- •Філософія
- •Структура програми навчального курсу
- •1. Опис предмета навчального курсу
- •2. Мета та завдання курсу
- •1. Предметно-інформативні:
- •2. Буттєво-екзистенційні:
- •Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Антична філософія.
- •Тема 4. Філософія Середньовіччя
- •Тема 5. Філософія Відродження
- •Тема 6. Філософія Нового часу
- •Тема 7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Філософія кінця хіх - початку хх ст.
- •Тема 9. Новітня філософія
- •Тема 9. Українська філософія
- •Тема 11. Онтологія (філософія буття)
- •Тема 12. Антропологія (філософія людини)
- •Тема 13. Феноменологія (філософія духу)
- •Тема 14. Гносеологія (філософія пізнання)
- •Тема 15. Соціальна філософія
- •Тема 16. Філософія культури
- •Тема 17. Філософія науки
- •Тема 18. Аксіологія (філософія цінностей)
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та
- •Тема 2. Історична генеза філософської думки від зародже-
- •Тема 3. Розвиток західноєвропейської філософської думки від Нового часу до хх ст.
- •Тема 4. Онтологія, феноменологія та гносеологія
- •Тема 5. Філософія людини і суспільства. Людина і
- •Тема 6. Культура та цінності в житті людини і
- •Тема 1: сутність філософії та коло її проблем
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу Заняття 4
- •Тема 3. Антична філософія Заняття 6 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 4. Західноєвропейська середньовічна філософія Заняття 7 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 5. Філософія епохи відродження і реформації. Заняття 8 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема6. Філософія нового часу . Заняття 9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 7. Німецька класична філософія. Заняття 10 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 8. Європейська філософія кінця
- •Хіх початку хх ст.
- •Заняття 11
- •Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 9. Новітня філософія. Заняття 12 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 10. Філософська думка в україні. Заняття 13
- •Питання для творчого осмислення теми
- •1. Як вплинула християнізація Русі на світогляд Києворусько-
- •Тема 11. Онтологія Заняття 15 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 12. Феноменологія Заняття 16 Питання для обговорення:
- •Тема 13. Філософська антропологія Заняття 17 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •10. Поміркуйте над природою людини і спробуйте дати
- •Тема 14 гносеологія (філософія пізнання) Заняття 18 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 15. Філософія науки Заняття і9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 16. Соціальна філософія Заняття 20
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 17. Аксіологія Заняття 22 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 18. Філософія культури Заняття 23 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •7. Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 1 Тематичні завдання
- •Тестові завдання
- •Модуль II Тематичні завдання
- •8. Навчальний проект Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •9. Орієнтовні питання для підготовки
- •10. Література Підручники. Посібники
- •Хрестоматії
- •Першоджерела
- •Монографії і статті
- •Енциклопедії, довідники
- •11. Методи оцінювання
- •12. Короткий словник філософських
- •13. Відомі філософи минулого і сучасності Філософи Стародавнього Сходу і Античності
- •Філософи Середньовіччя
- •Філософи Відродженя
- •Філософи Нового часу
- •Представники німецької класичної філософії
- •Філософи другої половини хіх– початку хх ст.
- •Філософи хх століття
- •Представники української філософії
Тема 8. Європейська філософія кінця
Хіх початку хх ст.
Заняття 11
Питання для обговорення:
Причини виникнення некласичних філософських вчень у кінці ХІХ ст.
Становлення некласичної онтології.
Особливості розуміння людини.
Тлумачення суспільства і його розвитку.
Література:
Бергсон А. Два источника морали и религии. М., Канон, 1994.
Буржуазная философия кануна и начала империализма (Под
редакцией А.С. Богомолова, Ю.К. Мельвиля, И.С. Нарского).
М., 1977.
Ильенков Э.В. Маркс и западный мир // Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.
Іщенко Ю. Класичне та некласичне у філософії Маркса // Філос. і соціол. думка, 1995. № 1-2.
Кьеркегор С. Страх и трепет. М.,1993.
Левчук Л.Т. Психоанализ: от бессознательного к «усталости от сознания». К.,1989.
Лейбин В.М. Психоанализ и философия неофрейдизма. М., 1977.
