Тема 4. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях

У мирний час в разі виникнення аварій на об'єктах атомної енергетики, на хімічних об'єктах і транспорті, виникненні епідемій хвороб людей і тварин, у воєнний час при застосуванні противником ядерної, хімічної і біологічної зброї потрібно провести оцінювання обстановки.

За масштабами, тривалістю й уражаючою дією на людей і сільськогосподарське виробництво особливо небезпечним є радіоактивне забруднення і хімічне зараження.

Оцінку проводять начальник штабу ЦО, командири формувань за участю спеціалістів об'єкта чи населеного пункту.

4.1. Основи оцінки радіаційної обстановки.

Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об'єкти (РНО), до яких відносяться:

■ атомні електростанції (АЕС);

■ підприємства з виготовлення ядерного палива, з перероб-Я ки відпрацьованого ядерного палива і захоронення радіоактивних відходів;

■ науково-дослідні та проектні організації, які працюють ядерними реакторами;

■ ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту.

Радіаційна аварія - це аварія з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів:

■ коли викид радіонуклідів у навколишнє середовище відбу­вається внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйну­вання РНО;

■ коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реак­ції, в цьому випадку зараження навколишнього середовища було таким, як при наземному ядерному вибусі.

Найнебезпечнішими з усіх аварій На РНО є аварії на АЕС. Ха­рактер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при ава­рії на АЕС залежать від характеру вибуху (тепловий чи ядерний), типу реактора, ступеня його зруйнування, метеорологічних умов і рельєфу місцевості. В ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.

Такі реактори поділяються на: водо-водяні енергетичні реак­тори (ВВЕР-600, ВВЕР-1000), в яких вода є одночасно і теплоно­сієм, і сповільнювачем та реактори великої потужності каналь­ні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт використовується як сповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює каналами, які про­ходять через активну зону.

Серед уражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення, яке поширю­ється на сотні кілометрів. При цьому на великих площах може створюватися забруднення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу.

Радіаційна обстановка - це обстановка, яка склалася на те­риторії промислового підприємства (об'єкта), населеного пункту або території адміністративного району внаслідок аварії на атом­ній електростанції з викидом радіоактивних речовин або при за­стосуванні противником ядерної зброї. Це може призвести до радіоактивного зараження місцевості і необхідності прийняття іаходів захисту населення.

Радіаційна обстановка характеризується рівнями радіації і розмірами зон радіоактивного зараження, які є основними показ­никами небезпеки для життя людей і роботи промислових під­приємств (об'єктів).

Оцінка радіаційної обстановки є обов'язковим елементом роботи начальників і штабів цивільної оборони. Проводиться вона для прийняття необхідних заходів захисту населення і забезпечує виключення або зменшення радіоактивного опромінювання, також для визначення найбільш доцільних дій населення, формувань ЦО на зараженій місцевості.

Радіаційна обстановка може бути визначена двома методами: методом прогнозування і за даними радіаційної розвідки.

Прогнозування радіоактивного забруднення здійснюється на, основі гіпотетичних розрахунків можливих аварій на АЕС, на основі встановлених закономірностей залежно від масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості, від потужності й виду ядерного вибуху та метеорологічних умов.

Для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості геобхідні такі вихідні дані: розміщення атомної станції, вид і потужність реактора; координати, потужність і вид ядерного вибуху, час аварії чи вибуху, напрямок і швидкість середнього вітру.

Середнім називається вітер, який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти піднімання верхнього краю хмари вибуху. Напрямок середньо вітру вказується азимутом у градусах.

Азимут середнього вітру - це кут у горизонтальній площин між напрямком, звідки дме вітер, і відрахованим, за ходом годинникової стрілки.

Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної хмари, час її підходу до населеного пункту, час випадання радіоактивних речовин, визначити розміри зон радіоактивного забруднення і найбільш ймовірне їх розміщення на місцевості.

У зв'язку з тим, що процес випадання радіоактивних речовин може тривати кілька годин або днів, ця обставина дає можливіст, штабам ЦО використати дані прогнозування завчасно, тобто до надходження радіоактивних речовин до населеного пункту, і проведення ряду особливо важливих заходів для захисту населення й особового складу формувань ЦО. До таких заходів належать: оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення, підготовка об'єктів до переходу на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, завершення робіт з підготовки протирадіаційних укриттів для розміщення в них людей, підготовка індивідуаль­них засобів захисту органів дихання, підготовка тваринницьких приміщень для укриття сільськогосподарських тварин, заготівля кормів, укриття урожаю, захист джерел питної води та ін.

При прогнозуванні радіаційної обстановки використовується методика, заснована на імовірнісних (вірогідних) обчисленнях – визначається напрямок розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактив­ного зараження.

