6.4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів

Підвищення стійкості об'єкта досягається посиленням най­більш слабких (вражаючих) елементів і ділянок об'єкта. Для цьо-го на кожному ОГД завчасно на основі досліджень планують і проводять відповідні організаційні й інженерно-технічні заходи. Досягнення науки і техніки дозволяють реалізувати такі рішен­

ня, за яких підприємство буде стійким до впливу дуже значних;

надлишкових тисків, однак це пов'язано з великими витратами, засобів і матеріалів і може бути виправдано лише при захисті осо-,

бливо важливих елементів об'єкта. Заходи будуть економічно об­

ґрунтовані, якщо вони максимально узгоджені із завданнями, які розв'язуються в мирний час для забезпечення безаварійної робо­

ти, поліпшення умов праці, удосконалення виробничого процесу.

Особливо велике значення має розробка інженерно-технічних за­

ходів при новому будівництві, бо у процесі проектування у бага­тьох випадках можна домогтися логічного поєднання загальних інженерних рішень із захисними заходами цивільної оборони, що знизить витрати на їх реалізацію.

На існуючих об'єктах заходи щодо підвищення стійкості до­цільно проводити в процесі реконструкції чи виконання інших ремонтно-будівельних робіт.

Підвищення стійкості роботи промислових об'єктів передбач. 11

■ захист робітників та службовців у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;

" підвищення міцності і стійкості найважливіших елементів і вдосконалення технологічного процесу;

підвищення стійкості матеріально-технічного постачання;

підвищення стійкості управління об'єктом;

розробку заходів щодо зменшення імовірності виникнення вторинних факторів ураження і збитків від них;

підготовку до відновлення виробництва після ураження об'єкта.

Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

7.1. Рятувальні та інші невідкладні роботи (рінр)

У результаті впливу стихійних сил природи, поки ще не пі владних людині, аварій, катастроф, а також застосування сучас них засобів ураження у воєнний час, можуть утворюватися численні вогнища ураження, які викликають екстремальні ситуації що порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об'єктів та сприяють утворенню великих зон радіоактивного зараження, катастрофічного затоплення і виникнення масових пожеж.

А це, у свою чергу, може завдати економіці країни і населенн

величезних збитків, пов'язаних з руйнуванням будівель і споруд

знищенням матеріальних цінностей, порушенням процесів ви- робництва, привести до масової загибелі людей і тварин. Для лік відації наслідків, викликаних надзвичайними ситуаціями, перед бачається проведення РІНР.

Проведення РІНР - одне з головних завдань цивільної оборо

ни. Воно повинно вирішуватися силами ЦО у взаємодії з військ

вими частинами (підрозділами) Збройних Сил і спеціалізованим

формуваннями інших міністерств та відомств.

Заходи щодо організації і проведення РІНР у районах стихій- них лих, а також у можливих вогнищах уражень від застосуванн. сучасної зброї плануються і готуються у мирний час. У вцпадк

факту лиха вони уточнюються і проводяться з урахуванням об становки, що склалася.

Цілі і зміст РІНР

РІНР мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'яз­ково враховується, що кожному виду стихійних лих властиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимоги до скла­ду сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.

РІНР і в мирний, і у воєнний час проводяться:

для порятунку людей, надання першої медичної допомоги потерпілим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи;

локалізації аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;

локалізації аварій, які загрожують життю людей (на АЕС, х і мічно небезпечних об'єктах, енергетичних і комунальних ме­режах, нафто- і газопроводах та інших об'єктах і мережах);

забезпечення життєдіяльності міст і об'єктів господарю­вання;

створення необхідних умов проведення відбудовних робіт. До рятувальних робіт відносяться:

пошук потерпілих;

розбирання зруйнованих, пошкоджених і завалених сховищ та укриттів і звільнення з них, а також з частково зруйнова­них або палаючих будинків й інших споруд, людей;

надання потерпілим першої медичної допомоги;

винесення (вивезення) їх з осередків ураження до місця розміщення медичних формувань і установ;

надання необхідної лікарської допомоги ураженим та ева­куація їх на лікарняну базу.

