- •Філософія
- •Структура програми навчального курсу
- •1. Опис предмета навчального курсу
- •2. Мета та завдання курсу
- •1. Предметно-інформативні:
- •2. Буттєво-екзистенційні:
- •Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Антична філософія.
- •Тема 4. Філософія Середньовіччя
- •Тема 5. Філософія Відродження
- •Тема 6. Філософія Нового часу
- •Тема 7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Філософія кінця хіх - початку хх ст.
- •Тема 9. Новітня філософія
- •Тема 9. Українська філософія
- •Тема 11. Онтологія (філософія буття)
- •Тема 12. Антропологія (філософія людини)
- •Тема 13. Феноменологія (філософія духу)
- •Тема 14. Гносеологія (філософія пізнання)
- •Тема 15. Соціальна філософія
- •Тема 16. Філософія культури
- •Тема 17. Філософія науки
- •Тема 18. Аксіологія (філософія цінностей)
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та
- •Тема 2. Історична генеза філософської думки від зародже-
- •Тема 3. Розвиток західноєвропейської філософської думки від Нового часу до хх ст.
- •Тема 4. Онтологія, феноменологія та гносеологія
- •Тема 5. Філософія людини і суспільства. Людина і
- •Тема 6. Культура та цінності в житті людини і
- •Тема 1: сутність філософії та коло її проблем
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу Заняття 4
- •Тема 3. Антична філософія Заняття 6 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 4. Західноєвропейська середньовічна філософія Заняття 7 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 5. Філософія епохи відродження і реформації. Заняття 8 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема6. Філософія нового часу . Заняття 9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 7. Німецька класична філософія. Заняття 10 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 8. Європейська філософія кінця
- •Хіх початку хх ст.
- •Заняття 11
- •Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 9. Новітня філософія. Заняття 12 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 10. Філософська думка в україні. Заняття 13
- •Питання для творчого осмислення теми
- •1. Як вплинула християнізація Русі на світогляд Києворусько-
- •Тема 11. Онтологія Заняття 15 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 12. Феноменологія Заняття 16 Питання для обговорення:
- •Тема 13. Філософська антропологія Заняття 17 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •10. Поміркуйте над природою людини і спробуйте дати
- •Тема 14 гносеологія (філософія пізнання) Заняття 18 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 15. Філософія науки Заняття і9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 16. Соціальна філософія Заняття 20
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 17. Аксіологія Заняття 22 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 18. Філософія культури Заняття 23 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •7. Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 1 Тематичні завдання
- •Тестові завдання
- •Модуль II Тематичні завдання
- •8. Навчальний проект Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •9. Орієнтовні питання для підготовки
- •10. Література Підручники. Посібники
- •Хрестоматії
- •Першоджерела
- •Монографії і статті
- •Енциклопедії, довідники
- •11. Методи оцінювання
- •12. Короткий словник філософських
- •13. Відомі філософи минулого і сучасності Філософи Стародавнього Сходу і Античності
- •Філософи Середньовіччя
- •Філософи Відродженя
- •Філософи Нового часу
- •Представники німецької класичної філософії
- •Філософи другої половини хіх– початку хх ст.
- •Філософи хх століття
- •Представники української філософії
Питання для творчого осмислення теми
Що вивчає гносеологія і як формулюються основні її питання?
Як у гносеології визначалися і сьогодні визначаються об'єкт і суб'єкт
пізнання? Проілюструйте на конкретних прикладах.
Чому пізнавальне відношення суб'єкта до об’єкта має суспільно-
історичний характер?
Доведіть, що чуттєве і раціональне в пізнанні - це два рівні єдиного
нерозривного процесу.
Як ви вважаєте: світ можна пізнати, чи ні?
Хто має рацію (і чому) у поглядах на пізнання: прибічники сенсуаліз-
му, раціоналізму чи інтуїтивізму? Ваші аргументи.
У чому сутність агностицизму і скептицизму?
Як співвідноситься пізнання і практика?
9. Як ви розумієте думку І. Канта, що пізнання є творчістю?
10. У чому полягає сутність заблудження і які основні його форми?
11.Прокоментуйте вислів Демокрита: "Лише в загальній думці існує
солодке, в думці - гірке, в думці - тепле, в думці холодне, в думці
– колір; в дійсності ж існують тільки атоми і порожнеча".
12. Якщо вірно, що знання людини - це відображення об'єктивної
дійсності, то звідки виникають хибні судження?
13. Визначте можливі шляхи розвитку людства в ситуації, коли внаслідок
катастрофи загинуло б усе доросле населення, і живими залишилися
тільки діти.
14. Дайте можливі пояснення сприйняття результатів змагань на
одній із першостей світу з легкої атлетики: спортсмен, який
зайняв третє місце стрибає від радості, а той, що зайняв друге, -
мало не плаче від смутку.
15. У психологічній літературі використовується парадокс, який отри-
мав назву "буриданового осла" (назва походить від імені французь-
кого філософа XIV ст. Буридана): осел, який знаходиться на одна-
ковій відстані від двох рівних за величиною і якістю в'язанок сіна,
помирає з голоду, оскільки не може вирішити, яку в'язанку йому
слід вибирати. Як і за допомогою яких пізнавальних засобів таку
проблему розв'язує людина?
16. Прокоментуйте вислів І. Канта. Чи з усім можна погодитись у дано-
му твердженні? "Нам дані речі в якості предметів, що перебувають
поза нашими відчуттями, але про те, якими вони можуть бути самі
по собі, ми нічого не знаємо, а знаємо лише їх явлення, тобто виді-
ння, які вони в нас створюють, діючи на наші відчуття."
17. Назвіть представників раціоналістичної лінії (традиції) у тео-
рії пізнання.
18. Назвіть представників сенсуалістичної лінії (традиції) у тео-
рії пізнання.
19. Чи існує до досвідне знання?
20. Чи може наука пізнати все на світі? А філософія?
21. Давньогрецький філософ Аркесілай (315 - 240 до н. е.) говорив:
«Нічого на світі не можна зрозуміти, навіть того, що залишив для
пізнання Сократ». Як ви розумієте це судження? Чому філософ
робить посилання на Сократа? Чи хоче він підкреслити думку про
обмеженість пізнання?