Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу

Історичне становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Філософські ідеї в Стародавньому Єгипті і Вавилоні.

Давньоіндійська філософія. Особливості індоарійського шляху виникнення філософії. Своєрідність індійської філософії. Передфілософія Давньої Індії. Ведична література: Самхіти, Брахмани, Аран’яки, Упанішади. Ведична література про світ, людину та їх взаємодію. Основні світоглядні ідеї Упанішад: ідея первоначала (Брахман, Атман, Пуруша), ідеї сансари, карми і драхми. Гносеологічна та морально-етична проблематика Упанішад.

Основні філософські школи Стародавньої Індії (астіка і настіка). Філософія Джайнізму. Морально-етична спрямованість вчення. Аскеза як шлях спасіння людини. Вчення про карму.

Буддизм. Виникнення буддизму. Основні філософські ідеї буддизму. Вчення про “благородні (шляхетні) істини”. Ідея “восьмирічного (восьмиступінчатого) шляху” сходження людини. Поняття ”нірвана” та його місце у філософії буддизму.

Філософія Чарвака-Локаята. Матеріалістична спрямованість поглядів. Ідея первоначала: земля, вода, повітря і вогонь. Заперечення існування карми, сансари і мокши. Гносеологічний сенсуалізм. Морально-етичні та суспільно-політичні погляди “локаятиків”.

Філософія Стародавнього Китаю. Виникнення давньокитай-ської філософії та її своєрідність. Передфілософія Китаю. ”П’яти-книжжя” і його світоглядний зміст. Ідея зла як центральна проб-лема “п’ятикнижжя”. Поняття “Дао”, “Де”, “Інь” і “Янь” і їх місце у світорозумінні, вираженому у ”п’ятикнижжі”.

Основні філософські школи Давнього Китаю: конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм та ін. Основні філософські ідеї конфуціанства. Морально-етична спрямованість філософії Конфуція. Вчення Конфуція про “благородного (шляхетного) мужа” (Цзюн-цзи) та основні моральні принципи його поведінки. Соціально-політичні погляди Конфуція та його послідовників.

Школа даосів (дао-де-цзя). Заснування школи. Вчення даосів про Дао і Де, Інь і Янь. Етика даосів. Вчення про “досконало мудру людину” (Шенжень) та недіяння, як основний принцип її поведінки. Соціальні погляди даосів.

Тема 3. Антична філософія.

Походження і своєрідність античної філософії. Передфіло­со­фія в Стародавній Греції. Міфологія Гомера, Гесіода і Орфіків. Грецька міфологія і антична філософія: “Від Хаосу до Космосу”. Космоцентризм античної філософії. Основні історичні етапи розвитку античної філософії: до сократівський, класичний, елліністичний, їх своєрідність.

Поняття “природа” і “архе” у ранньогрецькій філософсь­кій думці. Проблема першооснови у Мілетській школі (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен). Вчення Геракліта про протилежності і становлення. Проблема буття в Елейській школі. Парменід про два роди буття (справжнє – мислиме, несправжнє – чуттєво-сприймаєме). Апорії Зенона і їх філософський зміст. Атом і по­рожнеча у філософії Демократа. Платон про світ “ейдосів-ідей” і світ “речей”. Аристотель про матерію і форму, можливе і дійсне буття, про види причин. “Єдине” як основа світу і філософст­вування у неоплатонізмі. Плотін про триєдину сутність дійсного світу: Єдине – Світовий Розум – Світова Душа. Ідея еманації у філософії Плотіна.

Гносеологічні ідеї античності. Вчення Парменіда про два шляхи (шлях істини і шлях гадки) та два роди пізнання (чуттєве і мисленеве). Сократівська ідея “Пізнай самого себе” та принцип “Я знаю, що нічого не знаю”. Діалектика, майєвтика та іронія – як ас­пекти сократівського методу пізнання. Платон про пізнання як пригадування. Гносеологічна концепція Аристотеля. Аристотель про рівні пізнання: досвід, мистецтво, знання та мудрість. Логіка Аристотеля. Античний гносеологічний скептицизм і його наслідки.

Антропологічна проблематика. Розуміння людини представниками Мілетської школи. Протагор і софіти “Про людину як міру усіх речей”. Моральна філософія Сократа. Аскетична та гедоністична лінія в моральній філософії античності (кініки та Кіренаїки). Платон про людину та її душу. Аристотель про людину та її мора-

льність. Евдемонізм Епікура. Етичні ідеї в елліністичній філософії.

Соціальна філософія античності. Державоцентризм як осно­ва античних поглядів на суспільство. Вчення Сократа про сус­пільство і державу. Класифікація типів держав і державних устроїв за Платоном. Платон про ідеальну державу. Соціальна філософія Аристотеля. Ідея суспільства у вченнях стоїків. Соціофілософські ідеї в Римській філософії (Сенека, Марк Аврелій, Цицерон).