58. Соціально-економічна політика України в сучасних умовах.

Незалежність України стала передумовою здобуття республікою економічного суверенітету. Першочергове завдання- перехід від командної до ринковоії економіки. Україна брала досвід у країн, які раніше перейшли до нової економіки. Розроблялися найкращі форми приватизації, велися пошуки форм залучення іноземного капіталу, розвивалося підприємництво. Перші кроки до ринкової економіки Україна зробила ще до офіційного проголошення незалежності незалежності. Про це свідчить Закон про економічну самостійність України, який визначав зміст економічної самостійності республіки. Україна самостійно не обирала моделі переходу до ринку, а була втягнута у ринкові перетворення за російським зразком. Ситуація в Україні була кризовою. На квітень 1992 року обсяг продукції промисловості скоротився на 14%, виробництво товарій народного споживання впало на 20%. Перехід до ринкових відносин вимагає нових підходів до аграрної політики. Спрямований на розвиток с/г. В 1991-1994 р. обсяг виробництва с/г виробництва зменьшився на третину. З метою подолання кризової ситуації в с/г. Президент Кучма виклав найважливіші засади аграрної політики: передача основної частини землі тим хто хоче працювати на ній, подолання держанвої монополії на землю. Земельна реформа: запровадження колективної власності на землю, коликтивне с/г. підприємство, але державна програма земельної реформи залишалася нескладеною. На землях с/г-го призначення з´являються нові форми господарювання, вирішується продовольча проблема. Складним завданням є питання приватної власності на землю, але особливих зрушень в с/г. не було. Перші кроки реформаційного курсу були швидкими. Вийшла установа про підвищення зарплат, пенсій, стипендій. У соціально-економічній політиці було визначено такі основні напрями: фінансова стабілізація, подолання платіжної кризи, поглиблення банківської реформи; лібералізація цін, перехід до ринкової економіки, налагодження зовнішньо-економічних зв‘язків; соціальний захист. Перші кроки на шляху здійснення реформаційного курсу були швидкими і рішучими. Проте недосконалі соціальні програми згодом підірвали соціальну базу.За чотири роки після проголошення нового реформаційного курсу (1995 р.) в економіці відбулися певні зрушення: часткова фінансова і цінова стабілізація (в 1995 інфляцію вдалося зупинити); певні структурні зрушення, повернення капіталу в Україну, посилення процесу приватизації, роздержавлення землі с/г підприємств, перегляд податкової системи з метою зменшення податкового тиску на економічну діяльність.

59. Міжнаціональні відносини і нааціонально-культурний розвиток в Україні. (1991-2000 р.)

Науково -технічний прогрес і соціальний розвиток вимагали поліпшення системи освіти. Але школа не виконувала своїх завдань ,і тому в умовах незалежності було розроблено програму реорганізації освіти-“Освіта”. Ця програма передбачає суттєву реорганізацію всієї с-ми освіти, починаючи з дошкільного виховання дітей і закінчуючи підвищенням кваліфікації спеціалістів. Принциповою позицією концепції є визначення необхідності демократизації всіх ланок середньої та вищої школи. Найголовнішою проблемою як освіти так і науки є погіршення їх фінансування у зв”язку з економічною кризою. Саме це спричинило появу платного навчання у вузах, ліцеях та інших навчальних закладах.наука теж потерпає через економічні негаразди: 90% нових технологій не впроваджується у виробництво через брак коштів. Проте не дивлячись на скрутне економічне становище наука продовжує розвиватись. В Україні проживає велика к-ть національних громад. На території України мешкають українці, росіяни, євреї, білоруси. Загалом тут проживають громадяни близько 130 національностей. З перших днів незалежності Україна проголосила рівні права всіх громадян держави незалежно від їх національної приналежності. Засуджувалися спроби національної ворожнечі, зверхнього ставлення однієї нації до інших.Національній політиці приділяється велика увага. Було створено Комітет у справах національностей, який згодом перетворився у міністерство. Зараз функції відродження та розвитку мов, культур, вільної реалізації духовних потреб усіх націй покладено на Державний комітет у справах національностей та міграцій. Одним з найважливіших державних актів у міжнародних відносинах стала Декларація прав національностей України, прийнята Верховною Радою України 1 листопада 1991 р. Декларація складається з 7 розділів, у яких для всіх народів, що проживають на території держави, гарантуються рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права. Дискримінація за національною ознакою карається законом. Держава бере на себе обов”язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов та культур. Укр. гарантує всім національностям право вільно користуватися рідними мовами.