У ході рятувальних робіт проводять:

розвідку вогнищ ураження і маршрутів руху формувань до ділянок (об'єктів) робіт;

локалізацію і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу з них;

подачу повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтро­вентиляційною системою;

виведення (вивезення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони;

санітарну обробку людей і знезараження одягу, дезактива цію і дегазацію техніки, транспорту і засобів захисту, знезараження території і споруд, продовольства, харчової сиро­вини, води і фуражу.

До невідкладних відносяться роботи, які проводяться для створення умов успішних і безпечних рятувальних робіт, забезпе­чення життєдіяльності міст та запобігання подальших руйнувань і втрат серед населення в результаті впливу вторинних факторів ураження; це локалізація аварій, що загрожують життю людей, відновленню діяльності найважливіших об'єктів господарюван­ня. Функціонування інженерних і транспортних мереж, споруд міського господарства.

При проведенні таких робіт:

прокладають колонні шляхи;

влаштовують проїзди в завалах і на заражених ділянках;

відновлюють пошкодженні мости і роблять переправи;

локалізують аварії на енергетичних, газових, водопровід­них, каналізаційних і технологічних мережах;

відновлюють окремі установки і мережі водопроводу, енер­гопостачання, лінії зв'язку;

" зміцнюють чи руйнують конструкції, які загрожують об­валом і перешкоджають безпечному руху людей та техніки, проведенню рятувальних робіт;

■ ремонтують і відновлюють пошкоджені захисні споруди для подальшого їх використання.

Для запобігання чи зменшення збитків від очікуваних стихій­них лих передбачається проведення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів, таких як будівництво берегозахис­них і берегоукріплюючих споруд, обвалування і підсипання дамб, штучне зниження інтенсивності танення льодовиків і снігу тощо.

РІНР організовують у максимально короткі терміни і прово­дять безперервно вдень і вночі, у будь-яку погоду, до повного їжі завершення.

Сили і засоби, які залучаються для проведення РІПР

Основною ланкою, що організовує підготовку і приведення РІНР, є область. Тому в плані ЦО області, з урахуванням якою приймається рішення начальником ЦО як на мирний, так і на воєнний час, закладається основа угрупування сил ЦО області, визначається її чисельність для кожного категорійованого міста і міського району, намічаються заходи щодо організації рятуваль­них робіт і ставляться завдання підлеглим силам і ланкам управ­ління. Аналогічно, але більш конкретно і детально планується створення угрупувань сил і можливий порядок їх дій на заздале­гідь визначених ділянках, об'єктах в містах, міських і сільськогос­подарських районах.

Угрупування сил ЦО на воєнний час повинне відповідати пла­ну майбутніх дій і забезпечувати:

можливість швидкого приведення сил у повну готовність для виконання завдань у найскладніших умовах обстановки;

своєчасний виступ сил до місця проведення рятувальних робіт, швидкого їх розгортання і зосередження основних зусиль в інтересах вирішення головних завдань;

можливість одночасного виконання робіт з максимальним використанням усіх сил і засобів у декількох осередках ура­ження для порятунку потерпілих у найкоротший термін;

нарощування зусиль за рахунок чергування змін ешелонів і резервів, можливість здійснення маневру силами і засо­бами в ході робіт;

захист особового складу;

постійне управління силами і підтримка взаємодії між ними, а також всебічне забезпечення дій у ході проведення РІНР.

Ядром угрупувань сил ЦО є військові частини ЦО і невоєнізо-вані формування підвищеної готовності.

