10. Поміркуйте над природою людини і спробуйте дати

відповідь на запитання:“Чи дійсно суперечність між

біологічним і надбіологічним є основною суперечкою

людської життєдіяльності, а головне – як саме ця

суперечність виникла?”

11.Багато людей проживають своє життя як пристосуванці

самозадоволені міщани (філістери). Проте мовиться не

про них. Йдеться про дійсно творчих суб’єктів дії, яким

завжди тісно в усталених мірилах життя. Звідки береться

така властивість у людині? Чи можна запалити творчим

запалом більшість людства?

12.Що таке відчуження людини? Чому і як воно з’явля-

ється? Чи є шляхи і перспективи його подолання?

13.Висловіть своє розуміння співвідношення людини і

людства, індивіда і суспільства. Які, на вашу думку,

перспективи цього взаємовідношення?

Тема 14 гносеологія (філософія пізнання) Заняття 18 Питання для обговорення:

1. Суть проблеми пізнаваності світу та основні підходи до її розв’язання.

2. Суб’єкт та об’єкт пізнання: особливості та характер взаємодії.

3. Форми, рівні та способи пізнання.

4. Пізнання та знання. Структура та типологія знання.

5. Пізнання і творчість.

Література:

1. Алексеев Л. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.

2. Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике. – М., 1965.

3. Быстрицкий Е. К. Научное познание и проблема понимания. – К., 1986.

4. Гадамер Х. Г. Истина и метод. – М., 1988.

5. Голдстейн М., Голдстейн И. – Как мы познаем. – М., 1984.

6. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания. – М., 1990.

7. Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991, с. 18-56.

8. Кочергин А. Н. Научное познание: формы, методы, подходы. – М., 1991.

9. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку. – В кн.: Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія. – К., 1996.

10. Лекторский В. А. Объект. Субъект. Познание. – М., 1980.

11. Полани М. Личностное знание. – М., 1986.

12. Ракитов А. И. Трактат о научном познании для умов молодых, пытливых и критических. – М., 1987.

13. Порус В. Н. Эпистемология: некоторые тенденции. – Вопросы философии. 1997, №2.

14. Розин В. М. Методология и философия: осмысление современной ситуации. – Филос. науки, 1991, №3.

15. Тулмин С. Человеческое понимание. – М., 1984.

16. Уайтхед А. Н. Избраные работы по философии. – М., 1990 (Религия науки).

17. Филатов В. П. Научное познание и мир человека. – М., 1989.

18. Швырев В. С. Рациональность как ценность культуры. – Вопросы философии, 1992, №6.

19. Швырев В. С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988.

20. Фурман И. П. Теория познания и философия культуры. – М., 1986.

21. Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.

22. Батыщев Г. С. Введение в диалектику творчества. – СПб., 1997.

23. Наука и культура. – М., 1991.

24. Кочергин А. Н. Методы и формы научного познания. – М., 1990.

25. Поппер К. Логика социальных наук / Вопр. философии. – 1992, №10.

26. Шумилин А. Т. Проблема теории творчества. – М.,1989.

27. Андрос Е. И. Истина как проблема познания и мировозрения. – К., 1984.

28. Загадка человеческого понимания. – М., 1991.

29. Крымский С. Б., Парахонский Б. А., Мейзерский В. М. Эпис

темология культуры (Введение в обобщенную теорию познания). – К., 1993.

30. Современные теории познания. – М., 1992.

31. Теория познания: В 4 т. – М., 1991-1995.

32. Гемпель К. Логика объяснения. – М. 1998.

Теми рефератів

1. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

2. Проблема істини в пізнанні. Основні концепції істини.

3. Здоровий глузд як засіб світо відношення і метод мислення.

4. Істина, правда, омана в пізнанні та практичному житті.

Ключові терміни: Пізнання. Гносеологія. Епістемологія. Суб'єкт. Об'єкт. Емпіризм. Раціоналізм. Сенсуалізм. Агностицизм. Творчість. Істина. Правда. Омана. Інтуїція.