Керченський історико-археологічний музей

Керченський музей, один з найстаріших музеїв в Україні, був відкритий 2 (15) червня 1826 року. Основу музейного зібрання склала колекція Поля Дюбрюкса (1774-1835) — родоначальника керченської археології. Музей робив обстеження, опис і розкопки прадавніх городищ і некрополів.

В ідкриття склепу кургану Куль-Оба в 1830 році спонукало уряд орієнтувати музей на розкопки курганів з метою вилучення художніх виробів для Ермітажу. З початком діяльності археолога А. Е. Люценко ці роботи набувають наукового значення. У 1835 році по проекту одеського архітектора Джордано Торрічеллі на горі Мітрідат був побудований будинок музею, який відтворював вигляд афінського храму Тезея.

Під час Кримської війни (1853-1856) будинок музею й експозиція минулого розорені й розграбовані, найцінніші експонати вивезені в Лондон, де й зберігаються по сьогоднішній день у Британському музеї. З тих пор і до 1922 року музей не мав свого приміщення, що привело до втрати багатьох експонатів.

Після закінчення громадянської війни музею був переданий особняк, розташований на вулиці Свердлова. У 1931 році приміщення музею було розширено з а рахунок приєднання пов’язаною з будинком Александро-Невської церкви. У цих будинках, об’єднаних загальним фасадом, музей розташовується й сьогодні.

М узей є власником унікальних зборів лапідарних пам’ятників світового значення: архітектурних деталей, надгробних стел, пам’ятників епіграфіки, плит з тамговими знаками, скульптур, що охоплюють період з IV століття до нашої ери по XIV століття нашої ери. Мало хто знає, що Керченський історико-культурний заповідник має унікальну колекцію лапідарних пам’ятників, яка по своїй науковій значимості й кількості експонатів посідає друге місце у світі (після афінської колекції). Керченський лапідарій – це зібрання кам’яних скульптур, надгробків, архітектурних деталей і культових предметів.

З аслуговують на увагу археологічні колекції музею: амфори, античне скло, гіпсові прилепи, нумізматика, писана кераміка й теракоти. Унікальні зібрані матеріали про історію оборони Аджимушкайських каменоломень радянськими військовими гарнізонами в травні-жовтні 1942 року. Усього в музеї зберігається більш 130 тисяч експонатів.

Кубок шаровидної, золотої з рельефними зображеннями сцен із скифськго життя. 400–350 рр. до н. е. Курган Куль-Оба, Боспорське царство, Керч Золото; чеканка

П ідчас розкопок некрополів і надмогильних курганів тут знайдене багато прекрасних художніх виробів з дорогоцінних металів, особливо із золота. Вони були вивезені у Петербург й нині зберігаються у Ермітаж; у Керченському же музеї залишилися лише так звані речі, що не можна було перевозити.

Шлем з кургану Ак-Бурун (IV в. до н.е.) Золото. Висота 14,4 см. Державний Ермітаж Санкт-Петербург

Головною подією стало відкриття в 2005 році в Історико-археологічному заповіднику «золотої кладової» – спеціально обладнана кімната, де відвідувачі зможуть побачити предмети із золотих скарбів керченських курганів.

С ережки у вигляді сфінксів. Золото. IV в. до н. е. Курган «Три брати» біля Керчі

В експозиції «кладової» виставлені – золоті фібули, серги, браслети, нашивні прикраси, що зберігалися до цього в запасниках музею. Раніше ці вироби не виставлялися, оскільки музей не мав можливості забезпечити достатній рівень безпеки творів мистецтва. Представлені в експозиції музейні предмети становлять колекцію, початок якої було покладено в 1970-і роки. У неї ввійшли знахідки з розкопок археологічних експедицій, що працюють на території Керченського півострова.

Г ривна з фігурками скіфів-всадників 4 ст. до н. е. Золото Державний Ермітаж Санкт-Петербург, курган Куль-Оба

З начне місце в експозиції займають так само і ювелірні прикраси, знайдені на території міста Керчі і його околиць, ті, що колись входили до складу Боспорського царства. Найбільш ранні прикраси датуються IV в. до н.е.