Для створення угрупувань сил використовуються:

■ на ОГД - невоєнізовані формування об'єкта, а також те­риторіальні формування міста (району), формування сільського району та інші сили, виділені за рішенням старшого начальника ЦО;

у районі - угрупування сил об'єктів району, територіальні формування району, а також військові частини ЦО і Зброй­них Сил, відомчі, спеціалізовані формування і підрозділи, формування прилеглих сільських районів та інші сили, ви­ділені за рішенням старшого начальника ЦО для виконання завдань на території даного району;

у місті з районним поділом - угруповання сил міських ра­йонів і резерви міста;

" в області - угрупування сил категорійованих міст, населе- них пунктів з категорійованими об'єктами господарюван- ня, угрупування сил сільських районів і резерви. Кожне угрупування за своїм складом повинно забезпечувати виконання повного обсягу РІНР у заданому районі (на ділянці, об'єкті).

Для забезпечення безупинного проведення РІНР до повно­го їх завершення, для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт, а також для заміни сил і засобів угрупування

можуть складатись з одного чи двох ешелонів і резерву. Кожен

ешелон може складатися з декількох змін.

При наявності двох ешелонів перший ешелон угрупування

сил призначається для негайного розгортання рятувальних ро­

біт і ведення їх у високому темпі. З цією метою в перший ешелон

включаються найбільш мобільні, добре підготовлені й оснащені

сучасною технікою сили, здатні в короткі терміни прибути до вог­

нища ураження і приступити до робіт. Такими силами є: військові

частини і підрозділи ЦО; інші військові частини і підрозділи, що

виділяються військовим командуванням згідно з планами взаємо­

дії; територіальні та невоєнізовані формування категорійованих

міст; формування міських ОГ, які продовжують виробничу діяль­

ність, і невоєнізовані формування підвищеної готовності ближніх

некатегорійованих міст і сільських районів.

Другий ешелон призначається для нарощування зусиль і роз­ширення фронту рятувальних робіт по мірі спадання рівня радіа-

ції, а також для заміни підрозділів і формувань першого ешелону, До складу другого ешелону включаються сили ЦО міст і СІЛЬСЬКИ* районів, що не ввійшли до складу першого ешелону, частини і під розділи Збройних Сил і МВС з пізнішими термінами розгортання і невоєнізовані формування ОГ, які продовжують свою діяльність у заміській зоні.

Резерви призначаються для вирішення завдань, що раптово виникають у ході проведення РІНР, для нарощування зусиль на найважливіших ділянках і об'єктах з метою скорочення термінів завершення робіт, для заміни чи перекидання сил і засобів на нові ділянки, об'єкти робіт. До складу резервів включаються форму­вання некатегорійованих міст та віддалених сільських районів, військові частини і підрозділи, що не ввійшли до складу ешелонів, сили ЦО, які виділяються сусідами згідно з планами взаємодії.

Важливе значення має підготовка загонів забезпечення руху. Вони створюються по одному на кожен маршрут введення сил у вогнище ураження. І, крім того, один-два резервні загони залежно від кількості маршрутів та їх складності і на випадок повторних надзвичайних ситуацій. До складу загону включаються механізо­вані й інженерні підрозділи військових частин і формувань ЦО, оснащені засобами механізації робіт з прокладання колонних шляхів і проїздів у вогнищах ураження, локалізації і гасінню по­жеж, обладнанню тимчасових переправ, знезаражуванню ділянок маршрутів і виконанню інших робіт для забезпечення швидкого і безпечного введення основних сил ЦО в осередок ураження.

Ешеловуння сил при раптовому нападі супротивника залежить насамперед від співвідношення в області населення категорійова­них міст і сільських районів. Якщо жителі некатегорійованих міст, сіл та селищ становлять більшу частину населення, угрупування сил створюється з двох ешелонів і резервів; якщо більшість насе­лення проживає у категорійованих містах, воно може складатися з одного ешелону, в останньому випадку і склад змін, і резервів має бути потужнішим.

