4.3. Оцінка інженерної обстановки

Під інженерною обстановкою розуміють сукупність наслід­ків дії стихійних лих, аварій, катастроф, у результаті яких мають місце руйнування будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж, засобів зв'язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо, особливо важливих для життєдіяльності людей.

Оцінка інженерної обстановки здійснюється за даними інже­нерної розвідки, а також методом прогнозування. Основне за­вдання оцінки інженерної обстановки за даними розвідки, прове­деної у вогнищі ураження, - виявлення умов, видів і обсягів робіт для урятування і евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів надзвичайних ситуацій (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території ведення рятувальних робіт.

Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, в осередку пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитис разом з протипожежними і медичними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції - в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу.

Оцінка інженерної обстановки повинна проводитися особами, які мають відповідну інженерну підготовку.

Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і споруд:

■ розташування підземних вуличних переходів, галерей і підвалів, де можуть укриватися люди,

■ розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водойм,

■ місце розташування підприємств і складів, що мають матеріали, конструкцію і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.

Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району вогнища ураження, план об'єкта із вказанням розміщення захисних споруд, схеми прив'язки входів і повітрозаборів захисних споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани комунально-енергетичних мереж з розміщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.

Для визначення інженерної обстановки необхідно провести такі заходи:

■ оцінити умови входження в осередок ураження;

■ оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт в осередку;

■ оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах;

■ оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Обсяг і терміни проведення аварійно-рятувальних робіт залежать від ступенів руйнування будинків, споруд, а також об'єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.

Ступені руйнування поділяються на кілька видів: повні, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та аварійних робіт, а також обсяги і терміни проведення відновлювальних робіт.

Повне руйнування - руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають більше 70% вартості основних виробничих фондів (більше 70% балансової вартості будинків, споруд і комунікацій), подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.

Сильне руйнування - руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних і дверних заповнень) виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей - здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 10 до 30% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд, комунікацій). Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього, а будинки і споруди після капітального ремонту.

Середнє руйнування - руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних та дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збе­реглися, ураження людей - здебільшого уламками конструкцій. ,'ібитки складають від 10 до 30% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій). Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди - після капітального ремонту.

Слабке руйнування - руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів (будинків і споруд). Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.

Під час проведення оцінки інженерної обстановки на об'є тах господарської діяльності максимально повинні використовуватися розрахункові дані та результати паспортизації будинків, споруд та інженерно-технічних систем забезпечення. При визначенні інженерної обстановки на об'єкті до уваги необхідно брати комплексний підхід, який враховує всі елементи можливої дії первинних, так і вторинних чинників ураження.