- •Філософія
- •Структура програми навчального курсу
- •1. Опис предмета навчального курсу
- •2. Мета та завдання курсу
- •1. Предметно-інформативні:
- •2. Буттєво-екзистенційні:
- •Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Антична філософія.
- •Тема 4. Філософія Середньовіччя
- •Тема 5. Філософія Відродження
- •Тема 6. Філософія Нового часу
- •Тема 7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Філософія кінця хіх - початку хх ст.
- •Тема 9. Новітня філософія
- •Тема 9. Українська філософія
- •Тема 11. Онтологія (філософія буття)
- •Тема 12. Антропологія (філософія людини)
- •Тема 13. Феноменологія (філософія духу)
- •Тема 14. Гносеологія (філософія пізнання)
- •Тема 15. Соціальна філософія
- •Тема 16. Філософія культури
- •Тема 17. Філософія науки
- •Тема 18. Аксіологія (філософія цінностей)
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та
- •Тема 2. Історична генеза філософської думки від зародже-
- •Тема 3. Розвиток західноєвропейської філософської думки від Нового часу до хх ст.
- •Тема 4. Онтологія, феноменологія та гносеологія
- •Тема 5. Філософія людини і суспільства. Людина і
- •Тема 6. Культура та цінності в житті людини і
- •Тема 1: сутність філософії та коло її проблем
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу Заняття 4
- •Тема 3. Антична філософія Заняття 6 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 4. Західноєвропейська середньовічна філософія Заняття 7 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 5. Філософія епохи відродження і реформації. Заняття 8 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема6. Філософія нового часу . Заняття 9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 7. Німецька класична філософія. Заняття 10 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 8. Європейська філософія кінця
- •Хіх початку хх ст.
- •Заняття 11
- •Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 9. Новітня філософія. Заняття 12 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 10. Філософська думка в україні. Заняття 13
- •Питання для творчого осмислення теми
- •1. Як вплинула християнізація Русі на світогляд Києворусько-
- •Тема 11. Онтологія Заняття 15 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 12. Феноменологія Заняття 16 Питання для обговорення:
- •Тема 13. Філософська антропологія Заняття 17 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •10. Поміркуйте над природою людини і спробуйте дати
- •Тема 14 гносеологія (філософія пізнання) Заняття 18 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 15. Філософія науки Заняття і9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 16. Соціальна філософія Заняття 20
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 17. Аксіологія Заняття 22 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 18. Філософія культури Заняття 23 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •7. Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 1 Тематичні завдання
- •Тестові завдання
- •Модуль II Тематичні завдання
- •8. Навчальний проект Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •9. Орієнтовні питання для підготовки
- •10. Література Підручники. Посібники
- •Хрестоматії
- •Першоджерела
- •Монографії і статті
- •Енциклопедії, довідники
- •11. Методи оцінювання
- •12. Короткий словник філософських
- •13. Відомі філософи минулого і сучасності Філософи Стародавнього Сходу і Античності
- •Філософи Середньовіччя
- •Філософи Відродженя
- •Філософи Нового часу
- •Представники німецької класичної філософії
- •Філософи другої половини хіх– початку хх ст.
- •Філософи хх століття
- •Представники української філософії
Тема 3. Розвиток західноєвропейської філософської думки від Нового часу до хх ст.
Зміст: 1. Філософія Нового часу і Просвітництва.
2. Німецька класична філософія.
3. Ірраціоналістична спрямованість філософїї кінця ХІХ
поч. ХХ ст.
4. Розмаїття течій та плюралізм проблематики у філо-
софії ХХ ст.
Змістовий модуль 2.
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ НАУКИ
Тема 4. Онтологія, феноменологія та гносеологія
(філософія буття та пізнання)
Зміст: 1. Філософська онтологія: предмет, завдання, струк-
тура та рівні.
2. Проблеми буття, його матеріальні виміри.
3. Духовні виміри буття. Проблеми свідомості.
4. Філософія знання та пізнання.
Тема 5. Філософія людини і суспільства. Людина і
історичний процес
Зміст: 1. Людина як предмет філософського аналізу, її при-
рода,походження та сенс існування.
2. Людина в системі соціальних відносин.
3.Поняття суспільства та особливості його філософ-
ського осмислення.
4. Структура, основні сфери буття та історичний
поступ суспільства: основні концептуальні підходи.
Тема 6. Культура та цінності в житті людини і
суспільства
Зміст: 1. Філософське осмислення культури: основні кон-
цептуальні підходи.
2. Культура і цивілізація.
3. Цінності і цінісні орієнтації людини і суспільства.
4. Природа цінностей, їх ієрархія та смисложиттєве
значення.
6. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ВСТУП
Заняття 1
Вступне, організаційно-методичне.
Тема 1: сутність філософії та коло її проблем
Заняття 2
Питання для обговорення:
Людина і світ: особливості та проблеми взаємодії.
Світогляд як спосіб освоєння людиною світу.
Структура, рівні та основні форми світогляду.
Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія.
Заняття 3
Питання для обговорення:
Філософія як світоглядне знання її особливості та сутність.
Причини, шляхи виникнення та основні історичні етапи розвитку філософії.
Структура філософського знання, його основна проблематика.
Соціальні функції філософії.
Література:
Вечные философские проблемы. – Новосибирск: Наука, 1991. – 208 с.