При підготовці до проведення РІНР необхідно передбачити заходи щодо приведення сил ЦО в готовність: доукомплскту

вання формувань особовим складом, дооснащення їх технікою і майном; призначення формуванням і частинам ЦО районів роз­ташування у заміській зоні, де вони розгорнуться, як правило, розосереджено, але з урахуванням можливості швидшого і послі­довного виходу розвідувальних підрозділів і формувань, загонів забезпечення руху і ешелонів угрупування сил до об'єктів робіт без додаткового перестроювання на маршрутах.

Райони розташування сил ЦО в заміській зоні повинні забезпечувати:

розміщення формувань в їх організаційній цілісності;

можливість швидкого збору і виступу в потрібному на­прямку;

сприятливі санітарно-епідемічні умови.

Одночасно зі створенням угрупувань сил організовуються передислокація в заміську зону і розгортання медичних установ лікарняних баз.

Висування сил ЦО із заміської зони в напрямках до об'єктів майбутніх рятувальних робіт необхідно здійснювати високими темпами. Першими розгортаються сили протипожежної служби, потім військові частини ЦО і формування, іноді може бути інший порядок висування сил; у кожному конкретному випадку це за­лежить від особливостей місцевих умов і обстановки, що склала­ся. Якщо висування сил проходить у складних умовах наявності на маршрутах зон пожеж, завалів, заметів, зруйнованих мостів та інших перешкод, для забезпечення руху основних сил признача­ються загони забезпечення руху.

З прибуттям у район стихійного лиха, катастрофи формуван­ня зосереджуються у вказаних пунктах і одержують конкретні за­вдання.

Характер, обсяг і способи ведення робіт залежать від виду, причин виникнення, масштабів і тривалості стихійних лих і ава­рій, ступеня впливу їх наслідків на навколишнє середовище і насе­лення, а також від наявності і підготовленості сил ЦО, від погоди, часу доби, пори року й інших факторів.

Ліквідація наслідків аварій і катастроф на об'єктах господарювання

Для організації робіт з ліквідації наслідків аварій і катастроф на об'єкті господарювання створюється постійно діюча оператии на група під керівництвом головного інженера. У надзвичайних умовах вона працює під загальною координацією районної (міст, кої) надзвичайної комісії.

На надзвичайну оперативну групу покладені такі завдання:

приведення в готовність підлеглих сил і засобів і керівни­цтво їх діями в надзвичайних умовах;

вживання екстрених заходів для захисту населення від на­слідків аварії;

Дії надзвичайної оперативної групи щодо керівництва РІНР організовується згідно з планом ЦО об'єкта господарювання на мирний час.

Ліквідація наслідків аварій проводиться в 4 етапи:

1-й етап. Вживання екстрених заходів:

оповіщення і збір надзвичайної оперативної групи;

попередня оцінка обстановки;

вживання екстрених заходів для захисту робітників, службовців, населення;

надання допомоги потерпілим;

локалізація аварії та організація розвідки;

6) організація комендантської служби і підтримка гро-

мадського порядку в районі аварії.

2-й етап. Оперативне планування:

розвідка;

уточнення обстановки;

прогнозування обстановки;

розрахунок необхідних сил і засобів;

оцінка масштабів збитку;

прийняття рішення;

планування робіт з ліквідації наслідків аварії (ката­строфи).

3-й етап. РІНР. Рятувальні роботи:

розшук потерпілих;

звільнення потерпілих з-під завалів, з палаючих бу­динків;

евакуація людей із зони аварії (зони зараження);

надання першої медичної й інших видів допомоги по­терпілим.

Інші невідкладні роботи:

локалізація аварії;

гасіння пожеж;

зміцнення конструкції споруд, які загрожують обва­лом, їх розбирання;

відновлення енергетичних, комунальних мереж, ліній зв'язку, споруд в інтересах рятувальних робіт;

проведення санітарної обробки людей, дегазації, де­зактивації, дезінфекції техніки, споруд, території.

4-й етап. Ліквідація наслідків.