Лейбин В.М. З. Фрейд. Психоанализ и современная западная философия. М., 1990.
Зиммель Г. Философия культуры в 2 т. – М.,1996.
Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року. // Маркс К., Енгельс Ф. Тв. 2-е вид. т.42.
Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ века. – М., 1988.
Енгельс Ф. Діалектика природи //Маркс К., Енгельс Ф. Тв. 2-е вид. т. 20.
Ніцше Ф. Так казав Заратустра. - К., 1993.
Ницше Ф. Избранные произведения в 3 томах. – М., «REFL-book», 1994.
Современная западная философия. Словарь. – М., 1991.
Фрейд З. Я и Оно. – М., 1994.
Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности. – Мн.: ООО «Попурри», 1997.
Чанышев А.Н. Человек и мир в философии Артура Шопен-гауэра. – М., 1990.
Шестов Л. Киркегард и экзистенциальная философия. – М., 1992.
Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Т 1-2. – М., 1993.
Шопенгауэр А. Афоризмы и максимы. – М.,- Харьков, 1998.
Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Т. 1. М., 1993.
Теми рефератів
Класика і сучасність: дві епохи в розвитку філософії.
Людина і світ у філософії А.Шопенгауера.
С. Кіркегор як попередник екзистенціалізму.
Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф.Ніцше.
Ф. Ніцше: людина як ланка між звіром і Надлюдиною. 6. Концепція практики та проблема людини в філософії К.Маркса.
Ключові терміни. Ірраціоналізм. Воля. Волюнтаризм. Екзистенція. Свобода. Імморалізм. Позитивне. Сцієнтизм. Антисциєнтизм. Верифікація. Фальсифікація. Позитивна філософія. Практика. Діалектичний матеріалізм. Матеріалістичне розуміння історії.
Питання для творчого осмислення теми
Які основні зміни відбулися у парадигмі філософського
мислення при переході від класичної філософії до некла-
сичної?
Чому сучасна філософія отримала назву "некласичної"
("посткласичної") філософії?
Чому Шопенгауера вважають засновником сучасного європейсько-
го ірраціоналізму?
У чому суть концепції "воля замість розуму" у некласичній
філософії?
У чому проявляються спільні та відмінні риси філософських
позицій А. Шопенгауера та С.Кіркегора?
Що сприяло появі "філософії життя" та які її характерні риси?
Як проявилась внутрішня суперечливість філософських ідей
Ф.Ніцше?
Як ви розумієте слова Ф.Ніцше: "Рівність - ознака занепаду"?
9. Людина є "ще незавершеною твариною", за висновком Ф.Ніцше.
Як збігається таке розуміння людини із загальною філософ-
ською концепцією Ф.Ніцше?
Для якого напрямку Західної філософії характерне протиставлення
науки і філософії?
Що саме, на думку позитивістів, є "позитивним" у людському
знанні?
12. Яке значення для розуміння сутності та особливостей роз-
витку наукового знання мали дослідження нео- та постпо-
зитивістської філософії?
13. У чому полягає основний зміст філософського позитивізму
О.Конта?
Як трактує позитивістськи орієнтована філософія істину?
15. Розкрийте зміст принципу верифікації. Які труднощі виявилися
в процесі верифікації?
16. У чому полягало значення принципу фальсифікації в концепції
К.Поппера?
17. У чому найістотніша відмінність філософських течій кінця ХІХ
- поч. XX ст. від класичної філософії?
18. Які проблеми вирішує аналітична філософія?
19. Які основні теоретичні положення філософії історії
К.Маркса?
20. Якби К. Маркс і Ф. Енгельс жили в XVII ст., чи могли б вони
створити своє вчення, яке іменується марксизмом?
21. У чому полягає основна відмінність діалектичного методу
К.Маркса від діалектики Г.В.Ф. Гегеля?
22. Маркс стверджував: "Суспільне буття визначає суспільну
свідомість". Як ви розумієте цей вислів.
23. Прокоментуйте тезу К.Маркса: "Філософи лише різним
чином пояснювали світ, а справа полягає у тому, щоб
змінити його".
24. У чому відмінність у вченнях К. Маркса і Л. Фойєрбаха у
розумінні людини і історії?