1.2.3. Сили і засоби Цивільної оборони

До сил цивільної оборони входять державна професійна спе­ціальна аварійно-рятувальна служба, спеціалізовані та невоєнізо-вані формування.

Державна професійна спеціальна аварійно-рятувальна служба підпорядкована керівникові центрального органу вико­навчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Перед аварійно-рятувальною службою МНС поставлені за­вдання захисту населення від наслідків аварій, катастроф, сти­хійних лих і в осередках ураження, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Спеціалізовані формування - це підрозділи цивільної обо­рони, призначені для виконання специфічних робіт, пов'язаних із радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнування­ми, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах та продуктопроводах, проведенням профілактичних та відновлювальних робіт, що потребують спеціальної кваліфікації особового складу і застосування спеціальних технічних засобів.

Такі формування мають три рівні підпорядкування: центральний, територіальний (не нижче міста) та об'єктовий. Відповідно до рівня підпорядкування вони поділяються на: центрального підпорядкування Міністерству з надзвичайних ситуацій (МНС), утворюється Кабінетом Міністрів України; територіального утворюється місцевою державною адміністрацією; об'єктового утворюється адміністрацією підприємства.

Спеціалізовані формування безпосередньо підпорядковуються органу- засновнику, а оперативно - для застосування в разі НС відповідному органу управління у справах цивільної оборони.

На спеціалізовані формування покладаються:

■ рятувальні та евакуаційні роботи в осередку ураження та надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці робіт або на шляхах евакуації;

■ профілактична робота по запобіганню аваріям і катастрофам;

■ виробництво, ремонт та технічне обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварій­ного зв'язку, іншого оснащення для ліквідації наслідків над­звичайних ситуацій.

Крім того, спеціалізовані формування можуть виконувати роботи неаварійного характеру, спрямовані на поліпшення протиаварійного захисту потенційно небезпечних об'єктів та підготов­ку персоналу таких об'єктів до дій у надзвичайних ситуаціях.

Для виконання покладених завдань спеціалізовані формуван­ня мають у своєму складі оперативні, допоміжні підрозділи, нау­ково-дослідні організації та виробничі підприємства.

До складу оперативних підрозділів зараховуються працездат­ні особи, які досягли 20-річного віку, мають стаж роботи на під­приємствах, досвід аварійної роботи та призначення до спеціа­лізованих формувань. Комплектування здійснюється на підставі професійного добору за спеціальними інструкціями.

Невоєнізовані формування (НФ) - це група робітників та службовців об'єкта, що об'єднані в окремі загони, команди, дру­жини, ланки, групи, оснащені спеціальною технікою і майном, без звільнення від основної роботи, підготовлені для ведення ряту­вальних та інших невідкладних робіт (РІНР) при виникненні над­звичайної ситуації.

Базою створення невоєнізованих формувань є підприєм­ства, установи та організації, їх працівники, матеріальні та тех­нічні засоби.

До невоєнізованих формувань цивільної оборони зарахову­ються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які ма­ють дітей віком до 8 років, жінок із середньою та вищою медич­ною освітою, які мають дітей віком до 3-х років, та осіб, що мають мобілізаційні розпорядження.

За призначенням формування можуть бути загального при­значення і формування забезпечення (формування служб цивіль­ної оборони), за підпорядкованістю – територіальні та об'єктові.

Невоєнізовані формування загального призначення є основними підрозділами НФ ЦО, поділяються на територіальні та об'єктові.

Вони створюються на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу України, на об'єктах господарювання і призначені для пошуку і порятунку потерпілих у районах лиха, надання їм долікарняної допомоги, проведення невідкладних робіт, що сприяють рятуванню людей, захисту їх життя та здоров'я. Організаційно вони можуть бути зведені в загони, команди, групи.

Територіальні невоєнізовані формування загального призначення створюються на базі підприємств та організацій обласного, районного, міського підпорядкування, підпорядковуються начальникам цивільної оборони відповідних територій і використовуються за їхніми розпорядженнями.

Об'єктові формування загального призначення підпорядковуються начальнику ЦО об'єкта і використовуються в інтересах даного об'єкта.

Невоєнізовані формування забезпечення (служб) створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об'єктах господарювання і призначені для вирішення спеціальних завдань та всебічного забезпечення РІНР у районах стихійного лиха й вогнищах ураження. Організаційно це можуть бути загони, команди, колони, бригади, дружини, групи, відділення, ланки, пости. Вони можуть виконувати такі завдання:

■ ведення розвідки;

■ забезпечення зв'язком;

■ ведення медичної розвідки, надання медичної допомо­ги, проведення протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів;

■ локалізація та гасіння пожеж;

■ ведення інженерної розвідки, РІНР, відновлення і ремонт доріг та дорожних споруд;

■ ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунально-енергетичного господарства;

■ проведення санітарної та спеціальної обробки людей, тех­ніки, майна, а також територій;

■ перевезення людей і матеріальних цінностей;

■ підтримування громадського порядку, несення комендант­ської служби;

■ забезпечення гарячим харчуванням, водою, продоволь­ством, одягом, взуттям та іншими видами забезпечення.

Територіальні невоєнізовані формування забезпечення (служ­би) ЦО створюються на базі підприємств, організацій, установ відповідного профілю, за наявності необхідних фахівців, матері­альних і технічних засобів, які підпорядковуються начальникам ЦО цих адміністративно-територіальних одиниць.

Об'єктові формування служб створюються на базі служб або структурних підрозділів, виробнича діяльність яких найбільше відповідає характеру завдань цих формувань.

Забезпечення формувань ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок тих об'єк­тів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка і майно утримуються в постійній готовності до використання за призна­ченням.