Створення умов для забезпечення життєдіяльності населення в районі аварії (катастрофи), відновлення функціонування ОГД;

короткострокове відновлення для забезпечення екс­плуатації об'єкта на короткий термін;

тимчасове відновлення для забезпечення роботи об'єкта на більш тривалий термін шляхом часткового відновлення пошкоджених споруд;

капітальне відновлення для забезпечення постійної експлуатації об'єкта з реконструкцією споруд.

Відновлювальні роботи цивільної оборони не виконує, їх здій­снюють спеціально створені підрозділи (бригади).

Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавно ю, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби ЦО центрального, регіонального, міі цевого або об'єктового підпорядкування.

Проведення РІНР при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах

Радіоактивне забруднення є наслідком аварій на радіаційно небезпечних об'єктах (РНО) і транспортних засобах з ядерними енергетичними установками або які перевозять радіоактивні речовини.

Найбільш небезпечними є аварії на АЕС. Під час радіаційних аварій викинуті із реактора радіонукліди піднімаються в атмо­сферу і переносяться у вигляді аерозолів на значну відстань. По­тім вони випадають разом з пилом і дощем на місцевість, утворю­ючи обширні зони радіоактивного забруднення, небезпечні для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпе­ки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстанню від місця аварії до населеного пункту, метеорологічних умов і пори року в час аварії. Організація і проведення РІНР при аварії на АЕС полягає у вико­нанні заходів, до яких відносяться;

оповіщення населення про аварію і постійне його інфор­мування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

використання засобів колективного та індивідуального за­хисту;

організація дозиметричного контролю;

проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;.

введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи.

|

Після евакуації населення приступають до дезактивації тери-і торії і техніки.

•і

Проведення РІНР при аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом (виливом) СДОР

Нині понад сто типів сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) застосовують в народному господарстві, у різних технологічних; процесах; найчастіше використовуються аміак, хлор, сірчистий; ангідрид, окис вуглецю, сірковуглець, трихлористий фосфор, фто| ристий водень та ін. СДОР здійснюють вражаючу дію на людей прй потраплянні їхніх парів в атмосферу, при розливанні цих речовині на місцевості й різних поверхнях, з якими стикаються люди. І

У випадку аварії або руйнування ємкостей СДОР в газо- або пароподібному стані перемішуються з повітрям і поширюються в напрямку приземного вітру, утворюючи на своєму шляху зоні хімічного зараження.

Зона зараження СДОР не має чітко виражених меж-і залежить від глибини поширення парів, площі розливу, кількості речовини, що розлилася, а також від метеорологічних умов і рельєфу місце­вості. Чим більша швидкість вітру тим більша глибина поширен­ня парів СДОР.

При виникненні осередку хімічного ураження негайно опові щаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зон зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження. Ви; силається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточненії

місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі зони за

раження, осередку ураження та напрямку розповсюдження зара

женого повітря. Готуються формування для проведення рятуваль­них робіт. На підставі даних, отриманих від розвідки та інших джерел, начальник ЦО об'єкта приймає рішення, особисто орга­нізовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації хімічного зараження.

Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини, зведені загони (команди, групи), команди (групи) знезараження,

формування механізації. Спочатку в осередок вводяться санітар ні дружини, формування радіаційного і хімічного захисту, ОХОрО ни громадського порядку та ін.

Особовий склад формувань забезпечується засобами індИВІ дуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічпи ми пакетами та ведуть підготовку до запланованих дій в осередку ураження.

В осередку хімічного ураження перш за все надається допомо­га потерпілим (ураженим), організовується евакуація їх в медичні установи. Осередок ураження оточується, здійснюється знезара ження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення. В першу чергу надяга­ють протигази на уражених, надають їм першу медичну допомогу, вводячи антидоти.

Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи, територію, споруди, техніку, чим забезпечують дії інших форму­вань, а також виведення населення із осередку хімічного ураження.