Какая философия нам нужна? Размышления о философии и духовных проблемах нашего общества. – Л.:Лениздат,1990. –238 с.
Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М. :Прогресс,1990. – 368 с.
Мамардашвили М.К. О философии // «Вопросы философии», 1991. № 5, с.3-10.
Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х т. М.:Сов. Энцикло-
педия, 1991-1992 гг.
Лосев А.Ф. Дерзание духа. – М.:Политиздат,1988. 366 с.
Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М.:Наука,1991. – 408 с.
Философский энциклопедический словарь. – М. :Сов. Энциклопедия, 1987. – 840 с.
Философское сознание: драматизм обновления. – М.:Политиздат,1988. 366 с.
Философия и ее место в культуре. – Новосибирск: Наука,1990. – 241 с.
Хайдеггер М. Время и бытие. – М.:Республика,1992. – 447 с.
Ясперс К. Философская вера // Смысл и назначение истории. – М.:Политиздат,1991. – с.420-509.
Анисимов А.Ф. Исторические особенности первобытного мышления. Л.:Наука, 1976. – 136 с.
Антонова Е.В. Обряды и верования первобытных земледельцев Востока. – М.:Наука,1990. – 287 с.
Антонова Е.В. Очерки культуры древних земледельцев Передней и Средней Азии. – М.:Наука, 1984. – 262 с.
Артемова О.Ю. Личность и социальные нормы в раннепервобытной общине (по австралийским этнографическим данным). – М.:Наука, 1987. – 199 с.
Басилов В.Н. Избранники духов. – М.:Политиздат,1984.– 208 с.
Голосовкер Я.Э. Логика мифа. – М.:Наука, 1987. – 218 с.
Дьяконов И.М. Архаические мифы Востока и Запада. М.:Нау-ка,1990. – 247 с.
Керлот Х.Э. Словарь символов. М., 1994 – 608 с.
Лосев А.Ф. Античная философия и общественно-исторические формации //Античность как тип культуры. – М.:Наука,1988, с.6-77.
Мифологический словарь.–М.:Сов. энциклопедия, 1991.–736 с.
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М.:Политиздат,1991. – 464 с.
Читанка з історії філософії у 6-ти книгах. Кн.1. Філософія стародавнього світу. Під ред. Г.І.Волинки. К., Довіра,1992. – 207 с.
Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. – Л.:Изд-
во ЛГУ,1986. – 365 с.
Токарев С.А. Ранние формы религии. – М.:Политиздат,1990. – 622 с.
Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж. Якобсен Т. В пре-дверии философии. Духовные искания древнего человека. М. :Наука,1984. – 236 с.
Фрэзер Дж. Золотая ветвь. Исследования магии и религии. М. :Политиздат,1980. – 831 с.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М. :Выс-шая школа,1981. – 474 с.
Шахнович М.И. Первобытная мифология и философия: пред-история философии. – Л. :Наука,1971. – 240 с.
Теми рефератів
Філософія як спосіб життя.
Людина як вища цінність у системі філософського знання.
Софійний та епістемний способи філософського мислення.
Філософія як смислотворне ядро культури.
Філософія як методологія наукового пізнання.
Любов і мудрість як засади філософії.
Ключові терміни: Світогляд. Міф. Міфологія. Релігія. Філософія. Мистецтво. Наука. Спосіб філософування. Софійність. Епістемність. Діалектика. Метафізика. Предмет філософії. Онтологія. Логіка. Гносеологія. Аксіологія. Етика. Естетика. Філософська антропологія. Соціальна філософія. Філософія релігії.
Питання для творчого осмислення теми
1. Як люди осягали світ до виникнення філософії?
2. Чому міфи і легенди про богів і героїв (на противагу філо-софським теоріям) не мають власного автора, принаймні їх не прийнято пов'язувати з конкретною людиною?
3. І. Кант сформулював три питання, відповіді на які мають, за йо-
го переконаннями, принципове значення для філософії:
Що я можу знати?
Що я маю робити?
На що я можу сподіватися?
Визначте, які три типи відношення людини до світу вони відо- бражають.
У чому полягає співвідношення між філософією і світогля-дом? Чи будь-яка філософія є світоглядом? Чи будь-який світогляд є філософією?
Яким вимогам має відповідати світогляд, щоб стати філосо-фією?
Чи можна вважати, що філософія зародилась разом з люди-ною?
Який зміст вкладав Платон у слова: "Займайтесь філософією і більше молодих людей спонукайте до цього". Навіщо потрібні філософи? Яку роль відіграють вони у житті людства?
Що, на ваш погляд, принципово відрізняє філософію від теології і релігії?
"Філософія - це самосвідомість певної історичної епохи". Як ви це розумієте?
Яку роль, на ваш погляд, відіграє філософія в сучасному світі?
Що являють собою софійний та епістемний способи філософ-ського мислення? Назвіть їх типових представників.
У чому трагізм і величність філософії?
Чому філософія існує у багатьох варіантах?
Чи можна вважати філософію наукою?
Як співвідносяться філософія та ідеологія. Чому філософія не може бути ідеологією?
Чи можна остаточно вирішити ту чи іншу філософську проб-лему?
Чи ненакопичують люди з часом більше заблуджень, ніж істин?
Чи користується філософія визнанням у сучасному світі? Якщо так, то чому?