мішка і регенеративного патрона.

Щоб індивідуальні засоби захисту органів дихання забезпечу­вали надійний захист, вони мають відповідати таким вимогам:

■ забезпечувати низьку опірність диханню для зменшення втоми;

■ забезпечувати подачу чистого повітря без його забруднен­ня через підсос;

■ забезпечувати потік сухого повітря до окулярів, щоб не за­потівали;

■ мати малий мертвий об'єм для запобігання вдихання вдру­ге повітря, що видихається;

■ легко і швидко збиратися;

■ не заважати працювати в місцях з обмеженим доступом повітря;

■ бути легкими і міцними;

■ підтримувати задовільний рівень комфортності, щоб сти-! мулювати використання, знижувати втому і сприяти зосередженню уваги того, хто ним користується;

■ мати низький рівень шуму дихального клапана, щоб не від­волікати користувача;

■ мати переговорну мембрану, яка швидко може замінитись на радіопереговорний пристрій.

Для працюючих на підприємствах хімічної, гірничодобувної, металургійної промисловості та в інших галузях, де виробляють-^

ся, використовуються, зберігаються і транспортуються СДОР, дляї

захисту органів дихання застосовуються засоби індивідуального!

захисту фільтруючого типу промислового призначення (марок Щ В, Г, Е, КД, БКФ, СО).

Промислові фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя й очей людини від виливу шкідливих домішок, які містяться в повітрі у вигляді газів, пари і аерозолів (пилу, диму, туману). Промислові протигази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів, спеціалізованими за призначенням. Спеціалізація коробки характеризується її маркою, літерними позначеннями і кольором забарвлення.

Правила зберігання протигаза:

оберігати протигаз від ударів, поштовхів і струсів;

не тримати у вологому місці і ні в якому разі не допускати потрапляння води в коробку;

не сушити і не зберігати протигаз біля натопленої печі чи опалювальних приладів;

бережно поводитися з видихальним клапаном (якщо кла­пан засмічений або склеївся, обережно продути його);

зберігати протигаз у зібраному вигляді в сумці (із закритим клапаном), підвішеній на лямці чи поставленій на полицю дном униз.

Забороняється:

зберігати в сумці які-небудь сторонні предмети;

зберігати протигаз поблизу летючих рідин (бензин, гас);

виймати клапан. Респіратори

Застосовують для захисту органів дихання від радіоактивних речовин, ґрунтового пилу, бактеріальних засобів та різних шкід­ливих аерозолів. Принцип їх роботи заснований на очищенні по­вітря, яке вдихається, від твердих і рідких часток, що затриму­ються у волокнах фільтруючого матеріалу. Від отруйних речовин і СДОР респіратори не захищають.

В системі ЦО найчастіше використовуються респіратори Р-2, Р-2д, «Пелюстка». Респіратори Р-2 призначаються для дорослого населення, а Р-2д - для дітей віком від 7 до 17 років і мають ви­гляд напівмаски, виготовленої зовні з пористого матеріалу, а все­редині - з тонкої поліетиленової плівки, у яку вмонтовано два клапани. Між зовнішньою і внутрішньою частинами напівмаски міститься фільтр із синтетичних волокон. При вдиханні повітря проходить через пористий зовнішній матеріал і очищається від великих часток, аерозолів. Дрібніші частки затримуються філь­труючим матеріалом із синтетичних волокон.

Очищене повітря через клапан вдиху надходить у підмаско-вий простір, а потім у легені людини. При видиху повітря вихо­дить через видихальний клапан назовні. Для герметизації респі­раторів Р-2, Р-2д є металевий носовий притискач, який необхідно стиснути, щоб не сталося підсмоктування повітря при вдиханні.

Захисна потужність респіраторів становить: для Р-2 - до 12 годин, Р-2д - 4 години. Респіратори можуть використовува­тися багаторазово, але загальний час використання не повинен перевищувати час захисної потужності.

Зберігається респіратор у поліетиленовому пакеті, а перено­ситься в сумці для протигаза.

Респіратори Р-2 широко використовувались для захисту орга­нів дихання від радіаційного пилу формуваннями ЦО при ліквіда­ції наслідків Чорнобильської катастрофи.

Для захисту органів дихання від радіоактивного пилу нале-ать маски ШБ-1, ШБ-2 («Пелюстка»). Високі захисні властивості Б-2 пояснюються тим, ідо, крім марлі, для її виготовлення вико-істовують тканину, яка має властивість постійної наелектризо-іності. Наелектризованість тканин сприяє більш повній затрим-не тільки дрібного пилу, а й аерозолів.

Найпростіші засоби захисту органів дихання

Протипилові тканинні маски (ПТМ-1) і ватно-марлеві пов'яз-[, як правило, виготовляються самим населенням, кожна люди-і повинна мати ці засоби захисту.

Протипилова тканинна маска складається з двох основ­не частин - з корпуса, зшитого з 4-5 шарів тканини, і кріплення, корпусі викроюються оглядові отвори, куди вставляється скло.

Розкрій тканини для виготовлення всіх частин маски здій-юється за допомогою викройок і лекал (є 7 розмірів). Після роз-'ою обробляють краї оглядових отворів, з'єднують ліву і праву їловинки й окантовують краї корпуса. Потім пришивають кріп-ння.

Маска кріпиться на голові резинкою, яка проходить у верх-ому шві, а внизу - зав'язками і поперечною резинкою, приши­то до верхніх кутів корпусу маски.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється самостійно із марлі вжиною 100 см і шириною 50 см. Марлю стелять на столі, по^ редині кладуть вату розміром ЗО X 20 см, товщиною біля 2-х нтиметрів. Вільні кінці марлі загортають по всій довжині, з обох орін закриваючи вату. Після цього на кінцях марлі роблять роз-зи довжиною ЗО -35 см, які утворюють дві пари зав'язок.

Накладають пов'язку на лице так, щоб був закритий низ під-ріддя.

Верхній край повинен закривати ніс і доходити до очних впа-н. Нижні кінці зав'язуються на тім'ї, а верхні на потилиці за хами.

Респіратори, протипилові тканинні маски і ватно-марлеві в'язки від отруйних речовин не захищають.