Необхідно завжди пам'ятати, що при проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного ураження можливий застій заражен­ня повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його трубопроводами та туне­лями. Тому після завершення рятувальних робіт формування на­правляються на пункти спеціальної обробки, які розгортаються на незараженій території та поблизу маршрутів виходу форму­вань і населення.

Ліквідація наслідків застосування біологічних засобів

Характер заходів щодо ліквідації вогнища біологічного ура­ження (ВБУ) визначається такими його особливостями, як мож­ливість швидкого епідемічного поширення інфекційних хвороб, наявність для кожної з них певного інкубаційного періоду, труд­нощі індикації бактеріальних засобів і тривала їх збереженість у зовнішньому середовищі. На відміну від інших вогнищ ураження, в яких небезпека для населення з часом безперервно зменшуєть­ся, небезпека захворювання людей у ВБУ зберігається аж до нон

ної його ліквідації. У зв'язку з цим великого значення набувают разом з постійним медичним спостереженням, заходи профілак тичного і режимного характеру, які попереджають виникнення вторинних вогнищ.,

До основних заходів щодо ліквідації ВБУ належать:

■ біологічна розвідка і визначення виду застосованого збуд­

ника;

режимні ізоляційно-обмежувальні (карантин або обсер вація);

протиепідемічні, протиепізоотичні і лікувально-профілак­тичні, які передбачають постійний медичний нагляд за на-

• " селенням і ветерйнарно-санітарний контроль за сільсько­господарськими тваринами;

застосування засобів індивідуального захисту;

активне виявлення, ізоляція і госпіталізація захворілих і підозрілих на інфекційне захворювання;

екстрена і специфічна профілактика;

санітарно-гігієнічний контроль за харчуванням і водопос­тачанням;

санітарна обробка населення і знезараження території, при­міщень і техніки;

ветеринарна обробка уражених сільськогосподарських тварин.

За даними біологічної розвідки встановлюється факт засто­сування біологічних засобів (БЗ), визначається вид застосованих БЗ, оцінюється епідемічна обстановка, готуються пропозиції щодо використання сил і засобів у вогнищі ураження і встанов­лення меж зон карантину чи обсервації.

Карантин - це система режимно-обмежувальних, протиепі­демічних та інших профілактичних заходів, спрямованих на повну ізоляцію ВБУ і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На

території, де оголошений карантин, передбачають охорону (оточення) вогнища ураження, заборона виходу (виведення) людей і тварин, вивезення будь-якого майна, продуктів харчування, про мислової і сільськогосподарської продукції, припинення роботи навчальних закладів, ринків і культурно-масових установ. Вхід (в'їзд) на цю територію може бути дозволений лише спеціальним формуванням ЦО і медичному персоналу для надання допомоги :> ліквідації наслідків застосування біологічних засобів.

Об'єкти, які опинилися в зоні карантину і продовжують свою виробничу діяльність, переходять на особливий режим роботи із суворим виконанням протиепідемічних вимог. Робочі зміни роз­биваються на окремі групи (за можливістю - якнайменші за скла­дом), контакт між ними скорочується до мінімуму. Харчування і відпочинок робітників та службовців організовується групами у спеціально відведених для цього приміщеннях.

У тому випадку, коли встановлений вид збудника не відносить­ся до групи особливо небезпечних інфекційних хвороб і немає за­грози масових захворювань, карантин заміняється обсервацією.

Під обсервацією розуміють проведення у вогнищі ураження ряду ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичних за­ходів, спрямованих на попередження поширення інфекційних за­хворювань. Режимні заходи в зоні обсервації, на відміну від каран­тину, включають максимальне обмеження в'їзду і виїзду, а також вивезення з осередку майна без попереднього знезаражування і дозволу епідеміологів; посилення медичного контролю за харчу­ванням і водопостачанням; обмеження пересування зараженою територією і спілкування між окремими групами людей.

Контроль за дотриманням установлених правил у ВБУ по­кладається на комендантську службу. На магістральних шляхах

організовуються контрольно-пропускні, санітарно-контрольні,

ветеринарно-карантинні і приймально-передавальні пункти, що працюють цілодобово.

