- •Філософія
- •Структура програми навчального курсу
- •1. Опис предмета навчального курсу
- •2. Мета та завдання курсу
- •1. Предметно-інформативні:
- •2. Буттєво-екзистенційні:
- •Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Антична філософія.
- •Тема 4. Філософія Середньовіччя
- •Тема 5. Філософія Відродження
- •Тема 6. Філософія Нового часу
- •Тема 7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Філософія кінця хіх - початку хх ст.
- •Тема 9. Новітня філософія
- •Тема 9. Українська філософія
- •Тема 11. Онтологія (філософія буття)
- •Тема 12. Антропологія (філософія людини)
- •Тема 13. Феноменологія (філософія духу)
- •Тема 14. Гносеологія (філософія пізнання)
- •Тема 15. Соціальна філософія
- •Тема 16. Філософія культури
- •Тема 17. Філософія науки
- •Тема 18. Аксіологія (філософія цінностей)
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та
- •Тема 2. Історична генеза філософської думки від зародже-
- •Тема 3. Розвиток західноєвропейської філософської думки від Нового часу до хх ст.
- •Тема 4. Онтологія, феноменологія та гносеологія
- •Тема 5. Філософія людини і суспільства. Людина і
- •Тема 6. Культура та цінності в житті людини і
- •Тема 1: сутність філософії та коло її проблем
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу Заняття 4
- •Тема 3. Антична філософія Заняття 6 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 4. Західноєвропейська середньовічна філософія Заняття 7 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 5. Філософія епохи відродження і реформації. Заняття 8 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема6. Філософія нового часу . Заняття 9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 7. Німецька класична філософія. Заняття 10 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 8. Європейська філософія кінця
- •Хіх початку хх ст.
- •Заняття 11
- •Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 9. Новітня філософія. Заняття 12 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 10. Філософська думка в україні. Заняття 13
- •Питання для творчого осмислення теми
- •1. Як вплинула християнізація Русі на світогляд Києворусько-
- •Тема 11. Онтологія Заняття 15 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 12. Феноменологія Заняття 16 Питання для обговорення:
- •Тема 13. Філософська антропологія Заняття 17 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •10. Поміркуйте над природою людини і спробуйте дати
- •Тема 14 гносеологія (філософія пізнання) Заняття 18 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 15. Філософія науки Заняття і9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 16. Соціальна філософія Заняття 20
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 17. Аксіологія Заняття 22 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 18. Філософія культури Заняття 23 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •7. Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 1 Тематичні завдання
- •Тестові завдання
- •Модуль II Тематичні завдання
- •8. Навчальний проект Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •9. Орієнтовні питання для підготовки
- •10. Література Підручники. Посібники
- •Хрестоматії
- •Першоджерела
- •Монографії і статті
- •Енциклопедії, довідники
- •11. Методи оцінювання
- •12. Короткий словник філософських
- •13. Відомі філософи минулого і сучасності Філософи Стародавнього Сходу і Античності
- •Філософи Середньовіччя
- •Філософи Відродженя
- •Філософи Нового часу
- •Представники німецької класичної філософії
- •Філософи другої половини хіх– початку хх ст.
- •Філософи хх століття
- •Представники української філософії
Тема 3. Антична філософія Заняття 6 Питання для обговорення:
Витоки античної філософії та основні історичні етапи її розвитку.
Становлення та розвиток античної онтології.
Гносеологічні ідеї в античній філософії.
Людина і суспільство в античній філософії.
Література:
Аврелий Марк. Размышления. Л.:1985.
Античная культура и современная наука. М.:Наука,1985–344 с.
Античность как тип культуры. М.: Наука,1998.. – 336 с.
Антология кинизма. М.: Наука,1984. – с.398.
Аристотель. Соч., в 4-х томах. – М.:Мысль,1976-83 гг.
Асмус В.С. Античная философия. – М.:Высш.шк.,1976.– 543 с.
Античные философы. Свидетельства, фрагменты, тексты. К., 1955.
