- •Тема 1. Організація цивільної оборони • в сучасних умовах і 10
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях . 196
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій 216
- •Тема 8. Підготовка населення
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона України
- •1.2.1. Завдання Цивільної оборони України
- •1.2.2. Організаційна будова цивільної оборони України
- •1.2.3. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.2.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання
- •1.3. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.4. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади
- •1.5. Фінансування заходів цивільної оборони
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •2.1. Основи класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Метеорологічні небезпечні явища
- •Природні пожежі
- •Масові інфекційні хвороби
- •2.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Транспортні аварії, катастрофи.
- •2.3.2. Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Наслідки радіаційних аварій
- •2.3.3. Хімічно небезпечні об'єкти
- •2.3.4. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •2.3.5. Гідродинамічні аварії
- •2.4. Надзвичайні ситуації терористичного походженні
- •Тема 3. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •3.11 Ядерна зброя
- •Проникаюча радіація ядерного вибуху
- •Радіоактивне зараження місцевості
- •Електромагнітний імпульс ядерного вибуху (емі)
- •3.2. Хімічна зброя
- •Фізико-хімічні характеристики отруйних речовин.
- •Токсикологічні характеристики отруйних речовин
- •Класифікація отруйних речовин
- •3.3. Біологічна зброя
- •Заходи застосування біологічної зброї.
- •Тема 4. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Основи оцінки радіаційної обстановки.
- •4.1.1. Розв'язання типових завдань при оцінці радіаційної обстановки.
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •Прийняті допущення при оцінці хімічної обстановки
- •Визначення глибини зони зараження сдор
- •Визначення площі зони зараження
- •4.3. Оцінка інженерної обстановки
- •4.4. Оцінка пожежної обстановки
- •Тема 5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1. Основні принципи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •5.2. Основні способи захисту населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •5.3. Оповіщення населення при загрозі надзвичайної ситуації
- •5.4. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.5. Організація евакуаційних заходів
- •5.6. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •5.6.1. Засоби захисту органів дихання
- •5.6.2. Засоби захисту шкіри
- •5.6.3. Медичні засоби захисту
- •5.7. Режими радіаційного захисту населення
- •ТЕма 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Основи стійкості роботи промислових підприємств
- •6.2. Вимоги до стійкості функціонування промислових підприємств
- •6.2.1. Вимоги до планування і забудови міст
- •6.2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових об'єктів
- •6.2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем. Вимоги до систем електрозабезпечення
- •6.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •6.3.1. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу на об'єкти господарювання
- •6.3.2. Дослідження стійкості роботи об'єктів господарювання в нс
- •6.4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Рятувальні та інші невідкладні роботи (рінр)
- •7.2. Спеціальна обробка
- •Тема 8. Підготовка населення з цивільної оборони
- •8.1. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •8.2. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки
2.3.5. Гідродинамічні аварії
Гідродинамічна аварія - це аварія на гідротехнічній споруд коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Такими аваріями в Україні є прориви гребель, дамб, шлюзів утворенням хвиль прориву катастрофічних затоплень або з утворенням проривного паводку; аварійні спрацювання водосховщ ГЕС у зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди.
Під час прориву греблі виникає проран, від розмірів якого залежить об'єм і швидкість падіння води від верхнього б'єф і параметри хвилі прориву - головного фактору ураження гідродинамічної аварії.
Головними характеристиками хвилі прориву, що визначають її руйнівну дію, є глибина (10 - 20 м) і швидкість потоку в даному отворі (13 - 25 км/год) та ударна сила (5 - 10 т/м3), які залежа від висоти греблі і розмірів прорану, гідродинамічних і топографічних умов русла і заплавини ріки.
Зоною катастрафічного затоплення вважають територію, хвиля прориву проходить за 4 години. Все це призводить до ликих матеріальних збитків, руйнування будівель та споруд, щення природного ландшафту. А оскільки такі події трапляют здебільшого несподівано, то можуть призвести до значних людських жертв.
На території України можливі катастрофічні затоплення при руйнуванні гребель, водопропускних споруд на 12 гідровузла 16 водосховищах річок Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, Південний Буг. Площа затоплення може сягнути 8294 км2. У зону затоплення потрапляють 536 населених пунктів та 470 промислових об'єктів.
При руйнуванні гребель гідроспоруд Дніпровського каскаду територія катастрофічного затоплення становитиме 700 тис. га і населенням майже 1,5 млн чоловік. У такій надзвичайній ситуації може бути виведено з ладу 270 промислових підриємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач, мережі та споруди водного та газового постачання багатьох населених пунктів.
До виникнення таких надзвичайних ситуацій, як зсуви, осідання, обвали будинків, споруд, транспортних магістралей може призвести підтоплення територій.
За даними Держкомгеології, підтоплено близько 800 тис. га земель, що дорівнює 15% території (у тому числі 200 тис. га в зонах зрошення). В зону підтоплення потрапляють 240 міст і селищ Міського типу, 138 тис. приватних будинків. Розвиток цього негетивного процесу на міських територіях характеризується великі по різноманітністю причин і факторів: втрати води із водонесучих комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація або погіршення фільтраційних властивостей грунтів природних державних систем (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв'язку з асфальтуванням, будівництвом фундаментів, трас колекторів, тунелів.
Основною причиною підтоплення сільськогосподарських угідь стало будівництво зрошувальних мереж при несвоєчасному введенні дренажних споруд: в зоні впливу Північно-Кримського І Випалу 96 тис. га підтоплено, Каховської зрошувальної системи -5,1 тис. га, Каланчацької - 9,1 тис. га.
Підтоплення значних територій є результатом безгосподарського ставлення до їх освоєння, недостатнього вивчення інженерно-геологічних умов, відсутності необхідної уваги до проектування, будівництва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах.
Все це призводить до таких негативних наслідків, як забруднення від підземних вод, підвищення вологості і погіршення санітарного стану територій, засолення і заболочування грунтів, вимокання зелених насаджень, зниження урожайності сільгоспугідь, деформація будівель і споруд, виникнення таких процесів, як зсуви, просадки, обвали.
Гідротехнічне будівництво, яке призвело до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренуванні ґрунтових вод, є також однією з найважливіших причин підтоплення земель. Так, система водосховищ Дніпровського каскаду зумовила підняття рівня води в Дніпрі від 2 до 12 м, внаслідок чого відбулося підтоплення величезних територій Придніпров'я; Цей процес ураження (50%) поширюється в зоні Кременчуцького водосховища.
Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій з ве ликими водосховищами хоча зменшує небезпеку затоплення те риторій під час повеней, проте створює небезпеку катастрофічного затоплення при прориві дамб цих водосховищ.
Підводячи підсумки, бачимо, що внаслідок техногенних аварій і катастроф виникають надзвичайні ситуації, що призводить до соціально-екологічних і економічних втрат, виникає необхіність захисту людей від дії небезпечних факторів, проведенг, евакуаційних заходів, рятувальних та інших невідкладних робіт.