Основні протиепідемічні заходи у ВБУ: виявлення заражених і хворих людей шляхом подвірних обходів, їх ізоляція, госпіталі- зація і лікування; дезінфекція одягу, взуття, споруд, техніки, трап спорту, приміщень і територій; установлення протиепідемічної о режиму роботи медичних установ, підприємств громадського харчування, торгівлі, транспорту; проведення посиленого вете

ринарного нагляду за тваринами.

До визначення виду збудника хвороби у ВБУ проводиться за гальна екстрена профілактика, що включає застосування анти

біотиків широкого спектра дії. Після визначення виду збудник

проводяться щеплення й екстрена спеціальна профілактика, із

застосуванням сульфамідних препаратів і лікувально-профілак

тичних сироваток.

При ліквідації ВБУ здійснюються протиепідемічні заходи щодо знезаражування місцевості, транспорту, устаткування, ви

робничих і житлових приміщень, води, продовольства і фуражу обов'язковими є дезінфекція, дезінсекція і дератизація.

Дезінфекція - знищення чи вилучення хвороботворних мікро­бів і токсинів на об'єктах зовнішнього середовища, на шкірі й одязі.

Дезінсекція - знищення шкідливих комах і кліщів (переносни­ків збудників інфекційних захворювань).

Дератизація - комплекс заходів для боротьби з гризунами -джерелами або переносниками збудників інфекційних хвороб.

Заходи щодо знезараження ВБУ здійснюються службою са­нітарної обробки людей і знезаражування одягу та комунально-технічною службою у взаємодії з іншими службами ЦО.

Карантин і обсервація знімаються розпорядженням началь­ника ЦО, який встановив їх, але не раніше проходження мак­симального терміну інкубаційного періоду (відліченого від часу виявлення останнього захворілого даним видом хвороби) і завер­шення заключної дезінфекції в осередку.

Особливості проведення РІНР у вогнищі комбінованого ураження

Вогнищем (осередком) комбінованого ураження (ВКУ) вважа­ється територія, в межах якої в результаті впливу двох чи біль­ше видів засобів масового ураження відбулися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, руйнування й по­шкодження будинків і споруд.

Організувати і провести РІНР у ВКУ набагато складніше/ кім в осередках радіаційного (ядерного), хімічного або біологічного ураження. Це пояснюється складністю обстановки, яка може ни никнути внаслідок застосування противником ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї, або при одночасному виникненні аварії па АЕС і хімічно небезпечному об'єкті.

З метою досягнення максимальних результатів РІНР в осеред­ку комбінованого ураження організовують та безперервно ведуть усі види розвідки. До визначення виду застосованих противни­ком біологічних засобів усі заходи організовуються в режимі за­хисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані, які поступають від розвідки, негайно використовують для най­більш ефективного застосування наявних сил і засобів і прове­дення режимних заходів щодо ізоляції ВКУ від районів, що його оточують. Проводять екстрену профілактику особового складу формувань та уражених, евакуйовують все населення із зон хіміч­ного зараження на незаражену територію, проводять дегазацію, дезінфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транспорту, організовують і проводять санітарну обробку усіх видів зараження.

Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу, концентрації та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин, радіоактивної хмари, способів застосування та встанов­лення збудників інфекційного захворювання, меж зон радіоак­тивного, хімічного і біологічного зараження.

На основі аналізу даних розвідки начальник ЦО об'єкта уточ­нює своє рішення і ставить завдання на проведення рятувальних робіт формуванням, в осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор та вживають негайних заходів щодо відвернення або зниження до мінімуму його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії всіх інших уражаючих факторів в обстановці, яка склалася.

При організації проведення РІНР особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби індивідуальною захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для одягання на уражених. Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання ї медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. Тому виконання своїх завдань в ВКУ формування здійснюють з ураху ванням цих особливостей.