Барг М.А. Эпохи и идеи: становление историзма. – М.: Мысль, 1987. – 348 с.
Богомолов А.С. Античная философия. М., 1985 (ч.1, гл. 1 – 1У)
Віндельбанд В. Платон. – К.: Зовнішторгвидав України,1993. – 175 с.
Вернан Жан-Пьер. Происхождение древнегреческой мысли. – М.: Прогресс,1988.
Дао и логос (встреча культур). М.:Наука,1992. – 424 с.
Грейвс Р. Мифы древней Греции. – М.:Прогресс,1992.–624 с.
Драч Г.В. Проблема человека в раннегреческой философии. – Ростов н/Д: изд-во РГУ,1987. – 176 с.
Жмудь Л.Я. Пифагор и его школа. – Л.:Наука,1990. – 191 с.
Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая религия. К.:СИНТО,1993.
Матрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М. : Политиздат,1991. – 464 с.
Надточаев А.С. Философия и наука в эпоху античности. – М.: Изд-во МГУ,1990. – 286 с.
Нахов И.М. Киническая литература. – М.:Наука,1981. – 303с.
Нахов И.М. Философия киников. – М.: Наука,1982. – 224 с.
Нерсесянц В.С. Сократ. – М.: Наука,1977. – 132 с.
Платон. Собр.соч. в 3-х томах. – М.: Мысль,1968-72 гг.
Платон и его эпоха. М.:Наука,1979. – 318 с.
Сенека Луций Анней. Нравственные письма к Луцилию – М.:Наука,1977. – 384 с.
Тихолаз А.Г. О Гераклите. К., 1995
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. Наука,1989. – 576 с.
Чанышев А.Н. Аристотель. – М.:Мысль,1981. – 200 с.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М.: Высш.шк.,1991. – 512 с.
Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. Древний мир – эпоха Просвещения. – М.: Политиздат,1991. – 463 с.
Шейнман-Топштейн С.Я. Платон и ведийская философия. М. :Наука,1978. – 199 с.
Теми рефератів
Феномен античної філософії в європейській історії.
Життя та філософська діяльність Сократа.
Проблема людини в філософії Сократа.
Платонівське вчення про ідеї.
Аристотель в історії античності.
Здобутки філософських шкіл пізньої античності.
Ключові терміни: Натурфілософія. Архе. Логос. Космос. Космоцентризм. Буття. Рух. Апорія. Нус. Атом. Порожнеча. Мате-ріалізм. Софістика. Риторика. Еклектика. Ідея (ейдос). Ідеалізм. Матерія. Форма. Телеологія. Логіка. Етика. Міра. Стоїцизм. Епікуреїзм. Скеп-тицизм. Неоплатонізм. Еманація. Гедонізм.
Питання для творчого осмислення теми
Виділіть основні напрямки розвитку натурфілософських
ідей в ранній античній філософії.
Які основні ідеї розвивали представники мілетської школи?
Хто такий Фалес і чому його ідеї дали поштовх розвит-
ку філософської думки?
Давньогрецькі мислителі (VII-VI ст. до н.е.) створили багато
афористичних висловів, які навіть карбувались на стінах храмів.
Серед таких висловів:
а) етичні:"Нічого понад міру" (Солон), "Міру в усьому дотримуй"
(Гесіод), "Міра - найкраще" (Клеобул);
б) світоглядні: "Пізнай самого себе", "Не дозволяй своєму язику
випереджати твій розум" (Хілон), "Знай свій час" (Піттак);
в) філософські: "Найбільший простір, бо все вміщує"; Найшви-
дший розум, бо все оббігає"; "Найсильніша необхідніс-
ть, бо над усім панує"; "Наймудріший час, бо все відкри-
ває" (всі належать Фалесу).На цій основі дайте оцінку, та ви-
разіть своє розуміння і ставлення до філософії античної Греції.
Представники Мілетської філософської школи - Фалес,
Анаксимен, Анаксимандр - бачили основу основ світу в різних
явищах - у воді, повітрі чи апейроні. Чому така розбіжність у пре-
дставників однієї школи? В якій мірі вони суперечать, а в якій до-
повнюють один одного? У чому їх геніальність, а в чому обме-
женість?