Відбувається це в такій послідовності: за координатами на­носять на карту центр аварії (ядерного вибуху), в масштабі кар­ти (плану) наноситься коло (зона можливого зараження в. районі ядерного вибуху). Згідно з довідником для потужностей вибуху від 100 до 1000 кілотонн при наземних вибухах радіус зони зара­ження в районі вибуху дорівнює 3 км. Зліва біля кола надписують характеристику ядерного вибуху, наприклад, у чисельнику - вид вибуху і потужність, у знаменнику - час і дату вибуху. Користую­чись даними довідкових таблиць, наносять межі зон радіоактив­ного зараження. За азимутом середнього вітру, який отримується штабом ЦО від метеослужби, із центру вибуху проводиться лінія напрямку середнього вітру - вісь зон можливого радіоактивно­го зараження. Від цієї лінії під кутом 20° від кола в районі аварії або ядерного вибуху проводять прямі, які є боковими межами зон можливого радіоактивного зараження місцевості.

Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження (РЗ) місцевості визначають за довідковими таблицями ЦО залежно від виду і потужності ядерного вибуху, а також швидкості вітру. Зовнішні межі зон наносять з урахуванням масштабу карти (пла­ну). При цьому прийнято межі зони А наносити синім кольором, іони Б - зеленим, зони В - коричневим, зони Г - чорним.

Отриманий секторне визначає точного положення сліду хма­ри радіаційного зараження на місцевості, а має ймовірність 90% і фактична площа радіаційного зараження приблизно дорівнює 1/3 площі сектора.

Час випадання радіоактивних, речовин визначають за формулою:

де R - відстань від центру вибуху (аварії) до даного об'єкта або населеного пункту, км;

V - швидкість середнього вітру, км/годину.

Метод прогнозування дозволяє визначити можливий ступінь радіаційного зараження - помірний, сильний, небезпечний, дуже небезпечний - і до початку випадання радіоактивних опадів орга­нізувати захист населення і особового складу формувань, а про­мислові підприємства перевести на режим роботи в умовах радіо­активного зараження.

Другий етап роботи – це виявлення фактичної радіаційної обстановки та її оцінка. Метод радіаційної розвідки застосовується в штабах цивільної оборони промислових підприємств (об'єктів), міст, районів, областей, а також у військових частинах. Він має дуже важливе значення для прийняття рішення захисту населення, яке знаходиться на території, зараженій радіоактивними речовинами внаслідок аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин або при вибусі ядерного боєприпасу.

На основі даних, одержаних від радіаційної розвідки, штаб ЦО і командири формувань оцінюють фактичну радіаційну обстановку. Вона визначається безпосередньо на об'єкті, навколишнього, на маршрутах висування сил ЦО, а також у районі розосередження, уточнюється імовірний початок випадання радіо-активних речовин.

Радіаційна обстановка характеризується масштабами і характером радіоактивного забруднення. Основними показникам ступеня небезпеки радіоактивного забруднення для населення є розміри зон РЗ і рівні радіації. Крім того, необхідно обов'язково враховувати і ступінь захищеності людей від радіоактивних випромінювань.

Оцінка радіаційної обстановки - це розв'язання основних За вдань різних варіантів дій формувань цивільної оборони, а також виробничої діяльності об'єктів і галузей виробництва в умовах радіоактивного забруднення, аналіз одержаних результатів і ви­бір найбільш доцільних варіантів дій, які б виключали радіаційне ураження людей, сільськогосподарських тварин і забруднення ра­діоізотопами урожаю.

Для оцінки радіаційної обстановки в населеному пункті й на ви­робничому об'єкті за даними розвідки необхідні такі вихідні дані:

1. Час аварії або ядерного вибуху, від якого виникло радіоак­тивне забруднення.

2. Рівні радіації на об'єкті та час їх випромінювання. Через те, що заміри рівнів радіації на об'єкті проводяться неодночас­но, доцільно значення рівнів радіації привести через 1 год. після ядерного вибуху.

3. Значення коефіцієнтів ослаблення радіації будовами, спо­рудами, сховищами, укриттями, транспортними засобами.

4. Допустимі дози опромінення встановлюють залежно від конкретної обстановки, характеру завдання, яке будуть ви­конувати формування ЦО. Необхідно враховувати, яке опро­мінення може бути одержане - одноразове чи багаторазове.

Необхідно враховувати те, що спочатку накопичення дози опромінення відбувається інтенсивніше, тому встановлену дозу перші чотири доби необхідно ділити у відповідній пропорції.

Кінцевим етапом оцінки радіаційної обстановки є висновки начальника цивільної оборони об'єкта про вплив радіоактивного забруднення та виробничу діяльність об'єкта, ведення рятуваль­них і невідкладних робіт на об'єкті; найбільш доцільний варіант дій формувань при веденні рятувальних робіт на об'єкті; заходи захисту населення і особового складу формувань ЦО.

Висновки з оцінки радіаційної обстановки знаходять відо­браження в рішенні начальника ЦО для організації рятувальних і невідкладних робіт і є основою для організації захисту особо­вою складу формувань ЦО і населення в умовах радіоактивного забруднення.

Оцінюючи обстановку, можна користуватися формулами, спеціальними таблицями, графіками, лінійками: дозиметричною (ДЛ), радіаційними (РЛ-1, РЛ-3), розрахунковою лінійкою цивіль­ної оборони, обчислювальною технікою.