- •Філософія
- •Структура програми навчального курсу
- •1. Опис предмета навчального курсу
- •2. Мета та завдання курсу
- •1. Предметно-інформативні:
- •2. Буттєво-екзистенційні:
- •Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Антична філософія.
- •Тема 4. Філософія Середньовіччя
- •Тема 5. Філософія Відродження
- •Тема 6. Філософія Нового часу
- •Тема 7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Філософія кінця хіх - початку хх ст.
- •Тема 9. Новітня філософія
- •Тема 9. Українська філософія
- •Тема 11. Онтологія (філософія буття)
- •Тема 12. Антропологія (філософія людини)
- •Тема 13. Феноменологія (філософія духу)
- •Тема 14. Гносеологія (філософія пізнання)
- •Тема 15. Соціальна філософія
- •Тема 16. Філософія культури
- •Тема 17. Філософія науки
- •Тема 18. Аксіологія (філософія цінностей)
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та
- •Тема 2. Історична генеза філософської думки від зародже-
- •Тема 3. Розвиток західноєвропейської філософської думки від Нового часу до хх ст.
- •Тема 4. Онтологія, феноменологія та гносеологія
- •Тема 5. Філософія людини і суспільства. Людина і
- •Тема 6. Культура та цінності в житті людини і
- •Тема 1: сутність філософії та коло її проблем
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу Заняття 4
- •Тема 3. Антична філософія Заняття 6 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 4. Західноєвропейська середньовічна філософія Заняття 7 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 5. Філософія епохи відродження і реформації. Заняття 8 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема6. Філософія нового часу . Заняття 9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 7. Німецька класична філософія. Заняття 10 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 8. Європейська філософія кінця
- •Хіх початку хх ст.
- •Заняття 11
- •Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 9. Новітня філософія. Заняття 12 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 10. Філософська думка в україні. Заняття 13
- •Питання для творчого осмислення теми
- •1. Як вплинула християнізація Русі на світогляд Києворусько-
- •Тема 11. Онтологія Заняття 15 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 12. Феноменологія Заняття 16 Питання для обговорення:
- •Тема 13. Філософська антропологія Заняття 17 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •10. Поміркуйте над природою людини і спробуйте дати
- •Тема 14 гносеологія (філософія пізнання) Заняття 18 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 15. Філософія науки Заняття і9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 16. Соціальна філософія Заняття 20
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 17. Аксіологія Заняття 22 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 18. Філософія культури Заняття 23 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •7. Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 1 Тематичні завдання
- •Тестові завдання
- •Модуль II Тематичні завдання
- •8. Навчальний проект Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •9. Орієнтовні питання для підготовки
- •10. Література Підручники. Посібники
- •Хрестоматії
- •Першоджерела
- •Монографії і статті
- •Енциклопедії, довідники
- •11. Методи оцінювання
- •12. Короткий словник філософських
- •13. Відомі філософи минулого і сучасності Філософи Стародавнього Сходу і Античності
- •Філософи Середньовіччя
- •Філософи Відродженя
- •Філософи Нового часу
- •Представники німецької класичної філософії
- •Філософи другої половини хіх– початку хх ст.
- •Філософи хх століття
- •Представники української філософії
Тема 13. Філософська антропологія Заняття 17 Питання для обговорення:
Людина як предмет філософської рефлексії.
Природні, соціальні та духовні виміри людського буття..
Філософський аспект проблеми походження людини. Основні концепції походження людини.
Проблема смерті та безсмертя людини.
Проблема сенсу людського життя.
Література:
Агацци Э. Человек как предмет философии / Вопросы филос.,
1992. № 8.
Блох Э. Принцип надежды // Утопия и утопическое сознание. Антология зарубежной литературы. М., 1991.
Гуссерль Э. Структурная антропология человечества и философия // Вопр.филос., 1986. №3.
Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. – К.,1991.
Вимев И.В. Проблема личного бессмертия. Новосибирск, 1990.