Браслет з кургану Куль-Оба (IV в. до н. е.)

До чудових добутків античного ювелірного мистецтва відносяться шийна золота гривня й парні браслети із закінченнями у вигляді левиних голів, виконані в скіфському звіриному стилі. Серед ювелірних прикрас - нашивні бляшки, серги, персні, амулетниці, пряжки й інші прикраси. Ряд виставлених комплексів наочно ілюструє похоронні обряди жителів Боспору.

В експозиції Золотої кладової виставлена також частина зібрання перснів з різьбленими щитками й геми, яким у стародавності приписували магічну силу. Перші геми й металеві персні-печатки з’явилися в Північному Причорномор’я разом з переселенцями із прадавніх середземноморських центрів. Поряд із привізними перснями в Північнім Причорномор’ї існували геми, вирізані в місцевих майстернях.

Ц ентральне місце в експозиції займає нумізматика. Серед них – унікальний скарб електрових монет – кизикинів, карбованих у малоазійському місті Кизике. Скарб, знайдений у 2003 році на території античного городища Мірмекій неподалік від одного з міських пляжів, нараховує дев’яносто дев’ять монет, прикрашених зображеннями богів, героїв, міфічними й реально існуючими тваринами.

Т ут же виставлені золоті й срібні монети місцевого боспорського карбування, у тому числі й із зображенням грифона, крилатим символом Керчі, а також монети великих правителів Олександра Македонського і Мітрідата VI Евпатора.

Керченські вази, також Керченський стиль — вази останньої епохи червонофігурного стилю вазопису в Аттиці. Часова класифікація залишається невизначеною, орієнтовно вази відносять до періоду між 375 і 330-20 роками до н. е.

Керченські вази називаються так за місцем їх виявлення у великій кількості — в Керчі, більшість з них перебувають сьогодні в Ермітажі в Санкт-Петербурзі. Кінець цього стилю ознаменував захід афінського періоду червонофігурного вазопису. Ідентифікація окремих вазописців пов'язана з великими труднощами.

Д о тих пір, поки вази ще вироблялися, вони експортувалися як і раніше, в області Середземного моря, але в цій пізній фазі виробництва переважав експорт до Чорноморського регіону. Керченським стилем прикрашалися найбільш ходові форми ваз, в основному кратери, лекани та пеліки. Переважаючі теми розпису — повсякденні сцени з життя жінок, зображувалися навмисно ідилістичні. Популярними були також діоністічні теми і теми Артеміди та Деметри. Також характерні спортивні мотиви із зображенням боротьби. З одного боку, фігури зображувалися дуже елегантно і часто розкішно прикрашені. З іншого боку, вони були стилізовані.

Музей має 7 відділів і 12 філіалів, в яких експонуються матеріали, що висвітлюють історію Керченського п-ова від найдавніших часів до наших днів. На 1980 фонди музею налічували понад 150 тис. предметів. У віданні музею перебувають заповідні території на місці розкопок Пантікапея, Ілурата, Мірмекгя, Німфея, Тірітаки, Мелек-Чесменський курган. Царський курган, т. з. Склеп Деметри та ін. визначні археологічні й архітектурні пам’ятки.

Зараз фонди музею налічують понад 167 тис. од. збереження, серед них найвизначніша частина – археологічні фонди – понад 100 тис. од. збереження. В їхньому складі – один з найбільших у Європі – лапідарій – понад 2-х тис. експонатів, це антична скульптура, архітектурні деталі і надгробні пам’ятники. Вона охоплює хронологічні рамки з 2 тис. до н. е. до ХVІІІ ст. Широко відома колекція боспорських розмальованих пелік, теракот, світильників і клейм, кістяні вироби, ліпна кераміка, знаряддя праці з кременю і бронзи, золоті вироби.