Давньогрецький філософ Геракліт вважав:
"Все обмінюється на вогонь, вогонь - на все, подібно тому, як золо-
то на товари, а товари на золото";
"Цей космос був, є і буде вічно живим вогнем, який в повну міру
то спалахує, то згасає".
Виходячи з цього доведіть, що в розумінні Геракліта вогонь
не просте фізичне явище, а жива і навіть розумна сила.
Кому із давньогрецьких філософів належить ідея саморуху? У
чому її суть?
8.Видатний мислитель античного світу Піфагор вважав число
першоосновою і суттю всього сущого. Він зазначав: Найбільш
мудре - число", "Число володіє речами";"Душа є гармонія, а
гармонія є числове співвідношення";"Справедливість є число,
помножене само на себе". На вашу думку, в якій мірі Піфа-
гор філософ, а в якій мірі – математик?
9. У чому суть та значення філософських ідей Піфагора?
Чим відрізняються "вода" Фалеса і "вогонь" Геракліта?
11. Представник елейської школи Зенон доводив, що рух - фік-
ція, обман почуттів. Це він робив у своїх апоріях, наприклад:
"Ахілл і черепаха" - бігун Ахілл не наздожене черепахи, бо за
час його бігу вона просуватиметься постійно вперед; "Стріла"
- стріла, що летить, весь час знаходиться в одній із безко-
нечних точок спокою, а сума спокоїв не дає руху. Що ви може-
те сказати на захист реальності руху?
Кому належить ідея походження людини від тварини?
Хто із античних мислителів стверджував думку про безсмертя
душі?
Хто з філософів античності розвивав атомістичні погляди
на природу?
За словами Демокрита, мудрість - це дерево, яке дає три пло ди:
дар гарно думати, дар гарно говорити, дар гарно діяти. Ви пого-
джуєтесь з цим, чи ні? Що тут можна додати чи відняти? Свої
думки аргументуйте.
До розуміння чого прагнули передусім філософи Давньої Греції?
Яку назву має ця важлива філософська проблема?
17. Чому софістів називали представниками грецького Прос-
вітництва?
"Людина є мірою всіх речей". - Що розуміли під цим виразом
софісти?
Яке філософське відкриття (поворот у філософії) зробив Сократ?
Що ви знаєте про долю Сократа?
Чому афіняни прирекли на смерть свою власну мудрість в особі
Сократа?
У чому суть сократичної бесіди?
Подумайте, чому Сократ віддавав перевагу усному діалогу
над письмовою фіксацією думок і яке відношення має така йо-
го позиція до філософських тез: "Пізнай самого себе" та "Я
знаю, що нічого не знаю"?
24. Давньогрецький філософ Платон вважав ідеальною державу, в
якій:
- землероби і ремісники виробляють усе необхідне;
- воїни охороняють здобутки держави;
- мудреці здійснюють і забезпечують управління державою.
Ви погоджуєтесь з таким розумінням ідеальної держави?
Намалюйте свій варіант ідеальної держави для сьогодення
і майбутнього.
У чому суть притчі Платона про печеру?
Дайте характеристику філософських поглядів Аристотеля на
світ, якщо він говорив:
- "ми не можемо прийняти, що є якийсь "будинок взагалі"
поряд з окремими будинками";
- "природа - це форма і суть";
- "для природи характерні протяжність і послідовність
(простір і час)";
- "у часі все виникає, гине, росте, якісно змінюється, а
джерелом руху є Бог";
- "матерія і форма - це одне і те ж: перша - в можливості,
друга - в дійсності...".
Покажіть своє ставлення до таких положень.
Як ви розумієте вислів Аристотеля "Платон мені друг, але іс-
тина дорожча"?
Які основні школи філософії еллінізму ви знаєте? Які їх
характерні риси?
29. Яке слово не боявся вживати Епікур?