Жизнь земная и последующая. М., 1991.
Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.
Леви-Строс К. Структурная антропология. М., 1985.
Маркович М.Маркс об отчуждении // Вопр.Филос.,1989.№ 9.
Маркузе Г. Одномерный человек. М., 1994.
Перри Андерсон. Размышление о западном марксизме. М., 1991.
Проблема человека в Западной философии. М., 1988.
Рикар П. Человек как предмет философии /Вопр. Филос., 1989. № 2.
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм //Сумерки богов. М., 1990.
Пролеев В.С. Духовность и бытие человека. К., 1992.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.
Трубников Н.Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни // Филос.науки. 1990. № 2.
Франк С.Л. Смысл жизни //Духовные основы общества. М., 1982.
Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
Фром Э. Душа человека. М., 1992.
Дальник В. Происхождение человека //Наука и жизнь.1993.№8.
Энгельс Ф. Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину //Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21.
Человек и мир человека. К., 1977.
Фролов И.Т. Перспективы человека. М., 1984.
Теми рефератів
Суть концепцій антропосоціогенезу.
Природа та сутність людського Я.
Сенс людського життя.
Проблеми суїциду та автаназії.
Місце смерті в житті людини.
6. Людина і суспільство: динаміка взаємовідносин.
Ключові терміни. Антропосоціогенез. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Соціальна роль. Адаптація. Інтеріоризація. Характер. Сенс життя. Суїцид. Автаназія.
Питання для творчого осмислення теми
В чому проявляється своєрідність філософських підходів до розуміння людини від конкретно наукових, релігійних тощо?
Що таке антропосоціогенез і які концепції його здійснення ви можете навести. Чим зумовлений плюралізм цих концепцій і в чому він проявляється?
3. Як ви думаєте, які якості і властивості людини значною
мірою детерміновані біологічно, а які соціально? Чи мо-
жна говорити про природжену схильність людини до
добра, чи злочинності?
4.”В геологічній історії біосфери перед людиною відкрива-
ється величне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не буде
використовувати свій розум і свою працю на самознище-
ння…Цей новий стан біосфери, до якого ми, не поміча-
ючи цього наближаємось, і є ноосфера”. (Вернадський В.
І.) Чи є альтернатива переходу біосфери в ноосферу
(сферу розуму)?
5. Поміркуйте і визначтеся, що таке відчужена праця, що
таке рабська і що таке творча праця.
6. Як ви думаєте, чи може людина жити без ідеалів? Чи
здатна вона досягнути тих ідеалів про які мріє, якщо не
позбавиться укорінених в її свідомості ідеалів особистого
успіху, збагачення, влади, комфорту тощо?
7. Спробуйте поміркувати над тим, що таке агресія і злочи-
нність? Яка природа цього зла – соціальна чи біологічна?
Що, на вашу думку, слід робити щоб зменшити це зло?
8. ”Людина – всього лиш соломинка, найслабше із творінь
природи, але вона – соломинка мисляча… Вся наша
гідність – у здатності мислити. Тільки думка підносить
нас, а не простір і час, в яких ми ніщо”. Ці слова належа-
ть французькому мислителю Блезу Паскалю. Чи погод-
жуєтесь ви з ним стосовно природи людини? Порівняй-
те це висловлення з вченням Вернадського про ноосферу.
9. К.Маркс у ”Тезах про Фойєрбаха” критикуючи остан-
нього за те, що той зводить ” релігійну сутність до люд-
ської сутності”, - додає, - “Але сутність людини не є аб-
стракт, що притаманний окремому індивіду. За своєю су-
ттю вона є сукупністю всіх суспільних відносин”. Біль-
шість критиків Маркса вважають, що в його розумінні
людини відсутнє головне – людська душа, Чи це так? Чи
має людська душа безпосереднє відношення до сукупнос-
ті суспільних відносин? У будь-якому випадку поміркуй-
те і висловіть своє розуміння сутності людини.