Відображення у бухгалтерському обліку поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями

Якщо підприємство одержало довгостроковий кредит чи уклало угоду фінансової оренди, частина його довгострокових зобов’язань, або і вся сума зобов’язання, яку за умовами кредитної чи орендної угоди необхідно сплатити протягом 12 місяців з дати балансу, повинна бути перекласифікована у поточне зобов’язання. Для відображення перекласифікації частини довгострокового зобов’язання у поточне необхідно застосувати таку кореспонденцію рахунків:

Дебет 50 “Довгострокові позики”

Дебет 51 “Довгострокові векселі видані”

Дебет 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”

Дебет 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”

Дебет 55 “Інші довгострокові зобов’язання”

Кредит 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”

Приклад 20. Переведення частини довгострокового боргу до поточних зобов’язань

На початку 2001 р. підприємство отримало відстрочку по сплаті податку на додану вартість на 2 роки. При цьому 600 000 грн. податку підлягає сплаті у грудні 2002 р., а 400 000 грн. податку підлягає сплаті у січні 2003р., бухгалтерські записи на момент отримання відстрочки та на дату складання фінансової звітності за 2001 рік виглядатимуть таким чином:

Таблиця 13

Відображення поточної частини довгострокових зобов’язань

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1	Січень 2001р. Отримано відстрочку по сплаті податку	641 “Розрахунки за податками”	55 “Інші довгострокові зобов’язання”	1 000 000
2	31.12.2001р. Перекласифікація частини довгострокового зобов’язання у поточну заборгованість на дату складання фінансової звітності	55 “Інші довгострокові зобов’язання”	61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті	600 000

Оцінка та облік забезпечень

Оцінка забезпечення здійснюється за балансовою вартістю ресурсів, необхідних для погашення відповідних зобов’язань на дату балансу.

Кожне забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Саме тому аналітичній облік забезпечень слід вести у розрізі окремих забезпечень.

Підприємство, наприклад, може встановити певний щомісячний норматив відрахувань для створення відповідного забезпечення сплати відпускних.

Сума забезпечення	=	Фактично нарахована заробітна плата працівникам	х	Річна планова сума витрат на оплату відпусток
				Загальний фонд заробітної плати

Приклад 21. Відображення в обліку забезпечення виплат відпусток

Підприємство нарахувало заробітну плату робітникам основного виробництва у сумі 2 400 грн. за червень 2002 р. Норматив відрахувань на створення забезпечення сплати відпусток на підприємстві встановлено у розмірі 10% нарахованої заробітної плати. У червні були нараховані відпускні працівникам підприємства у сумі 1 400 грн. Кредитове сальдо рахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток” станом на 01.06.2002р. становить 1 800 грн.

Бухгалтерські записи щодо створення цього виду забезпечень та його використання мають такий вигляд:

1. Нараховане забезпечення виплат відпусток за червень (2 400 х 10 % = 240):

Дебет 23 “Виробництво” 240

Кредит 471 “Забезпечення виплат відпусток” 240

2. Нарахування відпускних працівникам у червні:

Дебет 471 “Забезпечення виплат відпусток” 1 400

Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці” 1 400

Сальдо рахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток” відображається за статтєю Балансу “Забезпечення виплат персоналу” (рядок 400).

До цієї ж статті включається сума коштів, що сплачуються у рамках реалізації програми додаткового пенсійного забезпечення. Бухгалтерські записи у цьому випадку подібні до тих, що були наведені для відображення забезпечення оплат відпусток, з використанням спеціального субрахунку 472 “Додаткове пенсійне забезпечення”.

Оцінка зобов’язань щодо гарантійного обслуговування може здійснюватись на підставі інформації про фактичні витрати, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань стосовно кожного виду продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг за ряд звітних періодів. Цю оцінку слід здійснювати з урахуванням заходів щодо удосконалення технічних умов виробництва, підвищення якості сировини та матеріалів, що використовуються при виготовленні виробів, тощо.

Приклад 22. Оцінка забезпечення гарантійних зобов’язань

Підприємство, що реалізує побутову техніку із гарантією очікує, що 5% побутової техніки протягом гарантійного терміну може вийти з ладу. На дату складання звітності 2 000 одиниць техніки у підприємства на гарантії. Середня очікувана вартість гарантійного ремонту для підприємства – 100 грн.

Оцінка забезпечення під виконання гарантійних зобов’язань може бути розрахована цим підприємством таким чином:

Кількість одиниць техніки на гарантії х 5% х середню вартість гарантійного ремонту для підприємства = 2000 х 0,05 х 100 = 10 000 грн.

Приклад 23. Відображення у бухгалтерському обліку забезпечення гарантійних зобов’язань

Підприємство надає один вид послуг із 3-місячним терміном гарантії. На основі вивчення відповідної інформації встановлено, що витрати на гарантійне обслуговування складають приблизно 6% загальної вартості наданих послуг. У квітні 2000 р. дохід від реалізації послуг склав 120 000 грн. Протягом квітня фактичні витрати, пов'язані з виконанням гарантійних зобов’язань, склали 1 400 грн.

Для створення забезпечення гарантійних зобов’язань у квітні слід визнати витрати у сумі 7 200 грн. (120 000 х 0,06). Бухгалтерські записи у цьому випадку будуть такі:

1. Нараховане забезпечення гарантійних зобов’язань:

Дебет 93 “Витрати на збут” 7 200

Кредит 473 “Забезпечення гарантійних зобов’язань” 7 200

2. Відображені фактичні витрати, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань:

Дебет 473 “Забезпечення гарантійних зобов’язань” 1 400

Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці” 1 000

Кредит 20 “Виробничі запаси” 400

Непередбачені зобов’язання

Непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Приклад 24. Оцінка непередбачених зобов’язань

Підприємство прострочило на 10 днів поставку товарів контрактною вартістю 1 млн. грн. За таке порушення договором на поставку передбачена пеня 1% від контрактної вартості непоставлених у строк товарів за кожний день прострочення, проте підприємство-постачальник не погоджується сплачувати штрафні санкції у зв’язку з тим, що покупцем також порушені певні умови договору. Покупець подав до арбітражного суду позов на стягнення відповідної суми пені.

Якщо на момент складання звітності рішення суду невідомо, підприємство- постачальник повинно оцінити непередбачені зобов’язання в сумі:

10 х 1000 000 х 0,01 = 100 000 грн.