Встановлюється жорсткий контроль за виконанням форму ваннями р^рбіт із знезараження маршрутів евакуації, територ' майна, техніки; проведення протиепідемічних, спеціальних пр

філактичних та санітарно-гігієнічних заходів; дотриманням зах'

дів безпеки, а також за своєчасною зміною формувань. Зміна фо_

мувань проводиться при суворому дотриманні режимних заход'

Замінені формування виводяться в райони, призначені старши начальником, де проводять їх спеціальну обробку.

Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха

Стихійні дії сил природи наносять економіці держави та н селенню значні збитки. Стихійні лиха виникають несподівано можуть руйнувати будинки та споруди, нищити матеріальні цін ності, порушувати процеси виробництва, призводити до загибел людей і тварин.

За характером своєї дії на об'єкти окремі явища природи мож на прирівняти до дії деяких уражаючих факторів сучасних видів зброї.

Заходи безпеки при проведенні РІНР

Руйнування будівель, пожежі, пошкодження комунально енергетичних мереж, радіоактивне, хімічне і біологічне зара- ження вимагають суворого виконання заходів безпеки особовим складом формувань при проведенні РІНР.

Перед початком робіт в осередку ураження необхідно уваж­но оглянути зруйновані будівлі і споруди, встановити небезпеч­

ні і пошкоджені місця. Забороняється без потреби проникати в зруйновані будівлі і споруди, знаходитись поблизу тих, які загрожують обвалом. При необхідності підходити до таких споруд і будівель можна тільки з найменш небезпечної сторони, уважно прислуховуватись до характерного шарудіння і потріскування, які вказують на можливість завалення пошкоджених копсгрук цій. Будівлі, які загрожують заваленням, підлягають зруйнуванню або укріпленню.

При виконанні робіт на висоті необхідно застосовувати стра хуючі засоби (рятувальні мотузки, карабіни). Такі дільниці з метою зменшення небезпеки слід загородити і позначити спеціальними знаками. Бійцям формувань з рятування людей із напівзруйнова-них будівель і завалів необхідно організувати надійне страхуван­ня. Не допускається проведення робіт в завалах поодинці.

Для робіт на електромережах призначають підготовлених для цього людей. Ремонт електропроводки необхідно проводити піс­ля її відключення від джерел живлення. При ремонті електричних мереж обов'язково використовуються гумові рукавиці та інстру­мент з надійно ізольованими діелектриком ручками.

Особовий склад формувань при роботі на водопровідних, ка­налізаційних, газових мережах має бути забезпечений ізолюючи­ми протигазами. На загальних ділянках дозволяється працювати в ізолюючих протигазах або фільтруючих протигазах з додатко­вим патроном і застосовувати інструмент з кольорового металу або покритий міддю. Наявність газу визначають тільки спеціаль­ними приладами - газоаналізаторами. Поблизу загазованих діля­нок забороняється запалювати сірники, курити і користуватися інструментом, який викликає виникнення іскор.

Слід суворо дотримуватись заходів пожежної безпеки. Не можна застосовувати воду для гасіння палаючих металів: натрію, магнію, а також матеріалів, які зберігаються з карбідом кальцію і негашеним вапном, палаючого електроустаткування, що під на­пругою, резервуарів з бензином, гасом та іншими горючими ріди­нами. Для їх гасіння слід використовувати тільки вогнегасники.

При проведенні РІНР в умовах поганої видимості та вночі На лагоджується освітлення ділянок робіт і під'їзних шляхів, умовними світловими знаками позначаються місця викопування котлованів, зона можливих обвалів та інші ділянки, небезпечні для проходу і руху транспорту.

При виконанні робіт на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, необхідно дотримуватися встановленого режиму ра­діаційного захисту. Виконання всього комплексу заходів безпеки при проведенні РІНР дозволить уникнути втрати людей, зберегти працездатність особового складу формувань цивільної оборони.